Новини УАІБ

НКЦПФР поповнила список допущених цінних
 паперів іноземних емітентів до обігу в Україні

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на засіданні 28 жовтня 2021 року прийняла чергову низку рішень про допуск іноземних цінних паперів до обігу на території України, повідомив сайт НКЦПФР. Тепер українські інвестори можуть скористатись можливістю інвестувати у 73 цінних папера іноземних емітентів.

Рішення регулятора дає старт обігу на українському регульованому і нерегульованому ринку таких всесвітньо відомих компаній:

– Alphabet Inc.

– Amazon.com, Inc.

– CATERPILLAR Inc.

– Bank of Ameriсa Сorporation

– Chevron U.S.A. Inc.

– Citigroup Inc.

– The Coca-Cola Company

– DEERE&Company

– CSX Corporation

– EXXON MOBIL Corporation

– DOW Inc.

– INTEL Corporation

– The Goldman Sachs Group, Inc.

– McDonald`s Corporation

– Johnson&Johnson.

Коментуючи це рішення Голова НКЦПФР Руслан Магомедов зазначив, що такий прихід на український ринок компаній-лідерів, безумовно, підсилить перелік можливих інструментів для українських інвесторів. І хоча ми націлені першочергово на наповнення ринку цінними паперами вітчизняних емітентів, вважаємо позитивним сигналом таке поповнення переліку інструментарію, наголосив він.

З повним переліком іноземних цінних паперів, допущених до обігу в Україні, можна ознайомитись наофіційному вебсайті Комісії.

*****

НКЦПФР уточнила вимоги до інформації від учасників ринку капіталу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку внесла зміни до вимог до інформації, що стосується аудиту або огляду фінансової звітності учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Відтепер, серед іншого, аудиторам стане простіше визначати коректність дати розрахунку власного капіталу учасників ринку і висловлювати думку щодо правильності розрахунку пруденційних показників, повідомляється на сайті НКЦПФР.

Резолюцію про це прийняторегулятором на своєму засіданні. Вона передбачає внесення змін до рішення Національної комісії з цінних з паперів та фондового ринку від 22 липня 2021 року No 555.

Як розповів Член НКЦПФР Юрій Шаповал, який відповідає за питання подачі фінансової звітності до регулятора, "ми бачили певні складнощі, з якими стикаються професійні учасники ринку капіталу. Якісь із них були пов’язані зі змінами законодавства, ще деякі – із появою нових інструментів, наприклад, зелених і інфраструктурних облігацій. Тому задля чіткого нагляду за учасниками ринку і водночас їхньої зручності ми підготували відповідні новації».

Ключове у цьому рішенні те, що воно передбачає уніфікацію підходів до визначення звітної дати, на яку в документі аудитора має зазначатись думка про відповідність розміру власного капіталу емітента вимогам законодавства. Так, вона має передувати даті рішення про емісію цінних паперів.

Окрім того, в рішенні уточнили поняття звітного періоду, за який аудитор повинен висловити думку щодо правильності розрахунку пруденційних показників. Також врегулювали застосування додаткового поняття «висловлення висновку аудитора» у разі проведення огляду проміжної фінансової інформації та інше.

За словами розробників документа, усі оновлені вимоги стосуються звітів, які готуватимуться після набуття чинності цим рішенням. Очікується, що це буде за півтора-два місяці – наразі рішення передали на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

*****

Уряд схвалив законопроєкт щодо розблокування управління
цінними паперами та частками у статутних капіталах

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про внесення змін до статті 21 Закону України про АРМА, якими передбачено виключення з відповідної статті положення про необхідність для управителя арештованими акціями та частками у статутних капіталах погоджувати свої дії із власником таких активів, повідомляє Урядовий портал.

Законопроект було розроблено за ініціативою АРМА з метою розблокування повноцінного управління зазначеними активами. Наразі під час здійснення повноважень власника акцій або корпоративних прав у вищих органах управління відповідної юридичної особи відібраний АРМА управитель зобов’язаний погоджувати свої дії з власником вказаних активів, що фактично унеможливлює повноцінне управління такими активами.

«Сьогодні багато важливих активів, які могли б приносити значні доходи державі, фактично позбавлені перспектив повноцінного управління з боку суб’єктів господарювання, котрі не контролюються власниками таких активів або пов’язаними з ними особами. Тому вдосконалення законодавчої бази з цього питання є одним з важливих кроків для підвищення ефективності управління арештованими активами», - пояснив очільник АРМА Дмитро Жоравович.

*****

Відбулося перше засідання робочої групи з розвитку ринку
деривативів та вторинного ринку ОВДП

У Національному банку відбулося перше засідання робочої групи з розвитку ринку деривативів та вторинного ринку ОВДП, у якому взяли участь представники НБУ, Міністерства фінансів, Розрахункового центру, НКЦПФР, FLIFI та банківської спільноти. Про це НБУ повідомив на своїй сторінці у ФБ.

Як зазначив заступник Голови НБУ Юрій Гелетій, відкриваючи захід, значна кількість зацікавлених в обговоренні питання розвитку ринку деривативів говорить про його надзвичайну актуальність. Ринок процентних деривативів є найбільшим за номінальним обсягом угод у світі. Цей діалог стане суттєвим поштовхом для реалізації структурних змін в Україні.

Розвиток похідних фінансових інструментів створить для банків і учасників фінансового ринку можливості для управління процентним та валютним ризиками. Це в свою чергу сприяє збільшенню довгострокового кредитування економіки та поглибленню ринку державних цінних паперів, додав Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, голова ради директорів Форуму провідних міжнародних фінансових установ.

Особливу увагу було приділено проєкту української ISDA (рамкової угоди для OTC ринку деривативів, розробка якої завершилася нещодавно). Учасники зазначили, що ця угода зробить операції з фінансовими та товарними деривативами безпечнішими, ефективнішими та менш затратними, розширить межі ринку і дасть йому потужний імпульс для зростання.

"Наявність стандартизованої ринкової документації є необхідною умовою для розвитку OTC ринку деривативів, таких як валютний та процентний свопи. Одним із перспективних напрямів використання цього інструмента, на нашу думку, є здійснення валютних свопів через центрального контрагента. Це, по-перше, дасть змогу обійти проблему встановлення лімітів та підписання рамкових угод з великою кількістю контрагентів, по-друге, дасть змогу активніше залучати на цей ринок небанківські фінансові установи та інші юридичні особи, наголосив  Ю. Гелетій.

Окремо обговорили питання розвитку ринку вторинного ОВДП. Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца розповів, що у цьому напрямку за останні роки вже багато було зроблено, зокрема знято оподаткування, здійснено кроки з валютної лібералізації, запущено лінк з Clearstream, уведено довгострокові інструменти, перенесено аукціони на платформу Bloomberg тощо.Ці кроки дали змогу суттєво збільшити запозичення уряду в гривні упродовж останніх років. Навіть у 2019 році, коли дефіцит становив менше 2% ВВП, все одно цей приріст був достатньо великим, підкреслив він.

Серед питань, які потребують вирішення, Юрій Буца назвав, зокрема, низьку ліквідніть  вторинного ринку, відсутність місцевих довгострокових інвесторів, а також можливості хеджування в гривні тощо.

На думку учасників, первинні дилери мають брати активнішу участь у вторинному ринку ОВДП, тримаючи двосторонні котирування на benchmark папери з більш-менш матеріальними сумами. Також необхідно розробити певні механізми стимулювання первинних дилерів.

Одним з основних драйверів вторинного ринку ОВДП є та будуть нерезиденти, тому дуже важливим є підтримання котирувань в міжнародних інформаційно-торгівельних системах, налагодження механізмів ОТС торгівлі та розрахунків з нерезидентами.

Крім того, обговорювалися особливості та переваги інструменту "РЕПО з контролем ризиків", що був запущений Розрахунковим центром на початку 2021 року. Детальніше про цей інструмент розповів Олег Ткаченко, Голова Правління РЦ.

*****

НБУ: Бізнес послабив позитивні оцінки щодо результатів своєї діяльності – дані опитування підприємств у жовтні

Бізнес у жовтні послабив позитивні оцінки щодо економічного стану своїх підприємств. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісячно.

Як повідомляє НБУ, у жовтні 2021 року він становив 51.4 порівняно з 53.1 у вересні. Стійкий споживчий попит та інвестиційна активність продовжували позитивно впливати на очікування респондентів, водночас здорожчання енергоносіїв, зростання захворюваності та посилення карантинних заходів як в Україні, так і світі послабили позитивні оцінки.

Підприємства торгівлі зберегли найоптимістичніші оцінки результатів діяльності та перспектив свого розвитку: секторальний індекс у жовтні становив 52.2 порівняно із 56.1 у вересні. Респонденти дещо послабили позитивні очікування щодо обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу.

Підприємства промисловості позитивно оцінюють економічні результати та перспективи своєї діяльності шостий місяць поспіль: у жовтні секторальний індекс становив 51.1 (у вересні – 52.8). Респонденти стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінюють майбутнє зростання обсягів виготовленої продукції, нових замовлень на продукцію, у тому числі експортних.  Підприємства сфери послуг також зберігають оптимістичні оцінки результатів своєї діяльності: секторальний індекс у жовтні становив 51.3 (у вересні – 51.8). Респонденти продовжують очікувати зростання обсягів наданих послуг, нових замовлень та послуг у процесі виконання.  Підприємства будівництва найстриманіше оцінили перспективи своєї діяльності: у жовтні секторальний індекс становив 50.2 (у вересні – 51.6). Респонденти поліпшили оцінки обсягів виконаних будівельних робіт та нових замовлень, водночас стриманіше прогнозують зростання обсягів закупівлі сировини та матеріалів на тлі дуже високих очікувань щодо підвищення цін постачальників і вартості послуг підрядників.

Підприємства всіх секторів економіки прогнозують подальше подорожчання власної продукції/послуг на тлі підвищення промислової інфляції та відповідно високих очікувань щодо зростання цін на сировину і матеріали. Оцінки щодо зайнятості є неоднорідними: підприємства торгівлі та сфери послуг очікують збільшення чисельності працівників, натомість респонденти промисловості та будівництва другий місяць поспіль налаштовані на її скорочення.

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 04 до 23 жовтня 2021 року. В опитуванні взяло участь 341 підприємство. Серед опитаних підприємств 44.9% – компанії промисловості, 30.2% – сфери послуг, 21.1% – торгівлі, 3.8% – будівництва, 35.5% респондентів – великі підприємства, 29.6% – середні, 34.9% – малі.

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за жовтень 2021 року

Протягом жовтня 2021 року на ФБ «Перспектива» укладено 1 557 угод на суму 19,9 млрд грн (+12% до вересня 2021 р.), з початку року – 12 868 угод на суму 176,3 млрд грн (+16% до січня-жовтня 2020 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у жовтні 2021 р. склав 42 млрд грн (+3% до вересня 2021 р.), з початку року – 360 млрд грн (+39% до січня-жовтня 2020 р.)

У структурі торгів на фондових біржах України з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,0%, облігації підприємств та облігації міських позик – 0,8%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,2%.

Частка ФБ «Перспектива» у загальному біржовому обороті у січні-жовтні складає 49%, в т.ч. щодо держоблігацій 49%, корпоративних облігацій – 37%, на ринку РЕПО - 81%, у загальній кількості угод – 51%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у жовтні порівняно з вереснем збільшився на 12%. Найбільший обсяг торгів у жовтні 2021 р. зафіксовано з держоблігаціями (99,75%). 36,68% торгів проведено на ринку РЕПО, 63,32% - на адресному ринку.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» порівняно з аналогічним періодом 2020 року зріс на 16%, кількість угод – у 2,3 раза.

Станом на 31.10.2021 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 282, з них 172 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 185 - держоблігації та держдеривативи, 31 - облігації підприємств, 2 – облігації місцевих позик, 32 - акції, 8 - інвестиційні сертифікати, 10 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом жовтня договори на ФБ «Перспектива» укладалися з 43 фінансовими інструментами (-3 до вересня), з початку 2021 року – з 89 фінансовими інструментами (+16 до січня-жовтня 2020 р.)

*****

Українська біржа: Підсумки торгів за жовтень 2021 року
та рішення про збільшення стутного капіталу

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у жовтні склав 1 937 149 058,61 грн, а загальна кількість угод - 504.

У структурі торгів за жовтень 2021 на корпоративні облігації припадало 5,34% сумарного обороту або 103 490 966 грн, 89,21% на державні облігації (ОВДП) або 1 728 210 877 грн, 0,43% на акцій або 8 252 217 грн, на інвестиційні сертифікати 0,02% або 371 858 грн, та на іноземні цінні папери 5,00% або 96 823 141 грн.

У жовтні Індекс українських акцій (Індекс UX) збільшився на 0,33% з 1 832,31 до 1 838,33 пунктів.

***

Українська біржа прийняла рішення про збільшення статутного капіталу

28 жовтня 2021 року відбулися позачергові Загальні збори акціонерів Української біржі, на яких прийнято рішення щодо збільшення статутного капіталу. Зокрема, йдеться про збільшення розміру статутного капіталу на 9 000 000 гривень шляхом розміщення додаткових простих іменних акцій існуючої номінальної вартості у кількості 9 000 штук (без здійснення публічної пропозиції).

*****

Комісія оновила список сумнівних інвестиційних проєктів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку додала до списку ненадійних інвестиційних ініціатив ще сім кейсів і закликає усіх бути уважними та обережними. Про це інформує сайт НКЦПФР.

Як зазначив Член НКЦПФР Іраклій Барамія, регулятор вважає своїм системним завданням захист прав та інтересів інвесторів, тому постійно досліджує ринок і виявляє сумнівні фінансові проєкти. Ці компанії привернули нашу увагу, оскільки відповідають ознакам фіктивності інвестиційного проєкту, які розроблені Комісією та знаходяться у відкритому доступі для всіх громадян на її вебсайті.

Комісія звертає увагу на неблагонадійність таких фінансових проєктів:

– EverFX – https://global.everfx.com/;

– Freshforex (посилання на нові вебадреси сайтів компанії, яка вже є у списку) https://freshforex.org/https://freshforex.com/;

– RoyalTrustGroup – https://trading.royal-trust-group.org/;

– GTTCTRADE – https://gt-tc.trade/;

– FINVESTING – https://finvestings.com/ru;

– TRADINGGLOBAL – https://lk.tradingplatform.finance/;– LimeFX – https://limefx.com/

НКЦПФР закликає громадян бути обачними і ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти.

Повний перелік проєктів наведений на офіційному вебсайті Комісії у розділі«Захист прав інвесторів».

У разі відсутності інформації про певний сумнівний проєкт у цьому розділі, потенційні інвестори, керуючись«10 ознаками сумнівності інвестиційного проєкту», можуть самостійно аналізувати його на предмет фіктивності.

Будь-яку інформацію щодо потенційно фіктивних дій на фінансовому ринку регулятор  просить повідомляти до Комісії або на еmail: md@nsssmc.gov.ua.

*****

Держстат та Мінекономіки про заробітну плату у вересні 2021 року

Згідно з даними Державної служби статистики, середня заробітна плата (номінальна) штатного працівника підприємств, установ та організацій у вересні 2021р. становила 14239 грн, що у 2,4 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн).

Порівняно із серпнем середня заробітна плата збільшилася на 1,7%, а за останні 12 місяців (відносно вересня 2020р.) – на 18,7%.

Індекс реальної заробітної плати у вересні 2021р. порівняно із серпнем 2021р.  становив 100,5%, а відносно вересня 2020р. – 106,9%.

***

Коментуючи дані Держстату, Мінекономікизазначає, у вересні 2021 року середня номінальна заробітна плата в Україні становила понад 14,2 тис. грн, що у 2,4 раза вище рівня мінімальної зарплати. Порівняно з вереснем минулого року вона зросла на 18,7%, реальна заробітна плата зросла на 6,9%.

Зростанню оплати праці сприяла активізація виробничої діяльності підприємців в умовах пом’якшення карантинних обмежень, а також підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 6000 грн з 1 січня 2021 року.

Згідно з даними Держстату, позитивна тенденція із зростання заробітної плати порівняно з вереснем минулого року спостерігалась в усіх видах економічної діяльності. Зокрема, найбільшими темпами – у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (на 37,9%), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (на 35,3%), інформації та телекомунікації (на 26,6%), сільського, лісового та рибного господарства (на 23,9%), операції з нерухомим майном (на 21,9%), освіти (21,1%).

Середня зарплата зросла в усіх регіонах країни. Найбільше зростання відбулось у Рівненській (27,3%), Хмельницькій (23,6%), Миколаївській (21,6%), Київській (21,2%) областях.

Загалом найвищий рівень оплати у вересні мали працівники сфери інформації та телекомунікацій – 25,4 тис. грн, фінансової та страхової діяльності – 22,5 тис. грн, професійної, наукової та технічної діяльності - 19,5 тис. грн, державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування – 18,8 тис. грн,

Найбільше заробляли у Києві (20,7 тис. грн), Донецькій (15,1 тис. грн), Київській (14,7 тис. грн) та Миколаївській (14,1 тис. грн), Запорізькій (14 тис.грн) областях.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією