Новини УАІБ

Відбулося чергове засідання Ради УАІБ

7 жовтня2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, яке проходило у дистанційному режимі. Участь у засіданні взяли член НКЦПФР Юрій Бойко, а також голова Дисциплінарного комітету УАІБ Сергій Петренко та Голова Ревізійної комісії УАІБ Олександр Назаренко. 

Члени Ради розглянули питання про виконання плану та бюджету УАІБ за3-й квартал 2021 року та на підставі звіту Ревізійної комісії затвердили його.Рада розглянула та затвердила план роботи та бюджет УАІБ на4-й квартал 2021 року.

На засіданні також було заслухано питання про необхідність приведення у відповідність до вимог внутрішніх документів УАІБ Договору про членство в УАІБ у зв’язку зі змінами внутрішніх документів Асоціації, прийнятих Загальними зборами УАІБ 19 серпня 2021 року.

Рада схвалила текст додаткової угоди до Договору про членство в УАІБ та доручила Дирекції вжити заходів щодо підписання з членами Асоціації додаткової угоди.

Наступне засідання відбудеться 18 листопада 2021 року.

*****

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні ( відкриті, інтервальні, закриті фонди) за вересень 2021 року

У вересні українські фондові біржі закрилися зі зниженням показників: індекс УБ зменшився на -3,25%, а індекс ПФТС на -0,04%.

Сектори публічних інститутів спільного інвестування (ІСІ) завершили місяць з такими показниками: лідерами з доходності «з початку року» стали відкриті фонди з показником +5,06% (-0,08% за місяць), друге місце посіли закриті ІСІ +1,80% (-2,23% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником -1,03% (-0,63% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ станом на 30.09.2021 р. становила 178,80 млн грн. Відповідно до показників на кінець вересня, загальне зменшення ВЧА склало -3668,74 тис. грн (-2,01%).

Переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі збільшенням рівня доходності, а сім зафіксували зниження показників. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +0,82% до -2,75%.

За результатами вересня лідерами зростання у секторі стали:

«КІНТО-Казначейський» (-12,34 тис. грн (-0,27%)) – попри негативну переоцінку складових портфеля, завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+0,21% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +9,82 тис. грн;

«КІНТО-Класичний» (+143,31 тис. грн (+0,44%)) – зростання ВЧА відбулося виключно завдяки зростанню складових інвестпортфеля;

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+40,69 тис. грн (+0,48%)) – так само, зростання ВЧА відбулося завдяки позитивній переоцінці інвестпортфеля.

Найбільші виплати інвесторам у вересні зробили такі фонди:

«ОТП Класичний» (-3405,12 тис. грн (-3,91%)) – найбільший чистий відтік у секторі, який пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-4,70% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -4116,44 тис. грн;

«ОТП Фонд Акцій» (-197,09 тис. грн (-1,42%)) – викуп в учасників фонду певної кількості інвестиційних сертифікатів (-1,57% в обігу) спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -217,14 тис. грн.

Список основних гравців сектору у вересні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (46,75% сукупної ВЧА (83,59 млн грн)), другу сходинку посів фонд «КІНТО-Класичний» (18,30% (32,73 млн грн), третє місце - за фондом «ОТП Фонд Акцій» (7,66% (13,69 млн грн)). Четверте місце закріпилося за фондом «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (4,82% (8,62 млн грн)), фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (4,77% (8,53 млн грн)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«ОТП Класичний» (+0,82%), «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+0,54%) та «ОТП Фонд Акцій» (+0,51%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у вересні були у фондах: «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-2,75%), «ВСІ» (-0,77%) та «Софіївський» (-0,68%).

Інервальні фонди

У вересні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 12,18 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -47,12 тис. грн (-0,39%).

За результатами місяця змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано, зменшення ВЧА відбулося за рахунок негативної переоцінки складових інвестпортфеля.

Доходність у секторі була такою: «Аурум» (-1,13%), «ТАСК Український Капітал» (-0,50%) та «Платинум» (-0,26%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 3закритих ІСІ, які включено до огляду за вересень, на кінець місяця склала 16,25 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -122,46 тис. грн (-0,75%).

За результатами місяця змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано, зменшення ВЧА відбулося за рахунок негативної переоцінки складових інвестпортфеля.

За підсумками вересня доходність фондів у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (+0,13%), «ТАСК Універсал» (-1,47%) та «КІНТО-Голд» (-5,36%).

*****

Закон про перенесення терміну подання інформації
про кінцевих бенефіціарів набув чинності

10 жовтня набрав чинності Закон № 1805-IX "Про внесення зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Документ було офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 9 жовтня.

Законом внесено зміни до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", згідно з якимизбільшено строквиконання обов'язку юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності Законом № 361-IX, щодо повідомлення державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власностіз трьох місяців до одного рокуз дня набрання чинностінормативно-правовим актом(11 липня 2021 року), яким затверджена форма та зміст структури власності.

Строк подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників продовженодо 11 липня 2022 року. Рішення про перенесення граничного терміну внесення до ЄДР інформації про кінцевих бенефіціарних власників стосується всіх без винятку юридичних осіб.

*****

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу
проект Закону щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках

6 жовтня відбулося засідання Комітету з питань фінансів податкової та митної політики, на якому було розглянуто проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (№5865), повідомляє сайт Верховної Ради.

Голова Комітету і один із співавторів проекту Данило Гетманцев зазначив, що без норм, закладених у цьому законопроекті, «буде неможливою велика реформа пенсійного забезпечення в країні, оскільки вона неможлива без функціонування ринків капіталу і товарних ринків у тому обсязі, в якому вони функціонують за кордоном».

За його словами: «Законопроект, з одного боку, спрямований на розширення повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а з іншого, на те, щоб зробити ці ринки цивілізованими». Д.Гетманцев додав, що суть проекту полягає у: «підвищенні інституціональної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків; впровадженні дієвих механізмів запобігання маніпуляціям, інсайдерській торгівлі, незаконному використанню інсайдерської інформації та іншим зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках; а також забороні фінансових пірамід та боротьбі зі способами їх організації».

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити проект закону до порядку денного сесії та за підсумками розгляду у першому читанні прийняти його за основу.

*****

Україна зробила черговий крок для створення національного
механізму біржової торгівлі, - О.Любченко

8 жовтня відбулося засідання робочої групи з питань реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, ЄБРР, Американською торгівельною палатою в Україні та USАID щодо створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках (NEXT-UA).

«Розбудова повноцінно функціонуючих ринків капіталу є надважливим завданням для розвитку української економіки. І сьогоднішня зустріч є важливим кроком у цьому напрямку», - зазначив під час засідання Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко, який є співголовою робочої групи.

Під час засідання представники USAID презентовали звіт про результати дослідження, яке здійснювалось консорціумом компаній на замовлення USAID, що включає оцінку як поточних, так і потенційних обсягів ринків, структуру трейдінгового та посттрейдінгового компоненту NEXT–UA, а також макроекономічний вплив проекту.

Також були обговорені подальші організаційні питання щодо фахового опрацювання результатів дослідження в робочих підгрупах, до яких залучені основні стейкхолдери та аналітики.

Нагадаємо, що 8 червня цього року було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках (NEXT-UA). Документ підписали представники Уряду України, Європейського банку реконструкції та розвитку, Американської торговельної палати в Україні та Агентства США з міжнародного розвитку. На початку вересня цього року КМУ створив робочу групу для реалізації положень цього Меморандуму.

*****

Президент України повернув до парламенту закон про віртуальні
активи зі своїми пропозиціями

Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон «Про віртуальні активи» (законопроект № 3637), який народні депутати ухвалили 8 вересня 2021 року.

Як інформує сайт Офісу Президента, цей документ визначає засади державного регулювання обігу віртуальних активів. Так, згідно із законом, регулювання ринку віртуальних активів здійснюється різними державними органами залежно від виду таких активів, зокрема й шляхом створення нового органу центральної виконавчої влади.

Створення нового органу, як передбачено цим законом, потребуватиме значних видатків з державного бюджету.

Тож Володимир Зеленський пропонує віднести регулювання обігу віртуальних активів до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

*****

НКЦПФР: Закон про віртуальні активи має отримати належне
регулювання та ефективні правові механізми

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку послідовно виступає за належне регулювання всіх сфер фінансового та товарних ринків, в тому числі і галузі віртуальних активів. І тому підтримує запропоновані Президентом України зміни до Закону про віртуальні активи. Про це повідомляє сайт НКЦПФР.

Закон визначає засади державного регулювання обігу віртуальних активів та запровадження механізму нагляду в цій сфері. Однак, редакція Закону має ряд недоліків та неузгодженостей.

Зокрема, світова практика говорить про те, що регулювання діяльності з організації торгівлі та обігу віртуальних активів здійснюється регуляторами фінансових ринків. Аналіз міжнародного досвіду регулювання віртуальних активів свідчить про те, що певні види віртуальних активів за своєю економічною сутністю містять ознаки, характерні для фінансових інструментів. Відповідно регулювання процедур емісії таких видів віртуальних активів має здійснюватись регуляторами фінансових ринків. Оскільки ця функція є притаманною саме для них, враховуючи їхній досвід регулювання ринків інших фінансових інструментів (цінних паперів та деривативних контрактів) та нагляду за дотриманням вимог законодавства з метою захисту прав інвесторів і недопущення шахрайства.

Таке регулювання, зокрема, має бути спрямовано на уникнення адміністративного арбітражу регулювання способів залучення коштів та здійснення інвестицій.

Як зазначив Голова НКЦПФР Руслан Магомедов, «Перш за все, ми маємо забезпечити дієвий захист законних інтересів інвесторів на ринку віртуальних активів та відповідний контроль за особами, які здійснюють пропозицію віртуальних активів та надають послуги, пов’язані з їхнім оборотом. Тому Україна вже найближчим часом має отримати чітке законодавче визначення віртуальних активів, належне регулювання цих активів та нагляд за ними. Комісія готова співпрацювати на цьому штяху з колегами з інших міністерств та відомств та всіма зацікавленими сторонами.

*****

НКЦПФР про розвиток ринків капіталу України за січень-серпнь 2021 року

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-серпні 2021 року, становив 55,04 млрд грн, що менше на 16,08 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (71,13 млрд грн).

Протягом восьми місяців 2021 року Комісія зареєструвала 49 випусків акцій на суму 14,35 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 3,58 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у серпні 2021 року, зареєстровано: випуски АТ «Таскомбанк» на суму 1,96 млрд грн.

Комісією за січень-серпень зареєстровано 88 випусків облігацій підприємств на суму 8,3 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 20,36 млрд грн.

Протягом цього періоду зареєстровано також випуски облігацій підприємств у іноземній валюті на суму 11 млн доларів США.

Протягом січня-серпня 2021 року не зареєстровано випусків облігацій місцевих позик.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-серпня 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 3,63 млрд грн, що більше на 408 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 28,75 млрд грн, що більше на 1,99 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.08.2021 становить 184 інститутів спільного інвестування, серед них:

161 корпоративних інвестиційних фондів;

23 пайових інвестиційних фондів

За серпень 2021 року вилучено з ЄДРІСІ 2 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність операторів організованих ринків капіталу

За результатами торгів на організованих ринках капіталу протягом січня-серпня 2021 року обсяг торгів фінансовими інструментами склав 276,37 млрд грн.

Протягом січня-серпня 2021 року порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг торгів фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу збільшився на 31% (січень-серпень 2020 року – 210,7 млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу протягом зазначеного періоду зафіксовано з ОВДП – 272,12 млрд грн (98,46% від загального обсягу торгів фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу протягом січня-серпня поточного року).

 Обсяг торгів деривативними контрактами (опціонними сертифікатами та ф’ючерсними контрактами) на операторах організованих ринків капіталу склав 46,6 млн грн, або 0,02%.

Протягом січня-серпня 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох операторах організованих ринків капіталу «Перспектива» та «ПФТС», що становило 97,9% вартості торгів фінансовими інструментами

Обсяг торгів фінансовими інструментами протягом січня-серпня 2021 року на операторах організованих ринків капіталу на вторинному ринку становив 99,89% від загального обсягу торгів фінансовими інструментами протягом зазначеного періоду.

У січні-серпні 2021 року обсяг торгів поза організованим ринком капіталу склав 382,4 млрд грн. Торги деривативними контрактами (форвардний контракт з поставкою базового активу- товару) за цей період склали 3,7 млрд грн, або 0,97% від загального обсягу торгів поза організованими ринками капіталу.

*****

Держстат і Мінекономіки про індекси цін у вересні

Згідно з даними Державної служби статистики, інфляція на споживчому ринку у вересні 2021 року порівняно із серпнем 2021року становила 1,2%, з початку року – 7,5%.

Базова інфляція у вересні 2021р. порівняно із серпнем 2021 року становила 1,3%, з початку року – 5,5%.

На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,1%. Найбільше (на 13,6%) подорожчали яйця. На 3,7–1,1% зросли ціни на сало, овочі, молоко та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, масло, хліб. Водночас на 3,4–0,1% подешевшали фрукти, соняшникова олія, цукор.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,1%.

Одяг і взуття подорожчали на 7,9%, у т. ч. взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,5% відбулося в основному за рахунок підвищення цін на природний газ на 1,8%, утримання та ремонт житла – на 1,4%, оренду житла – на 0,9%.

Ціни на транспорт знизилися на 0,1% через здешевлення проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,7%, палива та мастил – на 0,2%.

Послуги освіти подорожчали на 13,2%, а саме: вищої – на 17,3%, середньої – на 11,5%.

***

Коментуючи дані Держстату, Міністерсво економіки зазначає, що незначне зростання цін у вересні обумовлене, перш за все, збереженням тиску з боку високих цін на продовольство та енергоносії на зовнішніх ринках. Так, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у вересні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін збільшилося на 1,2% порівняно з серпнем.

Що стосується енергоносіїв, то, за даними Світового банку, середня ціна на природний газ на європейському ринку за вересень підвищилася на 48,1%, у річному обчисленні – в 5,8 раза і досягла 646,4 дол. США за 1 тис. м3. У той же час зростання тарифів для населення на природний газ в Україні у вересні становило лише 1,8%.

Також певний вплив на ціни в Україні у вересні мав фактор сезонності. Зокрема, сезонно подешевшали фрукти, олія соняшникова, цукор за рахунок сезонного насичення продовольчого ринку цією продукцією. Дещо знизились тарифи на залізничний пасажирський транспорт – на 1,7%, що є типовим для цього місяця. Сезонно зросли ціни на деякі продовольчі товари, одяг і взуття, послуги у сфері освіти.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією