Новини УАІБ

Кабмін вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності

Як повідомляє Урядовий портал, Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності». Зміни спрямовані на задоволення прохання підприємств і регуляторів щодо перегляду строків подання фінансової звітності разом з аудиторським звітом та містять узгоджену позицію Мінфіну, Держстату, ДПС та інших регуляторів щодо подовження таких строків з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зокрема передбачається:

• подання підприємствами, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, до органів державної статистики та податкових органів до 28 лютого наступного за звітним роком двох форм – баланс і звіт про фінансові результати;
• подовжити строки подання підприємствами, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, повного пакету річної фінансової звітності з 28 лютого на 30 квітня або 01 червня в залежності від вимог законодавства щодо дати оприлюднення фінансової звітності;
• подовжити строки подання підприємствами проміжної фінансової звітності з 25 на 30 число місяця, що настає за звітним кварталом.
• подовжити строк подання підприємствами, які складають фінансову звітність за МСФЗ, річної фінансової звітності за 2020 рік та проміжної фінансової звітності за 2021 рік в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності до 31 грудня 2021 року.

*****

Д.Сенниченко: Роль держави – створення та забезпечення дотримання правил гри,
рівних для всіх учасників ринку

Україна потребує інвестицій, разом із тим, зберігається нагальна необхідність доопрацювання законодавства та підзаконних актів для залучення інвестиції через різні форми: приватизацію, оренду та державно-приватного партнерства, концесії тощо. На цьому наголосив Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко під час круглого столу «Державне майно: можливості та перепони для приватних інвестицій», який відбувся 24 вересня 2021 року.

Під час заходу учасники обговорили інструменти для залучення інвестицій в економіку України, а також шляхи усунення перепон, які заважають цьому процесу, повідомляє сайт Фонду держмайна.

Д. Сенниченко також зазначив, що напрацювання дієвих змін є спільною роботою законодавчої та виконавчої гілок влади, балансоутнимувачів, Фонду та приватного сектора економіки.

«Ми маємо чітко розділити ролі та відповідальність: держава – розумний і компетентний стратег та арбітр, який створює та слідкує за правилами гри, а бізнес – гравець, який працює за прозорими й зрозумілими правилами», – сказав він.

Заступник Голови Фонду держмайна Леонід Антонєнко розповів про визначальну роль нового закону про оренду державного та комунального майна у запровадженні прозорих процедур в сфері оренди. Він також зазначив, що завдяки новому орендному законодавству аукціони з оренди тепер відбуваються на конкурентних і прозорих принципах. Та основною пересторогою інвесторів для участі в аукціонах залишається питання отримання об’єктів оренди у власність – воно потребує окремого розгляду та врегулювання.

*****

Світовий банк підтримує запровадження обов’язкових пенсійних накопичень

24 вересня відбулася зустріч Міністерка соціальної політики України Марини Лазебної та фахівців Мінсоцполітики з місією Світового банку з пенсійних питань.

Як інформує сайт Мінсоцполітики, Марина Лазебна подякувала Світовому банку за підтримку ініціативи міністерства щодо індексації всіх без виключення пенсій за однаковими правилами у визначену законом дату, а також представила плани Мінсоцполітики щодо запровадження на законодавчому рівні всеохоплюючої універсальної системи державних гарантій підтримки доходів непрацездатних осіб.

Сторони погодились, що за умови готовності необхідної технологічної інфраструктури доцільним є запровадження з 2023 року загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та одночасне поетапне запровадження запропонованої Мінсоцполітики універсальної системи підтримки доходів непрацездатних осіб. Це дозволить скоординувати виплати з обох систем для того, щоб вони більш ефективно впливали на зростання загального рівня пенсій.

Сторони розглянули механізм стимулювання людини до добровільної додаткової участі у сплаті внесків до другого рівня через доплати від держави.

*****

Р.Магомедов: Україні бракує фінансових інструментів
для розміщення пенсійних внесків

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов взяв участь у круглому столі на тему: «Пенсійна реформа в Україні: бути чи не бути», який відбувся 22 вересня 2021 року.

Зокрема, очільник НКЦПФР наголосив: «На другому рівні ми бачимо проблеми з фінансовими інструментами, де будуть розміщуватись кошти пенсійної системи. Наприклад, сьогодні в Україні вже давно працює третій рівень пенсійного забезпечення. На жаль, ми бачимо, що приблизно 70% коштів фонди вкладають в ОВДП. З одного боку дуже добре, адже це надає ресурс для економіки країни, а з іншого — унеможливлює варіативність цих вкладів. Комісія працює над умовами для створення фінансових інструментів. І тоді вітчизняні інвестори зможуть отримати якісні механізми вкладення коштів».

Під час заходу йшлося про переваги та недоліки пенсійної системи, яка пропонується керівництвом країни, що заважає провести повноцінну пенсійну реформу в Україні, яку пенсію отримають сьогоднішні 40-річні, яку пенсійну систему підтримує суспільство, яку роз’яснювальну роботу треба вести та інше.

Відповідаючи на питання модератора заходу Голова Комісії, зауважив: «Чому сьогодні наші громадяни ухиляються від сплати ЄСВ? Бо вони не пов’язують цей внесок зі своїми статками в майбутньому. Наше завдання на другому рівні пенсійного забезпечення показати українцям цифри, які вони накопичили за певний період сплати таких внесків. Тоді кожен зможе зрозуміти та побачити результат від сплати ЄСВ. Бо ж сьогодні більшість вважають ці трати недоречними і будь-яким шляхом намагаються їх уникнути».

У заході взяли участь Сергій Марченко, міністр фінансів України, Марина Лазебна, міністр соціальної політики України, Віталій Ломакович, радник міністра фінансів та засновник GROWFORD Institute.

******

Профільний Комітет Верховної Ради розглянув проєкт
Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії»

22 вересня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики в режимі відеоконференції розглянув  проєкт Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (№5065), прийнятий у першому читанні у квітні, і яким передбачається оновлення редакції Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з метою закріплення нових підходів до регулювання відповідних ринків фінансових послуг та діяльності відповідних фінансових установ.

Зокрема, проєктом пропонується визначити: відповідну термінологію; види фінансових послуг; засади взаємодії надавача фінансових послуг з клієнтами та захисту їх прав; основні засади діяльності з надання фінансових послуг; засади державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг тощо.

Голова Комітету Данило Гетьманцев поінформував, що, під час підготовки законопроєкту до другого читання від народних депутатів надійшло 1169 пропозицій та поправок, із яких пропонується врахувати повністю та редакційно 555 і 614 відхилити.

Народні депутати прийнято рішення про направлення законопроєкту № 5065 на опрацювання до Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради та Редакційного управління Апарату Верховної Ради для отримання висновків. Якщо висновки юридичної експертизи та редакційного опрацювання будуть містити зауваження до законопроектів, що виходять за межі техніко-юридичного доопрацювання, Комітет розгляне на своєму засіданні пропозиції і поправки до проєктів з урахуванням таких висновків.

*****

Комітет з питань економрозвитку рекомендує прийняти за основу законопроєкт щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи

Комітет з питань економічного розвитку розглянув проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи» (№ 5807).

Як зазначють у Комітеті, метою законопроєкту є вдосконалення та спрощення положень чинного законодавства в частині необхідності зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи.

Члени Комітету ухвалили рішення внести проєкт Закону на розгляд Верховної Ради та рекомендувати за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

*****

НКЦПФР про розвиток фондового ринку протягом січня-липня 2021 року

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підготувала інформаційну довідку про розвиток фондового ринку протягом січня-липня 2021 року. 

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-липні 2021 року, становив 48,96 млрд грн, що менше на 17,48 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (66 млрд грн).

У цей же період Комісія зареєстровала 44 випуски акцій на суму 12,29 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 2,3 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у липні 2021 року, зареєстровано: випуски ПАТ «Банк Восток» на суму 983 млн грн та АТ «Полтава банк» на суму 454 млн грн.

Протягом січня-липня 2021 року регулятор зареєстрував 82 випуски облігацій підприємств на суму 7,45 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 20,9 млрд грн.

Зареєстровано також випуски облігацій підприємств у іноземній валюті на суму 8 млн доларів США.

У цей період не зареєстровано випусків облігацій місцевих позик.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-липня 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 2,81 млрд грн, що більше на 620 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 26,4 млрд грн, що більше на 2,2 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.07.2021 становить 158 інститутів спільного інвестування, серед них:

            136 корпоративних інвестиційних фондів;

            22 пайових інвестиційних фондів

За липень 2021 року вилучено з ЄДРІСІ 3 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність операторів організованого ринку

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-липня 2021 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 237,88 млрд грн.

Порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на операторах організованого ринку збільшився на 30% (січень-липень 2020 року – 183  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на операторах організованого ринку протягом зазначеного періоду зафіксовано з ОВДП – 234 млрд грн (98,3% від загального обсягу біржових контрактів на операторах організованого ринку протягом січня-липня поточного року).

Протягом січня-липня 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох операторах організованого ринку «Перспектива» та «ПФТС», що становило 97,8% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом січня-липня 2021 року на операторах організованого ринку на вторинному ринку становив 99,87% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду.

*****

НКЦПФР підбила підсумки розвитку системи недержавного пенсійного
забезпечення за 2-й квартал 2021 року

Згідно з інформацією НКЦПФР, станом на 30 червня 2021 у Держреєстрі фінансових установ містилася інформація про 63 недержавні пенсійні фонди та 19 адміністраторів НПФ (Рік тому у Державному реєстрі налічувалось 63 НПФ та 22 адміністратори). При цьому Комісія зазначає, що аналітична інформаційна довідка сформована за даними 19 адміністраторів щодо діяльності 58 діючих недержавних пенсійних фондів.

Крім того, міститься інформація про 1 одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду.

Згідно з даними, наданими адміністраторами, у тому числі звітності з недержавного пенсійного забезпечення, недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 9 регіонах України. Найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві – 40, або 69,0% від загальної кількості діючих НПФ.

Аналіз діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення проведено на підставі поданих звітних даних станом на 30.06.2021.

На кінець 2-го кварталу 2021 адміністраторами недержавних пенсійних фондів укладено 92,4 тис. шт. пенсійних контрактів, що більше на 12,8% (10,5 тис. шт.) порівняно зі станом на цей же період 2020.

Структура пенсійних контрактів станом на 30.06.2021:

• з вкладниками – фізичними особами – 85,5 тис. шт.;
• з вкладниками фізичними особами-підприємцями – 0,1 тис. шт.;
• з вкладниками – юридичними особами – 6,8 тис. шт.

Збільшення кількості пенсійних контрактів у ІІ кварталі 2021 року у порівнянні з ІІ кварталом 2019-2020 роківпов'язане зі збільшенням пенсійних контрактів з фізичними особами.

Пенсійні контракти станом на 30.06.2021 укладено з 86,2 тисячі вкладників, з яких:

- юридичні особи – 2,1 тисячі, або 2,4% від загальної кількості вкладників,

- фізичні особи –  84,1 тисячі, або 97,6%.

Кількість вкладників станом на кінець 2-го кварталу 2021 року збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2020 року на 13,1% (10,0 тис. вкладників).

На кінець червня 2021 рокузагальна кількість учасників НПФ становила  888,3 тис. осіб (станом на 30.06.2020 – 879,9 тис. осіб), з яких отримали/ отримують пенсійні виплати 88,2 тис. осіб (9,9% від загальної кількості учасників).

Переважну більшість учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 54,2%, та особи вікової групи від 50 до  60 років, що становили 25,3%. Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 19,9%, вікової групи до 25 років – 0,7%

У кожній віковій групі більшість становлять чоловіки, а саме 57,7% від загальної кількості учасників НПФ.

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) станом на 30.06.2021 становили 1 196,2 млн грн, що на 16,2% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, при цьому одноразові виплати зросли на 9,4%, пенсійні виплати на визначений строк – на 26,4%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами на кінець другого кварталу 2021 було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 88,2 тисячі учасників, тобто 9,9% від загальної кількості учасників, які отримали/ отримують пенсійні виплати.

Сума пенсійних внесків станом на 30.06.2021 становить 2 496,7 млн грн, збільшившись на 10,1% (228,7 млн грн) у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

У загальній сумі пенсійних внесків основну частину, або 85,6%, становлять пенсійні внески від юридичних осіб, на які припадає 2 136,0 млн грн.

На збільшення суми пенсійних внесківвплинуло збільшення суми пенсійних внесків від фізичних осіб на 41,3% (105,1 млн грн) та від юридичних осіб — на 6,1% (123,5 млн грн).

Середній розмір пенсійного внеску за 6 місяців 2021 року на одного вкладника:

- юридичну особу та фізичну особу - підприємця становить  28 858,31 гривні;

- фізичну особу становить 702,73 гривні.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.06.2021 становила 3 712,9 млн грн, що на 9,4%, або на 320,1 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

Переважними напрямками інвестування пенсійних активів стали державні цінні папери (47,2%), депозити в банках (35,6% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (8,1%), об’єкти нерухомості (3,1%), облігації внутрішніх місцевих позик (2,5%).

Станом на 30.06.2021 відбувся приріст вкладень в облігації підприємств (на 50,7%) та місцевих позик (на 35,9%), в акції (на 18,5%), державні цінні папери (на 12,4%), банківські метали (на 10,3%). При цьому, значно зменшився обсяг дебіторської заборгованості (на 31,4%) та зменшився обсяг вкладень в інші інвестиції (на 4,4%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, становив 2 789,5 млн грн, збільшившись у порівнянні зі станом на 30.06.2020 на 332,0 млн. грн., або на 13,5%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 30.06.2021 зросли на 16,5 % у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 492,0 млн. грн., або 13,3% від загальної вартості активів НПФ.

Середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів – 7,02 % (за розрахунковий період, який становить 12 місяців до останньої звітної дати – 30.06.2020).

Детальніша інформація на сайті НКЦПФР. 

*****

Промислове виробництво продовжує зростати - з початку року на 1,7%

За підсумком січня-серпня 2021 року промвиробництво зросло на 1,7%. У тому числі у переробній промисловості – на 1,9%, добувній - на 1,2%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,6%.

За даними Держстату, зростання промвиробництва в серпні склало 0,6% («плюс» 0,2% у липні 2021р.), з урахуванням ефекту календарних днів – зростання на 0,2%.

Коментуючи дані Держстату, перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк зазначив, що зростання промисловості в серпні формувалось за рахунок продовження дії факторів загального покращення в економіці, таких як вплив високої кон’юнктури на зовнішніх ринках та поступового відновлення попиту на окрему продукцію на внутрішньому ринку. Зокрема, відбулося зростання виробництва у переробній промисловості - на 2,2%, тоді як в попередньому місяці спостерігалося падіння на 1,8%”.

Найбільший внесок у індекс промислової продукції у серпні мали інвестиційно спрямовані види діяльності, такі як виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, яке прискорило зростання до 12%, виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування – до 5,5%, машинобудування – до 5,1%. Окрім того, збереження сприятливої кон’юнктури на світових ринках чорних металів продовжує сприяти зростанню металургійного виробництва - на 5,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією