Відбулося перше установче засідання робочої групи з розвитку
пенсійних накопичень в Україні

3 серпня відбулося перше установче засідання робочої групи з розвитку пенсійних накопичень в Україні.

За повідомленням Урядового порталу, у нараді взяли участь Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, Міністр соціальної політики Марина Лазебна, Міністр фінансів Сергій Марченко, Глобальний директор Світового банку з питань соціального захисту, праці та зайнятості Міхал Рутковські, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов, народні депутати, представники фінансових ринків, громадськості та інші.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, накопичувальна система утворюється як додаткова до наявної солідарної. Гарантування вкладів має бути стовідсотковим для державного пенсійного накопичувального фонду. За другим рівнем має запрацювати третій рівень, на якому добровільне пенсійне страхування здійснюється із залученням недержавних фондів. Економічний ефект від запровадження накопичувальної пенсії, за оцінками НКЦПФР, — 477 млрд грн до 2030 року.

Глава Уряду розповів про виконану роботу в напрямку розвитку пенсійних накопичень. Зокрема, запровадження обов’язкових пенсійних накопичень передбачено в трирічній Бюджетній декларації, яку нещодавно ухвалила Верховна Рада. Також Уряд подав на розгляд Парламенту законопроєкт, який передбачає здійснення фінансування дострокових пенсій для людей, що працюють у шкідливих та важких умовах, з використанням механізму пенсійних накопичень.

Серед наступних кроків Дорожньої карти розвитку системи пенсійних накопичень, за словамиД. Шмигаля,має стати розроблення Єдиного соціального реєстру, який суттєво збільшить можливості соціальної підтримки українців.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що про запровадження системи обов’язкових пенсійних накопичень в Україні говорять вже 16 років, але жодна влада так і не змогла її запровадити.  Сьогодні Україна, за її словами, має шанс змінити цю ситуацію, якщо об’єднає зусилля.

М.Лазебна назвала також цінузволікання: "кожного року в середньому близько 600 тисяч людей за віком втрачають можливість участі в цій системі та мати пенсійні накопичення на додаток до солідарної пенсії. Середня пенсія зараз була б на 20-25% вищою за рахунок пенсійних накопичень у людей, які б з 2007 року були учасниками системи. А це лише 14 років накопичень і, до речі, ця цифра порахована з урахуванням двох криз 2008 і 2014 років. Пенсійні накопичення склали б вже більше 1 трильйона гривень, тобто близько 25% ВВП 2020 року».

Міністр соціальної політики розповіла про законопроєкти, які вже зареєстровані у Парламенті та протягом року спільно доопрацьовані Урядом, і назвала запропоновану модель "цілком працездатною" -  це модель із встановленими внесками, яка визнана найбільш надійною в світі. Інфраструктура системи складатиметься з діючих в Україні інституцій: Державної податкової служби, Державного казначейства, накопичувальних пенсійних фондів, банків, страхових компаній. Для людей, які не оберуть собі фонд або банк, держава створить фонд, який працюватиме за загальними правилами. Крім того, держава забезпечить надійний захист інформації про учасників системи та їх пенсійні накопичення у Єдиному соціальному реєстрі, який вже створюється Урядом.

Підтримав запровадження накопичувальної системи в Україні і Глобальний директор Світового банку з питань соціального захисту, праці та зайнятості Міхал Рутковські. Люди, які виходять на пенсію, повинні мати змогу отримувати доходи з різних джерел: як від держави, так і від приватного сектору,

Сергій Марченко, Міністр фінансів України, зазначив, що зараз Україна знаходиться у сприятливому моменті для запровадження обов’язкових пенсійних накопичень, і реформа давно назріла. Визнаючи, що це складна реформа для публічних фінансів, він підкреслив, що Україна готова до її поступового впровадження з 2023 року.

Про те, що пенсійні накопичення є поштовхом до розвитку фондового ринку, у своєму виступі наголосив Руслан Магомедов, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

До складу робочої групи увійшли народні депутати України, регулятори фінансового сектору – НБУ та НКЦПФР, центральні органи виконавчої влади, соціальні партнери – профспілки та об’єднання роботодавців, професійні об’єднання учасників фінансових ринків, серед яких і Українська асоціація інвестиційного бізнесу.

Як зазначається на сайті Мінсоцполітики, найближчими завданнями групи є:

1. Консолідувати зусилля для запровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, ухвалення відповідного законопроекту Верховною Радою в першому читанні та доопрацюванню його до другого читання з метою максимального захисту прав людини та підвищення надійності системи.

2. Консолідувати зусилля для запровадження професійних накопичувальних пенсій для працюючих у важких та шкідливих умовах, ухвалення Верховною Радою відповідного урядового законопроекту.

3. Сприяти розвитку добровільних пенсійних накопичень на базі чинного законодавства, запропонувати Уряду проєкти, через які держава може виступити взірцем запровадження добровільних накопичувальних пенсійних програм, розвивати культуру пенсійних накопичень, поширювати цей досвід на більшу кількість людей, підвищувати залученість людей до системи, що, в свою чергу, сприятиме детінізації праці та збільшуватиме внутрішні інвестиційні ресурси.

*****

Керівництво НКЦПФР обговорило з Прем’єр-міністром поточний
стан фондового ринку в Україні

 05 серпня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів робочу зустріч з керівництвом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо розвитку фондового ринку в Україні та його перспектив, інформує сайт Комісії.

Під час зустрічі були обговорені питання щодо поточного стану українського фондового ринку, пенсійного забезпечення, інфраструктури організованої торгівлі, а також процеси реалізації проєктів на ринку та концепції розвитку фондової біржі в Україні.

Як підкреслив за підсумками зустрічі Прем’єр-міністр у своєму Telegram-каналі, фондова біржа має стати потужним майданчиком, де ми зосередимо всю ліквідність. Для цього необхідно використати найкращий досвід провідних країн світу. Це пріоритетне завдання, оскільки такі проєкти створюють нові фінансові й інвестиційні можливості для громадян і бізнесу.

Руслан Магомедов, Голова НКЦПФР, також повідомив, що вУкраїні повинен бути створений ефективний центр ліквідності з новітньою кліринговою системою, що забезпечить якість гарантії розрахунків. Це дозволить дати поштовх для розвитку економіки України, шляхом сек’юритизації та визначення справедливої ринкової вартості національного багатства. У подальшому це значно збільшить залучення інвестицій в Україну як з боку іноземних, так і вітчизняних інвесторів, сказав він.

*****

НБУ: Міжнародні резерви України в липні зросли на 2,1% і досягли $28,95 млрд

Міжнародні резерви зросли до 28,95 млрд дол. США за підсумками липня, повідомляє Національний банк України.

Станом на 01 серпня 2021 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 28 951,1 млн дол. США (в еквіваленті). У липні вони зросли на 2,1% завдяки насамперед дорозміщенню урядом єврооблігацій та купівлі Національним банком валюти на міжбанківському валютному ринку. Загалом динаміку резервів упродовж липня визначали такі чинники:

по-перше, операції з управління державним боргом.

Валютні надходження на користь уряду склали 665,8 млн дол. США (в еквіваленті), зокрема 525,8 млн дол. США – від додаткового випуску єврооблігацій (ОЗДП), а 140 млн дол. США (в еквіваленті) – від розміщення внутрішніх держоблігацій (ОВДП). Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано 416,9 млн дол. США (в еквіваленті), з яких 368,9 млн дол. США (в еквіваленті) – на обслуговування та погашення ОВДП, решта коштів – на виконання інших зобов’язань держави в іноземній валюті;

по-друге, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку.

Перші тижні липня міжбанківський валютний ринок здебільшого перебував у збалансованому стані. Водночас в окремі дні (переважно в другій половині місяця) пропозиція на ринку переважала над попитом, зокрема через активізацію продажу валюти окремими приватними та державними компаніями. Це дало змогу Національному банку поповнити резерви на 188,0 млн дол. США. Операції з продажу валюти регулятор не проводив;

по-третє, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют).

У минулому місяці їх вартість зросла на 156,5 млн дол. США (в еквіваленті). Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 4,1 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.

*****

Fitch змінило прогноз суверенного кредитного
рейтингу України зі стабільного на позитивний

Міжнародне кредитне рейтингове агентство Fitch змінило прогноз суверенного кредитного рейтингу України на позитивний та підтвердило рейтинг на рівні “В”, йдеться на сайті  Міністерства фінансів.

Як зазначає Fitch, рейтингове рішення прийнято з врахуванням відносної стійкості макроекономічних показників України до економічного потрясіння, спричиненого коронавірусом, та очікуванням, що показник відношення державного боргу до ВВП впаде завдяки перевиконанню плану доходів державного бюджету та відновленню зростання ВВП.

Мінфін вітає рішення Fitch Rating переглянути прогноз кредитного рейтингу України зі стабільного на позитивний і зазначає, що незважаючи на всі складнощі, викликані пандемією коронавірусу, протягом року пікових виплат за державним боргом, міністерству вдалося зменшити кредитні ризики. Цього було досягнуто завдяки посиленню макроекономічної стабільністі.

Україна вкотре продемонструвала кращі економічні показники за більшість країн-аналогів за рейтингом. Ми продовжуємо політику фіскальної консолідації, що має призвести до посилення стійкості публічних фінансів України та, як наслідок, до підвищення кредитного рейтингу України у майбутньому, прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко на фейсбук-сторінці Мінфіну.

*****

Уряд надав "зелене світло" законопроєкту про "інвест-нянь"

Кабінет Міністрів України ухвалив усі необхідні підзаконні акти для практичної реалізації закону про “інвест-нянь”. Відтепер потенційні інвестори можуть подавати відповідні заявки.

Так, на минулому засіданні Уряд затвердив Порядок ведення Реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями та перелік відомостей, що входять до нього. Прийняття цієї постанови дозволить належним чином здійснювати моніторинг реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями та контролювати надання державної підтримки.

Як зазначила заступниця Міністра економіки України Ірина Новікова, закон про “інвест-нянь” започатковує абсолютно новий підхід підтримки інвесторів. Мінекономіки розробило цілу низку підзаконних актів для імплементації норм закону, щоб процес відбору інвестиційних проєктів та надання державної допомоги відбувався прозоро та зрозуміло. Вже бачимо активність бізнесу як вітчизняного, так і закордонного. При чому загальні оголошені інвестиції наразі складають понад 1,3 млрд дол. США. Основні галузі - агропереробка, виробництво, логістика, транспорт та туризм.  

Нагадаємо, Законом України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» передбачено підтримку проєктів з інвестиціями понад 20 млн євро. Також серед обов'язкових вимог до проєктів – не менше 80 робочих місць із зарплатою, що буде більшою за середню у регіоні на 15 %. 

Підтримка бізнесу здійснюватиметься у кількох площинах: звільнення від сплати окремих податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України; звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування та комплектуючих до нього, що ввозяться виключно для реалізації інвестиційного проєкту. Також можливе надання інвестору переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності, або надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування (оренду) тощо.

*****

НКЦПФР зареєструвала специфікацію ф'ючерсу на іноземні цінні папери

5 серпня НКЦПФР зареєструвала специфікацію нового контракту - ф'ючерсу на іноземні цінні папери, повідомляє сайт Української біржі.

Коментуючи цю новину, Олексій Сухоруков, Директор з розвитку біржі, зазначив, що новизна для українського ринку полягає не лише в тому, що це перший контракт на окремі цінні папери (до цього був контракт виключно на індекс), але і в тому, що це поставний контракт. У результаті виконання контракту можна купити або продати базовий актив - акції іноземного емітента або біржового фонду. Поставка буде здійснюватися на рахунок в українській депозитарній установі, яка може зберігати такі папери як в НДУ, так і в іноземному депозитарії. Ми плануємо найближчим часом почати з контракту на один з ETF і розраховуємо, що цей інструмент суттєво пожвавить інтерес як до іноземних цінних паперів на локальному ринку, так і до ф'ючерсів, сказав він.

*****

НКЦПФР про розвиток фондового ринку України протягом січня-червня 2021 року

Національна комісія з цінних папрів та фондового ринку оприлюднила інформацію про розвиток фондового ринку України за перше півріччя 2021 року. 

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР за перше півріччя  2021 року, становив 39,66 млрд грн, що менше на 13,37 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (53 млрд грн).

Протягом січня-червня 2021 року Комісія зареєструвала 35 випусків акцій на суму 9,85 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 6,59 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у червні 2021 року, зареєстровано: випуски ПАТ «Банк Альянс» на суму 457 млн грн та ПАТ «Метабанк» на суму 293 млн грн.

Комісія протягом січня-червня 2021 року зареєструвала 72 випуски облігацій підприємств на суму 6,69 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 21,3 млрд грн.

За цей же період зареєстровано випуски облігацій підприємств у іноземній валюті на суму 6 млн доларів США і не зареєстровано жодного випуску облігацій місцевих позик.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

У першому півріччі 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 1,59 млрд грн, що менше на 366 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 21,53 млрд грн, що більше на 2,53 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 30.06.2021 становить 146 інститутів спільного інвестування, серед них:

125 корпоративних інвестиційних фондів;

21 пайових інвестиційних фондів

За червень 2021 року вилучено з ЄДРІСІ три пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність організаторів торгівлі

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-червня 2021 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 204,14 млрд грн. Порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 30,4% (січень-червень 2020 року – 156  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом цього періоду зафіксовано з ОВДП – 200 млрд грн (98,3% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-червня поточного року).

На біржовому ринку протягом січня-червня 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 98% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами за цей період на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,85% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду.

*****

Мінцифри про режим “без паперів”

Режим “без паперів” дозволить українцям швидко отримувати публічні послуги онлайн, а держоргани не зможуть вимагати від людини інформацію, яка вже є про неї у реєстрах. Так прокоментувала Міністерство цифрової інформації підписання Президентом відповідного законопроєкту,  який сприятиме пришвидшенню режиму“без паперів”.  Документ набирає чинності через три місяці з дня опублікування.

Щоб ефективно впровадити цей закон, команда Мінцифри працює в 4-х основних напрямках:

Цифрове законодавство. Для цього ми розробили перші необхідні законопроєкти, які допоможуть переводити будь-який держсервіс в онлайн, — про електронні публічні послуги, державні реєстри, хмарні сервіси в держсекторі та законопроєкт про зміну місця реєстрації онлайн.

Цифрові документи. З 23 серпня цифровий паспорт у Дії прийматимуть в усіх установах України. Зараз у Дії доступні вже 9 документів. Ціль Мінцифри — оцифрувати всі важливі для українців документи, щоб вони завжди були під рукою у смартфоні в необхідний момент.

Електронний документообіг. Щоб цифрові документи належним чином працювали, потрібна надійна система електронного документообігу. Вона має відповідати ЕС ASIC та єдиному стандарту для бізнесу та влади. Підписати заяву на навчання дитини в школі або на відпустку, укласти договір між бізнес-партнерами — все можна буде зробити на одному порталі за допомогою Дія.Підпису.

Е-послуги для всіх життєвих ситуацій. Ми вже оцифрували понад 70 онлайн-послуг для українців, які доступні на порталі Дія. Серед них — реєстрація бізнесу, оформлення допомоги з безробіття тощо. З режимом “без паперів” перелік держпослуг суттєво збільшиться.

Також Мінцифри працює над автоматизацією послуг. Це виключить людський фактор із процесу ухвалення рішень. Державні сервіси стануть прозорими та без корупції. Крім цього, поступово більшість послуг стануть комплексними. Зараз ми працюємо над переведенням цілого пакету сервісів в онлайн, які також будуть доступні в Дії. До 2024 року Мінцифри планує оцифрувати 100% послуг.

*****

Огляд діяльності ПФТС у липні 2021 року

У липні 2021 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 16,1 млрд грн (123% рівня аналогічного періоду 2020 року та 120% рівня червня 2021 року). У січні-липні 2021 р. укладено 5 770 біржових контрактів на загальну суму 110,14 млрд грн (174% та 144% рівня аналогічного періоду 2020 року).

На «ринку заявок» укладено 10% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 83% угод, на ринку РЕПО — 5% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 2%.

У липні 2021 року 43 учасника торгів на ПФТС укладали угоди з 52 випусками цінних паперів (ОВДП – 38, корпоративні облігації – 5, ОЗДП — 4, акції – 4, муніципальні облігації — 1). У січні-липні 2021 р. 55 учасників торгів укладали угоди з 116 випусками цінних паперів (ОВДП – 57, ОЗДП — 9, акції – 21, корпоративні облігації — 18, муніципальні облігації — 5, цінні папери ІСІ — 1, цінні папери ІСІ іноземного емітента — 1, облігації іноземної держави — 1, акції іноземного емітента — 2, облігації іноземного емітента — 1).

Найбільший обсяг торгів у липні було укладено з державними облігаціями – 16 млрд грн (125% рівня червня 2021 року).

Серед 38 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 9 випусків — з датою погашення в 2021 році (1,4 млрд  грн.), 17 випусків — з датою погашення в 2022 році (5,4 млрд. грн.), 7 випусків — з датою погашення в 2023 році (3,4 млрд. грн.), 2 випуски — з датою погашення в 2024 році (0,2 млрд грн), по 1 випуску — з датами погашення в 2025 (1,2 млрд грн), 2026 (0,4 млрд грн) та 2027 (0,03 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2022-08-03, 2021-10-27 та 2023-08-23, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2023-08-23, 2021-08-11 та 2025-02-26.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2026-09-01, 2021-09-01 та 2028-11-01.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у липні склав 60,9 млн грн (63% рівня червня 2021 року).

Найбільшим попитом користувалися облігації СТОВ «Україна» (серія A), BIZ FINANCE PLC (UKREXIMBANK), ТОВ "РУШ" (серія G).

У сегменті акцій підприємств у липні 2021 року загальний обсяг торгів склав 5,5 млн грн (285% рівня червня 2021 року).

На ПФТС продовжувалося IPO акцій ПАТ «РІВНЕНСЬКИЙ НАРОДНИЙ КЛУБ «ВЕРЕС». Впродовж квітня-липня укладено 361 біржовий контракт на загальну суму 44,95 млн грн. Таким чином розміщено 89,9% дебютного публічного випуску акцій (загальний обсяг випуску — 50 млн грн).

У режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери ПАТ "УКРНАФТА", АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та ПАТ "Донбасенерго".

Індекс ПФТС за звітний період знизився на 1,2% до рівня 525,06 пункти.

*****

Український фонд стартапів профінансував майже 200 проєктів на 5 млн доларів

За час функціонування Українського фонду стартапів, який підпорядкований Мінфіну, уже отримано понад 3 тисячі  заявок. За результатами відбору та оцінювання профільних експертів було профінансовано майже 200 стартапів на загальну суму близько 5 мільйонів доларів. Про це повідомив Олександр Кава, заступник Міністра фінансів, член Наглядової ради Фонду.

Серед переможців Грантової програми Фонду лідирують стартапи з індустрії агротехнологій, AI (Штучного інтелекту) та охорони здоров'я. Окрім того, Фонд заохочує команди стартаперів подавати проєкти з розвитку електронного урядування (eGovernment), промисловості, інфраструктури та інших напрямків, які, безумовно, роблять значний вклад у розвиток інноваційної стартап-екосистеми, економіки та держави в цілому.

На сьогодні загальна сума інвестицій у стартапи-переможців грантової програми Фонду складає 23 млн доларів, а також 21 млн доларів суміжних сервісів.

Станом на 1 липня 2021 року Наглядова рада Фонду вже затвердила фінансування 130 стартапів за результатами пітчів (у рамках Pitch Day), а також 65 стартапів у рамках Акселераційної програми.

Фонд постійно вдосконалює поточні проєкти та напрямки своєї діяльності, а також продукує нові, спираючись на світову практику та досвід найуспішніших країн-гравців міжнародної стартап-екосистеми.

*****

Держстат оновив інформацію про індекси цін

За даними Державної служби статистики, інфляція на споживчому ринку в липні 2021 року порівняно з червнем 2021 року становила 0,1%, з початку року – 6,5%.

Базова інфляція в липні 2021 року  порівняно з червнем  становила -0,1%, з початку року – 4,2%.

На споживчому ринку в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,1%. Найбільше (на 8,1%) подешевшали овочі. На 0,7–0,5% знизилися ціни на соняшникову олію, сало, фрукти. Водночас на 6,7% подорожчав цукор, на 0,8–0,3% зросли ціни на м’ясо та  м’ясопродукти, масло, кисломолочну продукцію, сметану, яйця.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 0,9%, алкогольні напої – на 0,7%.

Одяг і взуття подешевшали на 5,2%, зокрема,  взуття – на 5,8%,  одяг – на 4,7%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,6% відбулося в основному за рахунок підвищення цін на природний газ на 3,3%, оренду житла –           на 0,7%.

Ціни на транспорт зросли на 1,1% передовсім за рахунок подорожчання палива та мастил на 2,7%, проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті – на 2,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією