Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

15 липня 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ у режимі відеоконференції. У засіданні взяли участь член НКЦПФР Ю.Бойко, директор Департаменту НКЦПФР О.Симоненко та голова Ревізійної комісії УАІБ О.Назаренко.

Члени Ради заслухали звіт Дирекції про роботу та про виконання бюджету Асоціації у 2-му кварталі 2021 року. Також Рада заслухала звіт О.Назаренка про результати проведення ревізії діяльності Дирекції УАІБ за 2-й квартал 2021 року. Після обговоренняРадазатвердили звіти.

Також Рада розглянула план діяльності та бюджет Асоціації на 3-й квартал 2021 року та затвердила їх.

Рада прийняла рішення про проведення чергових звітно-виборчих Загальних Зборів членів УАІБ 19 серпня 2021 року у конференц-залі готелю «Русь». До порядку денного Загальних Зборів включено такі питання:

1. Звіт про діяльність УАІБ у 2020 році.
2. Звіт Ревізійної комісії за 2020 рік.
3. Про затвердження Плану роботи УАІБ на 2021 рік.
4. Про затвердження бюджету УАІБ на 2021 рік.

5.   Про внесення змін до Статуту УАІБ.

6.   Про внесення змін до:

- Етичного кодексу УАІБ;

- Положення про членство в УАІБ;

- Положення про збір та обробку інформації, яка надається до Української асоціації інвестиційного бізнесу членами Асоціації;

- Кодексу заходів дисциплінарного впливу УАІБ;

- Положення про Раду УАІБ;

- Положення про Ревізійну комісію УАІБ;

- Положення про Дисциплінарний комітет УАІБ.

7.  Вибори нового складу Ради, Ревізійної комісії, Дисциплінарного комітету УАІБ.

Матеріали Загальних Зборів будуть до 19.07.2021р. розміщені в Особистих кабінетах членів УАІБ.

Учасники засідання заслухали інформацію Дирекції щодо актуальних питань провадження професійної діяльності після 01.07.2021, отримані на запити УАІБ від НКЦПФР роз’яснення. О.Симоненко проінформувала присутніх про порядок дій регулятора при розгляді реєстраційних документів ІСІ, поданих до НКЦПФР після 01.07.2021р. (більш детальна інформація – в Особистих кабінетах членів УАІБ).

Головуючий Ради УАІБ Д.Леонов проінформував присутніх про проведену роботу зі створення спільної з НКЦПФР експертної групи з розробки та вдосконалення законодавства та нормативно-правових актів, які регулюють діяльність КУА, адміністраторів НПФ, ІСІ та НПФ та запропонував кандидатури працівників Дирекції та фахівців компаній-членів УАІБ (за згодою) для формування первинного складу цієї групи за ключовими напрямками:

1. венчурне інвестування;
2. публічні ІСІ;
3. недержавне пенсійне забезпечення;
4. управління ризиками та пруденційний нагляд
5. облік, аудит, оподаткування.

Член НКЦПФР Ю.Бойко взяв участь в обговоренні питань забезпечення ефективного функціонування та максимальної відкритості роботи експертної групи для учасників ринку, зокрема, акцентувавши увагу на можливостях використання сучасних інформаційних технологій. Д.Леонов запропонував використати в якості системи адміністрування та комунікації із членами УАІБ та всіма зацікавленими фахівцями наявну структуру Секцій та Комісій УАІБ з метою забезпечення безперервності інформаційного обміну та систематизації інформаційних потоків у процесі забезпечення роботи експертної групи. Рада УАІБ схвалила визначені напрямки роботи, первинний склад експертної групи та шляхи організації її подальшої роботи із урахуванням висловлених пропозицій.

Рада УАІБ прийняла рішення про виключення зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА «АВАНГАРДІНВЕСТГРУП» (ід.код 35482498) у зв’язку з добровільним припиненням компанією професійної діяльності.

Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на 12 серпня 2021 року.

*****

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за червень 2021 року

За підсумками червня індекс Української біржі збільшився на +1,42%, а індекс ПФТС  – на +0,48%.

За рівнем доходності за місяць сектори публічних ІСІ розподілилися таким чином: на першому місці – відкриті фонди (+4,49%), на другому – закриті (+3,13%), інтервальні ІСІ – на третьому (-0,33%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ станом на 30.06.2021 р. становила 170,40 млн грн.Відповідно до наданих на кінець попереднього місяця даних, загальне зменшення чистих активів становило-2995,97 тис. грн (-1,73%). Через значні виплати інвесторам, чистий капітал у секторі зменшився на -3431,90 тис. грн.

У червні доходність інвестфондів коливалася у діапазоні від +3,60% до -3,55%.

За результатами червня лідером із залучення коштів інвесторів у секторі відкритих ІСІ стали фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (+875,94 тис. грн (+6,56%)) – додаткове розміщення ІС (+6,46% в обігу) дозволило фонду отримати притік чистого капіталу у розмірі +862,29 тис. грн;

«КІНТО-Казначейський» (-110,06 тис. грн (-2,37%)) – попри негативну переоцінку складових інвестпортфеля, додаткове розміщення 55 ІС (+0,36% в обігу) дозволило фонду отримати +16,70 тис. грн «чистими».

Найбільші виплати інвесторам у червні зробили такі фонди:

«ОТП Класичний» (-3737,71 тис. грн (-4,75%)) – викуп у інвесторів значної кількості сертифікатів (-5,39% в обігу) призвів до найбільшого чистого відтоку капіталу в секторі у розмірі -4259,72 тис. грн;

«КІНТО-Еквіті» (-91,21 тис. грн (-1,74%)) – чистий відтік становив -29,84 тис. грн через викуп незначної кількості (-0,57% в обігу) інвестсертифікатів;

«Аргентум» (-66,92 тис. грн (-4,41%)) – так само, пред’явлення до викупу 20 ІС призвело до відтоку чистого капіталу у розмірі -13,26 тис. грн.

Список основних гравців сектору у червні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (44,00% сукупної ВЧА (74,97 млн грн)), другу сходинку – фонд «КІНТО-Класичний» (19,06% (32,47 млн грн)), третє місце посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (8,35% (14,23 млн грн). На четвертому місці розмістився фонд «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (5,11% (8,70 млн грн)), замикає п'ятірку лідерів  фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (4,91% (8,37 млн грн)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Софіївський» (+3,60%), «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+0,71%) та «ОТП Класичний» (+0,68%).

Найгірші показники у червні продемонстрували фонди «Аргентум» (-3,55%), «КІНТО-Казначейський» (-2,72%) та «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-1,35%).

Інтервальні фонди

У червні до огляду включено 1 інтервальний ІСІ, чисті активи якого, за даними УАІБ, дорівнювали 838,93 тис. грн.

Закриті фонди

До огляду в червні включено 3закритих ІСІ,вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 16,27 млн грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -863,93 тис. грн (-5,04%).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За підсумками червня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «ТАСК Універсал» (+0,73%), «Індекс Української Біржі» (-4,99%) та «КІНТО-Голд» (-7,42%).

Детальніша інформація на сайті УАІБ.

*****

Президент підписав закони щодо проведення одноразового
добровільного декларування активів

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року з ініціативи Глави держави.

Як зазначається на сайті Офісу президента, документ створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.

Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

Із задекларованих активів громадянин повинен буде сплатити збір, зокрема 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном; 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Крім того, Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1542-ІХ, ухвалений парламентом 15 червня.

Цей закон системно пов’язаний із попереднім (№ 1539-ІХ) і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо  ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України).

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом № 1539-ІХ.

*****

Верховна Рада ратифікувала фінансову угоду з надання 340 млн євро для відновлення постраждалої інфраструктури у східній частині України

14 липняВерховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про ратифікацію Фінансової угоди "Програма з відновлення України" між Україною та Європейським інвестиційним банком».

Як повідомляє пресслужба Мінфінансів, фінансова угода "Програма з відновлення України" між Україною та Європейським інвестиційним банком передбачає надання кредиту у розмірі 340 млн євро для відновлення постраждалої інфраструктури у східній частині України та модернізацію соціальної інфраструктури у областях, що приймають найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб, в тому числі шляхом відновлення та вдосконалення найважливішої соціальної інфраструктури яке передбачає будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, підвищення енергоефективності житла для внутрішньо-переміщених осіб, шкіл, медичних установ і соціальних центрів.

Програма з відновлення України є продовженням діючої  з 2014 року Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та за кошти якої реалізується понад 150 проектів з відновлення соціальної інфраструктури у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Полтавській, Одеській, Херсонській та Київській областях.

*****

Розпочато роботу над оціночним дослідженням проекту NEXT-UA

Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо розбудови ринків капіталу та товарних ринків, підписаного між Урядом України, USAID, ЄБРР та Американською торгово-промисловою палатою у червні, Проект USAID “Трансформація фінансового сектору» обрав на конкурсній основі міжнародний консорціум компаній для проведення техніко-економічного обґрунтування NEXT-UA. Сirway Consulting (Франція) спрямовуватиме діяльність компаній Araliya (Румунія), Afi (Іспанія) та CMS (Україна).

Протягом липня-вересня 2021 року консорціум проведе аналіз торгової та післяторгової інфраструктур ринків капіталу та товарних ринків України, спрогнозує можливий вплив NEXT-UA на зростання та розвиток економіки, надасть рекомендації щодо оптимальної організаційної і інвестиційної структури для NEXT-UA, а також п’ятирічні прогнози прибутків та збитків цього підприємства. Про це повідомляє на своїй сторінці у фейсбук Проект USAID “Трансформація фінансового сектору».

У липні Консорціум Сirway проведе інтерв’ю в Україні з учасниками товарних та фінансових ринків, операторами інфраструктури, державними органами та міжнародними фінансовими експертами. Паралельно, Консорціум збиратиме ринкові дані, на яких базуватиметься його фінансове моделювання та макроекономічний аналіз.

Як зазначають у проекті USAID, компанії Cirway, Araliya, Afi і CMS мають великий досвід проведення аналізу ринків капіталу та товарних ринків у Європі та на ринках, що розвиваються. Ключові консультанти команди Cirway мають значний досвід роботи у провідних міжнародних установах ринків капіталу та товарних ринків, у тому числі на пан-європейській біржі EURONEXT, в Європейському центральному банку (ЄЦБ), Європейському органі з цінних паперів і ринків (ESMA) та в Депозитарній довірчо-кліринговій установі (DTСС) у Нью-Йорку. Наприклад, Cirway розробляв корпоративні стратегії для Грузинської та Тбіліської фондових бірж, а також для міжбанківського валютного ринку Мавританії. Компанія Araliya надавала технічну підтримку єдиному Центральному депозитарію Молдови, а згодом допомагала Національному банку Молдови регулювати цю діяльність. З 2020 року компанія Afi досліджує та аналізує ринки капіталу Західної Африки, головним чином приділяючи увагу оцінці ринкової структури, структурі плати за послуги та виявленню основних стримуючих факторів та можливостей для розвитку. Нарешті, компанія CMS - це провідна міжнародна юридична фірма, яка займається розробкою вторинного законодавства про кліринг в Україні, а також надає консультації уряду України щодо реформи корпоративного управління в державних підприємствах.

*****

НКЦПФР про розвиток фондового ринку України протягом січня-травня 2021 року

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-травні 2021 року, становив 32,25 млрд грн, що менше на 4,15 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (36,4 млрд грн).

Протягом січня-травня 2021 року Комісія зареєструвала 23 випуски акцій на суму 8,77 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 5,56 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у травні 2021 року, зареєстровано: випуски АТ «СБЕРБАНК» на суму 2,5 млрд грн та ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» на суму 1,8 млрд грн.

Комісія  протягом січня-травня 2021 року зареєструвала 58 випусків облігацій підприємств на суму 4,46 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року їхній обсяг зменшився на 9,9 млрд грн.

Протягом січня-травня 2021 року зареєстровано випусків облігацій підприємств у іноземній валюті на суму 6 млн доларів США і жодного випуску облігацій місцевих позик.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

У січні-травні 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 1,05 млрд грн, що менше на 747 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

За цей же період обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 17,98 млрд грн, що більше на 1,74 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.05.2021 становить 111 інститутів спільного інвестування, серед них:

            95 корпоративних інвестиційних фондів;

            16 пайових інвестиційних фондів

За травень 2021 року вилучено з ЄДРІСІ 6 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність організаторів торгівлі

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-травня 2021 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 167,12 млрд грн.

Порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 27,5% (січень-травень 2020 року – 131  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом цього періоду зафіксовано з ОВДП – 164,61 млрд грн (98,5% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-травня поточного року).

На біржовому ринку протягом січня-травня 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99,15% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,85% від загального обсягу біржових контрактів протягом цього періоду.

Детальніша інформація на сайті НКЦПФР.

*****

Мінекономіки визначило п'ять точок росту української економіки

Міністерство економіки вже визначило точки росту української економіки. Про це повідомив Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко під час години запитань до Уряду у Верховній Раді України 16 липня.

«Мінекономіки працює над формуванням нової моделі розвитку економіки. Головна мета – це пошук точок росту, які при найменших інвестиціях можуть дати найбільший мультиплікаційний ефект. На сьогодні вибрано 5 таких стратегічних точок. Це близько 12 кодів виду економічної діяльності. Ми вже готові презентувати їх», – зазначив Любченко.

За його словами, такий підхід дозволить спрямовувати державну підтримку саме на види економічної діяльності та забезпечити зміну моделі із сировинної на високотехнологічну.

Раніше О.Любченко називав серед основних пріоритетів розвитку – цифровізацію економіки, вільний конкурентний ринок, розвиток підприємництва та залучення інвестицій у фундаментальну науку та технології.

*****

НКЦПФР: до обігу в Україні допущено ще 8 випусків єврооблігацій

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на черговому засіданні, що відбулось 15 липня 2021 року, прийняла рішення допустити до обігу на території України ще 8 випусків єврооблігацій іноземних емітентів, на основі поданої заявки від фінансової групи ICU (Investment Capital Ukraine).

Мове йде про єврооблігації українських компаній, випущених через іноземних емітентів.

Відтепер, відповідно до рішення Комісії, на внутрішньому ринку капіталу України будуть доступні такі цінні папери:

єврооблігації Kernel Group (два випуска в доларі з погашенням в жовтні 2024 року і купоном 6,5% і з погашенням в жовтні 2027 і купоном 6,75% відповідно),

єврооблігації групи «Метінвест Холдинг» (три випуски в доларі – квітень 2026 і 8,5%; жовтень 2027 року і 7,65%; жовтень 2029 року і 7,75%) і один випуск в євро (червень 2025 року і 5,625%),

єврооблігації групи компаній «МХП» (один випуск в доларі з погашенням у вересні 2029 року і купоном 6,25%),

єврооблігації групи «Нафтогаз» (один випуск в доларі з погашенням в листопаді 2026 року і купоном 7,625%).

Як зазначив Руслан Магомедов, Голова НКЦПФР, забезпечити широке коло доступних інструментів на ринку – одне з ключових завдань Комісії.  Ми хочемо бачити багато якісних емітентів саме на українському фондовому ринку, включаючи боргові папери, деривативи, IPO, – сказав він.

Згідно з повідомленням НКЦПФР, цінні папери іноземного емітента допускаються до обігу на фондових біржах та позабіржовому ринку України.

Процедура допуску реалізована повністю в електронному форматі без подання жодних паперових копій документів до НКЦПФР. Весь пакет документів був наданий офіційним каналом зв’язку в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису заявника.

*****

ThomasMurray підвищив оцінку надійності Нацдепозитарію України

Міжнародна рейтингова компанія ThomasMurray підвищила рівень відповідності Центрального депозитарію (ЦД) принципам PFMIIOSCO щодо надійності обслуговування активів учасників ринку капіталу України, повідомляє сайт НДУ.

Це стало можливим завдяки нещодавнім змінам, запровадженим з 01.07.2021 року, а саме - відкриття грошового рахунку ЦД у Нацбанку України.

Як результат, компанія Thomas Murray оцінила вплив на обслуговування активів НДУ як - "позитивний".

Thomas Murray зазначає, що новий процес очікувано спростить та пришвидшить обробку корпоративних дій щодо виплати доходів від цінних паперів, одночасно усуваючи ризики ЦД та учасників ринку капіталу, пов'язані з використанням послуг комерційного банку.

Підвищення рівня оцінки відповідності Центрального депозитарію принципам PFMI IOSCO - це ще один важливий крок у напрямку впровадження міжнародних стандартів на фінансовому ринку України і є додатковим підтвердженням прозорості і відкритості Центрального депозитарію, зазначають в НДУ.

*****

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №4572, який сприяє залученню інвестицій через приватизацію та оренду

15 липня 2021 року Верховна Рада прийняла в першому читанні розроблений Фондом держмайна та народними депутатами проєкт Закону України про внесення змін до Закону України "Про Фонд державного майна України" та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна.

Як повідомляє Фонд держмайна, цей законопроєкт є комплексним документом, який  усуває штучні перепони на шляху приватизації непрофільних державних активів завдяки внесенню змін до 27 чинних законів та трьох кодексів – Бюджетного, Податкового та Адміністративного.

Зокрема, законопроєкт розблоковує приватизацію тих об’єктів, на які накладено арешти.

Окрему увагу в прийнятому у першому читанні законопроєкті приділено мотивації місцевої влади та балансоутримувачів передавати непрофільні об’єкти на приватизацію. Так, передбачено направлення 10% надходжень від малої приватизації до місцевих бюджетів розвитку, а 20% надходжень – балансоутримувачам, які передають об’єкти на приватизацію.

Фонд держмайнавважає ухвалення законопроєкту щодо сприяння залученню інвестицій у процесі приватизації та оренди в першому читанні важливим кроком на шляху економічного розвитку України.

З текстом проєкту Закону можна ознайомитися на сайті Верховної Ради за посиланням – https://bit.ly/2U9HOtN.

*****

НДУ: Поліпшення ділових очікувань бізнесу триває – результати опитування керівників компаній у ІІ кварталі

 Оцінки бізнесу щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні, поточного стану та прогнозів розвитку власних підприємств продовжують поліпшуватися. Крім того, в наступні 12 місяців респонденти очікують уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти. Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у IІ кварталі 2021 року.

 Індекс ділових очікувань підприємств зріс до 112.3% порівняно із 108.4% у І кварталі. Поліпшення індексу відбулося переважно за рахунок високих оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, фінансово-економічного стану підприємств, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також інвестиційних видатків на будівництво.

Очікування бізнесу щодо макроекономічної ситуації в Україні

Підприємства другий квартал поспіль суттєво поліпшують свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців. Баланс відповідей становив 15.9% проти 5.6% у I кварталі 2021 року. Інфляційні очікування знижуються другий квартал поспіль: у ІI кварталі очікувана річна інфляція становила 7.2% порівняно з 7.7% у попередньому кварталі. Частка опитаних підприємств, які вважають, що інфляція не перевищить 7,5%, зросла до понад 50%. На думку понад 70% респондентів, витрати на виробництво залишаються основним проінфляційним фактором. Водночас спостерігалося подальше зниження впливу курсового чинника: про це зазначили 48.0% респондентів проти 52.9% у попередньому опитуванні. Також другий квартал поспіль поліпшувались очікування бізнесу щодо курсу гривні. Середнє значення обмінного курсу, що респонденти очікують через 12 місяців, становить 28.71 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 29.15 грн/дол. США). Понад 38% підприємств уважають, що обмінний курс коливатиметься в межах від 28.01 грн/дол. США до 29.00 грн/дол. США.

Очікування підприємств щодо власного розвитку

Керівники вперше після I кварталу 2020 року позитивно оцінили поточний фінансово-економічний стан власних підприємств: баланс відповідей становив 6.0% проти «мінус» 0.7% у І кварталі. Оцінки підприємств щодо зміни власного фінансово-економічного стану в наступні 12 місяців також поліпшилися: баланс відповідей – 18.3% (у І кварталі – 12.7%).

Найвищі очікування в підприємств сільського господарства (баланс відповідей – 27.2%). Загалом поліпшення фінансово-економічного стану очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, за винятком підприємств енерго- та водопостачання. Бізнес очікує на подальше збільшення обсягів реалізації своєї продукції як в Україні, так і за кордоном: баланси відповідей – по 21.0% порівняно з 18.0% та 14.9% відповідно у І кварталі 2021 року. Оптимістичні настрої переважають в усіх секторах економіки, крім енерго- та водопостачання. Поліпшилися очікування підприємств щодо інвестиційних видатків як на виконання будівельних робіт, так і на машини, обладнання та інвентар: баланс відповідей – 6.4% і 16.9% відповідно (у І кварталі 11.7% і 1.4% відповідно). Зростання інвестиційних видатків на виконання будівельних робіт у наступні 12 місяців уперше з ІІ кварталу 2019 року прогнозують підприємства всіх видів діяльності, найбільше – підприємства енерго- та водопостачання (баланс відповідей – 17.2%)

Четвертий квартал поспіль спостерігається поліпшення очікувань щодо зростання обсягів іноземних інвестицій підприємствами, які їх залучають: баланс відповідей зріс до 12.3% з 10.4% у І кварталі. Бізнес продовжує пом’якшувати очікування щодо зменшення загальної кількості працівників на своїх підприємствах: баланс відповідей становив «мінус» 1.0% (у  попередньому кварталі – «мінус» 1.9%). Зокрема, респонденти підприємств торгівлі, добувної промисловості та будівництва очікують збільшення кількості своїх працівників (баланс відповідей 8.0%, 6.5% та 5.0% відповідно). Залишаються високими очікування щодо зростання зарплат працівників у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 58.3% (у І кварталі 2021 року – 60.6%). Лише 1.0% опитаних компаній готові до зменшення зарплат (у І кварталі 2021 року – 2.0%). Частка компаній, що планують залучати кредити в Україні упродовж наступних 12 місяців, продовжує зменшуватися – 36.9% порівняно з 39.3% у попередньому кварталі. Переважна більшість потенційних позичальників (78.7%) традиційно надає перевагу національній валюті. Також зменшилася частка компаній, які планують брати кредити за кордоном, – до 7.0% з 8.7% у попередньому опитуванні. Головними перешкодами для залучення нових кредитів респонденти назвали високі ставки (52.7% опитаних) та надмірні вимоги до застави (36.0%). Понад третина респондентів (35.1%) замість кредитних послуг банків використовуватиме інші джерела фінансування. Посилення цього чинника спостерігається сьомий квартал поспіль.

Довідково

Квартальне опитування проводилося з 05 травня 2021 року до 02 червня 2021 року. В опитуванні взяли участь 687 підприємств із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької та Луганської областей).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією