Новини УАІБ

Прем’єр-міністр: Уряд зробив необхідний крок
для функціонування пенсійних фондів

7 липня Уряд затвердив Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку як орган ліцензування у системі накопичувального пенсійного забезпечення. Про це повідомляє Урядовий портал.

«Це необхідний крок для підготовки інфраструктури для функціонування пенсійних фондів, а також механізм, що дозволяє працювати виключно професійним та відповідальним компаніям», — зауважив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Глава Уряду наголосив, що Україна потребує продовження пенсійної реформи, аби українці мали гідне пенсійне забезпечення.

*****

Інвестиції у галузі, визначені Урядом точками росту, зможуть
збільшити ВВП України на кілька відсотків додатково, – О.Любченко

Інвестиції у сумі 1 млрд дол. США у галузі економіки України, які наразі визначені Урядом України точками росту, можуть дати додаткове зростання ВВП на 1-2 %. Про це розповів Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Олексій Любченко під час зустрічі з Регіональним віце-президентом Європи та Центральної Азії Світового банку Анною Б'єрде в рамках участі української делегації у роботі 4-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, м. Вільнюс, Литовська Республіка.

Презентуючи стратегічні цілі для економіки України на найближчі 5-10 років, Олексій Любченко розповів, що Уряд України, роблячи акцент на продовженні реформ, поставив перед собою завдання розробити нову модель економічного розвитку з визначенням точок росту, де можливе найшвидше зростання. У результаті цієї роботи виділили п’ять кластерів з найбільшим мультиплікаційним ефектом, які стануть корисними для подальшої співпраці Світового банку та Уряду України.

«На основі моделювання розвитку економіки України ми визначили галузі – точки росту для економіки. Йдеться про галузі легкої промисловості, сільське господарство, розвиток науки, охорону здоров’я, енергетичну, транспортну, газо- та нафтовидобувну сфери тощо. З цього переліку є сфери, які можуть зацікавити Світовий банк. Насамперед це проекти з відновлюваної енергетики, меліорації, інфраструктурні проекти, відновлення об’єктів культурної спадщини тощо», – зазначив Олексій Любченко.

Представники Світового банку зазначили, що визначені українським Урядом точки росту справді мають потенціал, щоб генерувати стале зростання економіки та паралельно будувати фундамент стабільного розвитку приватного сектору. Вони підтвердили, що виробництво нових технологій, пов’язаних з декарбонізацією, використання провідних методів ведення сільського господарства сприятимуть створенню нових робочих місць та сприятимуть залученню інвестицій.

Також українська сторона запевнила, що Україна продовжує активну роботу над залученням інвестицій в національну економіку. Серед пріоритетів – земельна реформа та функціонування ринку землі, реформа державного управління, сфера захисту довкілля, зокрема, поступова декарбонізація енергетики, трансформація вугільних регіонів та інші проекти.

*****

НКЦПФР схвалила рекомендації щодо розвитку зелених облігацій в Україні

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила Рекомендації щодо реалізації або фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій.

Ключові ознаки зелених облігацій визначені Стандартом Європейського Союзу по зелених облігаціях (EU GBS) та Принципами зелених облігацій Міжнародної асоціації ринків капіталу (GBP).

Розвиток в Україні ринку зелених облігацій узгоджується з європейськими нормами та передбачає:

• переорієнтування потоків капіталу на стійкі інвестиції для досягнення сталого та інклюзивного зростання,
• управління фінансовими ризиками, що виникають внаслідок зміни клімату, виснаження ресурсів, деградації довкілля та соціальних проблем,
• стимулювання прозорості у фінансах та економіці в цілому із зосередженням уваги на довгострокових прибутках.

Перспективними секторами зеленого фінансування в Україні є:

• енергія (низьковуглецеве виробництво, енергоефективність, накопичення і збереження енергії, розумні мережі, стійкий доступ до джерел енергії),
• вода (збір, очистка, зберігання, очищення стічних вод, доступ до води),
• будівлі (низьковуглецева стратегія, енергоефективність, стійкі матеріали, зелені будівлі),
• сільське господарство (управління земельними ресурсами, низьковуглецеві та адаптаційні стратегії, біомаса, біопаливо),
• транспорт (енергоефективні компоненти, паливо та логістика),
• повітря та екологія (вуглецеві кредити, торгівля та компенсації),
• виробництво (зелена хімія, ресурсо- та енергоефективні ланцюжки поставок, більш чисте виробництво),
• відходи та переробка (повторне використання та послуги з переробки відходів).

Беручи до уваги міжнародні принципи, Комісія підготувала Рекомендації та ключові ознаки моделі зелених облігацій, що емітовані в Україні:

• відповідність проєкту, під який залучаються кошти шляхом емісії зелених облігацій, міжнародно визнаній таксономії,
• цільове використання надходжень від розміщення зелених облігацій,
• звітність емітента про вплив цих проєктів на довкілля,
• залучення емітентом зовнішнього незалежного контролера (верифікатора),
• наявність у емітента власної політики щодо зелених облігацій.

Ключовим моментом є відповідність проєктів, що фінансуються/рефінансуються за кошти від розміщення зелених облігацій, Таксономії сталої економічної діяльності (Taxonomy for Sustainable Activities).

Так, емітент зелених облігацій повинен забезпечити належне виконання всіх ключових ознак. Це сприяє захисту інтересів інвесторів та росту інвестицій у зелені облігації.

Недотримання хоча б однієї з визначених ознак є підставою не класифікувати облігації як зелені. Спроба класифікувати облігації як зелені при їх невідповідності ключовим ознакам дає підставу розцінювати це як «зелений камуфляж» (greenwashing).

Зелений камуфляж – навмисне введення в оману інвесторів та державних органів щодо напрямків використання розміру фінансових коштів, отриманих від емісії зелених облігацій. Для запобігання фактам «зеленого камуфляжу» і виникла необхідність розробки міжнародних стандартів та формування країнами власних рекомендацій.

*****

Нацдепозитарій України знизив тарифи на окремі послуги
та впроваджує нові послуги для клієнтів

Правління Центрального депозитарію прийняло рішення про внесення змін до Переліку та вартості послуг (тарифів), що надаються Центральним депозитарієм з метою оптимізації витрат для клієнтів. Ці зміни відбулися за попереднім розглядом та подальшим погодженням з Радою учасників депозитарної системи ПАТ «НДУ».

Як повідомляється на сайті НДУ, зниження тарифів на окремі послуги Центрального депозитарію націлено на оптимізацію витрат клієнтів, адже суттєво зменшується вартість обслуговування за зберігання документарних іменних цінних паперів (які тимчасово зберігаються у Центральному депозитарії до моменту переведення емітентом випуску у електронну форму існування або анулювання випуску цінних паперів) та зберігання цінних паперів емітентів, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим або м. Севастополь. Відтепер, тариф за зберігання таких цінних паперів для депозитарних установ складатиме лише - 1 грн.

Таке рішення є результатом плідної співпраці Робочої групи з питань обслуговування проблемних випусків, створена за участі членів Ради учасників депозитарної системи ПАТ «НДУ» і команди Центрального депозитарію, та за підтримки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка сприяє продовженню конструктивного діалогу та ефективної взаємодії між Радою учасників та Центральним депозитарієм.

***

Разом із рішенням про зниження тарифів на окремі послуги для клієнтів Правління ЦД доповнило Перелік послуг, що надаються Центральним депозитарієм.

Таке рішення є відображенням відповідних новацій Закону про ринки капіталу (ЗУ №738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»). А саме, вже незабаром для клієнтів Центрального депозитарію стануть доступні такі послуги, як:

1. Обслуговування депозитних сертифікатів банків

депонування глобального сертифікату або інформації про випущені депозитні сертифікати банків

зберігання на рахунку емітента випущених ним депозитних сертифікатів

обслуговування випуску депозитних сертифікатів банків

2. Послуги з проведення загальних зборів власників облігацій

3. Направлення повідомлень або іншої інформації через депозитарну систему України власникам цінних паперів і особам, які не є власниками цінних паперів.

Всі зміни та доповнення до Переліку та вартості послуг (тарифів) Центрального депозитарію також були розглянуті та узгодженні з Радою учасників депозитарної системи ПАТ «НДУ».

*****

Питання інвестицій та інвестиційного клімату - одне з ключових для створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та конкуренції, - І.Новікова

Питання інвестицій та покращення інвестиційного клімату - це одне з ключових для створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та конкуренції. Про це розповіла заступник Міністра економіки України Ірина Новікова під час виступу на Business&Legal Infrastructure Forum. У заході також взяли участь представники Уряду, бізнесу, народні депутати та провідні експерти галузі.

“Закон про “інвест-нянь” започатковує новаторський комплексний підхід до підтримки інвесторів та дозволить Україні конкурувати за інвестиції із сусідніми країнами. Сьогодні ми вже бачимо відновлення рівня зацікавленості у вітчизняних та іноземних інвесторів, тому Мінекономіки для якнайшвидшого початку роботи з інвесторами вже розробило практично всю нормативно-правову базу, що надасть можливість старту цим проектам”, - зазначила заступник Міністра економіки України.

Також Ірина Новікова розповіла про ще один перспективний інструмент залучення інвестицій - індустріальні парки. Це готові промислові майданчики з усією необхідною інфраструктурою, що дозволяє не витрачати зайвий час та ресурси на започаткування проекту. Разом із цим необхідно зазначити, що частина з них не розвивається через відсутність належної інженерно-транспортною інфраструктури. Для вирішення цієї ситуації Мінекономіки разом із профільним комітетом Парламенту готує комплексні зміни в законодавство про індустріальні парки, що направлені на створення додаткових стимулів для резидентів та керуючих компаній індустріальних парків, що сприятимуть збільшенню інвестицій та виробництва.

Спілкуючись з представниками бізнесу, заступник Міністра наголосила, що держава має стати надійним партнером для бізнесу.

*****

НБУ: Міжнародні резерви становили 28,4 млрд дол. США за підсумками червня

Станом на 1 липня 2021 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 28 357,7 млн дол. США (в еквіваленті). У червні вони зросли на 2% завдяки валютним надходженням на користь уряду та інтервенціям Національного банку, що компенсували погашення зовнішніх та внутрішніх зобов'язань держави. Загалом динаміку резервів упродовж червня визначали такі чинники:

по-перше, операції з управління державним боргом.

Валютні надходження на користь уряду становили 1095 млн дол. США (в еквіваленті), зокрема 726,3 млн дол. США (в еквіваленті) – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП).  Загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті склав 995,6 млн дол. США (в еквіваленті). З цієї суми 848 млн дол. США (в еквіваленті) були спрямовані на обслуговування та погашення ОВДП, 80,1 млн дол. США – на обслуговування єврооблігацій (ОЗДП), а решта – на виконання інших зобов’язань держави в іноземній валюті.  Крім того, у червні Національний банк сплатив 2,3 млн. дол. США (в еквіваленті) на користь Міжнародного валютного фонду;

по-друге, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку.

Більшу частину червня на міжбанківському валютному ринку пропозиція валюти переважала попит, зокрема унаслідок зростання інтересу нерезидентів до ОВДП та активізації експортерів. Це дало змогу Національному банку поповнити резерви на 682,8 млн дол. США. В окремі дні місяця регулятор згладжував надмірні коливання гривні, що “штовхали” національну валюту в бік зниження, продавши 99,5 млн дол. США. Загалом, за підсумком червня, чиста купівля валюти Національним банком на валютному ринку склала 583,3 млн дол. США.

по-третє, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют).

У минулому місяці їх вартість зменшилася на 180,8 млн дол. США (в еквіваленті). Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 4,3 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.

*****

Держстат про індекс цін у червні 2021 року

За даними Державної служби статистики, інфляція на споживчому ринку в червні 2021р. порівняно із травнем 2021р. становила 0,2%, з початку року – 6,4%.

Базова інфляція в червні 2021р. порівняно із травнем 2021р. становила 0,4%, з початку року – 4,3%.

На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,1%. Найбільше (на 16,0%) подешевшали яйця. На 2,8–0,4% знизилися ціни на фрукти, овочі, молоко, сало, свинину. Водночас на 3,4–0,4% подорожчали соняшникова олія, риба та продукти з риби, рис, макаронні вироби, м’ясо птиці, безалкогольні напої, сири, продукти переробки зернових, яловичина, масло, цукор.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,2%, алкогольні напої – на 0,7%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,4% відбулося в основному за рахунок підвищення плати за утримання будинків та прибудинкових територій на 1,0%, природний газ –  на 0,7%. 

Ціни на транспорт зросли на 1,0% в першу чергу за рахунок подорожчання проїзду в залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті на 5,3% та 2,4% відповідно.

Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у червні 2021 року

Як зазначає НБУ, споживча інфляція виявилася вищою за прогноз, оприлюднений в Інфляційному звіті за квітень 2021 року, однак відхилення зменшилося. Сповільнення зростання цін на сирі продукти харчування нівелювало ефекти від подальшого подорожчання природного газу та соняшникової олії, а також від посилення фундаментального інфляційного тиску.

Базова інфляція в червні пришвидшилася (до 7,3% р/р з 6,9% р/р у травні)

Під впливом високих світових цін на продовольство, а також стійкого споживчого попиту надалі дорожчали оброблені продовольчі товари (на 12,1% р/р). Прискорилися темпи зростання цін на соняшникову олію та продукти її переробки (майонези, маргарини та спреди). Збільшення виробничих витрат на сировину та енергію позначилося на вартості макаронних та кондитерських виробів, м’ясних і молочних продуктів. Підвищення вартості послуг також прискорилося до 8,1% р/р. Через збереження стійкого споживчого попиту та зростання виробничих витрат швидше дорожчали послуги закладів громадського харчування, культури, відпочинку, страхування особистого транспорту, кабельного телебачення, інтернету та таксі. Натомість сповільнилося зростання вартості послуг закладів особистого догляду через послаблення карантинних обмежень. Меншими темпами також дорожчали туристичні послуги, зокрема внаслідок тимчасової зупинки авіаційного сполучення між Росією та Туреччиною. Незначно прискорилося зростання цін на непродовольчі товари (до 1,6% р/р) під впливом стійкого споживчого попиту та ефектів перенесення послаблення обмінного курсу в попередні періоди. Швидше дорожчала фармацевтична продукція, меблі та побутова техніка. Відновилося зростання цін на товари для особистого догляду та електроніку. Натомість темпи падіння цін на одяг та взуття залишилися на рівні попереднього місяця, а подорожчання автомобілів дещо сповільнилося.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування продовжили знижуватися (до 5,1% р/р)

Подорожчання ягід уповільнилося через розширення пропозиції на українському ринку. Збільшення імпортної та вітчизняної продукції ранніх овочів позначилося на зниженні цін на них. Завдяки вичерпанню ефекту низької бази порівняння сповільнилося подорожчання яєць та продовжили дешевшати яблука.   Водночас швидше дорожчало молоко через зростання виробничих витрат (зокрема збільшення вартості кормів) та скорочення виробництва. Високі світові ціни на цукор та гірший урожай цукрового буряку зумовлювали подальше подорожчання цукру на внутрішньому ринку.

Адміністративно регульовані ціни надалі підвищувалися (до 18% р/р)

Вартість природного газу для населення продовжила зростати стрімкими темпами в річному вимірі передусім на тлі низької бази порівняння. Водночас у місячному вимірі подорожчання виявилося незначним через запровадження річних контрактів із фіксованими тарифами для населення. Збільшення виробничих витрат, зокрема на паливо та оплату праці, позначилося на вартості транспортних послуг. Так, у червні зросли тарифи на проїзд у громадському транспорті в кількох обласних центрах. Прискорилося також подорожчання алкогольних напоїв, передусім через підвищення цін на пиво.

Темпи зростання вартості палива сповільнилися (до 34,7% р/р)

Це передусім пов'язано з ефектами бази порівняння. Незначний вплив також мало державне регулювання цін у формі обмеження торговельної надбавки на бензин А-95 та дизельне пальне. Ці та інші чинники ураховуватимуться в оновленому макроекономічному прогнозі, який буде оприлюднено 22 липня 2021 року під час пресбрифінгу за підсумками рішення Правління Національного банку, а детальніше – в Інфляційному звіті, який буде опубліковано 29 липня 2021 року.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією