Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

17 червня 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ у режимі відеоконференції. У засіданні взяв участь член НКЦПФР Юрій Бойко.

Члени Ради заслухали інформацію Генерального директора УАІБ Андрія Рибальченка щодо проектів законодавчих актів з питань розвитку фондового ринку. За наявною інформацією, питання переносу терміну введення в дію Закону України №738 Верховною Радою України розглядатися не буде, він набуває чинності з 01.07.2021 р.

Проте, до набрання чинності цим Законом до нього будуть внесені найбільш важливі зміни, які розв’язують проблеми гармонізації окремих норм цього Закону із іншими актами законодавства та компенсуватимуть наразі відсутні перехідні положення, зокрема в частині внесення змін до Закону України №738, які активно підтримує УАІБ, щодо врегулювання питання подальшого обігу деривативів, які вже були оформлені на дату набуття чинності Законом №738.

Також було обговорено питання про стан підготовки НКЦПФР нормативних актів на виконання вимог цього Закону. Зважаючи на значну кількість питань у діяльності членів УАІБ, які потребують врегулювання у зв’язку з новим законодавством, Рада ініціювала створення спільної з НКЦПФР експертної групи. Експертна група має здійснити аналіз нормативних актів, які регулюють діяльність КУА, адміністраторів НПФ, ІСІ та НПФ та визначити пріоритетність внесення до них змін.

Юрій Бойко підтримав цю пропозицію, однак висловився за необхідність підняття на вищий рівень завдань такої експертної групи, а саме: окрім аналізу нормативно-правових актів, також визначити цілі та завдання щодо новацій для розвитку ринків ІСІ та НПЗ. Про деталі роботи групи Ю.Бойко повідомить додатково.

Рада УАІБ також запропонувала НКЦПФР розглянути механізм спрощеного порядку внесення технічних змін до документів ІСІ, які зумовлені застосуванням норм Закону України №738 та нормативних актів НКЦПФР, які безпосередньо не впливають на діяльність ІСІ.

На засіданні відбулося обговорення питань взаємодії КУА з торговцями цінними паперами з урахуванням нових Вимог до діяльності (Правил) та Вимог до договорів торговців цінними паперами. Рада доручила Дирекції УАІБ звернутися до ПАРД та АУФТ щодо необхідності прискорення процесу впровадження членами цих СРО нових внутрішніх документів, які відповідають новим вимогам, а також узгодження ними з НКЦПФР порядку виконання вимог Закону України №738 в перехідний період до приведення нормативних актів НКЦПФР у відповідність до нового законодавства. Одночасно Рада доручила Дирекції УАІБ направити до НКЦПФР запит щодо формування Реєстру кваліфікованих інвесторів.

А.Рибальченко запропонував розглянути питання щодо спрощення процедур подачі адміністративних даних членів УАІБ до НКЦПФР та забезпечення можливостей для безкоштовної подачі такої інформації. Коментуючи цю пропозицію, Ю.Бойко наголосив, що Комісія працює над розробкою комплексної інформаційної системи, функціонування якої передбачене Законом України №738, яка, зокрема, має забезпечити можливість надання Комісією адміністративних послуг в електронному вигляді.

Члени Ради підтримали пропозицію Дирекції УАІБ про проведення чергових Загальних звітно-виборних Зборів учасників Асоціації 19 серпня 2021 року в очному форматі. Дирекції доручено підготувати на наступне засідання Ради проєкти документів для розгляду Загальними Зборами.

Також Рада прийняла рішення про прийом кандидатом у члени УАІБ ТОВ «КУА «ГОЛД ІНВЕСТ КАПІТАЛ» (м.Запоріжжя).

Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на 15 липня 2021 року.

*****

УАІБ: загальні результати ринків  управління активами інституційних інвесторів та адміністрування пенсійних фондів в Україні за 1-й квартал 2021 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підготувала та оприлюднила загальні результати діяльності  ринків управління активами інституційних інвесторів та адміністрування пенсійних фондів в Україні за 1-й квартал 2021 року.

Як зазначається у першій частині Аналітичного огляду, на початку 2021 року галузь управління активами в Україні зберігала значний темп росту як у кількісному, так і у вартісному аспектах, а подальше підвищення основного вітчизняного індексу аж до світового лідерства за зростанням у цей період підтримувало позитивні результати фондів – як і підвищені ставки за державними борговими паперами. А втім, прискоренню росту сектору відкритих ІСІ ще більше сприяв надзвичайний чистий притік капіталу, тоді як у венчурних ІСІ – подальше активне створення нових фондів у корпоративній формі, які залишалися привабливим інструментом залучення приватних інвестицій у компанії та проєкти поза публічними ринками. 

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами (КУА)

У 1-му кварталі 2021 року загальна кількість компаній з управління активами зросла на три, до 306. Протягом січня-березня було створено 8 нових КУА, 5 – припинили свою діяльність. Із усіх КУА, 278 мали в управлінні від одного до 62-х фондів, а майже 99% таких компаній управляли принаймні одним венчурним ІСІ.

Адміністратори недержавних пенсійних фондів (АНПФ)

Кількість АНПФу 1-му кварталі 2021 року не змінилася: 19. Серед них було 6 компаній, які здійснювали винятково діяльність із адмініструваня НПФ, решта – суміщали її з управлінням активами.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

У 1-му кварталі 2021 року було зареєстровано 66 нових ІСІ, а нормативів досяг 61 фонд. Загальна кількістьІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих), зростала 14-й квартал поспіль і на кінець березня становила 1523 (+3.0% за 1-й квартал).

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Кількість НПФ в управлінні станом на 31.03.2021 року становила 57(без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 47 відкритих, 4 корпоративних та 6 професійних. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Страхові компанії (СК)

КількістьСК, що передали свої активи в управління КУА, та кількість КУА, що надавали такі послуги, у 1-му кварталі 2021 року не змінилася: станом на 31.03.2021 одна така компанія продовжувала управляти активами двох СК.

Активи в управлінні та ВЧА

Усі інституційні інвестори

Сукупні активи в управлінні КУА зросли на 5.8% за 1-й квартал і станом на 31.03.2021 року сягнули 449 426 млн грн. Приріст за останні 12 місяців вони прискорили до 25.2%.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активиусіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 1-му кварталі 2021 року також зросли на 5.8%, а за останній рік – на 22.5%. Станом на 31.03.2021 вони становили 447 262 млн грн.

Активидіючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів(сформованих), станом на 31 березня 2021 року досягли 441 172 млн грн.  За1-й квартал вони зросли на 6.5%, а за рік – на 23.6%.

Вартість чистих активівусіхсформованихІСІ станом на 31.03.2021 сягнула 339 946 млн грн.У 1-му кварталі вона зросла на 5.6%, а за рік – на 23.9%.

Сукупний чистий рух капіталу у відкритих ІСІ у 1-му кварталі 2021 рокубувпозитивнимуп’ятепоспіль і сягнув безпрецедентних 60.5 млн грн. Річний чистий притікдо сектору також мув максимальним за його історію: +75.0 млн грн.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

АктивиНПФ в управлінні КУА у січні-березні 2021 року зросли на 3.7%, а за рік – на 20.7%. Станом на 31.03.2021 вони досягли 1 996 млн грн.

Страхові компанії (СК)

АктивиСК в управлінні КУА зменшилися на 1.5% за 1-й квартал 2021 року, але зросли на 28.2% за рік і на кінець березня дорівнювали 168 млн грн.

Детальніша інформація на сайті УАІБ.

*****

УАІБ взяла участь в обговоренні стану виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та з'ясувала ситуацію щодо перспектив інтеграції у сфері фінпослуг

17 червня 2021 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у партнерстві з DiXiGroup та Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля» провів обговорення «Економічна інтеграція з ЄС: що вже має й що може отримати Україна». Захід відбувся в межах проєкту «Інтеграція України в спільний ринок ЄС: здобутки в рамках Угоди про асоціацію та потреба в модернізації» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В обговоренні взяла участь Українська асоціація інвестиційного бізнесу, як учасник Робочої групи 3 «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво», що входить до Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС.

У рамках заходу було презентовано результати дослідження «Інтеграція у рамках Асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС» (видання четверте, доповнене), присвячене оцінці стану виконання зобов’язань Угоди про асоціацію у сферах, що стосуються інтеграції у внутрішній ринок ЄС. 

На запитання УАІБ щодо оновлення тексту Угоди та перспектив інтеграції у сфері фінансових послуг керівниця експертної групи з питань експертизи законодавства України на відповідність праву ЄС, в.о. заступника генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Марина Неліна повідомила, що наразі Україна та ЄС проводять консультації щодо оновлення усієї Угоди про асоціацію, але поки що не планують оновлювати Доповнення XVII-2 до Угоди про асоціацію з ЄС - щодо регуляторного наближення у сфері фінансових послуг (у тому числі стосовно цінних паперів та інститутів спільного інвестування). Така зміна у позиції Уряду за останні два роки, за словами М.Неліної, зумовлена слабким прогресом України у виконанні вимог чинного тексту Доповнення XVII-2 та, одночасно із цим, значними і кардинальними змінами фінансового права ЄС за останні 10 років, після Світової фінансової кризи та фіналізації чинного тексту Угоди.   

М.Неліна також зазначила, що основна проблема для інтеграції України до єдиного фінансового ринку ЄС - запровадження макропруденційного нагляду з боку пан'європейських регуляторів фінансового сектору (ESAs). Європейські колеги, на думку представниці Уряду, були б готові оновити список законодавства ЄС у Доповненні XVII-2, але регулювати та здійснювати нагляд за фінансовим ринком в Україні продовжуватимуть тільки українські національні регулятори, а пан'європейські не можуть поширювати свої повноваження за межі ЄС. Тому Україні та ЄС ще належить визначити, яким чином забезпечити функціонування макропруденційного нагляду за діяльністю учасників фінансових ринків на транскордонному рівні Україна-ЄС, перед оновленням в Угоді списку фінансового законодавства для транспонування в Україні.

*****

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 7,5%

17 червня Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 7,5% річних. Водночас регулятор починає поступове згортання антикризових монетарних інструментів, що посилить ефект попередніх підвищень облікової ставки та сприятиме сповільненню інфляції. Про це йдеться на сайті НБУ.

Як зазначається в інформації, інфляція у травні прискорилася вище за прогноз Нацбанку насамперед через подорожчання окремих високоволатильних компонентів споживчого набору під впливом переважно короткострокових факторів.

У травні зростання споживчих цін сягнуло 9,5% у річному вимірі. Прискорення цінової динаміки пов'язано насамперед із тенденціями на світових товарних ринках, зокрема з подорожчанням природного газу та соняшникової олії. Значний внесок мала також низька база порівняння минулого року. Базова інфляція в травні також прискорилася – до 6,9% р/р насамперед через подорожчання соняшникової олії та продуктів харчування, складовою виробництва яких є олія. Проте ознаки посилення фундаментального інфляційного тиску понад прогноз зараз не спостерігаються. Інфляційні очікування бізнесу та населення хоч і залишаються підвищеними, але стабілізувалися в останні місяці.

Національний банк України очікує на сповільнення інфляції восени через поступове вичерпання ефекту низької бази порівняння, кращі врожаї та стабілізуючий вплив монетарної політики.

НБУ прогнозує, що упродовж найближчих місяців інфляційний тиск залишатиметься значним з огляду на переважно тимчасові чинники, зокрема на фактори пропозиції та низьку базу порівняння минулого року. Проте інфляція почне сповільнюватися вже у IV кварталі 2021 року та повернеться до цілі 5% у першому півріччі 2022 року. Цьому сприятимуть нормалізація цін на світових товарних ринках, а також надходження на ринки нового більшого врожаю. Стриманіша монетарна політика Національного банку України має заспокоїти інфляційні очікування та послабити фундаментальний інфляційний тиск на горизонті впливу (9–18 місяців), у тому числі через валютний канал.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ. Кредити МВФ є важливим джерелом фінансування дефіциту державного бюджету, а також позитивним сигналом для іноземних інвесторів. Співпраця з Фондом та іншими міжнародними партнерами сприятиме швидшому відновленню української економіки від наслідків коронакризи.

Ключовим ризиком, як і раніше, залишається поширення пандемії COVID-19. З одного боку, нові штами пандемії та повільні темпи вакцинації у країні створюють ризики посилення карантинних обмежень, а також загрожують зниженням ділової активності, споживчого та інвестиційного попиту. Це стримуватиме інфляцію. З іншого, – поступове згасання пандемії може вплинути на реалізацію відкладеного споживчого попиту, пришвидшити відновлення ділової активності та відповідно прискорити зростання споживчих цін. Актуальними є також інші ризики: волатильність на глобальних ринках капіталу, зокрема через суттєвий сплеск інфляції у світі та ймовірне зростання премії за ризик; різке погіршення умов торгівлі; ескалація військового конфлікту.

Ураховуючи баланс ризиків, Правління Національного банку України зберегло облікову ставку на рівні 7,5%. Водночас було вирішено розпочати згортання антикризових монетарних інструментів, зокрема довгострокового рефінансування та процентного свопу. Ці інструменти підтримали банківську систему та економіку України під час кризи, але за відновлення економічної активності вони втрачають свою актуальність. Їх поступове згортання сприятиме підвищенню спроможності Національного банку України впливати на інфляційні процеси.

Національний банк України надалі готовий підвищувати облікову ставку, якщо суттєвіше посилення фундаментального інфляційного тиску та погіршення очікувань становитимуть загрозу для досягнення інфляційної цілі 5% у 2022 році.

Наступне рішення з облікової ставки ухвалюватиметься з урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу, що буде опубліковано у липні 2021 року.

*****

Уряд розпочав діалог з міжнародними партнерами про перезапуск реформи корпоративного управління, — Денис Шмигаль

Україна продовжуватиме реформу корпоративного управління. Про це сказав Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час онлайн-заходу «Інвестиційний клімат в постпандемічній Україні» 22 червня.

«Корпоративна реформа – дуже важлива для тих компаній, які не можуть бути приватизовані і залишаються у власності держави. У деяких компаніях реформа призвела до позитивних результатів, а в деяких поки ще ні. Тому це є пріоритетом і ми продовжуватимемо реформу корпоративного управління», — підкреслив Д.Шмигаль.

Прем’єр-міністр зазначив, що Уряд розпочав діалог про фактичний перезапуск реформи, який відбувається у співпраці з міжнародними партнерами.

*****

Нацбанк затвердив Положення з нагляду за додержанням учасниками ринку фінансових послуг законодавства про захист прав споживачів

Національний банк визначив порядок нагляду за додержанням учасниками ринку небанківських фінансових послуг законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та вимог законодавства про рекламу. Для цього було затверджено відповідне Положення, повідомляє сайт НБУ.

Прозорий механізм здійснення нагляду дозволить забезпечити розкриття небанківськими фінансовими установами достовірної інформації про фінансові послуги. Це дасть змогу клієнтам ухвалювати більш зважені рішення та оцінювати усі ризики, захистить від шахрайства та зловживань. Також сприятиме відповідальній діловій поведінці учасників ринку небанківських фінансових послуг і підвищенню довіри населення до фінансового сектору.

Нагляд за додержанням учасниками ринку небанківських фінансових послуг законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та законодавства про рекламу в сфері фінансових послуг здійснюватиме підрозділ Національного банку – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Формами  здійснення нагляду визначено: безвиїзний нагляд та у складі інспекційної перевірки.

Національний банк здійснюватиме нагляд шляхом аналізу звернень споживачів фінансових послуг, договорів про надання фінансових послуг щодо наявності умов, які обмежують або порушують права споживача, вебсайтів, контролю за дотриманням законодавства про рекламу, співпраці з іншими органами в межах своєї компетенції, контролю за усуненням виявлених порушень та моніторингу врахування учасниками ринку наданих регулятором рекомендацій.

У випадках виявлення порушень законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг або ознак здійснення ризикової діяльності Національний банк застосовуватиме заходи впливу до об’єкта нагляду, накладати адміністративні стягнення на посадових осіб учасників ринку небанківських фінансових послуг або штрафні санкції у випадках, передбачених ст. 411 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”. Ці підходи передбачені постановою Правління Національного банку України від 16 червня 2021 року № 52 "Про затвердження Положення про здійснення Національним банком України нагляду за додержанням учасниками ринку фінансових послуг законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг". Постанова набирає чинності з 14 липня 2021 року.

У лютому 2021 року Нацбанк встановив аналогічний порядок нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та вимог законодавства про рекламу для банків. Отже, ринок фінансових послуг отримав рівні умови для усіх гравців, що сприятиме здоровій конкуренції та покращенню якості продуктів банків і небанківських фінансових установ, наголошують у НБУ.

*****

НКЦПФР  інформує про нові сумнівні фінансові проєкти на фінансовому ринку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку отримала ряд звернень від фізичних осіб, які втратили значні кошти, інвестовані в сумнівні фінансові проєкти. Також були отримані звернення від юридичних осіб з проханням перевірки діяльності ряду сумнівних інвестиційних компаній.

У рамках систематичного моніторингу сумнівних фінансових проєктів («скам-проєкти»*) та з метою захисту прав інвесторів, на офіційному вебсайті Комісії оновлено список сумнівних інвестиційних проєктів та додано наступні проєкти:

– NPBFX –https://www.npbfx.info/

– GERCHIK & CO –https://gerchik.co/

– WANT. BROKER –https://i-want.broker/ru/

– GoldenStanley –https://goldenstanley.com/ru/

– KIEXO –https://ru.kiexo.com/

– TrustMacquarieCapital –https://trust-m-capital.com/.

Комісія звернулася до провайдера з проханням заблокувати вебсторінки фіктивних інвестиційних проєктів, яким вони надають послуги хостингу.

Перелік проєктів наведено на офіційному вебсайті Комісії в розділі «Захист прав інвесторів» запосиланням.

НКЦПФР закликає громадян бути обачними та ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти!

Будь-яку інформацію щодо шахрайських дій на фінансовому ринку треба повідомляти до Комісії або на еmail: md@nsssmc.gov.ua.

* До скам-проєктів Комісія відносить інвестиції у квазі ринок Форекс та проєкти, які пропонують послуги з інвестування, але мають на меті лише незаконне заволодіння коштами інвесторів.

*****

Прийнято за основу проєкт Закону "Про страхування"

17 червня Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону "Про страхування". Як повідомляється  на сайті парламенту, метою законопроєкту є оновлення відносин у сфері страхування, загальних правових засад здійснення діяльності зі страхування, а також визначення повноважень Національного банку України із здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю страховиків відповідно до кращих міжнародних практик, що дозволить забезпечити функціонування ефективного ринку страхових послуг як невід’ємної частини економіки України та належний рівень захищеності клієнтів.

Законопроектом пропонується:

- удосконалення термінології - визначити всі основні поняття, що стосуються сфери страхування (страховий ризик, страховий інтерес, об’єкт страхування, страхове покриття, страхова послуга тощо);

- оновлення підходу до ліцензування страховиків:

- новий порядок отримання єдиної ліцензії на здійснення діяльності зі страхування з можливістю її звуження та розширення;

- право страховика надавати гарантії в рамках ліцензії на здійснення діяльності зі страхування;

- можливість ліцензування страховика як професійного перестраховика на підставі ліцензії на здійснення діяльності з вхідного  перестрахування;

- перехід від обов’язкових видів страхування до обов’язку наявності укладеного договору страхування за окремими видами діяльності;

- удосконалення вимог до власників істотної участі страховика:

- обов’язковість регулярного подання та оприлюднення актуальної інформації про структуру власності страховика;

- запровадження більш сутнісних вимог щодо підтвердження належного фінансового/майнового стану та ділової репутації засновників та власників істотної участі страховика;

- встановлення принципу, згідно з яким засновники страховика та власники істотної участі в ньому повинні довести Національному банку Українивідповідність свого фінансового/майнового стану та ділової репутації визначеним законодавством вимогам;

- право Національного банку України вимагати припинення участі у страховику, накладати заборону на збільшення участі у страховику та на відчуження акцій;

- посилення відповідальності за порушення процедури погодження набуття істотної участі, зокрема встановлення наслідків у вигляді нікчемності правочину про набуття такої участі без погодження Національного банку України або за наявності заборони на таке набуття;

- запровадження нового підходу в регулюванні діяльності осіб, які мають право здійснювати реалізацію страхових та перестрахових продуктів;

- вдосконалення питань корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та управління ризиками страховика;

- запровадження нових підходів до необхідного наявного капіталу та вимог до платоспроможності страховика;

- запровадження ефективних процедур виходу страховика з ринку:

- запровадження процедури передачі страхового портфеля або його частини іншому страховику;

- врегулювання процедури добровільної реорганізації та ліквідації страховика;

- запровадження процедури примусового виходу з ринку за рішенням Національного банку України (з окремими процедурами для страховиків, які мають зобов’язання за договорами страхування, та страховиків, у яких такі зобов’язання відсутні);

- оновлення процедур нагляду:

- запровадження коригувальних заходів та заходів раннього реагування як інструменту попередження ризиків визнання страховика неплатоспроможним;

- запровадження ризик-орієнтований підходу до нагляду за страховиками;

- впровадження інструментів раннього виявлення ризиків у діяльності страховика (план фінансування та план відновлення діяльності страховика);

- впровадження пропорційного підходу у нагляді за страховиками залежно від ступеня значимості їх діяльності на страховому ринку.

Проект Закону зареєстровано за №5315.

*****

Держстат про валовий внутрішній продукт
у І кварталі 2021 року

За даними Державної служби статистики, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у І кварталі 2021року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 1,2%, а порівняно з І кварталом 2020 року – на 2,2%.

Номінальний ВВП становив 1008,6 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 24280 грн.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією