Новини УАІБ

Стратегія Національного банку до 2025 року: фокус на активізацію
економічного зростання та цифровізацію

Національний банк розробив нову інституційну Стратегію Національного банку України до 2025 року, яку презентував 20 травня, інформує НБУ.

Цей документ сфокусований на створенні максимальної цінності для клієнтів, що відповідає викликам сьогодення та сприятиме сучасному розвитку регулятора фінансового сектору України.

Як наголосив Голова Національного банку Кирило Шевченко, подальший якісний розвиток фінансової екосистеми має враховувати реалії сьогодення. Нова Стратегія НБУ якраз відповідає на зміни, що сталися у світі та Україні. Це дорожня карта, якою ми будемо керуватися найближчими роками для активізації економічного зростання в країні та підвищення добробуту її громадян. Реалізація Стратегії здійснюватиметься за трьома стратегічними напрямами розвитку, які деталізуються у 12 стратегічних цілях:

Перший напрям. Сприяння відновленню та розвитку економіки:

Підтримання макростабільності, Відновлення кредитування економіки, Розвиток ринку фінансових послуг, Розвиток інфраструктури ринків капіталу

Другий напрям.Цифрові фінанси як драйвер для цифровізації економіки:

Розвиток безготівкової економіки, Підвищення рівня фінансової інклюзії, Розвиток інновацій фінансового сектору, Кіберзахист фінансового сектору

Третій напрям. Інституційний розвиток та операційна досконалість Національного банку:

Підвищення операційної ефективності, Партнерство та комунікація зі стейкхолдерами Національного банку, Цифрова трансформація Національного банку, Національний банк – найкращий роботодавець.

Кінцевою метою НБУ є створення умов для того, щоб споживачі фінансових послуг отримували якісні, доступні, безпечні фінансові послуги, а економіка України та добробут її мешканців – зростали.

Оновлена Стратегія відповідає принципам та напрямам розвитку фінансового сектору закладеним у Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року, яка представляє консолідоване бачення розвитку всіх учасників фінансової екосистеми.

*****

Президент підписав Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та
дерегуляції у сфері земельних відносин»

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX (законопроект № 2194), який Верховна Рада ухвалила 28 квітня.

Під час підписання закону на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля»Глава державинаголосив, що документдокорінно змінює землеустрій і фактично є «земельною Конституцією» України.

«Це закон, який забирає у кабінетного чиновника функцію оформляти право на землю, якої він ніколи навіть у своєму житті не бачив. Який остаточно повертає громадам право розпоряджатися своїми землями. Закон, який чітко закріплює, що купувати та продавати землю можуть виключно українці», – зауважив В. Зеленський.

Згідно з документом, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передаються в комунальну власність сільських, селищних, міських рад. Встановлено чіткий механізм фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, зокрема об’єднаних. Органи місцевого самоврядування отримують повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та затвердження детальних планів території за межами населених пунктів.

Крім того, повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель надано обласним державним адміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Також Президент зазначив, що Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» (законопроект № 2195), який запроваджує електронні аукціони з купівлі-продажу землі.

*****

НАЗК та НКЦПФР розпочали співпрацю в оцінці ризиків
та антикорупційній діяльності

21 травня Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков та Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов обговорили деталі спільного проєкту, який стартує вже цього місяця, повідомляє сайт Комісії.

Мова йде про пілотний проєкт щодо навчання та консультацій з оцінки ризиків, напрацювання дієвої антикорупційної програми, а також тестування концепції нової  методології управління корупційними ризиками. Реалізація проєкту передбачає:

«дружній аудит» роботи із запобігання корупції;

оцінку корупційних ризиків у діяльності НКЦПФР та розробку заходів з їх усунення або мінімізації;

створення ризик-реєстру органу.

Результати проєкту ляжуть в основу нової антикорупційної політики Комісії, а кращі практики – в основу рекомендацій для інших державних органів.

«Ми цінуємо проактивну позицію Національної комісії з цінних паперів, яка ініціювала цей проєкт. Ми підтримуємо організації, які виявляють бажання впроваджувати найкращі практики та механізми виявлення й управління корупційними ризиками. НАЗК готове допомогти як консультуванням, так і практичною роботою з реальними результатами. Також ми сподіваємося, що цей проєкт продовжить позитивну практику співпраці з іншими органами влади»,  –  зазначив Голова НАЗК О. Новіков під час зустрічі.

«Напрямок виявлення та управління корупційними ризиками є вкрай важливим у нашій роботі і наразі ми з колегами розпочинаємо новий проєкт, на який покладаємо великі сподівання. Маємо надію, що спільними зусиллями ми розробимо ефективну та сучасну антикорупційну модель та систему оцінки таких ризиків», – зауважив Голова НКЦПФР Р. Магомедов.

Проєкт з НКЦПФР вже другий, який реалізує НАЗК спільно з держорганами. У квітні стартувала робота над оцінкою ризиків у Пенсійному фонді, було узгоджено дорожню карту та розподілено етапи реалізації. Обидва проєкти розраховані на 6 місяців. Про перші результати можна буде дізнатися на ресурсах НАЗК.

*****

Вперше допуск іноземних цінних паперів проведено виключно в електронному форматі

20 травня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення щодо допуску іноземних облігацій EUROHOLD BULGARIA AD до обігу на території України, йдеться на сайті регулятора.

Процедурою передбачено, що рішення про допуск ухвалюється НКЦПФР за заявою іноземного емітента цінних паперів або Національного депозитарію України. Цінні папери іноземного емітента допускаються до обігу на території України на фондових біржах та позабіржовому ринку.

Як зауважив Член НКЦПФР Максим Лібанов, вперше Комісія прийняла рішення про надання адміністративної послуги виключно в електронному вигляді без надання жодних паперових копій документів до регулятора. Всі необхідні документи були подані офіційним каналом зв’язку в електронному вигляді з накладанням електронно цифрового підпису заявника. Комісія провела всі процедури, пов’язані з наданням цієї послуги, всього за два тижні з моменту надходження пакету документів.

Наразі до обігу на вітчизняному ринку капіталу допущено 35 цінних папери іноземних емітентів.

*****

Мінсоцполітики та Світовий Банк обговорили подальшу співпрацю
задля розбудови стійкої та всеохоплюючої пенсійної системи

Марина Лазебна, Міністр соціальної політики та команда міністерства зустрілася з місією Світового банку з питань пенсійних реформ, повідомляє сайт міністерства.

Світовий Банк сформував місію з фахівців різних напрямків – макроекономічного, фіскального, соціального захисту, людського розвитку, фінансового сектору, що дало змогу комплексно обговорити пенсійну політику, яка є наскрізною та взаємозалежною з багатьма іншими політиками в державі. Ми опрацювали цілу низку питань, зазначила Марина Лазебна.

На зустрічі йшлося про досягнення балансу в пенсійній системі між державними гарантіями, страховою та накопичувальною складовою, про забезпечення фінансової стійкості пенсійної системи та максимального охоплення людей пенсіями в умовах підвищення вимог до необхідного стажу та інші.

На найближчу перспективу домовились, що:

• Світовий Банк проведе фахову експертизу розроблених законопроектів у пенсійній сфері;

• допомагатиме у якнайшвидшому запровадженні Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зокрема, Єдиного соціального реєстру;

• передасть Україні розроблену модель для прогнозування сценаріїв розвитку пенсійної системи на великих обсягах даних.

Під час зустрічі Аруп Банерджі, Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи (Білорусь, Молдова та Україна), зазначив, що Світовий банк підтримує Україну у запровадженні другого рівня пенсійної системи, обов’язкових пенсійних накопичень, які є важливою складовою загальної архітектури пенсійної системи.

На зустрічі було представлено результати моделювання пенсійної системи України та прогноз за сценарієм «статус-кво» на період до 2045 року. Результати продемонстрували, що, якщо нічого не змінювати, не лише падатиме рівень заміщення пенсіями заробітку (до 20% до 2045 року) але і знижуватиметься охоплення пенсійним забезпеченням людей пенсійного віку (до 70% до 2045 року), переважно через недостатність необхідного стажу.

*****

НДУ отримав грант від CRDF Global на підвищення рівня кібербезпеки

У результаті співпраці Центрального депозитарію (НДУ) і Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК) при РНБОУ та Фондом цивільних досліджень та розвитку Сполучених Штатів Америки (CRDF Global) (за підтримки Державного департаменту США), було виділено грант для підвищення рівня кібербезпеки загальнодоступних ресурсів НДУ business-critical рівня. У рамках реалізації проекту планується отримання пристроїв та програмних засобів, які реалізують надійний захист від кібератак.

Як зазначив Голова Правління ПАТ «НДУ» Міндаугас Бакас, впровадження сучасних систем та модернізація засобів захисту кібербезпеки інфраструктури системи депозитарного обліку, разом із відповідною підготовкою персоналу в сфері кібербезпеки є надзвичайно важливим для ринку та його учасників і дозволить забезпечити максимально високий та ефективний рівень захисту інформації в депозитарній системі України.

*****

Про врегулювання сфери віртуальних активів в Україні йшлося
в рамках конференції BlockchainUA 2021

19 травня у Києві відбулася  дев'ята міжнародна конференція BlockchainUA 2021, під час якої йшлося про підсумки роботи над врегулюванням сфери віртуальних активів в Україні, повідомляє сайт Мінцифри.

Ринок віртуальних активів — це новий сектор економіки, конкуренція за лідерство в якому тільки розпочинається, - сказав заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков. Він, зокрема, наголосив, що створення якісного правового поля для роботи на цьому ринку сприятиме технологічному розвитку нашої країни.

Озвучуючи подальші плани Міністерства щодо стратегічного розвитку нової індустрії у рамках форсайтного дослідження «Віртуальні активи 2030», О.Борняков анонсував створення «Проєктного Офісу», завданням якого є просування української юрисдикції як сприятливого середовища для розвитку віртуальних активів на міжнародній арені

Крім цього, Мінцифра разом з учасниками цієї екосистеми спрямовують зусилля на просування України як привабливої та конкурентоспроможної юрисдикції для розвитку інновацій у сфері віртуальних активів.

У межах конференції BlockchainUA 2021 також відбулась панельна дискусія «Що таке crypto-friendly?», зосереджена навколо актуальних правових аспектів регулювання ринку віртуальних активів в Україні.

«Криптофрендлі — це не відсутність, а наявність зрозумілих правил. Сьогодні спостерігаємо, що контури цих правил починають формуватись чіткіше. Це дозволить криптопроєктам інтегруватися у фінансову інфраструктуру та повноцінно взаємодіяти з нею», — зазначив керуючий партнер, адвокат ЮК Juscutum Артем Афян.

«Підтримка переваг ринку віртуальних активів та прагнення зробити з України передову юрисдикцію повинні супроводжуватись з належним захистом інвесторів від маніпуляцій на цьому ринку», — наголосив член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов.

Крім цього, учасники дискусії порушували питання щодо фінансового моніторингу операцій з віртуальними активами в розрізі оновлених Рекомендацій Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (FATF), пов'язаних з обігом нових активів.

У березні 2021 року вийшло оновлення Рекомендацій FATF, які будуть фіналізовані в червні. Зокрема, в нових нормах FATF зазначено додаткові напрямки, які стосуються визначення самого віртуального активу та постачальників послуг, пов'язаних з обігом таких активів. FATF нагадує, що поточне визначення не є кінцевим та рекомендує не спрощувати регулювання, — розказала юристка української криптобіржі KUNA Exchange Анна Воєводіна.

Щороку міжнародна конференція BlockchainUA об'єднує понад 1000 учасників, серед яких  підприємці, інвестори, IT-експерти та криптоентузіасти, для обговорення актуальних питань у сфері блокчейн-технологій.

*****

Проєкт Закону
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи"
прийнято у першому читанні

Метою законопроєкту є вдосконалення регулювання діяльності банків та банківських груп, зміцнення банківської системи України, усунення накопичених проблемних питань, виявлених під час наглядової та регуляторної діяльності Національним банком, а також приведення законодавства України до стандартів ЄС стосовно організації корпоративного управління та системи ризик-менеджменту в банках.

Законопроєктом пропонується удосконалити низку положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, у частині: вимог до капіталу банків; банківського нагляду; повноважень ради банку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками; вимог щодо набуття істотної участі у банку; пов’язаних осіб; створення та ліцензування банків; порядку відкриття філій та представництв іноземних банків на території України тощо.

Крім того, відповідні зміни пропонуються до Цивільного, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів України, законів України «Про Національний банк України», «Про депозитарну систему України», «Про Антимонопольний комітет України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про Рахункову палату», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про Державне бюро розслідувань», «Про виконавче провадження», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».

Проєкт Закону зареєстровано за № 4367.

*****

Парламент прийняв за основу законопроєкт про довгострокові зобов'язання
в рамках здійснення державно-приватного партнерства

20 травня Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства.

Як повідомляє прес-служба Мінекономіки,  законопроєктом передбачається запровадження довгострокових бюджетних зобов’язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства (концесії).

“Законопроєкт дозволить забезпечити повноцінне функціонування механізму державно-приватного партнерства для усіх сфер діяльності та створити умови для зростання обсягу приватних інвестицій в соціально-важливі інвестиційні проєкти”, - зазначила заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ірина Новікова з трибуни парламенту.

Вона також розповіла, що основна відмінність цього механізму від будь-яких інших – це довгостроковість, адже договір у рамках ДПП укладається терміном від 5 до 50 років. Такі договори передбачають виконання певних фінансових зобов’язань протягом всього строку дії договору. Однак, на сьогодні держава позбавлена можливості брати довгострокові зобов’язання, оскільки діє принцип трирічного бюджетного планування. Ухвалення законопроєкту забезпечить гарантію інвесторам щодо виконання державою своїх довгострокових зобов'язань в рамках державно-приватного партнерства.

*****

В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
стали доступними нові онлайн-послуги

Ще більше нових державних послуг у сфері будівництва тепер можна отримати через портал Дія, інформує Урядовий портал.

Вони стосуються як приватних і багатоквартирних житлових будинків, так і будівель промислової забудови. Відтак, у режимі онлайн відтепер можна отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, що належить до об’єктів з незначними наслідками СС1, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат про прийняття в експлуатацію об’єктів для класу наслідків СС2, СС3 в електронній формі, а також подати заяви щодо скасування документів про початок підготовчих та будівельних робіт.

«Збільшення кількості адмінпослуг у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва – ще один крок назустріч реформі будівельного сектору. Ми націлені на повну автоматизацію процесів будівництва. Це мінімізує людське втручання в більшість процесів, а значить прибирає корупційні ризики», – зазначив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

В особистому кабінеті на порталі Дія можна відслідковувати статус заяви. Сповіщення про видачу документів або ж відмову в їх отриманні буде надіслано на електронну адресу замовника, а також з’явиться в електронному особистому кабінеті та Реєстрі будівельної діяльності.

«Спільна амбітна ціль Мінрегіону та Мінцифри – до кінця року забезпечити переведення всіх адміністративних послуг у сфері будівництва в електронну форму», — додав заступник Міністра розвитку громад та територій України Олександр Дудченко.

Нагадаємо, Єдина електронна система у сфері будівництва – це загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні та зробити його прозорим і вільним від корупції. Наразі це:  10 електронних послуг для замовників через портал Дія, більше 100 тисяч об’єктів будівництва зареєстрованих в Реєстрі будівельної діяльності, понад 500 тисяч відвідувачів публічного порталу державної електронної системи у сфері будівництва.

Єдина державна електронна система у сфері будівництва створюється у співпраці Мінрегіону та Мінцифри за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією