Новини УАІБ

Президент підписав закони про митні і податковіпільги для інвестиційних
проектів зі значними інвестиціям

Президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним Закон «Про внесення зміни до пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору» № 1294-ІХ, який парламент ухвалив 2 березня. Про це повідомляє офіційний сайт Офісу Президента.

Згідно з цим документом, тимчасово, до 1 січня 2035 року, від оподаткування ввізним митом звільняється устаткування та обладнання, що ввозитиметься в Україну для реалізації інвестиційних проектів відповідно до Закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

Ці податкові пільги надаються за умови, що товари, які ввозяться, виготовлені не раніше ніж за три роки до дати їхнього ввезення в Україну, не були у використанні, а також не походять з держави-окупанта, або держави-агресора, або з окупованої території України.

При цьому передбачається, що перелік та обсяги ввезення таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України разом з укладенням спеціального інвестиційного договору.

Також Глава держави підписав ініційований ним Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» № 1293-ІХ, який Верховна Рада ухвалила також 2 березня.

Згідно з цим законом, тимчасово, до 1 січня 2035 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції з ввезення в Україну устаткування (обладнання), комплектувальних виробів до нього, що ввозяться для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

Також звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств інвестори, які є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», за умови, що цей прибуток отримано в результаті виконання такого договору.

Звільнення від податку на прибуток передбачено після введення в експлуатацію об'єкта інвестиційного проекту протягом п'яти років у межах строку дії спеціального інвестиційного договору. Обов'язковою умовою застосування звільнення від оподаткування є виконання інвестором зі значними інвестиціями своїх зобов'язань за спеціальним інвестиційним договором.

Крім того, закон дозволяє органам місцевого самоврядування до 1 січня 2035 року зменшувати ставки земельного податку та орендну плату за землю державної та комунальної власності або звільняти від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються в межах реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів враховується у складі сукупного обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

Реалізація цих законів сприятиме залученню в Україну стратегічних інвесторів, підвищенню інвестиційної привабливості країни, а також зростанню конкурентоспроможності української економіки завдяки запровадженню державної підтримки великих інвестиційних проектів, зокрема шляхом надання податкових стимулів.

*****

Створення Національного фонду інвестицій: Мінекономіки доручено
 підготувати проект постанови

29 березня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася онлайн-нарада щодо створення Національного фонду інвестицій, повідомляє Урядовий портал.

В обговоренні концептуальних засад функціонування фонду взяли участь Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко, представники Міністерства фінансів, Міністерства енергетики, Міністерства захисту довкілля й природних ресурсів, а також представники Офісу Президента.

Прем’єр-міністр заслухав пропозиції щодо утворення Національного фонду інвестицій та дав доручення Мінекономіки підготувати й подати на розгляд Кабінету Міністрів відповідний проект постанови.

За словами Дениса Шмигаля, створення Національного фонду інвестицій стане черговим кроком до покращення інвестиційного іміджу нашої держави. Фонд допоможе залучити нових інвесторів в економіку та дасть можливість реалізувати нові важливі для України проекти.

*****

Для підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян необхідно
впровадити механізм накопичувальної пенсійної системи - Мінфін

Одним зі шляхів підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян є запровадження ІІ рівня пенсійної системи – накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Адже досі виплати в Україні не дозволяють пенсіонерам мати достатній рівень життя. Водночас ресурсів державного бюджету для суто математичного підвищення пенсій також недостатньо. На цьому наголосив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Він повідомив, що на сьогодні це питання активно обговорюється. Адже для запровадження накопичвальної системи виникає необхідність у детальному вивченні можливості економіки України забезпечити збереження та дохідність коштів учасників системи накопичувального пенсійного забезпечення. Тобто важливим є зміцнення економіки та створення підґрунтя для запровадження ІІ рівня пенсійної системи. Наразі в Україні функціонує солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (І рівень), відповідно до якої всі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.

Роман Єрмоличев  зазначив, що з кожним роком здатність солідарної системи забезпечувати гідний розмір пенсії громадян погіршується. Так, у 2020 році показник економічно активного населення працездатного віку становив 16,9 млн осіб, у той час як, за даними Пенсійного фонду, чисельність застрахованих осіб становила 12,8 млн осіб. Тобто інші 4,1 млн осіб є не застрахованими і не сплачують ніяких внесків, що позбавляє їх права на гідну пенсію в старості. Тому для отримання достойної пенсії необхідно сплачувати внески. Нинішня пенсійна система в Україні стикається з важливими соціальними та фінансовими викликами, які потребують термінового вирішення, оскільки ці виклики з часом лише посиляться.

Зважаючи на чисельність пенсіонерів в Україні, можна констатувати, що протягом останніх років вона зменшується і станом на 01.01.2021 вона становила 11,1 млн осіб (що на 0,8 млн осіб менше ніж у 2017 році). У той час, як загальний обсяг видатків Пенсійного фонду України за останні 5 років зріс майже у 1,5 раза.

Не дивлячись на досить значний обсяг видатків Пенсійного фонду на виплату пенсій, середній розмір пенсійної виплати становить 3 507,5 грн станом на 01.01.2021, що значно нижче порівняно з іншими країнами Європи. 57% пенсіонерів, на жаль, отримують у середньому пенсію у розмірі близько 2 500 гривень, підкреслив заступник міністра.

Така ситуація свідчить про низький рівень пенсійного забезпечення українських пенсіонерів та не дозволяє забезпечити гідний рівень життя після виходу на пенсію людині, яка чесно працювала все життя і сплачували внески, наголосив Роман Єрмоличев.

*****

Уряд спростив процедуру реєстрації нормативно-правових актів

24 березня Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади».

За словами заступника Міністра юстиції Олександр Банчук, затверджені зміни спростять процедуру державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів та сприятимуть її оптимізації.  

Так, оптимізовано підстави для відмови у державній реєстрації нормативного акта. Зокрема, якщо НПА прийнято суб'єктом нормотворення виключно з порушенням правил нормопроектувальної техніки, правил правопису – Міністерство юстиції не відмовляє в реєстрації такого акта, а приймає рішення про його державну реєстрацію. Але ці недоліки мають бути  усунені протягом 5 робочих днів. При цьому у суб’єкта нормотворення немає необхідності проводити повторне узгодження цього акта із заінтересованими органами.

О. Банчук  переконаний, що рішення Уряду дозволить суттєво пришвидшити процедуру ухвалення нормативних актів, що зробить роботу системи державного управління більш ефективною.

*****

Мінфін завершив роботу над запровадженням трирівневої структури
звітності з трансфертного ціноутворення

В межах імплементації положень кроку 13 Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS) Мінфін запровадив трирівневу структуру звітності з трансфертного ціноутворення, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (Localfile), глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (Masterfile) та звіт у розрізі країн (Country-by-CountryReport).

Документація з трансфертного ціноутворення (LocalFile) – сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, який повинен містити інформацію відповідно до вимог підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПКУ.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (MasterFile) – сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, який повинен містити інформацію відповідно до вимог підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39 ПКУ.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-CountryReport) – звіт, що подається платниками податків у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації - відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із обставин, зазначених у підпункті 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 ПКУ.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній містить інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність відповідно до вимог підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 ПКУ.

Крім того, з урахуванням змін, передбачених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX, Мінфіном затверджено форму та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджено форму та порядок подання повідомлення про укладання форвардного, ф’ючерсного контракту або контракту на здійснення операцій з сировинними товарами, а також оновлено форму та порядок складання звіту про контрольовані операції.

Запровадження такої структури звітності дозволить отримувати комплексну інформацію щодо діяльності міжнародних груп компаній в розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності міжнародних груп компаній для цілей контролю трансфертного ціноутворення.

*****

Як розвивався фондовий ринок України у січні 2021 року

Як повідомляє Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у січні 2021 року, становив 2,54 млрд грн, що менше на 4 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (6,55 млрд грн).

Протягом січня 2021 року Комісія зареєструвала 5 випусків акцій на суму 125 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 20 млн грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у січні 2021 року, зареєстровано: випуски ПрАТ СК «Арсенал» на суму 58 млн грн.

У січні 2021 року Комісія зареєструвала 4 випуски облігацій підприємств на суму 158 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 4,8 млрд грн.

Що стосується реєстрації випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, то протягом січня 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 10 млн грн, що менше на 130 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Протягом січня 2021 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 2,25 млрд грн, що більше на 959 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.01.2021 становить 27 інститутів спільного інвестування, серед них:

•             27 корпоративних інвестиційних фондів;

•             0 пайових інвестиційних фондів

За січень 2021 року вилучено з ЄДРІСІ 3 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня 2021 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 32,86 млрд грн

Протягом січня 2021 року порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 49% (січень 2020 року – 22  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом першого місяця року зафіксовано з ОВДП – 32,6 млрд грн (99,19% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня поточного року).

На біржовому ринку спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом січня 2021 року на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,94% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду

*****

НКЦПФР підготувала довідку про розвиток фондового ринку України
протягом січня-грудня 2020 року

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-грудні 2020 року, становив 113,4 млрд грн, що менше на 79 млн грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (113,48 млрд грн).

Протягом січня-грудня 2020 року Комісія зареєструвала 71 випуск акцій на суму 32,98 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 30,56 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у грудні 2020 року, були випуски АТ «Таскомбанк»  на суму 1657 млн грн та ПрАТ «КИЇВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА "РОШЕН"» на суму 1 млрд грн.

Комісія протягом січня-грудня 2020 року зареєструвала 96 випусків облігацій підприємств на суму 32,95 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 21,74 млрд грн.

За цей період також було зареєстровано 9 випусків облігацій підприємств в іноземній валюті на суму 9,4 млн доларів та 3 випуски на суму 3 млн євро.

Обсяг випусків облігацій місцевих позик протягом січня-грудня 2020 року становив 3,9 млрд грн, що на 3,1 млрд грн більше порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-грудня 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 5,05 млрд грн, що менше на 7,9 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Обсяг зареєстрованих випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів становив 38,52 млрд грн, що більше на 13,53 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.12.2020 становив  244 інститутів спільного інвестування, серед них:

  208 корпоративних інвестиційних фондів;

            36 пайових інвестиційних фондів

            За грудень 2020 року вилучено з ЄДРІСІ 1 пайовий та 1 корпоративний інвестиційний фонд.

Діяльність організаторів торгівлі

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-грудня 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 335,41 млрд грн.

Протягом січня-грудня 2020 року порівняно з даними аналогічного періоду 2019 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 10% (січень-грудень 2019 року – 304,97  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом цього періоду зафіксовано з ОВДП – 328,7 млрд грн (98% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-грудня поточного року).

На біржовому ринку протягом січня-грудня 2020 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99,28% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом січня-грудня 2020 року на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,93% від загального обсягу біржових контрактів протягом цього періоду.

*****

Держстат оприлюднив дані про заробітну плату у лютому 2021 року

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у лютому 2021р. становила 12549 грн, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн).

Порівняно із січнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 1,7%, а за останні 12 місяців (відносно лютого 2020р.) – на 15,7%.

Індекс реальної заробітної плати у лютому 2021р. порівняно із січнем 2021р.  становив 100,7%, а відносно лютого 2020р. – 107,6%.

Найбільше зростання середньої зарплати штатних працівників у лютому 2021 року порівняно з лютим 2020-го було: у Рівненській (на 22,3%), Чернівецькій (на 21,1%) та Хмельницькій (на 21,1%) областях.

Найвищий рівень зарплат у лютому зафіксовано в Києві (18 504 грн), найнижчий – у Кіровоградській області (9 903 грн). 

Найвищу зарплату отримували працівники сфери інформації та телекомунікаціій – 23 001 грн, а також фінансової та страхової діяльності – 22 319 грн, найнижчу – працівники, задіяні в організації харчування та тимчасового розміщення – 7892 грн.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією