Новини УАІБ

УАІБ проти прийняття законопроекту № 4684: він порушує Конституцію,  створює неконтрольований осередок корупції і остаточно
зруйнує фінансовий та товарні ринки

 Зареєстрований у Верховній Раді законопроект «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (№ 4684) протирічить Конституцію України, порушує норми Цивільного і Господарського кодексів України, а також загальні засади конституційно-правового регулювання, які витікають із принципу верховенства права.

На цьому наголошує Українська асоціація інвестиційного бізнесу у листі, направленому до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а також до усіх комітетів і фракцій Верховної Ради України. 

Прийняття цього законопроекту призведе до порушення прав осіб на вільне володіння майном, яке регламентується статтею 41 Конституції України, оскільки пропонує надати регулятору права, які є прямим втручанням у здійснення особами права власності, зокрема: 

• права здійснювати арешт майна;
• заборона використання права голосу власником участі в професійному учаснику ринків капіталу (крім банків) та організованих товарних ринків;
• заборона використання власником голосуючих акцій (особою, якій належать права голосу за акціями) права голосу в акціонерному товаристві;
• скасування результатів голосування на загальних зборах учасників (акціонерів) в цілому, або в частині голосування конкретного учасника (акціонера);
• заборона виконання управлінських функцій особі, яка виконує управлінські функції;
• призначення Комісією тимчасового керівника професійного учасника ринків капіталу, професійного учасника організованого товарного ринку, особи, яка провадить діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками.

Усі ці заборони були свого часу основою рейдерських захоплень акціонерних товариств. Зараз автори законопроекту хочуть легалізувати ці схеми для їхнього використання від імені Держави на замовлення зацікавлених осіб, зазначається у листі.

В УАІБ вважають, що запропонований законопроект взагалі не передбачає функцій створення та розвитку фінансових ринків, а спрямований на створення Національної комісії з цінних паперів та бірж як «карального» органу, а також дублюватиме функції МВСУ, СБУ, ДБР, НАБУ та навіть судової системи України. Зокрема, законопроектом вводиться система розслідувань на ринках капіталу, всупереч Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», який було прийнято з метою створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами, та уникнення дублювання відповідних функцій у різних органах.

Прямим порушенням статті 63 Конституції України є і норми законопроекту в частині наділення Комісії повноваженнями щодо опитування фізичних осіб, свідків, а також обов’язку свідчити особою, яка притягається до відповідальності.

Законопроект містить і потужну корупційну складову. Зокрема, статтею 59 законопроекту Комісії надаються права застосовувати багатомільйонні штрафні санкції. Ці безмежні повноваження Комісії, які реалізуватимуться поза судом, сприятимуть спонуканню осіб, яким регулятор загрожуватиме «астрономічними» сумами санкцій, до вирішення питання корупційним способом.

УАІБ також наголошує, що принципом правової держави, суттю конституційних прав та свобод людини і громадянина є адекватність покарання ступеню тяжкості злочину. Розмір штрафних санкцій має бути справедливим у співвідношенні до тяжкості правопорушення та їх наслідків.

Багато питань викликає визначення Національної комісії з цінних паперів та бірж як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Задеклароване проектом підпорядкування Комісії Кабінету Міністрів України є суто формальним, а покладання на Верховну Раду України функцій з державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків (ст.2) протирічить Конституції України. Процедури функціонування Комісії, призначення її керівників, статус працівників Комісії та засади фінансування Комісії мають узгоджуватись із засадами функціонування інших колегіальних органів державної виконавчої влади.

Абсолютно неприйнятним є виключення для Комісії обов’язку реєструвати свої нормативно-правові акти у Міністерстві юстиції України. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції, законодавству України, численним міжнародним договорам та зобов'язанням України, а також у прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта та занесенні його до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Запропонована ж редакція законопроекту № 4684 фактично створює можливість безконтрольного формування Комісією власного правового поля своєї діяльності та виводить усю регуляторну діяльність Комісії поза межі державної системи упереджувального контролю її законності, йдеться у листі УАІБ.

Крім цього, законопроект вносить зміни до значної кількості законодавчих актів, серед яких і Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», який вводиться в дію 01 липня 2021.р., а ці зміни до численних законів не пов‘язані з метою прийняття законопроекту № 4684, наголошується у листі.

УАІБ вважає, що законопроект № 4684 ніяким чином не забезпечить соціально-економічні наслідки його прийняття, задекларовані у пояснювальній записці до нього, а матиме резонансно протилежний ефект, створить у фінансовій сфері та корпоративному секторі економіки країни неконтрольований осередок масштабної корупції і остаточно зруйнує фінансовий та товарні ринки, а також довіру до них як з боку українських, так і іноземних інвесторів.

*****
УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за лютий 2021 року

У лютому українські індекси фондового ринку закрилися зі зростанням показників. Так, за результатами місяця індекс УБ збільшився на +6,69%, а індекс ПФТС додав +1,51%.

Доходність інвестиційних фондів з публічним розміщенням за підсумками місяця розподілилася таким чином: на першому місці сектор відкритих ІСІ (+1,62%), на другому – інтервальні фонди (+0,90%), сектор закритих ІСІ – на третьому (+0,14%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ станом на 26.02.2021 р. становила 156,12 млн грн. Відповідно до показників на кінець лютого, загальне збільшення вартості чистих активів становило +40 701,17 тис. грн (+35,26%). Через значне залучення коштів інвесторів загальний чистий притік капіталу у секторі становив +39 079,14 тис. грн.

Відкриті фонди завершили місяць переважно зі збільшенням доходності, лише два фонди зазнали падіння. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +6,18% до -0,54%.

За результатами лютого лідерами зростання у секторі стали:

«ОТП Класичний» (+38 592,63 тис. грн (+122,07%)) – отримав найбільший притік чистого капіталу у розмірі +38 124,22 тис. грн завдяки найбільшому у секторі залученню коштів інвесторів (+119,89% в обігу);

«ОТП Фонд Акцій» (+970,04 тис. грн (+13,97%)) – так само, додаткове розміщення ІС (+9,39% в обігу) дозволило фонду отримати +672,08 тис. грн «чистими»;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+567,02 тис. грн (+8,459%)) – через зростання вартості чистих активів та залучення коштів інвесторів фонд отримав чистий притік у розмірі +449,84 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у лютому зробили такі фонди:

«КІНТО-Казначейський» (-104,84 тис. грн (-2,38%)) – найбільший чистий відтік у розмірі -107,57 тис. грн пов'язаний з викупом у інвесторів сертифікатів (-2,44% в обігу);

«КІНТО-Класичний» (+151,49 тис. грн (+0,49%)) – викуп в учасників фонду 87 шт. інвестиційних сертифікатів призвів до відтоку капіталу у розмірі -59,43 тис. грн

Основні гравці сектору у лютому розподілилися таким чином: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (44,97% сукупної ВЧА (70,21 млн грн)), другу сходинку – фонд «КІНТО-Класичний» (19,97% (31,18 млн грн)), третє місце -  «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (5,22% (8,16 тис. грн). Четверте місце посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (5,07% (7,91 млн грн)), фонд «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (4,66% (7,28 млн грн)) розмістився на п’ятій сходинці.

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Софіївський» (+6,18%), «Надбання» (+5,64%) та «ОТП Фонд Акцій» (+4,14%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у лютому продемонстрували фонди: «ВСІ» (-0,54%) та «Альтус-Депозит» (-0,03%).

Інтервальні фонди

У лютому до огляду включено 4 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 14,20 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -32,72 тис. грн (-0,23%).

Найбільші виплати інвесторам у лютому зробив фонд «Аурум» - через викуп значної кількості ІС (-4,28% в обігу) фонд зазнав втрат -70,67 тис. грн «чистими».

За підсумками місяця доходність фондів у секторі була такою: «Паритет» (+2,63%), «Аурум» (+1,14%), «ТАСК Український Капітал» (+0,096%) та «Платинум» (-0,24%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів трьох закритих ІСІ, які включено до огляду за лютий, на кінець місяця склала 15,33 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +326,75 тис. грн (+2,18%).

У лютому жоден фонд не зміг залучити кошти інвесторів, зміна ВЧА відбулася за рахунок позитивної переоцінки складових інвестиційних портфелів.

Зміна доходності в секторі у лютому були такою: «Індекс Української Біржі» (+3,67%),  «ТАСК Універсал» (+0,96%) та «КІНТО-Голд» (-4,21%).

*****

Найбільші перешкоди для ведення бізнесу в Україні:відсутність належного верховенства права, корупція та відсутність потужної програми реформ - опитування

Американська торговельна палата в Україні та компанія Citi Україна провели опитування «Бізнес-клімат в Україні: рік локдауну», спрямоване на оцінку впливу одного року локдауну на бізнес в Україні та визначення ключових занепокоєнь та очікувань щодо ведення бізнесу в 2021 році, повідомляється на сайті Палати.

В опитуванні, яке проводилося з 22 лютого по 9 березня 2021 року, взяли участь 100 керівників та топ-менеджерів компаній-членів Палати. Більшість респондентів опитування – це керівники компаній (69%).

Відсутність належного верховенства права (66%), корупція (54%), та відсутність потужної програми реформ (45%) були визначені представниками бізнес-спільноти як ТОП-3 найбільші перешкоди для ведення бізнесу в Україні.

62% респондентів не задоволені роботою Уряду України в напрямку боротьби зі спалахом COVID-19, в той час як 18% - задоволені. 60% респондентів не задоволені зусиллями Уряду України з підтримки бізнесу під час локдауну, тоді як 11% висловлюють задоволення.

Представникиів бізнес-спільноти попросили визначити ТОП-3 ключові речі, на яких повинен зосередитися Уряд України для досягнення економічного відновлення та зростання в 2021 році. Серед них: впровадження реальної та ефективної судової реформи, верховенства права, справедливого правосуддя (74%), захист населення від COVID-19 шляхом широкомасштабного тестування, вакцинації та ефективного лікування (46%), а також викорінення корупції (37%).

Рік локдауну вплинув на доходи, кількість працівників та інвестиції компаній-членів Палати. 40% компаній-членів відзначили збільшення доходів, 37% повідомили про зниження. 56% респондентів зазначили, що їх компаніям вдалося зберегти кількість працівників, 24% найняли нових працівників, 20% довелося зменшити кількість працівників. 19% респондентів повідомили, що їх компанії збільшили інвестиції в Україні під час локдауну, тоді як 15% - зменшили.

Найбільшими змінами, впровадженими компаніями-членами Палати під час локдауну, стали: запровадження гібридного робочого процесу (82%), діджиталізація робочих процесів (63%), розробка нових стратегій антикризового управління (49%) та впровадження стійких моделей, які можуть обслуговувати клієнтів за будь-яких обставин (47%).

Емоційне вигорання (59%), недостатність командної роботи (44%), недостатність спілкування (42%), та цифрова втома (36%) – найбільші виклики, які постають наразі перед працівниками компаній.

TOП-3 ключових занепокоєння щодо ведення бізнесу в 2021 році – це неясність щодо вакцин проти COVID-19 (69%), продовження локдауну (57%) та безпека співробітників (47%).

У середньому від 5% до 30% працівників компаній-членів Палати перехворіли на COVID-19. 59% респондентів планують популяризувати вакцинацію серед працівників.

Більшість представників бізнес-спільноти (60%) прогнозують збільшення доходів у 2021 році. Водночас, 32% планують збільшити кількість працівників, а 39% планують збільшити інвестиції.

*****

Мінекономіки: Розблокування великої приватизації - це початок
процесу інвестування та розвитку

11 березня відбувся круглий стіл “Розблокування великої приватизації для залучення сталих інвестицій в економіку України”, в якому взяли участь Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко, народні депутати України Роксолана Підласа та Олексій Мовчан, представники Торгово-промислової палати, Американської торгівельної палати в Україні, U.S.-Ukraine Business Council та інші. 

Як зазначила заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді , Уряд продовжує тримати курс на роздержавлення непрофільних активів. Усі нестратегічні, неефективні та збиткові підприємства мають бути приватизовані на прозорих аукціонах. Попри карантинні обмеження, сьогодні ми спостерігаємо величезний інтерес інвесторів. Так, завдяки малій приватизації у 2020 році  державний бюджет отримав надходження від ФДМУ у розмірі майже 2,3 млрд грн. Настав  час перейти на наступний етап - ухвалити закон, що дозволить розпочати аукціони великої приватизації й отримати нарешті шанс на їх відновлення та розвиток. 

У лютому  Верховна Рада України підтримала урядовий законопроєкт 4543 про розблокування прозорих аукціонів великої приватизації у першому читанні, процес якої був зупинений рік тому через пандемію. Прийняття цього законопроєкту у другому читанні та в цілому ліквідує останній бар’єр на шляху залучення сталих інвестицій через велику приватизацію в економіку України, наголосила С.Панаіотіді і зазначила, що приватизація - це не одноразове  надходження грошей від продажу, а початок великого процесу інвестування, розвитку та зростання добробуту всіх, хто дотичний до процесу - працівників, їх родин, міст та селищ. 

Заступниця міністра закликала також підтримати законопроєкт 4572 “Про внесення змін до Закону України “Про Фонд державного майна України” та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій у процесі приватизації та оренди державного і комунального майна, які розроблені депутатами, спільно з  експертами ФДМУ, “Прозорро.Продажі” та Мінекономіки. Це допоможе пришвидшити приватизаційні процеси шляхом удосконалення інституційного механізму приватизації. 

Народна депутатка Роксолана Підласа зазначила, що  зняття обмежень на продаж великих державних підприємств дозволить залучити до державного бюджету 12 млрд грн, саме така сума закладена у бюджет на 2021. А нардеп Олексій Мовчан запевнив, що позиція профільних комітетів ВРУ незмінна - продовження процесу прозорого залучення інвестицій. 

Представники бізнесу підкреслили, що продовження заборони на приватизацію великих державних підприємств має негативний вплив на їх інвестистиційну привабливість та зменшують вартість і також підтримали законопроєкти, запропоновані Мінекономіки та народними депутатами. 

*****

Уряд розширив можливості для набуття статусу первинного дилера Мінфіну

Уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до Положення про інститут первинних дилерів».

Раніше, відповідно до попередньої редакції Положення про інститут первинних дилерів, учасниками розміщення облігацій внутрішніх державних позик могли бути тільки банки. Утім, торгівці цінними паперами, які створюють значний попит та мають можливість придбавати облігації під час проведення Мінфіном аукціонів лише через банки – первинні дилери, втрачали конкурентну перевагу через обмеження видом фінансових установ, які допущені до участі на них.

Імплементація цієї постанови дозволяє внести зміни до Положення про інститут первинних дилерів, що визначатиме первинних дилерів, як фінансові установи, які відповідають встановленим до них вимогам. Також вносяться уточнення щодо строку торгівлі облігаціями для цілей відбору первинних дилерів (протягом останнього року), щодо строку виконання зобов’язань первинними дилерами для цілей їх оцінювання (календарний рік), а також щодо виконання ними зобов’язань з підтримання ліквідності державних облігацій на вторинному ринку.

Розширення кола первинних дилерів дозволить підвищити конкуренцію на первинному ринку ОВДП, сприятиме збільшенню ліквідності та зменшенню вартості запозичень на внутрішньому ринку запозичень для держави. Розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів дозволяє Мінфіну досягти однієї з цілей Середньострокової Стратегії Управління державним боргом.

*****

Профільний Комітет ВР  рекомендувавпарламенту прийняти за основу
проект Закону "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а законопроект №2763 - відправити на доопрацювання

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики 11 березня розглянув проект Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (№ 5065) і реконмендував прийняти його за основу, повідомляє Інформаційне управління Верховної Ради.

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев поінформував, що цей законопроект пов’язаний із Законом про так званий спліт, прийнятий у вересні 2019 року (Закон №79-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг»), однак, Національний банк України довго погоджував редакцію цього законопроекту і його текст тільки зараз готовий для розгляду у першому читанні.

Проектом передбачається концептуальне оновлення редакції Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з метою закріплення нових підходів до регулювання відповідних ринків фінансових послуг та діяльності відповідних фінансових установ. Положеннями законопроекту передбачається:

• встановити уніфіковані, спільні для всього фінансового ринку положення щодо визначень, ключових засад та принципів функціонування ринку фінансових послуг та вимог до діяльності з надання відповідного виду фінансових послуг;
• комплексно врегулювати питання, пов’язані із захистом прав споживачів фінансових послуг під час отримання інформації про фінансову послугу, укладення відповідного договору та його виконання;
• визначити вимоги до діяльності фінансових компаній та ломбардів, порядку їх реорганізації та виходу з ринку.

Народні депутати під час обговорення наголошували за необхідності збалансування законопроекту під час підготовки до другого читання. Зокрема, слід врахувати інтереси не тільки Національного банку України, а й Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків і самого ринку.

Також, на думку членів Комітету, в законопроекті слід: виключити надмірну дискрецію НБУ при здійсненні позапланових інспекційних перевірок у частині уточнення підстав та строків таких перевірок; уточнити положення, які визначають регулювання Національним банком допоміжних послуг та послуг, які можуть передаватися на аутсорсинг; узгодити положення, що стосуються внесення змін до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».***

Комітет розглянув також проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення» (№ 2763).

Одна із авторів законопроекту народний депутат Галина Третьякова звернулася з проханням направити законопроект на повторне перше читання або доопрацювання, оскільки, за пропозицією Прем’єр-міністра України, автори планують змінити модель фінансування другого рівня пенсійного забезпечення. Доопрацьований законопроект буде внесений на заміну того, що розглядається сьогодні.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді направити законопроект №2763 на доопрацювання авторам.

*****

Мінфін спільно з експертами та громадськими організаціями напрацьовують
концепцію впровадження пенсійної реформи в Україні

Міністерсто фінансів України спільно з провідними експертами напрацьовує різні сценарії для проведення розрахунків та визначає найбільш оптимальну систему для максимального захисту теперішніх та майбутніх пенсіонерів. Про це повідомив Міністр фінансів Сергій Марченко під час зустріч з експертами з науково-дослідних інститутів, донорських та громадських організацій для напрацювання концепції пенсійної реформи в Україні.

Також С. Марченко зазначив, що питання пенсійної реформи потребує нагального вирішення, оскільки спільного бачення щодо впровадження пенсійної реформи серед стейкхолдерів досі немає, і зараз декілька відомств паралельно ведуть роботу над нею. 

Мінфін завжди готовий та відкритий до діалогу з лідерами думок та громадськістю, сказав міністр, і висловив готовність очолити експертну групу для напрацювання спільного рішення та в кінцевому результаті створення нової моделі пенсійної реформи.

*****

НБУ обговорив з учасниками ринку перспективи створення
спеціалізованого фінансового суду

У Національному банку відбувся круглий стіл за участі представників банківської, юридичної спільноти та зовнішніх експертів про доцільність створення в Україні спеціалізованого фінансового суду.

Як зазначив заступник Голови Нацбанку Ярослав Матузка, створення такого суду дозволить банкам ефективніше врегульовувати питання непрацюючих кредитів та загалом позитивно вплине на інвестиційне середовище. Понад 130 тисяч судових спорів в Україні – це спори, пов’язані з фінансовим сектором. Це четверта частина від усіх судових процесів.

У НБУ вважають, що від створення спеціалізованого фінансового суду виграють всі: кредитори, позичальники, вкладники та інвестори. Адже такий суд може стати дієвим механізмом захисту їхніх прав, – наголосив Я. Матузка. За даними банків, на сьогодні розмір заборгованості, що є предметом судових спорів з позичальниками, становить 144 млрд грн, вкладниками – понад 18 млрд грн, інвесторами – 81 млн грн. Загальна ж сума предметів застави за такими позовами становить близько 14 млрд грн, а обсяг депозитів – 18 млрд грн.

Він також підкреслив, що Національний банк має подвійний мандат на захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг і повинен знайти правильний баланс для вирішення проблемних питань. На сьогодні банки активно говорять не лише про завантаженість судової гілки влади, але й інші проблеми: правозастосування чи ефективне виконання судових рішень для задоволення кредиторських вимог.

Директор Юридичного департаменту Владислав Бедненко наголосив на необхідності  напрацювати ефективний механізм для покращення роботи у цьому напрямку і це може бути як спеціалізований фінансовий суд, так і окрема судова палата з розгляду фінансових спорів. Ми плануємо продовжувати цю дискусію з іншими представниками ринку та державними органами, сказав він.

За словами начальника управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Віктора Григорчука, сьогодні судова система перевантажена значною кількістю фінансових спорів. Існує також проблема неукомплектованості судів різного рівня, або недостатності необхідної кваліфікації для розуміння тонкощів роботи фінансового сектору.  

Учасники заходу висловили свої думки щодо створення та функціонування спеціалізованого суду в Україні з урахуванням досвіду іноземних країн, обговорили актуальні у них проблемні питання в роботі судів та виконавчої служби, що мають негативний вплив на захист інтересів кредиторів та інвесторів та не сприяють покращенню виконання зобов’язань недобросовісними боржниками.

Основним підсумком заходу учасники визначили необхідність впровадження змін до законодавчих механізмів, пов’язаних із судовим захистом прав та інтересів кредиторів, порушених недобросовісними боржниками, а також виконанням отриманих рішень. Одним з них може бути і спеціалізований фінансовий суд.

*****

Мінцифри запустило електронні будівельні послуги

Єдина електронна система у сфері будівництва — ключ до глобальної будівельної реформи. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на своїй сторінці у Фейсбук.

Будівельна галузь — одна з найбільш корумпованих в Україні. За підрахунками експертів, річний обсяг хабарів у будівництві може становити від 2,7 до 3,5 млрд грн. Потенційна економія завдяки цифровізації сфери дорівнює 734 млн грн на рік, згідно з дослідженням потенціалу електронних послуг.

Торік Мінцифри на порталі Дія запустило електронні будівельні послуги. Вони повністю автоматизовані та виключають вплив людини на прийняття рішення. Жорсткі механізми перевірки даних, включаючи взаємодію з іншими реєстрами, суттєво підвищують прозорість процесів, сказав М. Федоров.Зокрема, з минулого року почалося впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Запущено новий реєстр будівельної діяльності. Він вводить абсолютно інноваційне для України явище — унікальний ідентифікатор об’єкта будівництва. Усі документи створюються та верифікуються за QR-кодом одразу в реєстрі.

Новий реєстр є захищеним, надійним та прозорим. Система автоматично перевіряє усі документи — об’єкт не буде зареєстровано, якщо він не відповідає законодавчим критеріям. У реєстрі вже більше 130 тисяч документів.

Також запущено Публічний портал системи. Це платформа з актуальною інформацією про зареєстровані документи та внесені зміни, новинами про будівельний сектор та статистикою.

А на порталі Дія доступні вісім електронних будівельних послуг. Серед яких: повідомлення про початок підготовчих робіт, повідомлення про початок будівельних робіт по CC1, повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будпаспорта, а також декларація про готовність до експлуатації по будпаспорту та інші.

*****

Держстат зафіксував зростання цін у лютому

За даними Державної служби статистики  у лютому споживчі ціни порівняно з січнем зросли на 1,0%, з початку року - на 2,3%, а порівняно з лютим 2020 року - на 7,5%.
 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією