Новини УАІБ

Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року

Національна економічна стратегія-2030 — це амбітна візія України в майбутнє і дорожня карта, що змінить країну. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 3 березня, повідомляє Урядовий портал.

Прем’єр-міністр відзначив знаковість затвердження НЕС-2030 на річницю роботи Уряду та зауважив, що це перший такий фундаментальний документ за всю історію України.

Під час засідання Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з доопрацюванням.

«Національна економічна стратегія-2030 — це комплексний документ, який має привести Україну до клубу розвинених та успішних держав. Стратегія розроблена із залученням експертів, науковців, чиновників, народних депутатів. Це стане вагомим внеском у розвиток успішної, заможної європейської України», — зазначив Прем’єр-міністр.

До створення НЕС-2030 долучилися понад 500 учасників: представники більш як 20 аналітичних центрів, понад 30 бізнес-асоціацій, 40 органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства, народні депутати.

Документ визначає стратегічні кроки для розвитку промисловості, агросектору, видобутку, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій та сфери послуг. Також Стратегія враховує важливі наскрізні напрямки — діджиталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток.

Серед принципів, на яких будується Національна економічна стратегія — європейська та євроатлантична інтеграція, недоторканість приватної власності, верховенство права, нетерпимість до корупції, вільна і чесна конкуренція, рівний доступ для бізнесу.

*****

Національний банк України підвищив облікову ставку до 6,5%

Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 6,5% річних. Це рішення спрямоване на поступове повернення інфляції до цілі в умовах відновлення як світової, так і української економіки.

Як інформує сайт НБУ, на початку 2021 року інфляція прискорилася та очікувано вийшла за межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п.

У січні зростання споживчих цін досягнуло 6,1% у річному вимірі. За попередніми оцінками Нацбанку, інфляція продовжила прискорення й у лютому. Споживча інфляція, розрахована за даними онлайн-моніторингу, перевищила прогноз Національного банку України, а інфляційні очікування залишилися підвищеними. Водночас фундаментальний інфляційний тиск, виражений показником базової інфляції, у січні-лютому загалом відповідав прогнозній траєкторії регулятора.  У перші місяці 2021 року на прискорення інфляції найбільше впливали ціни на продукти харчування та паливо. Це пояснюється гіршими врожаями та стрімким зростанням цін на світових товарних ринках на тлі динамічного відновлення глобальної економіки. Інфляційний тиск з боку країн – торговельних партнерів надалі посилювався. Стійким залишається внутрішній споживчий попит. Крім того, в ціновій динаміці продовжують відображатися ефекти від минулорічного послаблення гривні.

Інфляція сягне пікових значень усередині поточного року, проте надалі почне сповільнюватися й повернеться в цільовий діапазон у першому півріччі 2022 року.

Досить швидке відновлення світової та української економіки формуватиме відчутний інфляційний тиск упродовж усього року. Утім, надходження на ринки нового врожаю, вичерпання ефекту низької бази порівняння для окремих товарів, а також підвищення облікової ставки Національним банком України поступово розвернуть інфляційну динаміку. Так, наприкінці цього року інфляція сповільниться і в першому півріччі 2022 року закріпиться в цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

НБУ очікує подальшого прогресу України в перемовинах із МВФ. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними партнерами є важливою для фінансування бюджетних потреб та надання економіці додаткових стимулів для зростання. Завдяки цьому Україна також зможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько 30 млрд дол. США.

Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, залишається посилення карантинних обмежень як в Україні, так і у світі для протидії поширенню пандемії COVID-19.

Програми вакцинації в окремих країнах уже доводять свою ефективність. Але їх розгортання відбувається досить повільно, тож ризики посилення карантинних обмежень цього року залишаються актуальними. Зокрема в деяких регіонах України впродовж останніх місяців захворюваність помітно зросла. Пандемія все ще створює загрозу зниження ділової активності, охолодження споживчого та інвестиційного попиту. Це, відповідно, може мати стримуючий вплив на інфляцію. Натомість швидке відновлення ділової активності, пожвавлення товарних ринків, відкладений ефект від масштабних стимулюючих заходів, а також ймовірна реалізація відкладеного споживчого попиту створюють ризики прискорення світової інфляції. У таких умовах вірогідним є, зокрема, й подальше посилення інфляційного тиску з боку країн – торговельних партнерів України. Актуальними є також інші ризики:

            волатильність на глобальних ринках капіталу;

            більш різке погіршення умов торгівлі;

            ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах.

Ураховуючи баланс ризиків, суттєве посилення фундаментального інфляційного тиску впродовж останніх місяців, Правління Національного банку України підвищило облікову ставку до 6,5%.

Національний банк України готовий до більш рішучого підвищення облікової ставки для обмеження фундаментального інфляційного тиску, стабілізації очікувань та приведення інфляції до цілі.

*****

Національний банк створив інтерактивну сторінку Індексу фінансового стресу

Національний банк з метою підвищення прозорості фінансового сектору розпочинає публікацію в інтерактивному форматі Індексу фінансового стресу – другого дашборду, присвяченого індикаторам фінансової стабільності. НБУ відслідковує низку індикаторів фінансової стабільності для того, щоб контролювати системні ризики фінансового сектору та вчасно на них реагувати.

З березня 2020 року на офіційному вебсайті НБУ представлено дашборд "Рівень непрацюючих кредитів (NPL)". Індекс фінансового стресу (далі – ІФС) – важливий індикатор фінансової стабільності, що відображає поточний рівень напруги у фінансовому секторі України. ІФС набуває значень від 0 до 1, де 0 – повна відсутність напруги, 1 – найвищий рівень стресу. ІФС розраховується на основі 20 індикаторів, згрупованих за п’ятьма субіндексами:

субіндекс банківського сектору;

субіндекс поведінки домогосподарств;

субіндекс корпоративних цінних паперів;

субіндекс державних цінних паперів;

субіндекс валютного ринку.

Кожному субіндексу присвоєно початкову вагу відповідно до обсягу та впливу на фінансовий сектор країни. ІФС ураховує ефект зміни в часі кореляції між субіндексами. Це дає змогу врахувати посилення зв’язків між секторами економіки в несприятливих умовах, що може додатково поглиблювати кризу.

Індекс фінансового стресу дає змогу:

            виміряти рівень стресу фінансової системи;

            оцінити глибину й тривалість періоду нестабільності фінансових ринків, а також порівняти його з рівнем стресу в минулі кризи;

            оцінити (у поєднанні з іншими показниками) ефективність антикризових заходів;

визначити характер потрясінь фінансової системи та її окремих складових – системний чи епізодичний.

ІФС відображає виключно поточний стан справ у фінансовому секторі та не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі. Він дозволяє більш точно оцінювати рівень стресу в режимі реального часу. Це є корисним, зокрема, для своєчасного визначення антикризової політики центрального банку.

*****

Уряд прийняв історичну Постанову для розвитку сфери відкритих даних в Україні

Про це під час онлайн-брифінгу заявив Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Ціль Мінцифри — щоб за три роки Україна увійшла у топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. Сьогоднішня Постанова наближає нас до цієї мети.

Нова редакція Постанови № 835 розширює перелік обов’язкових до публікації наборів до понад 100. Серед пріоритетних — дані щодо будівельної діяльності, дані земельного кадастру та заборгованості щодо ЄСВ. Це також дані фінансової звітності, відомості державного земельного кадастру, дані про кількісний склад вакцин від COVID-19, інформація про кількість вільних ліжко-місць у лікарнях із запасами кисню тощо.

Ключовим завданням Постанови є публікація фінансової звітності у формі відкритих даних, що є вимогою Плану виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Публікація даних фінансової звітності підприємств у форматі відкритих даних — це крок до побудови прозорої економіки держави.

Найближчим часом Мінцифра спільно з партнерами запустять портал Дія.Відкриті дані. На платформі можна буде пройти навчання як онлайн, так і офлайн —проводитимуть серію практичних тренінгів для різних аудиторій. 

Сервісами на основі відкритих даних зараз користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців.

У грудні 2019 року відкрили дані реєстру ДАБІ, а в червні 2020 Мінцифра запустила новий Реєстр будівельної галузі. На основі цих даних створили сервіси Urbandata та чатбот Dabibot, завдяки яким будь-хто може перевірити дозволи на будівництво. А інвестори можуть уникнути вкладень у ризикові об’єкти нерухомості, скориставшись сервісами Monitor.Estate, Bild.ua.

Також відкриті дані допомагають бізнесу цифровізуватися, убезпечувати себе від рейдерських атак та шахрайства. Завдяки IT-інструментам реально подолати корупцію. 

*****

ПФТС: огляд діяльності за лютий 2021 року

У лютому 2021 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 16,93 млрд грн (339% рівня аналогічного періоду 2020 року та 110% рівня січня 2021 року). У січні-лютому 2021 р. укладено 1 533 біржові контракти на загальну суму 32,4 млрд грн (300% рівня аналогічного періоду 2020 року).

На «ринку заявок» укладено 13% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 81,7% угод, на ринку РЕПО — 3,7% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 1,6% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

            - за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 99,7% (державні облігації — 99,7%, акції — 32,4%);

            - за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 41% (корпоративні облігації — 100%, муніципальні облігації — 52,8%, державні облігації — 40,8% та акції — 11,1%).

У лютому 2021 року 43 учасника торгів на ПФТС укладали угоди з 57 випусками цінних паперів (державні облігації – 43, корпоративні облігації – 6, акції – 3, муніципальні облігації — 3, облігації іноземної держави — 1, ЦП ІСІ іноземного емітента — 1). У січні-лютому 2021 р. 49 учасників торгів укладали угоди з 74 випусками цінних паперів (державні облігації – 49, акції – 11, корпоративні облігації — 8, муніципальні облігації — 4, цінні папери ІСІ іноземного емітента — 1 та облігації іноземної держави — 1).

Найбільший обсяг торгів у лютому було укладено з державними облігаціями – 16,8 млрд грн (110% рівня січня 2021 року).

Серед 41 випуску ОВДП, з якими укладалися угоди, 20 випусків — з датою погашення в 2021 році (8,5 млрд  грн ), 12 випусків — з датою погашення в 2022 році (5,3 млрд грн), 6 випусків — з датою погашення в 2023 році (1,4 млрд  грн ), по 1 випуску — з датами погашення в 2024 (0,7 млрд  грн ), 2025 (0,3 млрд грн) та 2027 (0,5 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2021-08-11, 2022-08-03 та 2021-07-07, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2022-06-15, 2021-03-24 та 2021-08-11.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2032-09-25 та 2026-06-20.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у лютому склав 143 млн грн  (125% рівня січня 2021 року).

На ПФТС проходило первинне розміщення облігацій ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ" (серія С) та ТОВ «ТАС-ЛОГІСТІК» (серії A та B).

Обсяг торгів муніципальними облігаціями у лютому склав 5 млн грн (81% рівня січня 2021 року).

Найбільшим попитом користувалися облігації Львівської міської ради (серія I), Харківської міської ради (серії E та F).

У сегменті акцій підприємств у лютому 2021 року загальний обсяг торгів склав 2,5 млн грн (77% рівня січня 2021 року).

У режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" та ПАТ "Донбасенерго".

Індекс ПФТС за звітний період зріс на 1,5% до рівня 521,37 пункти.

*****

Підсумки торгів на Українській біржі за лютий 2021 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у лютому склав 262 500 787,37 грн, а загальна кількість угод - 329.

У структурі торгів за лютий 2021 на державні облігації припадало 91,77% сумарного обороту або 240 902 197,63 грн, 7,61% на акцій або 19 980 079,39 грн, та на інвестиційні сертифікати 0,62% або 1 618 510,35 грн.

У лютому Індекс українських акцій (Індекс UX) збільшився на 6,69% з 1 665,46 до 1 776,88 пунктів.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією