Новини УАІБ

Новим Головою НКЦПФР призначено Руслана Магомедова

Указом Президента України Володимира Зеленського №69/2021 від 23 лютого 2021 року Руслана Садрудиновича Магомедова призначено новим Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Як повідомляє сайт НКЦПФР, Р. Магомедов має довготривалий досвід роботи на українському фінансовому ринку. Понад 14 років на фондовому та банківському секторах, з яких 8 років на керівних позиціях у великих інвестиційних компаніях. Руслан Магомедов досвідчений керівник складних проєктів, які потребують глибокого розуміння економіки і сучасних рішень у сфері автоматизації та діджіталізації підприємств. Останнім часом його діяльність була зосереджена на розробці та впровадженні комплексних рішень для покращення бізнес-процесів у компаніях та банках.

Іншим указом №68/2021 Президент звільнив з цієї посади Тимура Заурбековича Хромаєва у зв'язку із закінченням терміну повноважень.

*****

Кредитне рейтингове агентство Fitch підтвердило рейтинг України
на рівні B та стабільний прогноз

26 лютого міжнародне кредитне рейтингове агентство Fitch Rating підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг (IDR) України в іноземній та національній валютах  на рівні B, та стабільний прогноз. Про це повідомляє Міністерство фінансів України.

Кредитне агентство Fitch зазначає, що рейтингове рішення відображає широку та довготривалу підтримку України з боку міжнародних фінансових організацій, а також оцінку політики держави з підтримки макроекономічної стабільності як ту, що викликає довіру та демонструє відносно високий рівень стійкості до шоку, спричиненого коронавірусом. На думку агентства, в Україні індикатори людського розвитку кращі порівняно з країнами-аналогами. Fitch зазначає, що чиста зовнішня кредиторська позиція України складає близько 13% від ВВП та сукупний державний борг України – нижчий, ніж середній показник серед інших країн з рейтингом В. Проте потребують вдосконалення показники ефективності урядування та відзначається висока ступінь законодавчого і судового ризику в процесі реалізації державних політик, а також низький рівень зовнішньої ліквідності у порівнянні з потребами щодо обслуговування державного зовнішнього боргу.

Стабільний прогноз агентства відображає очікування Fitch, що продовжиться поступова фіскальна консолідація та  реалізація макроекономічної політики, яка забезпечила стабільність у зовнішньому фінансуванні протягом коронакризи, що сталася в минулому році.

Основні фактори, які можуть окремо або разом вплинути на підвищення рейтингу в майбутньому:

• подальше зменшення зовнішньої фінансової вразливості, наприклад, через стійке збільшення міжнародних резервів, посилення платіжного балансу та більшу гнучкість у фінансуванні;
• поступове зменшення показника відношення державного боргу до ВВП у середньостроковій перспективі, наприклад, завдяки фіскальній консолідації після закінчення пандемії коронавірусу;
• зростання впевненості в тому, що прогрес у реформах призведе до вдосконалення стандартів урядування та кращих перспектив економічного зростання при збереженні макроекономічної стабільності.

Основні фактори, які можуть окремо або разом вплинути на зниження рейтингу в майбутньому:

• посилення тиску на зовнішнє фінансування, різке зменшення міжнародних резервів або зростання макроекономічної нестабільності, що виникає, наприклад, внаслідок тривалих затримок у виплатах траншів за програмою МВФ через погіршення узгодженості політик та / або згортання реформ;
• тривале збільшення державного боргу, що може бути спричинено збільшенням дефіциту держбюджету, економічним спадом або знеціненням валюти;
• політичні/геополітичні потрясіння, що послаблюють макроекономічну стабільність, перспективи зростання та фінансові й зовнішні позиції України.

*****

01 квітня набуде чинності нова редакція Положення про порядок складання
та розкриття інформації компаніями з управління активами

01 квітня 2021 року набуде чинності рішення НКЦПФР №2 від 12.01.2021 року «Про внесення змін до Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку». Згідно зі Змінами «Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», затверджене рішенням НКЦПФР №1343 від 02.10.2012 року, викладається у новій редакції і суттєво змінюється.

З Положення, зокрема, виключено вимогу щодо окремої подачі інформацію про управління активами НПФ, строк подачі річних Даних КУА встановлено до 1 квітня року, наступного за звітним роком, до складу щоквартальних Даних щодо ІСІ тепер включається відповідна проміжна фінансова звітність ІСІ, уточнено порядок розкриття інформації про ІСІ.

З метою контролю розрахунку пруденційних показників місячні Дані КУА доповнено Довідкою про активи Компанії (додаток 6 до Положення).

Щомісячні Дані щодо ІСІ доповнено Довідкою про виплату дивідендів за цінними паперами ІСІ (додаток 7 до Положення), а щоквартальні Дані щодо ІСІ тепер міститимуть Довідку про учасників ІСІ закритого типу (додаток 12 до Положення), яка заповнюється щодо кожного учасника ІСІ окремо.

З текстом рішення НКЦПФР №2 від 12.01.2021 року можна ознайомитися за цим посиланням.

*****

З 01 липня 2021 року Розрахунковий центр трансформується з банку
 в небанківську фінансову установу

Національний банк України погодив план припинення банківської діяльності "Розрахунковим центром з обслуговування договорів на фінансових ринках" без припинення юридичної особи.

Відповідне рішення №63-рш Правління Національного банку ухвалило 19 лютого 2021 року.

Передумовою для прийняття цього рішення стало ухвалення 19 червня 2020 року Верховною Радою України Закону про спрощення залучення інвестицій (№ 738IX). Законом передбачено нові правила здійснення клірингової діяльності, яку відтепер відокремлено від банківської діяльності, починаючи з 1 липня 2021 року.

Розрахунковий центр, який наразі є банківською установою, що здійснює клірингову діяльність, має трансформуватися з банку в небанківську фінансову установу, відмовившись від банківської ліцензії.

3 лютого 2021 року загальні збори акціонерів РЦ прийняли рішення про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи з 1 липня 2021 року. Національний банк погодив такий план припинення та зобов’язав банк не пізніше п’ятого числа кожного місяця подавати до НБУ звіт про стан виконання плану припинення.

У межах зазначеного плану Розрахунковий центр повинен виконати всі свої зобов’язання, пов’язані з банківською діяльністю, провести остаточні розрахунки з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, закрити поточні та кореспондентські рахунки. Розрахунковий центр не є учасником жодної з платіжних систем та не має наміру здійснювати діяльність як платіжна організація платіжних систем. В установи немає відокремлених підрозділів. Розрахунковий центр має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингової діяльності. Після трансформації Розрахунковий центр продовжить здійснювати відповідну професійну діяльність на ринках капіталу без жодних закріплених законом монопольних повноважень.

Також Розрахунковий центр продовжить облік грошових коштів учасників ринку в Національному банку, що підтверджує безпечність і надійність розрахунків у майбутньому.

Довідково: Національний банк України є акціонером Розрахункового центру (у володінні НБУ понад 80% акцій РЦ).

*****

Мінекономіки назвало найперспективнішим інструментом залучення
інвестицій державно-приватне партнерство

Одним з найперспективніших інструментів залучення інвестицій є державно-приватне партнерство. У 2020 році були укладені перші великі концесійні угоди. Подальший розвиток ДПП в Україні сприятиме створенню нових робочих місць, наданню якісних послуг населенню, розвитку регіонів та зростанню економіки України. На цьому наголосила Ірина Новікова, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України під час І конференції “Державно-приватне партнерство та стимулювання експорту”, яка відбулася 23 лютого і була організована U.S-Ukraine Business Council  (USUBC).

Важливим кроком для цього стало вдосконалення законодавства у сфері державно-приватного партнерства. Уряд прийняв усі необхідні підзаконні акти на виконання Закону України "Про концесію", які були розроблені Мінекономіки разом з експертами Світового банку, враховуючи найкращий світовий досвід та міжнародні стандарти.

Це все дало стимул для підготовки за підтримки IFC нових проєктів ДПП, зокрема у сфері портової інфраструктури й автомобільних доріг.

Крім того, для подальшого розвитку ДПП для усіх сфер діяльності та створення умов для зростання обсягу залучених інвестицій Мінекономіки розробило законопроєкт щодо запровадження довгострокових зобов’язань у рамках здійснення державно-приватного партнерства. Реалізація законопроєкту створить умови для розвитку  нових соціально-важливих проєктів ДПП, сказала Ірина Новікова.

*****

Впровадження ескроу-рахунків та проектного фінансування житлового
будівництва обговорено під час круглого столу у Верховній Раді

24 лютого Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерством розвитку громад та територій, Міністерством фінансів, Національним банком, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, профільними асоціаціями провели круглий стіл «Впровадження ескроу-рахунків та проектного фінансування житлового будівництва».

Учасники заходу обговорили актуальні питання щодо введення в дію нового механізму проектного фінансування житлового будівництва та ескроу-рахунків.

Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко зазначив, що питання житлового будівництва є надзвичайно актуальними для України, як з огляду на величезні черги пільговиків, що існують сьогодні, так і на ті негативні явища, які відбулися в останні десятиріччя у сфері будівництва житла та призвели до проблеми ошуканих інвесторів і довгобудів, які роками не можуть бути введені в експлуатацію.

Він нагадав, що нині в Україні налічується понад 120 житлових комплексів-довгобудів з загальним числом інвесторів у житлове будівництво близько ста тисяч осіб. Тому, надзвичайно важливо на сьогодні поряд з питанням пошуку виходу з ситуації, що склалася, розв’язання проблеми довгобудів та забезпечення виконання зобов’язання перед інвесторами у житлове будівництво вирішувати також питання розроблення нових механізмів фінансування будівництва житла, які забезпечували б інвесторам надійну гарантію збереження власних коштів та вчасного введення житла в експлуатацію.

Андрій Клочко наголосив на важливості нових інноваційних механізмів у будівництво житла, можливістю захисту інвестора, одним з яких може стати законодавче впровадження ескроу-рахунків та проектне фінансування житлового будівництва. Він висловив сподівання. що дискусія допоможе вийти на нові цікаві та необхідні країні рішення, які в подальшому будуть трансформовані у відповідні проекти законодавчих актів.  

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що сьогодні відбувається досить грунтовне, глибоке реформування небанківського фінансового сектору і в тому числі всіх тих інструментів, які протягом багатьох років існували в країні, існували, на жаль, викривлено, існували не стільки для досягнення цілей фінансування тих чи інших галузей, скільки для ухилення від оподаткування. «Нам би хотілося звільнитися від цієї української традиції і врешті-решт зробити нормальні сучасні інструменти фінансування будівництва, які задовольняли б і галузь, і споживача, і державу, яка повинна також бачити прозорість всіх цих відносин у процесі їх здійснення», сказав він.

Під час круглого столу відбулося три панельні дискусії: «Перспективи та доцільність запровадження рахунків умовного зберігання (ескроу) при будівництві», «Зміни до Закону про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла: новели. Перспективи та наслідки», «Ескроу-рахунки та проектне фінансування: очікування та бачення представників ринку».

Про використання в Україні ескроу-рахунків проінформував учасників обговорення директор Департаменту стратегії і розвитку Національного банку України Арсен Макарчук, який  зазначив, що для НБУ проблема розвитку відносин у сфері будівництва на первинному ринку нерухомості є надзвичайно актуальною, оскільки серед пріоритетів Нацбанку є відновлення масштабного іпотечного кредитування. За його словами, зараз іпотечне кредитування розвивається з дуже низької фази, його співвідношення до ВВП є вкрай малим, менше одного відсотка, коли для розвинутих країн нормою є десятки відсотків (у деяких країнах - 30-40%).

А. Макарчук повідомив, що Національний банк позитивно дивиться на динаміку розвитку цього ринку, оскільки останнім часом спостерігається хороший темп росту (2,5-3 відсотки щомісячно) у порівнянні з споживчими кредитами. За півроку частка гривневого портфеля іпотеки в банках зросла на 11,5%.

Він також звернув увагу на деякий дисбаланс на цьому ринку, який полягає у тому, що 85% нових кредитів у попередньому році були видані на купівлю житла на вторинному ринку і  пояснив це низьким рівнем захисту прав інвестора на ще не введені в експлуатацію об’єкти житлового будівництва, відзначивши, що ризики з іпотекою є дуже високими в оцінці банків.

Механізм придбання житла на стадії будівництва через ескроу-рахунки має дуже позитивний ефект та дозволяє прибрати правову та інформаційну асиметрію, яка існує між фізичною особою-інвестором та забудовником, який є юридичною особою.

Представник Нацбанку також зазначив, що використання ескроу-рахунків матиме вплив на вартість залучення фінансування забудовником, що врешті-решт може бути перекладено ним на майбутнього покупця. Однак, підвищення захищеності самого інвестора є вагомим фактором і це потрібно ставити наперед, наголосив він.

Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Дубінський  ознайомив з розробленим ним проектом Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо встановлення порядку фінансування об’єктів житлового будівництва та забезпечення захисту прав інвесторів №4247. Основною метою законопроекту є захист прав громадянина, який інвестує в будівництво нового житла, шляхом поступового (поетапного) фінансування будівництва із застосуванням рахунків умовного зберігання (ескроу), забезпечення додаткового контролю, в тому числі з боку банку, за ходом будівництва, запровадження обов’язковості страхування цивільно-правової відповідальності забудовника на користь інвесторів.

Під час круглого столу відбулося обговорення перспектив та доцільності впровадження ескроу-рахунків у будівництві. В обговоренні взяли участь народні депутати, представники банківської сфери, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA), Київської міської державної адміністрації.

За результатами проведеного обговорення будуть напрацьовані рекомендації щодо законодавчих змін у сфері житлового будівництва, відповідні рекомендації органам виконавчої влади та іншим органам для врахування у їх роботі у сфері вдосконалення нормативно-правових актів.

*****

Мінцифри розробило сервіс, який допоможе компаніям
перевірити захист персональних даних

Міністерство цифрової трансформації спільно з Програмою розвитку ООН в Україні, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, ГО «PrivacyHUB» та «Юридичні інновації» презентували інструмент (toolkit), який допоможе компаніям перевірити, чи дотримуються вони законодавства у сфері захисту персональних даних.

Сервіс розроблено у формі тесту, результати можна отримати анонімно. Інструмент орієнтований на малий та середній бізнес. Крім цього, він буде корисний фахівцям із правового консалтингу. Toolkit підкаже підприємцям, як покращити роботу у сфері захисту персональних даних, будувати міцні та довірливі взаємини з клієнтами, державою та бізнес-партнерами. 

За інструкцією Мінцифри для цього потрібно:

1. зайти на портал Дія.Бізнес за посиланням https://cutt.ly/ZlhOKwk;
2. обрати тест згідно з параметрами вашої організації; 
3. відповісти на запитання стосовно захисту персональних даних; 
4. на основі ваших відповідей тест сформує конкретний список рекомендацій, як покращити роботу вашого бізнесу у сфері персональних даних. 

Як зазначила заступниця Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська,  понад 70% компаній одержали додатковий прибуток, кращу ефективність та інвестиційну привабливість від посилення захисту приватності. Тому подбати про приватність, а також гарантувати захист буде конкурентною перевагою. Це допоможе посилити довіру людей до бізнесу, який працює з персональним даними клієнтів.  

Під час презентації інструменту для бізнесу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що для України, яка наразі запроваджує комплексну діджиталізацію у сфері послуг для громадян та бізнесу, вкрай важливо, щоб зобов’язання у сфері прав людини залишалися в центрі плану розвитку України, зокрема у сфері розвитку цифрових технологій. Цей новий інструмент допоможе Україні дотримуватися зобов’язань перед громадянами та бізнесом.

*****

Настрої малого бізнесу суттєво погіршилися - Європейська Бізнес Асоціація

Європейська Бізнес Асоціація в рамках проєкту Unlimit Ukraine у партнерстві з Mind.ua провели дослідження «Індекс настроїв малого бізнесу», результати якого демонструють значне погіршення настроїв малих підприємців. Так, показник Індексу впав до 2,38 балів з 5-ти можливих, порівняно з 3,07 балами минулого року, та повернувся в негативну площину. Такі показники є найнижчими за всю історію дослідження з 2017 року.

У порівнянні з попередніми роками майже вдвічі знизилася кількість підприємців, задоволених поточним станом справ у їхньому бізнесі. Наразі таких 24% проти 42% у минулому році. Відповідно, зросла і кількість незадоволених – від минулорічних 29% до нинішніх 58%.

Однак, у 2020 році погіршилися не тільки настрої, але й очікування змін. Вперше за чотири роки очікування лише на 10% перевищують оцінку поточного стану справ. Тільки 27% респондентів очікують покращення стану справ у бізнесі протягом найближчих 6 місяців проти минулорічних 59%. 52% підприємців очікують, навпаки, погіршення.

Близько половини опитаних не планують наступного року зміни у штаті компанії, як у кількості робітників, так і у заробітній платі. Хоча такі все ж є – 18%, які збільшуватимуть кількість працівників, а 23% запланували підвищення заробітної плати.

Найгірше з усіх складників Індексу учасники опитування оцінили економічну ситуацію в країні. Так, 80% вважають поточну економічну ситуацію несприятливою для ведення бізнесу. Головні причини цьому – низька купівельна спроможність населення, вплив карантинних обмежень, податкове навантаження та фіскальний тиск. Організатори зазаначають, що традиційний лідер цього антирейтингу – податкове навантаження – наразі опинилося на третьому місці.

Втім податкова сфера лишається в топі напрямків, що потребують змін на краще, на думку малого бізнесу. Зокрема, 31% говорить про необхідність прогресивних змін у сфері оподаткування, ще по 9% опитаних наголошують на необхідності дерегуляції та підвищення ефективності всіх гілок влади.

Кредитування – традиційно актуальна тема для малого бізнесу. За результатами опитування, кожен п’ятий підприємець планує залучати кредити для розвитку свого бізнесу у 2021 році. Водночас переважна більшість, а саме 64% опитаних вважають, що отримати кредит в Україні важко або ж взагалі неможливо. Минулого року таких песимістичних поглядів дотримувалося дещо менше підприємців – 52%.

Щодо головних наслідків впливу пандемії на роботу їхнього бізнесу більшість, а саме 58% відзначають зменшення кількості замовлень, ще 18% були змушені переглянули бізнес-модель та шукати нові напрямки, 10% оптимізували діяльність та скоротили персонал, а 3% змогли збільшити продажі чи відкрили нові ринки збуту. І тільки 14% не помітили впливу коронавірусу на їхню діяльність.

Опитування проводилося з 1 по 31 грудня 2020 року, у ньому взяли участь 426 власників і директорівмалого бізнесу усіх сфер діяльності. 

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за лютий 2021 року

Протягом лютого 2021 року на ФБ «Перспектива» укладено 1370 угод на суму 24,1 млрд грн (+40% до січня 2021 р.), з початку року – 2 154 угоди на суму 41,1 млрд грн (+64% до січня-лютого 2020 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у лютому 2021 року склав 41 млрд грн (+26% до січня 2021 р.), з початку року – 74 млрд грн (удвічі більше за січень-лютий 2020).

У структурі торгів на фондових біржах України з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,5%, облігації підприємств та облігації міських позик – 0,4%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,1%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у лютому з часткою загального біржового обороту 58%, з початку року - 56%, в т.ч. на ринку держоблігацій – 59% та 56% відповідно, у сегменті РЕПО з ОВДП – 95%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у лютому порівняно з січнем збільшився на 40%, кількість угод - на 75%. Найбільший обсяг торгів у лютому 2021 р. зафіксовано з держоблігаціями (99,98%). 28,33% торгів проведено на ринку РЕПО, 71,61% - на адресному ринку, 0,06% - на ринку заявок.

*****

Держстат про заробітну плату у січні 2021 року

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у січні 2021р. становила 12337 грн, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн).

Порівняно із груднем 2020 року розмір середньої номінальної заробітної плати становив 87,0%. Зменшення нарахувань у січні до попереднього місяця відбувається щороку і зумовлено тим, що в грудні здійснюються нарахування одноразових виплат: винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, компенсаційних виплат за невикористану відпустку тощо.

Темп зміни середньої номінальної заробітної плати порівняно із січнем 2020р. становив 115,0%.

Індекс реальної заробітної плати у січні 2021 року порівняно із груднем-2020  становив 85,9%, а відносно січня-2020 – 108,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією