Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

18 лютого 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, яке проходило у дистанційному режимі на платформі ZOOM.

Члени Ради заслухали інформацію Генерального директора УАІБ А.Рибальченко про зареєстровані у парламенті проекти законодавчих актів у галузі фондового ринку та пенсійного забезпечення, зокрема, «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний №4684) та «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (реєстраційний №5065), який є новою редакцією Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». Йшлося також про проекти Законів «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення підвищення розмірів пенсій» (реєстраційний №5023) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи» (реєстраційний №4408).

Рада доручила Дирекції продовжувати моніторинг розробки та проходження законопроектів з питань, які стосуються діяльності КУА та АНПФ, долучитись до робочих груп Комітетів ВРУ щодо цих законопроектів.

Також було прийнято рішення продовжити співпрацю з Фондом державного майна України щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно удосконалення державної політики управління та приватизації об’єктів державної і комунальної власності, а також інституційних засад діяльності Фонду державного майна України» з метою врахування пропозицій Асоціації щодо можливостей участі ІСІ та НПФ у приватизаційних процесах без застосування обмежень щодо перебування акцій, набутих у процесі приватизації, у лістингу на біржі.

Учасники засідання обговорили і схвалили зміни доМетодики ренкінгування недержавних пенсійних фондів за результатами їхньої діяльності. Зокрема, було  запропоновано зменшити кількість ренкінгів, зосередивши увагу на показниках, які характеризують залученість населення країни до НПФ та ефективність діяльності фондів. Оновлену Методику розміщено на сайті УАІБ у розділі Про Асоціацію - Внутрішні документи - Методики.

Члени Ради також заслухали інформацію Генерального директора УАІБ А.Рибальченка про стан системи підготовки та подання фінансової звітності у форматі іXBRL, який ознайомив присутніх з проблемними питаннями, пов’язаними із запуском системи фінансової звітності та поданням фінансової звітності на основі таксономії за МСФЗ у форматі іXBRL. А. Рибальченко проінформував присутніх про звернення УАІБ до низки державних установ з пропозиціями врегулювати проблемні питання та про співпрацю у цьому напрямку з Об’єднанням фінансових установ.

Рада доручила Дирекції узагальнити інформацію про проведену Асоціацією роботу в цьому напрямку, розмістити її на сайті Асоціації та ознайомити членів УАІБ.

На підставі постанови НКЦПФР про анулювання ліцензій Рада виключила зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА «ДЕФЕНДЕР.АМ» (ЄДРПОУ 38239944), ТОВ «КУА «МЕТРОПОЛІС» (ЄДРПОУ 37955308) та ТОВ «КУА «АМІТЕК» (ЄДРПОУ 20393384).

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 18 березня 2021 року.

*****

Прем’єр-міністр: Україна та міжнародні організації фіналізують меморандум щодо створення фінансового ринку капіталів

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 18 лютого обговорив з урядовцями та міжнародними партнерами проект Меморандуму щодо створення фінансового ринку капіталів в Україні, інформує Урядовий квартал.

В онлайн-нараді взяли участь Міністр юстиції України Денис Малюська, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв, головний виконавчий директор HorizonCapital та представниця Американської торговельної палати (ACC) Олена Кошарна, старший банкір Європейського банку реконструкції та розвитку Ірина Кравченко, директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі, представники Національного банку України та Кабінету Міністрів.

Прем’єр-міністр нагадав, що під час минулої зустрічі була представлена дорожня карта розвитку ринку капіталу в Україні та була досягнута домовленість про напрацювання проекту Меморандуму.

Д.Шмигаль наголосив, що меморандум має задовольнити всіх підписантів. "Для мене важливий результат і коректний процес залучення партнерів. Документ має засвідчити наміри сторін, дати нам змогу почати працювати над дорожньою картою та рухатися вперед", — зазначив Денис Шмигаль.

Голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв сказав, що текст Меморандуму узгоджений, залишається дискусія щодо одного питання. За його словами, всі конструктивні пропозиції сторін були враховані і Меморандум практично готовий до підписання.

Зі свого боку директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі зауважив, що сторони досягли великого прогресу в розробленні концепції створення ринку капіталів і USAID готовий працювати спільно, щоб перетворити її на реальність. Він додав, що процес доопрацювання документа дасть можливість врахувати думку МВФ та інших міжнародних партнерів.

Фархад Гауссі підкреслив, що USAID, на знак прихильності до втілення ідеї в життя, дасть розпорядження розпочати процес закупівлі та процес техніко-економічного обґрунтування проекту, щоб рухатися вперед. 

Старший банкір ЄБРР Ірина Кравченко зазначила, що документ відображує прагнення всіх учасників ринку про те, що необхідно створити ефективний ринок, який допоможе залучити інвестиції в Україну. 

Представниця Американської торговельної палати Олена Кошарна підкреслила, що ACC підтримує Меморандум, адже це є унікальною нагодою для створення ринку капіталів в Україні. Вона додала, що вперше бачить проект, коли б усі сторони згуртувалися довкола результату.

*****

НКЦПФР разом з EU-FAAR працюють над запровадженням XBRL на фінансовому ринку

17 лютого відбулось Друге засідання Наглядового комітету Проєкту EU-FААR «Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні», на якому обговорювались подальші плани співпраці між НКЦПФР, Мінфіном, НБУ та ОСНАДом, у межах проєкту EU-FAAR.

Як повідомляється на сайті НКЦПФР, співпраця з Проєктом EU-FAAR «Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні» спрямована на забезпечення належної реалізації вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами. Вони охоплюють, зокрема, вимогу подавати у звітності надійні та порівнянні фінансові дані за міжнародно визнаними таксономіями МСФЗ XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності»).

Запровадження звітності за МСФЗ XBRL має багато переваг, включаючи посилення прозорості фінансової звітності та підвищення інвестиційної привабливості шляхом подання структурованих фінансових даних в єдиному електронному форматі, який буде порівнянним та сумісним із європейськими та міжнародними стандартами. Стандарт XBRL запроваджується у світі для посилення підзвітності та прозорості результатів діяльності підприємств, забезпечуючи відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією.

НКЦПФР разом із Проєктом EU-FAAR ефективно та результативно працюють над розробкою нової Таксономії XBRL. Прогрес, досягнутий завдяки взаємній співпраці між НКЦПФР та ЄС, був визнаний міжнародною організацією XBRL International, що встановлює цей стандарт.

*****

УАІБ: Система фінансової звітності потребує доопрацювання,  перегляду строків подання фінзвітності, внормування ролі аудиторів та введення мораторію на застосування санкцій

Система фінансової звітності, що запроваджена в Україні з метою виконання вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» про складання та надання фінзвітності за міжнародними стандартами у єдиному електронному форматі на основі таксономії, потребує чітких і зрозумілих для усіх її учасників правил та повинна відповідати чинному законодавству.

Українська асоціація інвестиційного бізнесу наголошує на цьому з самого початку запровадження нової Системи фінансової звітності.

Окрему увагу Асоціація звертала на строки подання фінансової звітності на основі таксономії за МСФЗ з огляду на те, що за 2020 рік буде також подаватись і розміщуватись фінансова звітність у порядку, який діє і сьогодні на законодавчому рівні до запровадження СФЗ. Тобто на учасників ринку за 2020 рік, а також проміжні періоди 2021 року покладено подвійне навантаження щодо складання та подання фінансової звітності за МСФЗ.

УАІБ зверталася до НКЦПФР з пропозицією розглянути питання про запровадження тестового режиму для річної звітності у форматі іXBRL за 2020 рік та за 1-й квартал і 1-е півріччя 2021 року.

Також УАІБ звернулася до Кабінету міністрів з пропозицією внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28 лютого 2000 року № 419: переглянути встановлені строки подання фінансової звітності з 28 лютого на 30 квітня.

У листі наголошується, що річна фінансова звітність, складена за міжнародними стандартами, підлягає аудиту. І, навіть, якщо центр збору фінансової звітності – НКЦПФР виконає взяті на себе зобов’язання і розроблене програмне забезпечення дозволить підприємствам складати фінансову звітність у форматі iXBRL відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL у наступному році, готуючи звітність за 2021 рік, підприємства не зможуть подати аудитовану звітність у строк до 28 лютого. Асоціація запропонувала також продовжити строк подачі проміжної звітності: не пізніше останнього  числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Проте, наразі єдиним орієнтиром для ринку залишалася інформація, що Комітет з управління Системою фінансової звітності прийняв рішення «рекомендувати регуляторам фінансових ринків у межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо продовження строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року, до центру збору фінансової звітності за 2020 рік, перший квартал, перше півріччя та дев’ять місяців 2021 року та не застосовувати санкції за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2021 року», про що зазначалось на сайті НКЦПФР.

На жаль, окрім рекомендацій Комітету з управління СФЗ, жодного нормативного документа та/або офіційного роз’яснення стосовно перенесення термінів та скасування санкцій жоден з регуляторів не оприлюднив.

Тому УАІБ у складі Об’єднання учасників фінансового ринку звернулася до Комітету з управління Системою фінансової звітності, Міністерства фінансів України, КМУ, НБУ, НКЦПФР щодо необхідності на рівні нормативно–правових актів ввести мораторій на застосування фінансових санкцій і регуляторних вимог та прийняти офіційний документ, який продовжить строки подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року.

Також Асоціація направила листа до Комітету з управління Системою фінансової звітності, Міністерства фінансів України, КМУ, НБУ, НКЦПФР з проханням врегулювати виявлені під час реєстрації учасників у Системі фінансової звітності на Порталі СФЗ невідповідності, які суперечать чинному Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і потребують приведення функціоналу Системи фінансової звітності до його вимог.

Йдеться зокрема про те, що під час реєстрації у Системі фінансової звітності на Порталі СФЗ (www.frs.gov.ua) Система запитує інформацію не тільки про аудиторську компанію, яка готує аудиторський висновок щодо фінансової звітності відповідного суб’єкта, але, й додатково, всупереч чинному законодавству, вимагає також завантаження в систему сертифіката відкритого ключа посадової особи аудиторської компанії з подальшим підписанням цієї фінансової звітності аудиторською компанією (аудитором).

Невиконання вимоги щодо не передбаченого законодавством долучення аудиторської компанії до підписання фінансової звітності унеможливлює надавачу звітності усю подальшу роботу в Системі фінансової звітності, а саме, подання фінансової звітності органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, у встановлені законодавством строки.

Крім того, така вимога покладає на аудиторські компанії непередбачені законодавством обов’язки, штучно та незаконно нав’язує користувачам аудиторських послуг «додаткові послуги», призводить до необґрунтованого ускладнення та здорожчання процесу подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі через Систему фінансової звітності.

УАІБ наголошує, що згідно з законодавством аудиторський звіт є самостійним документом, що лише оприлюднюється разом з річною фінансовою звітністю на веб-сторінці підприємства і аудиторська фірма не повинна підписувати фінансову звітність, щодо якої аудиторська фірма готує аудиторський звіт.

Враховуючи нагальність питань, Асоціація сподівається на прискорений їх розгляд уповноваженими державними органами та прийняття ними адекватних рішень.

*****

Уряд розпочав імплементацію фундаментального закону щодо державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями

Як повідомляє Урядовий портал, Кабінет міністрів визначив державну установу, яка займатиметься супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам від початку проекту й протягом усього часу його тривалості. Цією установою став Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest).

Коментуючи це рішення Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зазначив, що це перший крок до реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями. Мінекономіки розпочало підготовку низки підзаконних актів для практичного запуску закону про “інвест-нянь”, якийдозволить значно підвищити інвестиційну привабливість України. Визначення UkraineInvest як установи для супроводу проектів дає чітке розуміння, до кого саме звертатися у разі будь-яких питань, хто вичерпно і оперативно може надати всю інформацію і підтримку.

До функцій уповноваженої установи належить:

            залучення потенційних заявників для реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

            надання інвесторам організаційної та інформаційно-консультативної допомоги щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів;

            взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань, пов'язаних із супроводом підготовки та реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

            підготовка та подання до уповноваженого органу періодичних та оперативних звітів про стан супроводу інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

            розроблення пропозицій, рекомендацій, планів дій, спрямованих на удосконалення процесу підготовки та реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

            організація навчання та проведення інформаційних заходів з питань підготовки та реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями для органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За словами виконавчого директора UkraineInvest Сергія Цівкача, Закон створює новаторський для України підхід до державної підтримки інвестицій. UkraineInvest запрошує іноземний та український середній бізнес скористатись його перевагами. Мінімальний обсяг інвестицій у розмірі 20 млн євро протягом 5 років дає можливість підприємцям реалізовувати спільні інвестиційні проекти як з українськими, так і з міжнародними партнерами.

Нагадаємо, що 10 лютого Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні” № 1116-ІХ.

*****

Українці отримають доступ до даних у земельній сфері

Відбулася презентація порталу Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД).

Платформу запускають у рамках ініційованої Президентом України у 2019 році земельної реформи. Відкриття державних даних знижує рівень корупції, робить послуги зручнішими та доступними. Про це повідомляє Міністерство цифрової інформації.

НІГД — це система, яка об’єднує на картографічній основі дані різного типу: про землю, воду, ліси, природні ресурси, інфраструктуру, комунікації. Українці отримають доступ до даних на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Платформу презентували Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко разом з в. о. голови Держгеокадастру Олексієм Пінчуком, в. о. голови Державного космічного агентства Михайлом Левом та провідними науковими співробітниками Науково-дослідного інституту геодезії і картографії, керівником напрямку програми USAID Agro Сергієм Кубахом.

На порталі розміщується понад 500 наборів даних різного типу. Машиночитані набори даних будуть автоматично вивантажуватись на Єдиний державний вебпортал відкритих даних https://data.gov.ua.

Як зазначив під час презентації Президент України В.Зеленський, міністерства, міста й громади мають публікувати свої дані згідно із законом і не зволікати з цим процесом. Особливо в частині інформації про землі міністерств і відомств, держустанов.

Усі дані у системі інтегруються у режимі онлайн. Наприклад, якщо десь вносяться зміни в містобудівну документацію чи оновлюються місцеві ортофотоплани — це миттєво буде в доступі на національному геопорталі НІГД.

До пілотного проєкту долучились шість міст України: Біла Церква, Житомир, Львів, Маріуполь, Миколаїв і Полтава. А також Харківська та Львівська області, 75 ОТГ з різних регіонів України. Надалі передбачається участь усіх міст та громад країни. Очікується ухвалення необхідних нормативно-правових документів для повноцінного запуску платформи на національному рівні.

Запуск порталу Національної інфраструктури геопросторових даних на загальнодержавному рівні  сприятиме подальшій цифровізації процесів формування прозорого ринку землі в Україні, а також відкриттю інформації, залученню інвестицій та забезпеченню ефективного державного управління та громадського контролю. Повноцінний запуск системи прискорить економічний розвиток країни, а відкритість і доступність інформації збільшать довіру громадян до влади.

*****

Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону "Про платіжні послуги"

19 лютого парламент прийняв за основу проєкт Закону "Про платіжні послуги" (№4364).

Як повідомляє Інформаційне управління Верховної Ради, законопроєктом пропонується:

            визначити загальні засади функціонування платіжних систем в Україні; встановити правила надання платіжних послуг та засади державного регулювання платіжного ринку;

            адаптувати законодавство України до законодавства ЄС та сформувати правову підставу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС; посилити захист прав користувачів платіжних послуг, забезпечивши;

            прозорість надання платіжних послуг та повноту інформації стосовно умов їх надання;

            чіткий розподіл прав та обов’язків користувачів та надавачів платіжних послуг;

            встановлення вимог до управління ризиками надавачів платіжних послуг та аутентифікації користувача.

Законопроектом пропонується також внести необхідні кореспондуючі зміни до низки законодавчих актів України.

*****

Уряд затвердив Концепцію впровадження в Україні ВІМ-технологій у будівництві

Кабінет Міністрів затвердив розроблену Мінрегіоном Концепцію впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні, а також план заходів з її реалізації. Відповідне розпорядження було прийнято 17 лютого.

Застосування ВІМ-технологій – один із ключових кроків цифрової трансформації будівництва.

У більшості розвинених країн світу вже активно застосовуються BIM-технології під час проектування об’єктів будівництва. Зокрема, для об’єктів державного замовлення, їх використання обов’язкове. Українська будівельна галузь наразі має дуже низький рівень цифровізації, а BIM-технології застосовують у своїй діяльності лічені організації.

Як зазначив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, BIM-технології – інструмент подальшого реформування, модернізації та цифрової трансформації будівельної галузі України. Їх системне впровадження на державному рівні дозволить оптимізувати витрати на будівництво та експлуатацію об’єктів, підвищити надійність та безпеку будівель та споруд, зробити вітчизняну будівельну продукцію конкурентоздатною.

ВІМ-технології – це новий підхід до управління цифровою інформацією, що застосовується у будівництві та містобудуванні та передбачає збір і комплексну обробку всієї архітектурно-конструкторської, технологічної, економічної та іншої інформації про об’єкт. Завдяки їх застосуванню можна віртуально відтворити об’єкт ще до початку його будівництва, відслідковувати процеси життєвого циклу будівельного об’єкту – від проектування до його зведення, експлуатації та демонтажу. Такий підхід дає змогу підвищити безпеку та надійність будівель і споруд, здійснювати оперативне керівництво процесами будівництва та контролю якості виконання будівельних робіт, суттєво зменшити ймовірність помилок у проектах, зменшити вартість будівництва та оптимізувати витрати на стадії експлуатації.

Концепція визначає механізми впровадження ВІМ-технології у будівництві як інструменту для подальшої цифрової трансформації будівельної галузі України.

Вона розрахована до 2025 року і буде реалізовуватись поетапно.

На початковому етапі протягом 2021 – 2022 років передбачається:

            розробити та затвердити необхідні зміни в акти законодавства у сфері застосування ВІМ-технологій;

            прийняти нормативні документи (стандарти), гармонізовані з міжнародними та європейськими нормативними документами із будівельного інформаційного моделювання;

            прийняти національні стандарти, які визначають основні вимоги до проектної документації та проведення експертизи;

            затвердити Національний класифікатор будівель і споруд та Національний класифікатор будівельної продукції, матеріалів, робіт та послуг;

            розробити проекти повторного використання для пріоритетних об’єктів соціальної інфраструктури, створених із використанням BIM-технологій;

            розробити методику визначення та оцінювання життєвого циклу об’єктів будівництва;

            забезпечити умови для навчання (підвищення кваліфікації) щодо використання ВІМ-технологій у будівництві.

На другому етапі з 2023 до 2025 року передбачається:

            забезпечити повну актуалізацію будівельних норм з урахуванням особливостей застосування BIM-технологій;

            забезпечити реалізацію пілотних проектів будівництва з використанням будівельного інформаційного моделювання на рівні не менше ніж 10 відсотків проектів будівництва, що фінансуються за рахунок видатків державного бюджету.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією