Новини УАІБ

Д. Шмигаль про стимули для економіки: здешевлення кредитного ресурсу, розвиток індустріальних парків та низка регуляторних пом'якшень

Уряд у 2021 році очікує зростання економіки на 4,6%. Водночас ведеться робота над створенням інструментів, які пришвидшать економічне зростання. Про це розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час загальної зустрічі Європейської бізнес асоціації «Глобальний огляд економіки України» 4 лютого.

Усі міжнародні партнери України, включно з МВФ та рейтинговими агентствами, прогнозують цьогоріч зростання української економіки, зауважив Денис Шмигаль.

«Ми очікуємо зростання на рівні 4,6%. Ми також очікуємо незначний рівень інфляції — в показниках Нацбанку це 5+1 відсоток. Мінекономіки дає трохи вищий прогноз. І ці показники є оптимальними. З одного боку, ми зацікавлені, щоб інфляція, якщо говорити «економічною» мовою, розігрівала економіку. З іншого — інфляція не має загалом негативно впливати на добробут українців», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр наголосив, що Уряд неухильно виконує всі зобов’язання із впровадження реформ та започатковує нові. За його словами, зараз іде підготовка до підписання меморандуму щодо створення Українського міжнародного фінансового центру.

«Робота зі створення повноцінного фондового ринку доволі тривала, але якщо ми її не почнемо, то й фондового ринку не буде в Україні ще 30 років. Запрошую бізнес до роботи й пропозицій», — наголосив Денис Шмигаль.

Також Глава Уряду нагадав, що ведеться робота зі створення накопичувальної пенсійної системи: «З депутатським корпусом підготовлені відповідні законопроекти. Ми маємо зробити прорив у пенсійному забезпеченні та реформувати нинішню пенсійну систему».

Прем’єр-міністр зауважив, що на останньому засіданні Уряду був схвалений також законопроект про розвиток індустріальних парків.

«Це інструмент, який працює в усіх європейських країнах. У нас він, на жаль, не запрацював. Створена низка індустріальних парків, якісь із них жевріють на ентузіазмі людей, і наше завдання — змінити цю ситуацію на краще», — підкреслив Денис Шмигаль.

Крім того, очільник Уряду додав, що наразі триває робота над Національною економічною стратегією до 2030 року, до якої залучене широке коло бізнесу, наукові установи, громадські організації.

«Це має бути зрозумілий стратегічний документ, який простою мовою дасть нам відповідь, у якій країні ми хочемо жити через 10 років», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зазначив, що стимулами для економічного зростання мають стати покращення доступу та здешевлення кредитних ресурсів. Уряд продовжує вдосконалювати програму «5-7-9».

«До цієї програми ми долучаємо іпотеку. Вже з 1 березня іпотека буде під 7%. Цього року ми хочемо запустити через Державну іпотечну установу фінансовий лізинг житла для соціальних категорій під 5%», — сказав Глава Уряду.

Крім того, за словами Дениса Шмигаля, запроваджується низка регуляторних пом’якшень та завершується робота над Дія City: «Це буде надзвичайно вигідний економічний інструмент для бізнесу».

*****

Річний е-ліміт на закордонні інвестиції населення і розміщення коштів
на іноземних рахунках збільшено до 200 тис. євро

Національний банк удвічі збільшив е-ліміт для низки валютних операцій фізичних осіб з переказу коштів за кордон або на рахунки юридичних осіб-нерезидентів, відкриті в Україні – до 200 тис. євро, йдеться на сайті НБУ.

Серед таких операцій:

• здійснення інвестицій за кордон;
• розміщення коштів на власних іноземних рахунках;
• переказ коштів за договором страхування життя;
• надання позики нерезидентам.

За оцінками Національного банку, це рішення в напрямку валютної лібералізації не матиме суттєвого впливу на функціонування валютного ринку України, в тому числі з огляду на те, що фізичні особи вже понад рік мають можливість вільно купувати безготівкову іноземну валюту без будь-яких зобов’язань та підстав.

Як зазначив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій, позитивна ситуація на валютному ринку створює належні передумови для поступової лібералізації валютного регулювання, черговим кроком якої є підвищення відповідного е-ліміту. Повне зняття е-ліміту на здійснення фізичними особами інвестицій за кордон є одним із пріоритетів Національного банку, передбачених Дорожньою картою валютної лібералізації. Це стане можливим після остаточного ухвалення та імплементації пакета законопроєктів щодо протидії BEPS (Плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування).

Також Національний банк продовжує сприяти використанню цифрових аналогів паперових документів. З цією метою банкам і небанківським фінансовим установам дозволено під час здійснення валютних операцій з фізособами використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку "Дія" за наявності необхідних технологічних можливостей. Ці зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 3 лютого 2021 року №14 "Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" та набувають чинності з 5 лютого 2021 року.

*****

Закон про розблокування великої приватизації прийнято в першому читанні

4 лютого Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про внесення зміни до розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо приватизації об'єктів великої приватизації" (зареєстрований за №4543).

Законопроект спрямований на забезпечення проведення низки підготовчих, організаційних заходів та заходів, які передують проведенню безпосереднього продажу об’єктів великої приватизації на аукціонах, а також проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації.

Проектом пропонується виключити із розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» п. 72, відповідно до якого «тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу об’єктів великої приватизації не проводяться».

Як зазначив радник Президента України з питань економіки Олег Устенко в ефірі парламентського телеканалу «Рада», розблокування великої приватизації, передбачене цим законопроектом, дасть змогу зменшити корупційні ризики та покращити ефективність управління активами.

*****

Нацдепозитарій працює над спрощенням виплати дивідендів

З 01.07.2021р. для обслуговування виплати доходів Центральний депозитарій буде використовувати рахунок у Національному банку України. Наразі триває робота щодо перебудови існуючих бізнес-процесів, договорів з клієнтами та внутрішніх документів НДУ. Про це повідомляє сайт Національного депозитарію України.

Як зазначила Марина Адамовська, Член Правління ПАТ “НДУ”, Центральний депозитарій постійно працює у напрямку впровадження в Україні стандартів обробки корпоративних дій базуючись на міжнародній практиці та удосконалюючи сервіси для клієнтів - емітентів та депозитарних установ. З 2019 року при обслуговуванні корпоративних дій ЦД та депозитарні установи використовують стандарт ISO, загальноприйнятий і зрозумілий на розвинених ринках світу. У 2020 році ми продовжували роботи по удосконаленню бізнес-процесу виплати доходів з додатковим акцентом на підвищення рівня автоматизації (STP) при взаємодії з емітентом. У 2021 році процедуру виплати доходів через депозитарну систему знов чекають зміни.

За результатами опитування проведеного Центральним депозитарієм у 2020 році також було проаналізовано побажання та зауваження клієнтів щодо спрощення процесу виплати доходів/сум погашення через депозитарну систему України. Особливо, зміни стосуються формату подачі документів засобами web-сервісу «Кабінет Клієнта», адже з кожним місяцем кількість таких розпоряджень, поданих в електронному вигляді, зростає.

Як зазначає НДУ, за весь час існування в Україні практики виплати доходів за корпоративними цінними паперами через депозитарну систему виплачено близько 100 млрд  грн.

*****

В Україні можуть створити третейські суди: у Раді ухвалили законопроєкт

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт  №3411 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду". За таке рішення проголосували 227 народних депутатів.

За словами першого заступника Міністра юстиції України Олександра Банчука, завдяки цьому законопроєкту вдасться значно розвантажити судову систему, оскільки буде відновлено довіру суспільства до третейського розгляду.

Так, проєктом Закону пропонується передбачити: зміну порядку державної реєстрації третейських судів, зокрема, визначення Міністерства юстиції України єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів; посилення вимог щодо організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди, а саме визначення, що такі організації мають бути неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а строк їх діяльності від моменту державної реєстрації як юридичної особи до прийняття рішення про утворення третейського суду має становити понад п’ять років; розширення повноважень Третейської палати України, зокрема, до її повноважень буде віднесено встановлення відповідності засновника утворюваного постійно діючого третейського суду вимогам Закону та надання відповідного висновку.

Основною ідеєю проєкту Закону є очищення системи третейських судів, підвищення вимог до їх створення та діяльності, а також приведення діючих судів у відповідність до них.

*****

Індустріальні парки в Україні планують зробити ефективними

Кабмін на засіданні 3 лютого схвалив законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення засад створення та функціонування індустріальних парків”.

Як зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, нам не потрібні індустріальні парки, які існують лише на папері. Мета законопроекту – щоб інструмент індустріальних парків дійсно працював і показував свою дієвість. Під дієвістю ми маємо на увазі розвиток підприємництва, створення робочих місць, додаткові бюджетні надходження, збільшення інвестицій, економічний та соціальний розвиток України.

Станом на 1 лютого 2021 р. до Реєстру індустріальних (промислових) парків включено 46 парків. Однак частина з них не розвивається через відсутність належної інфраструктури, а також через відсутність чіткого регулювання на законодавчому рівні питання приєднання індустріальних парків до електричних мереж. Так, часто до індустріальних парків не підведені інженерні комунікації, дороги, відсутнє забезпечення електроенергією. 

Схвалений Урядом проєкт закону дозволить узгодити механізми фінансування створення інфраструктури індустріальних парків, приєднання їх до інженерних мереж та будівництва транспортних об’єктів.

Крім того, документом посилюється вимоги до індустріальних парків для включення у Реєстр та передбачає можливість їх виключення  із Реєстру за визначеним переліком умов. Це дозволить уникнути наявності у Реєстрі індустріальних парків, що функціонують лише “на папері” та спрямувати державну підтримку на реальні інвестиційні проєкти.

*****

Стартував міжнародний проект із залучення
додаткового фінансування в аграрний сектор

3 лютого відбувся офіційний запуск проєкту «Розвиток доступу аграрного сектору України до ринків капіталу», який буде реалізовано у 2021-2024 роках за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в партнерстві з Швейцарською Конфедерацією.

Як зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, минулого року разом з партнерами ми працювали над модернізацією Закону про аграрні розписки, маючи на меті покращити доступ до фінансових ресурсів у сільському господарстві України. І сьогодні я особливо пишаюся Україною, котра змогла внести свій вклад у покращення цього інструменту, та стати на шлях автоматизації та цифрової трансформації у секторі аграрного фінансування.

Він додав, що очікується  прийняття законопроєкту №2805-д, який трансформує аграрну розписку з товаророзпорядчого документа на операції з цінними паперами, що значно розширить можливості аграріїв у залученні додаткових коштів. Зокрема, вже гармонізовано Реєстр аграрних розписок з іншими державними реєстрами, що дозволить автоматично обмінюватися даними та забезпечити їхню валідність.

У заході взяли участь керівник регіонального офісу в Україні, Білорусі та Молдові, Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Джейсон Пеллмар, директорка Швейцарського бюро співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Ніколь Рудер, керівник програми з розвитку фінансування агросектору Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Лія Сорока, спеціаліст фінансового сектору проекту «Аграрні розписки в Україні» Кирил Мухомедзянов, Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко та Голова Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків Тимур Хромаєв.

*****

Мінфін оновив форму повідомлення про укладання форвардного,
ф’ючерсного контракту

З 5 лютого платники податків мають подавати повідомлення про укладання форвардного, ф’ючерсного контракту або контракту на здійснення операцій з сировинними товарами за новою формою. Відповідні норми затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 р. № 840, який набув чинності 5 лютого 2021 року.

Дія наказу поширюється на платників податків, які здійснюють контрольовані операції на підставі форвардного, ф’ючерсного контракту або контракту на здійснення операцій з сировинними товарами.

Цей документ було розроблено на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX.

Довідково:

Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов'язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів затверджено постановою  Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1221.

*****

Огляд діяльності ПФТС за січень 2021 року

У січні 2021 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 15,44 млрд. грн. (266% рівня аналогічного періоду 2020 року та 96% рівня грудня 2020 року).

На «ринку заявок» укладено 12% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 79% угод, на ринку РЕПО — 7% угод (укладено перші біржові контракти у режимі «РЕПО з контролем ризиків») та на ринку односторонніх аукціонів — 1% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

- за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 95% (корпоративні облігації — 100%, державні облігації — 95%, акції — 62%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 47% (муніципальні облігації — 85%, корпоративні облігації — 65%, державні облігації — 47% та акції — 14%).

У січні 2021 року 44 учасника торгів на ПФТС укладали угоди з 58 випусками цінних паперів (державні облігації – 40, акції – 11, корпоративні облігації – 4, муніципальні облігації — 2, облігації іноземної держави — 1).

Найбільший обсяг торгів у січні було укладено з державними облігаціями – 15,32 млрд грн (100,2% рівня грудня 2020 року).

Серед 39 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 25 випусків — з датою погашення в 2021 році (10,7 млрд грн), 6 випусків — з датою погашення в 2022 році (2,04 млрд грн), 5 випусків — з датою погашення в 2023 році (0,5 млрд грн), по 1 випуску — з датами погашення в 2024 (0,3 млрд  грн), 2025 (0,8 млрд грн) та 2027 (0,9 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2021-03-17, 2022-01-05 та 2021-07-21, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2021-07-07, 2022-01-05 та 2025-02-26.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датою погашення 2032-09-25.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у січні склав 114,2 млн грн (102% рівня грудня 2020 року).

На ПФТС проходило розміщення облігацій ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ" (серія B).

Найбільшим попитом користувалися облігації ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ" (серія B), ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (серія A) та АТ "УКРПОШТА" (серія B).

У сегменті акцій підприємств у січні 2021 року загальний обсяг торгів склав 3,3 млн. грн. (126% рівня грудня 2021 року).

У режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", ПАТ "ПВП "КРИВБАСВИБУХПРОМ" та ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське".

Індекс ПФТС за звітний період зріс на 2,8% до рівня 513,6 пункти.

*****

Українська біржа: підсумки торгів за січень 2021 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у cічні склав 194 984 189,13 грн, а загальна кількість угод - 249.

У структурі торгів за січень 2021 на корпоративні облігації припадало 10,71% сумарного обороту або 20 887 568,62  грн, 78,22% на державні облігації або 152 514 818,55 грн, 10,17% на акції або 19 823 671,93 грн, на інвестиційні сертифікати 0,43% або 843 630,03 грн, та на ф’ючерси 0,47% або 914 500 грн.

У січні Індекс українських акцій (Індекс UX) збільшився на 2,99% з 1 617,08 до 1 665,46 пунктів.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією