Українська асоціація інвестиційного бізнесу та Торгово-промислова Палата Італії в Україні підписали Угоду про співпрацю

18 січня 2021 року Українська асоціація інвестиційного бізнесу та Торгово-промислова Палата Італії в Україні підписали Угоду про співпрацю.

Згідно з Угодою обидві організації будуть здійснювати обмін інформацією про економічну ситуацію у своїх країнах та стан розвитку ринків капіталу, про можливості залучення інвестицій та захист прав інвесторів.

Передбачається, що це сприятиме створенню нових можливостей для розвитку економічної співпраці між країнами та покращенню зв’язків у всіх напрямках діяльності партнерів, зокрема й під час організації та проведення різноманітних спільних заходів, присвячених розвитку ринків капіталу, інвестиційній діяльності, корпоративному управлінню тощо.

*****

У 2021 влада очікує економічне зростання

Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо пріоритетних питань, які стоять на порядку денному перед українською владою у 2021 році, та обговорив дорожню карту їхнього вирішення, інформує Офіс Президента.

Серед іншого, йшлося про зміни в державі, які відбуваються у зв’язку з пандемією. Було наголошено на важливості голосування пріоритетних законів, спрямованих на виконання реформ, що сприятимуть макроекономічному зростанню.

Окремо учасники наради зупинилися на підтримці представників бізнесу та населення. Значна частина зустрічі стосувалася економіки. Було зазначено, що у 2021-му очікується економічне зростання, також планується здійснити низку кроків та ініціатив задля узгодження вітчизняного законодавства з європейським, адже Україна планує перегляд положень Угоди про асоціацію з ЄС. Важливим акцентом стала співпраця з міжнародними партнерами. 

*****

Створення ринку капіталу — один із ключових кроків для будівництва
успішної України - Прем’єр-міністр

Створення сприятливих умов для функціонування фінансового ринку капіталів — це один із ключових кроків для будівництва успішної України, зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 20 січня.

Ринок капіталу — це те, що вирізняє успішні країни, тому його створення є одним із пріоритетів Уряду. Створення ринку капіталу означатиме також і додаткові фінансові інструменти для внутрішнього та зовнішнього інвестора, сказав очільник Уряду.

Під час засідання Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв  представив проект меморандуму між Урядом України, USAID і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо створення Українського міжнародного фінансового центру.

Прем’єр-міністр доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку опрацювати меморандум у найкоротші терміни та внести його на розгляд Кабінету Міністрів.

Серед перспективних інструментів залучення інвестицій, за словами Дениса Шмигаля, також є механізм державно-приватного партнерства. Кабінет Міністрів на засіданні підтримав законопроект щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів. 

Законопроектом пропонується забезпечити державному партнеру право брати довгострокові зобов’язання для виконання договорів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, а також створення державного фонду підготовки проектів державно-приватного партнерства.

Глава Уряду підкреслив, що документ вдосконалює процедури взаємодії між державою і приватним партнером та робить їх більш комфортними й зрозумілими для інвестора. Попередня робота з удосконалення нормативної бази, за його словами, вже дозволила Україні залучити майже 4 млрд грн інвестицій від перших концесійних договорів.

Крім того, Уряд схвалив законопроект, яким пропонується запровадити в Україні систему оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку. Зокрема, будуть визначені види діяльності, що мають стратегічне значення для нацбезпеки, порядок здійснення оцінки впливу іноземних інвестицій у підприємства у стратегічній сфері.

Питання інвестиційної привабливості країни та залучення іноземного капіталу — одне з пріоритетних в рамках урядової стратегії. Тим не менш, державні інтереси — на першому місці, тому Уряд має їх відстоювати в процесі залучення приватного капіталу, наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що інвестиції мають приносити користь та відповідати національним інтересам держави.

*****

Тимур Хромаєв презентував проєкт першого всеукраїнського хабу для торгівлі товарами та фінансовими інструментами

На засіданні Кабінету Міністрів України 20 січня 2021 року Тимур Хромаєв, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку представив проєкт меморандуму щодо створення Українського міжнародного фінансового центру (УМФЦ). Про це повідомляє сайт НКЦПФР.

Ініціатива стала можливою завдяки прийняттю Закона №738 щодо спрощення залучення іноземних інвестицій і нових фінансових інструментів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигальзазначив, що створення сприятливих умов для функціонування фінансового ринку капіталів — один з ключових кроків для будівництва успішної України. «Найближчим часом ми його схвалимо та передамо для подальшого підписання з нашими міжнародними партнерами», – повідомив він.

ТакожД. Шмигаль відзначив: «Фондовий ринок — це те, що є в усіх наших успішних сусідів. Тому його створення є одним із пріоритетів Уряду. Адже це означатиме додаткові фінансові інструменти для внутрішнього та зовнішнього інвестора».

УМФЦ буде повністю інтегрованим в українську правову систему, а також надасть рівні можливості і привілеї кожному локальному та міжнародному учаснику.

Переваги та важливість проєкту для України:

            – прозорі правила та регулювання;

            – запобігання корупції та шахрайства;

            – підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на міжнародній арені;

            – підвищення активності ринку – збільшення суми оподаткованого прибутку;

            – підвищення конкуренції – збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій та зростання ВВП;

            –інвестиції створюють робочі місця;

            –підвищення стандартів життя українців;

            –стабільна пенсійна система та підвищення розміру пенсій;

            –справедливі ціни на енергоресурси тощо.

«Результатом розвитку ринків капіталу та товарних ринків буде прискорення економічного зростання та покращення рівня життя українців. У цьому і полягає суть програми реформ», – наголосивГолова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Проєкт передбачає – новий оншорний регіональний центр ринків капіталу та товарних ринків, який включатиме в свою структуру п’ять установ: Консультативну раду, Бюро зв’язків з інвесторами, Арбітражний центр, Універсальну біржу та Фінансово-інфраструктурний холдинг.

«Невизначеність з верховенством права – це основна причина небажання інвестувати в Україну. Вирішити цю проблему допоможе окремий арбітражний центр, до якого будуть залучені професійні арбітри з великим досвідом роботи», – зазначив Тимур Хромаєв.

Запуск проєкту планується восени 2023 року, але уже зараз ведеться робота над розробкою проєктів нормативної бази.

Презентація проєкту УМФЦ тут.

*****

Розвиток екосистеми інвестиційних фондів є одним із пріоритетів

Програми дій Уряду на 2021-2023 роки, - Ольга Магалецька

22 січня 2021 року керівниця Офісу Національної інвестиційної Ради Ольга Магалецька взяла участь у публічному обговоренні проекту Національної економічної стратегії-2030 під головуванням Прем’єр-Міністра України.

Учасники обговорили пропозиції щодо покращення інвестиційної привабливості, розвитку ринку капіталу та забезпечення макроекономічної стабільності.

Ольга Магалецька розказала про важливість функціонування системи інвестиційних фондів та Фонду фондів: «Одним із пріоритетів Програми дій Уряду на 2021-2023 роки є саме розвиток екосистеми інвестиційних фондів. Серед ініціатив, які пропонується розглянути та опрацювати є створення Національного інвестиційного фонду та Державного фонду фондів», - зазначила керівниця Офісу.

О. Магалецька зазначила, що Національний інвестиційний фонд (NIF) пропонується створити задля трансформації державних підприємств, пакети акцій яких будуть в його управлінні, в ефективні та прибуткові компанії: «До управління NIF спочатку пропонується передати до 20% акцій 10-15 великих державних підприємств, а в подальшому їхня кількість може бути збільшена. Основним завданням NIF має бути підвищення ефективності державних підприємств, шляхом корпоратизації управління, передачі частки таких підприємств у NIF і призначення своїх представників до Наглядових Рад відповідних компаній. До завдань NIF також буде входити регулярний аудит та оцінка їхніх активів у динаміці».

Як зазначила О.Магалецька Державний фонд фондів, має на меті активізувати розвиток вітчизняних інвестиційних фондів та надати можливість залучити фінансування міжнародних партнерів і найголовніше – стимулювати розвиток перспективних та інноваційний підприємств і економіки України загалом. За розрахунками Центру економічного відновлення, очікуваний ефект від запуску Державного фонду фондів дорівнює 1,30% ВВП.

Ольга Магалецька наголосила, що інвестицій в розвиток підприємств і стартапів в Україні недостатньо, зокрема через відсутність державних механізмів стимулювання інвестицій на кшталт фонду фондів – механізму, який активно використовується різними країнами світу. Тому необхідно розглянути та обговорити ці ініціативи.

*****

«Розрахунковий центр» запустив ринок РЕПО з контролем ризиків

«Розрахунковий центр» (РЦ) створив новий сегмент фінансового ринку України.Про це голова правління «Розрахункового центру» Олег Ткаченко заявив під час круглого столу «Нові операції на фондовому ринку – нові можливості для інвесторів», який провів онлайн «Фінансовий клуб».

З 21 січня учасникам фондового ринку, які підписали додаткову угоду з РЦ, стала доступною нова технологія проведення біржових операцій РЕПО з цінними паперами з контролем ризиків. ”Розрахунковий центр” стає повноцінною кліринговою організацією. Ми разом з біржами запустили новий продукт, сказав Олег Ткаченко.

Розрахунковий центр розпочав надання послуги з клірингу зобов’язань за договорами РЕПО з гривневими ОВДП, які укладаються на фондових біржах у режимі "РЕПО з контролем ризиків".

"Нашим клієнтам потрібно підписати додаткові договори з РЦ. Біржі вже свої правила змінили і дозволяють укладати такі угоди і, відповідно, блокувати гарантійне забезпечення під такі угоди, давати заявки на біржі і укладати такі угоди», – розповів Олег Ткаченко.

Договір РЕПО можна укладати на строк до 29 днів на суму від 1 млн грн. Коефіцієнт оцінки зобов’язань, як і штраф за невиконані зобов’язання, встановлено на рівні 10% від суми договору РЕПО.

Особливістю є те, що РЦ виконуватиме функцію Центрального контрагента, який контролюватиме гарантійне забезпечення учасників клірингу (створене за рахунок грошових коштів та цінних паперів) та гарантуватиме виконання зобов’язань за укладеними договорами РЕПО або сплату штрафу добросовісній стороні.

”Розрахунковий центр”, як клірингова організація, буде брати гарантійне забезпечення на випадок невиконання. Уявіть ситуацію: ви віддали цінні папери і отримали кошти, інша сторона взяла цінні папери і віддала гроші. І ціна на цінні папери за час операцій РЕПО може зменшуватися або збільшуватися. Відповідно, може з’явитися зацікавленість у однієї із сторін не виконати такий договір, – розповідає Олег Ткаченко.

Нова опція РЦ має знизити ризики для постраждалої сторони угоди РЕПО. ”Розрахунковий центр”, який буде відігравати роль центрального контрагента, буде тримати в себе додаткове забезпечення на випадок нерозрахунків і недобросовісній стороні поставить крім того активу, який в неї є, ще це забезпечення у вигляді штрафу. Таким чином нівелюється ризик невиконання. І, відповідно, ця послуга стає менш ризиковою і більш відкритою для ринку», – сказав керівник РЦ.

Завдяки інтеграції з фондовими біржами укладені на біржах правочини потраплятимуть до єдиного клірингового пулу, що дасть можливість повною мірою скористатись перевагами неттінгу.

*****

Кабмін запропонує ВР упровадити механізм скринінгу
іноземних інвестицій у стратегічні об'єкти

Кабінет Міністрів запропонує Верховній Раді впровадити механізм скринінгу іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання стратегічного значення.

Відповідний законопроект "Про здійснення іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України" уряд затвердив 20 січня.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, ЄС у 2020 році почав застосовувати нове законодавство, яке встановлює механізми перевірки прямих іноземних інвестицій у контексті безпеки, тоді як в Україні відсутні перевірки інвестицій у контексті національної безпеки.

"Країни, які не мають такого механізму, будуть зобов'язані подавати щорічний звіт про надходження прямих іноземних інвестицій", - пояснили автори законопроекту.

Документ, зокрема, пропонує встановити, що суб'єкт господарювання стратегічного значення - це підприємство (юридична особа), яке в останні три роки веде хоча б один із видів діяльності стратегічного значення. До таких видів, зокрема, пропонується зарахувати космічну сферу, авіацію, торгівлю і виробництво боєприпасів, криптографію, використання ядерної енергетики тощо.

Іноземний інвестор, який хоче укласти угоду з таким суб'єктом господарювання, зобов'язаний отримати погодження здійснення інвестиції.

*****

Прем'єр України доручив підготувати випуск "зелених" облігацій

Прем'єр України Денис Шмигаль доручив підготувати випуск "зелених" облігацій.

"Прошу Міненерго спільно з Мінфіном, Мінекономіки за участю державних банків і міжнародних фінансових організацій опрацювати питання можливості випуску "зелених" облігацій, або "зелених "бондів", - сказав він, відкриваючи урядове засідання 20 січня. За словами прем'єра, у такий спосіб можна буде погасити борги з генерації енергії з відновлюваних джерел.

*****

Мінекономіки продовжує роботу над реформуванням системи управління
державного сектору економіки у співпраці з ОЕСР

21 січня відбулася робоча онлайн-зустріч заступниці Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлани Панаіотіді з представниками Організації економічного співробітництва та розвитку, повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Учасники заходу проаналізували статус реформи з корпоративного управління відповідно до керівних принципів ОЕСР. Зустріч було проведено в рамках підготовки огляду Організацією економічного співробітництва та розвитку стану впровадження реформи корпоративного управління в державних компаніях Україні.

“Мінекономіки наполегливо працює над розробкою законопроєкту щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава.  Це дозволить повною мірою імплементувати в державних компаніях сучасні стандарти корпоративного управління”, - зазначила Світлана Панаіотіді.

Довідково:ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) - міжнародна організація, що об'єднує 35 розвинених  країни світу. ОЕСР здійснює пошук даних та аналіз, що допомагає урядам формувати політику, яка буде реалізовуватися національними інституціями чи в рамках міжнародних домовленостях.

Керівні Принципи ОЕСР для багатонаціональних суб’єктів підприємницької діяльності - це спеціальний документ, прийнятий урядами держав ОЕСР, який визначає стандарти відповідального ведення бізнесу на міжнародних ринках.

*****

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект про інвестиційні проекти зі значними інвестиціями

Профільний комітет розглянув і рекомендував прийняти у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (№ 3761).

Законопроектом пропонується надати тимчасово, до 1 січня 2035 року, податкові пільги для інвестора зі значними інвестиціями, який є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

*****

Мінфін оприлюднив рейтинг первинних дилерів на ринку ОВДП у 2020 році

За підсумками 2020-го року Міністерво фінансів залучило 382,3 млрд грн до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

На первинному ринку найбільший обсяг ОВДП придбав АТ "Приватбанк". До чільної трійки також увійшли ПАТ АБ "Укргазбанк" та АТ "Ощадбанк".

А рейтинг первинних дилерів за обсягами торгівлі ОВДП на вторинному ринку в 2020 році очолив ПАТ "Сітібанк". Другу і третю сходинку відповідно зайняли АТ "ОТП Банк" і ПАТ АБ "Укргазбанк".

*****

Держстат: промвиробництво у 2020 році впало на 5,2%

За даними Держстату, промислове виробництво в 2020 році порівняно з 2019 роком скоротилося на 5,2%.

Проте у грудні 2020 порівняно з листопадом  воно зросло на 2,8%, а порівняно з листопадом 2019 року - на 4,8%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією