Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні

(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за листопад 2019 року

  У листопаді українські фондові біржі завершили місяць з такими показниками: індекс УБ зменшився на -1,62%, індекс ПФТС – на -2,22%.

  У листопаді сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор відкритих фондів +0,06% (-0,07% за місяць)), друге місце посіли інтервальні ІСІ -6,56% (-0,23% за місяць), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці з показником -11,03% (-0,60% за місяць).

Відкриті фонди

  За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 29.11.2019 р. становила 83,02млн. грн. Відповідно до показників на кінець листопада, загальне зменшення ВЧА склало-238,24 тис. грн. (-0,29%).

               Фонди сектору завершили місяць переважно зі зниженням доходності, діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +2,21% до -2,97%.

               За результатами листопада лідерами зростання у секторі стали:

               «КІНТО-Класичний» (-23,49 тис. грн. (-0,08%)) – попри негативну переоцінку складових портфеля, додаткове розміщення сертифікатів (+0,12% в обігу) дозволило фонду отримати чистий притік капіталу у розмірі +35,34 тис. грн.;

               «ВСІ» (+0,77 тис. грн. (+0,04%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+1,63% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +28,55 тис. грн. чистого притоку.

   Найбільші виплати інвесторам у листопаді зробили такі фонди:

«ОТП Класичний» (-7,15 тис. грн. (-0,12%)) – викуп в учасників фонду значної кількості інвестиційних сертифікатів (-1,58% в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі  -98,25 тис. грн.;

«ОТП Фонд Акцій» (-100,89 тис. грн. (-1,08%)) – чистий відтік становив -91,83 тис. грн., що пов'язано з викупом у інвесторів сертифікатів (-0,92% в обігу);

«КІНТО-Казначейський» (-107,23 тис. грн. (-4,35%)) – через пред’явлення інвесторами до викупу 246 шт. сертифікатів (-2,39% в обігу), фонд отримав -58,79 тис. грн. чистого відтоку.

Список основних гравців сектору у листопаді був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (35,75% сукупної ВЧА (29,68 млн. грн.)), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (11,94% (9,91 млн. грн.), третє місце за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,25% (7,68 млн. грн.)). Фонд «ОТП Класичний» (7,41% (6,15 млн. грн.)) посів четверту позицію, на почесному п’ятому місці розмістився фонд «Софіївський» (6,09% (5,06 млн. грн.)).

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+2,21%), «ОТП Класичний» (+1,49%) та «Альтус-Збалансований» (+0,98%).

   Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у листопаді продемонстрували фонди «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-2,97%), «КІНТО-Казначейський» (-2,01%) та «ВСІ» (-1,56%).

Інтервальні фонди

   У листопаді до огляду включено 4 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 16,05 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -4,12 тис. грн. (-0,17%).

  Доходність у секторі була такою: «Паритет» (+0,05%) та «ТАСК Український Капітал» (-0,51%).

Закриті фонди

   Вартість чистих активів 2закритих ІСІ, які включено до огляду за листопад, на кінець місяця склала11,23 млн. грн.  Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -5,25 тис. грн. (-0,58%).

   Доходність у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (-0,62%) та «ТАСК Універсал» (-0,58%).

*****

Обсяги торгів на ринку цінних паперів України
за десять місяців 2019 року склали 393,4 млрд. грн.

Згідно з даними НКЦПФР, обсяги торгів на ринку цінних паперів України за десять місяців 2019 року склали 393,4 млрд. грн. При цьому обсяги торгів на біржовому ринку дорівнювали 255 млрд. грн., а на позабіржовому ринку - 138,4 млрд. грн.

У жовтні поточного року обсяги торгів на фондовому ринку становили 38 млрд. грн., що виявилося на 2,5% менше показника серпня (39 млрд. грн.).

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку у жовтні в порівнянні із вереснем зменшилися на 11,5% (з 26 млрд. грн. до 23 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку – зросли на 15,4% (з 13 млрд. грн. до 15 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у жовтні 2019 року були такими:

– ОВДП – 27 млрд. грн. (на біржовому ринку – 23 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 4 млрд. грн.);

– акції – 3,2 млрд. грн. (торги відбувались виключно на позабіржовому ринку);

– облігації – 3,27 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,47 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 2,8 млрд. грн.);

– інші цінні папери – 5,1 млрд. грн. (торги відбувалися виключно на позабіржовому ринку).

*****

У другому півріччі 2019 року Індекс інвестиційної
привабливості України дорівнював 2,95 бала

40% топ-менеджерів очікують поліпшення бізнес-клімату протягом наступних півроку. Тоді як настрої підприємців щодо поточного стану інвестклімату не настільки оптимістичні. Такими є висновки Індексу інвестиційної привабливості України, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес Асоціація.

За результатами нової хвилі опитування за другу половину 2019 року, Індекс склав 2,95 балів із 5 можливих та продовжує перебувати у негативній площині. Хоча у порівнянні з попереднім періодом показник Індексу дещо зріс (2,85 у першій половині 2019 року).

Настрої  генеральних директорів членських компаній ЄБА продовжують коливатися. Так, 39% опитаних вважають, що інвестиційний клімат є нейтральним, тоді як 37% вважають, що він є скоріше несприятливим, а ще 7% – вкрай несприятливим. І лише 17% топ-менеджерів позитивно оцінили бізнес-середовище. Для порівняння, під час попередньої хвилі опитування задоволених бізнес-кліматом було 19%, а наприкінці 2018 року – 25%.

Оцінки бізнесу щодо динаміки інвестиційного клімату виявилися доволі суперечливими. Майже половина респондентів (46%) не відчули змін в інвесткліматі впродовж останніх 6 місяців, ще 28% респондентів помітили деякі зміни на краще, а 26% переконані, що бізнес-клімат погіршився.

Серед позитивних моментів, які спостерігав бізнес за останні півроку, бізнесмени зазначили поступову стабілізацію політичної ситуації, старт реформування ринку землі, стабільну національну валюту, реформування Податкової та Митної служб, запуск механізму концесії, початок роботи Вищого антикорупційного суду, зниження інфляції, скасування лімітів на репатріацію дивідендів, поступове зростання купівельної спроможності громадян.

Топ-проблеми – це традиційно високий рівень корупції, слабка судова система, відтік робочої сили, талантів та капіталу. Також підприємці скаржаться на поспішну та несистемну роботу над податковими змінами, повільну дебюрократизацію бізнес-процесів, ситуацію навколо Нацбанку та тиск з боку правоохоронних органів, повільну модернізацію інфраструктури, потенційний зрив співробітництва з МВФ, турборежим роботи нової влади та популізм.

Все ж, не зважаючи на негативну оцінку поточної ситуації у країні, бізнес лишається оптимістично налаштованим щодо майбутнього. Так, 41% директорів розраховує, що інвестиційний клімат дещо поліпшиться протягом наступних півроку, хоча 53% вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для заходу нових інвесторів.

«Настрої топ-менеджерів почали поступово вирівнюватися після стресового початку року - періоду зміни політичних сил у країні. Тішить, що показник Індексу знову наблизився до нейтральної позначки у три бали. Це означає, що бізнес мав змогу переконатися у продовженні ходу реформ та дотриманні євроінтеграційного курсу новою владою. Директори компаній вже позитивно відзначили початок роботи над відкриттям ринку землі – хоча традиційно це була одна з топ-4 проблем. Сподіваємося, що у наступній хвилі опитування ми побачимо прогрес також у боротьбі з корупцією, проведенням судової реформи, протидії контрабанді та тіньовій економіці та створенням сприятливих умов для роботи в Україні», - зазначила Виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

Європейська Бізнес Асоціація проводить дослідження «Індекс інвестиційної привабливості України» з 2008 року. За всю історію вимірювання Індекс жодного разу не сягнув позитивної зони – вище 4 балів.

ЄБА задає директорам своїх членських компаній 5 питань:

- Що ви думаєте про інвестиційний клімат в Україні?

- Як ви оцінюєте поточний інвестиційний клімат для вашої компанії порівняно з попередніми 6 місяцями?

- Які ваші прогнози щодо інвестиційного клімату у найближчі 6 місяців?

- Чи вигідно буде інвестувати в Україну в найближчі 6 місяців?

- Які ваші очікування щодо ведення бізнесу у вашому секторі у найближчі 6 місяців?

У цій хвилі опитування взяли участь 122 керівники найбільших міжнародних та українських компаній.

Для розрахунку Індексу використовується шкала Лайкерта, яка має 5 градацій, де: 1 – це вкрай негативно, 5 – вкрай позитивно, 3 – нейтрально.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження
«Про затвердження Змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є удосконалення процедури ідентифікації фізичної особи при наданні ID – картки, уточнення дати на яку відбувається визначення розміру одноразової пенсійної виплати при отриманні адміністратором заяви про здійснення одноразової пенсійної виплати та визначення дій адміністратора при отриманні ним запиту нотаріуса, що веде спадкову справу померлого учасника недержавного пенсійного фонду або учасника накопичувальної системи пенсійного страхування.

Проект Змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду розроблено Нацкомфінпослуг відповідно до вимог Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» та Податкового кодексу України у зв’язку зі зверненнями учасників ринку недержавного пенсійного забезпечення щодо врегулювання процедури ідентифікації фізичної особи при наданні ID – картки, визначення розміру одноразової пенсійної виплати при отриманні адміністратором заяви про здійснення одноразової пенсійної виплати від спадкоємців та визначення дій адміністратора при отриманні ним запиту нотаріуса, що веде спадкову справу померлого учасника фонду або учасника накопичувальної системи пенсійного страхування.

З дати прийняття Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 03.12.2013 р. №4400, відбулися зміни у законодавстві, що обумовило необхідність внесення змін до Положення.

Це пов’язано з тим, що у разі відсутності у фізичної особи реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів) відповідно до вимог Податкового кодексу України для ідентифікації особи при адмініструванні фонду замість нього використовуються для громадян України серія та номер паспорта, якщо в ньому зроблена відповідна відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Разом із тим, якщо учасник фонду має ID – паспорт, в якому відсутня серія, то проектом Розпорядження передбачається, що у такому випадку для ідентифікації особи використовується виключно номер паспорта.

Крім того, у діючому Положенні передбачено, що розмір одноразової пенсійної виплати визначається, виходячи із суми пенсійних накопичень, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви на отримання такої виплати, а у випадку подання заяви поштою – на день отримання та реєстрації адміністратором заяви від такого учасника або запиту нотаріуса, що веде спадкову справу померлого учасника фонду.

Проект Розпорядження передбачає, що такою датою буде день отримання адміністратором заяви про здійснення одноразової пенсійної виплати від учасника або його спадкоємця, а на запит нотаріуса, що веде спадкову справу померлого учасника фонду та/або учасника накопичувальної системи пенсійного страхування адміністратор повідомить нотаріуса про наявність пенсійних накопичень, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку померлого учасника та зазначить, що розмір одноразової пенсійної виплати, яка буде здійснена спадкоємцю, розраховується на день отримання адміністратором заяви про здійснення одноразової пенсійної виплати від такого спадкоємця. Адже після запиту нотаріуса пройде певний час, поки із заявою про здійснення одноразової пенсійної виплати звернуться спадкоємці. Разом із тим, згідно Положення, після запиту нотаріуса кошти мають бути зарезервовані та довгий час будуть залишатися заблокованими.

Враховуючи вищенаведене, Комісія розробила відповідні Зміни до Положення, які спрямовані на врегулювання цих питань.

*****

Нацкомфінпослуг розробила проект Розпорядження «Про внесення змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги»

Нацкомфінпослуг розробила проект Розпорядження «Про внесення змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він розроблений відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року №1070 та на виконання пункту 5.2.3 Плану роботи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на 2019 рік, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 13.12.2018 р. №2178, з метою приведення у відповідність із Законом від 20.09.2019 р. №122-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг», Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», реалізації положень Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вдосконалення порядку застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» внесено зміни, зокрема до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо відповідальності фінансових установ, інших суб’єктів господарювання, що надають фінансові послуги, за порушення прав споживачів.

Враховуючи вищезазначене, виникла необхідність у приведенні норм Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги у відповідність до норм Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Проектом акта передбачено, зокрема посилення відповідальності за порушення прав споживачів фінансовими установами, іншими суб’єктами господарювання, що надають фінансові послуги.

*****

Обсяги інвестицій на приватизовані об’єкти складають 36,82 млрд. грн.

Фонд держмайна оприлюднив результати контролю за виконанням інвестиційних зобов’язань покупців приватизованих підприємств у січні-вересні 2019 року.

Згідно з інформацією ФДМУ, станом на початок жовтня 2019 року на його обліку перебувало 12955 договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації. З них: 1087 договорів купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств; 8913 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації; 2955 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

У цілому договорами купівлі-продажу приватизаційних об’єктів передбачено інвестування підприємств у 1995-2021 роках на загальну суму 23,52 млрд. грн., $2,03 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.10.2019 р. обсяги інвестицій мали дорівнювати 23,24 млрд. грн., $2 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 22,45 млрд. грн., $2,52 млрд. та 72 млн. євро (у перерахунку на національну валюту - 36,82 млрд. грн.).

Найбільші обсяги інвестицій передбачено договорами купівлі-продажу пакетів акцій. Так, згідно з ними, покупці приватизованих підприємств у 1995-2021 роках повинні внести інвестицій на загальну суму 21,56 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.10.2019 р. обсяги інвестицій мали дорівнювати 21,56 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 20,55 млрд. грн., $2,47 млрд. та 72 млн. євро.

*****

Останніми роками спостерігалося поступове збільшення кількості установників управління майном ФФБ та надходжень їхніх внесків до ФФБ

Станом на кінець вересня 2019 року 50 фінансових компаній мали чинні ліцензії на управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Загальна кількість установників управління майном, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фонді фінансування будівництва (ФФБ), станом на звітну дату дорівнювала 28299 осіб, з яких 28108 - фізичних осіб та 191 – юридична особа.

Останніми роками спостерігалося поступове збільшення кількості установників управління майном ФФБ та надходжень їхніх внесків до ФФБ.

Станом на кінець вересня 2019 року, порівняно з аналогічною датою 2018 року, кількість установників управління майном ФФБ збільшилася на 5,5%. Обсяг внесків установників управління майном до ФФБ на звітну дату складав 44722,6 млн. грн., що на 15,5% перевищило показник кінця вересня 2018 року.

Дозвіл, який надає право здійснювати емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (сертифікатів ФОН), на звітну дату мала одна фінансова компанія.

*****

У листопаді 2019 року міжнародні резерви України зросли на 2,5%

Станом на 1 грудня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, дорівнювали $21931,7 млн., інформує НБУ. У листопаді вони зросли на 2,5%. Збільшення обсягу міжнародних резервів зумовлене насамперед збереженням сприятливої ситуації на валютному ринку.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

По-перше, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку. Попри суттєве уповільнення припливу іноземного капіталу в державні облігації, якщо порівняти з попередніми місяцями, пропозиція валюти на ринку залишалася значно більшою, ніж попит за рахунок суттєвих продажів валюти експортерами. Це дало змогу Національному банку поповнити міжнародні резерви на $897,8 млн. (чиста купівля). Зокрема, було куплено $777,8 млн. за єдиним курсом і 120,0 млн. через вибір найкращого курсу. Інтервенцій з продажу валюти Національний банк упродовж місяця не проводив. 

По-друге, операції Уряду з управління державним боргом. Загалом на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $644,7 млн. З цієї суми 425,5 млн євро сплачено за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), $9,2 млн. – за єврооблігаціями (ОЗДП). Крім цього, $84,4 млн спрямовано на виконання зобов’язань Уряду та Національного банку перед Міжнародним валютним фондом. Решта коштів сплачена за іншими зобов’язаннями перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями. Ці витрати були частково компенсовані надходженнями на користь Уряду $304,9 млн. від розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті. 

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їхня вартість зменшилася на $29,6 млн. (в еквіваленті).

Такий обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У листопаді 2019 року інфляція в Україні дорівнювала 0,1%

Інфляція на споживчому ринку України в листопаді 2019 року порівняно із жовтнем 2019 року становила 0,1%, а з початку року – 4,3%, повідомляє Державна служба статистики.

Базова інфляція в листопаді 2019 року порівняно із жовтнем 2019 року склала 0,1%, а з початку року – 4,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією