Новини УАIБ

Українська асоціація інвестиційного бізнесу щиро вітає усіх
з Новорічно-Різдвяними святами!

З надією перегортаючи сторінку нелегкого 2020 року, сподіваємося, що Новий 2021 рік потішить усіх нас разом і кожного зокрема, принесе у кожен дім спокій, радість і благополуччя!

Ми навчилися жити по-іншому, не падати духом і попри усі тривоги рухатися вперед, продовжувати працювати та перетворювати виклики на можливості.  

Бажаємо усім міцного імунітету, здоров'я, миру, нових перемог і звершень, радісних посмішок!

Щасливих свят Вам і Вашим родинам!

*****

Звернення до Президента України щодо інституційної небезпеки та підміни змісту імплементації законодавства ЄС у сфері ринків капіталу

Професійні асоціації фондового ринку - АУФТ, НАПФА, FIMA, УАІБ направили листа Президенту України Володимиру Зеленському, у якому звертають увагу на інституційну небезпеку та підміни змісту імплементації законодавства ЄС у сфері ринків капіталу.

У листі зазначається, що 19 червня 2020 року, з четвертої спроби, було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів». №738-IX. Попри обгрунтовані зауваження інвестиційної спільноти, висловлювані протягом 5 останніх років щодо якості імплементації, Закон № 738-IX було прийнято і набуття ним чинності очікується 1 липня 2021 року.

Водночас, учасники ринку зі стриманим натхненням сприйняли Ваші плани щодо розбудови фондового ринку, у сподіванні наведення ладу в сфері законодавства про ринки капіталу.

З огляду на це інвестиційна спільнота була шокована фактами, викладеними у публікації від 16 грудня 2020 р. у профільних ЗМІ в статті Олександра Кошового «Новий закон про ринки капіталів. Хроніки інституційної диверсії…». На підставі ґрунтовного дослідження у матеріалі йдеться про обставини, які можуть свідчити про:

• неконтрольованупідміну тексту Закону 738-IX (Закон України №738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», далі - Закон) в процесі підготовки на підпис,
• невиправні процедурні порушення при його прийнятті,
• спотворення змісту імплементації та відповідних зауважень офіційного представника ЄС в Україні,
• порушенняУгоди про асоціацію з ЄС,
• тотальнуправовуневизначеність щодо предмету регулювання, дати та процедури набуття чинності вказаним Законом,
• загрозу сталому розвитку основних галузей права, що спричинює прийнятий Закон,
• безконтрольність використання коштів міжнародних донорів при підготовці Закону,
• невідповідність Закону задекларованій меті.

На тлі того, що за пів року від дня прийняття Закону жодний підзаконний акт до нього не був прийнятий та оприлюднений, а процес підготовки засекречений від інвесторів, у чинному законодавстві щодо ринків капіталу наразі встановлено тотальну правову та функціональну невизначеність.

Це не дозволяє бодай планування інвестиційної діяльності.

У таких умовах виникають чималі обґрунтовані і доведені сумніви, що широко розрекламовані зміни до законодавства про національні ринки капіталу та організовані товарні ринки дійсно направлені на їх сталий розвиток, а не на прикриття некомпетентності та виправдання освоєння чималих донорських та державних коштів тими, хто готував Закон.

Натомість Закон несе суцільну інституційну небезпеку та сягає за межі законодавства про ринки капіталу. Серед галузей права, підґрунтя яких зазнає невиправної шкоди: кримінальне, цивільне, кримінально-процесуальне тощо.

Оновлена правова основа, яка регулюватиме українські ринки фінансових інструментів, рясніє фактами, що викликають суцільну недовіру й спотворюють принцип верховенства права вже зараз, ще на етапі, який передує набуттю чинності, що є неприпустимим у правовій державі.

У зверненні до Президента висловлена пропозиція ініціювати комплекс необхідних заходів для повернення довіри до законодавчої основи функціонування національних ринків капіталу:

1) негайно ініціювати відповідні розслідування (в т.ч. у рамках тимчасової слідчої комісії ВР України) фактів, пов’язаних із підготовкою та прийняттям Закону України № 738-IX:

• порушень процедури прийняття

• неконтрольованого коригування тексту

• ймовірної підміни змісту 12 законодавчих актів ЄС, якість імплементації яких та об’єктивної оцінки сумнівна – за відсутності офіційного перекладу актів ЄС державною мовою протягом 6 років підготовки Закону та відсутності перекладу англійською мовою проектів та Закону

• відсутності належного узгодження законопроекту № 2284 від 17.10.2019 з повноважними органами ЄС, усупереч умовам Асоціації України з ЄС;

2) ініціювати детальне та публічне розслідування фактів фінансування міжнародної технічної допомоги на розвиток фінансового сектору України, в т.ч. для підготовки та просування законопроектів для прийняття Закону № 738-IX;

3) забезпечити тимчасове відсторонення на час розслідування причетних до використання та управління донорською допомогою;

4) негайно забезпечити офіційний переклад державною мовою усіх законодавчих актів ЄС, пов’язаних з ринками капіталу, товарними ринками та іншими сегментами фінансових ринків, також переклад англійською українських законодавчих та нормативно-правових актів у зазначеній сфері;

5) звернутися до уповноважених органів ЄС з метою отримання офіційного висновку про якість імплементації законодавчих актів ЄС, згаданих у Законі України № 738-IX та пояснювальній записці до нього, з обов’язковим наданням перекладу Закону англійською мовою;

6) забезпечити якнайскорішу підготовку змін до Закону № 738-IX, необхідних для зняття правової невизначеності, зокрема щодо порядку набуття чинності, та усунути невідповідності та неузгодженості із законодавством ЄС, врахувати як вже існуючі зауваження та пропозиції (зокрема, надані послом ЄС в Україні), так і ті, що будуть надані в тому числі українськими фахівцями;

7) провести комплексну експертизу прийнятого Закону за участі фахівців, що мають відповідні компетенції та опубліковані праці з цього питання, та за її результатами за необхідності звернутися до Конституційного суду з відповідним поданням.

Звертаючись до Президента, учасники ринку висловлюють вневненість, що без вирішення цих проблем, без установлення правової визначеності та забезпечення верховенства права, функціонування національних ринків капіталу неможливе, а набуття чинності Законом, який ще до набуття чинності за відсутності Ваших дій, направлених на наведення ладу, має всі підстави бути визнаний неконституційним, може нанести непоправної шкоди рейтингові влади та вщент зруйнувати ринок капіталу в Україні.

*****

УАІБ ініціює створення відкритої платформи для вироблення спільного бачення розвитку накопичувальної пенсійної системи

Відсутність ефективної системи координації дій та співпраці між різними учасниками,  які мають бути залучені до впровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи, спонукала Українську асоціацію інвестиційного бізнесу ініціювати створення відкритої платформи для обговорення проблемних питань впровадження накопичувальної пенсійної системи, перша зустріч учасників якої відбулася 17 грудня 2020 року.

Для вироблення спільного бачення основних принципів, засад та шляхів впровадження та діяльності накопичувальної системи державного пенсійного страхування та професійної пенсійної системи на пропозицію УАІБ відгукнулися представники Федерації профспілок України, Профспілки працівників державних установ, Торгово-промислової палати України, Незалежної галузевої профспілки енергетиків України, Національної асоціації Недержавних пенсійних фондів України та Адміністраторів недержавних пенсійних фондів.

Як зазначали учасники наради, ще у 2004 році Україна задекларувала запровадження багаторівневої системи пенсійного забезпечення. Перший (солідарний) і третій (недержавне пенсійне забезпечення) рівні вже працюють і потребують суттєвого реформування. Запровадження ж другого рівня – накопичувальної системи державного пенсійного страхування загальмувало.

Наголошувалося, що вже сформовано правові, економічні, організаційні, законодавчі умови та засади функціонування третього рівня системи пенсійного забезпечення – добровільного накопичення власної пенсії. Також, шістнадцятирічний досвід роботи недержавних пенсійних фондів (НПФ) в Україні дозволив відпрацювати процеси створення та функціонування основних інституційних компонентів системи, механізми захисту пенсійних активів та напрямки їх інвестування в перехідний період..

Учасники зустрічі дійшли згоди продовжити обговорення проектів Концепції та Меморандуму задля створення Платформи накопичувального пенсійного забезпечення. Було  також обговорено мету та шляхи створення такої Платформи для напрацювання засад, планів і напрямків запровадження багаторівневої пенсійної системи, а також відповідних законопроектів, які повинні сприяти найшвидшому її прийняттю та впровадженню.

Передбачається, що платформа буде відкритою для усіх зацікавлених у запровадженні повноцінної системи пенсійного забезпечення і до неї долучаться інституції, які представляють роботодавців усіх рівнів, працівників і самозайнятих осіб, а також професійних учасників системи недержавного пенсійного забезпечення.  

*****

Уряд затвердив законопроєкт, який розблокує велику приватизацію

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт «Про внесення зміни  до Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», яким знімається законодавче обмеження на проведення приватизаційних аукціонів по об’єктах великої приватизації.

Як повідомляється на сайті Фонду держмайна, прийняття цього законопроєкту Верховною Радою ліквідує останній бар’єр на шляху залучення сталих інвестицій через приватизацію в економіку України.

Це також дозволить Фонду держмайна успішно виконати встановлений план надходжень до бюджету від приватизації у 2021 році, встановлений на рівні 12 млрд грн.

Фонд державного майна успішно здійснив комплексну роботу щодо підготовки об’єктів до приватизації, відкриття інформації по активах і впровадженню принципів прозорості та відкритості у приватизаційні процеси, наслідком чого стало проведення у 2020 році понад 2 тисяч аукціонів, за результатами яких до бюджету мають надійти близько 3 мільярдів гривень.

Прийняття Верховною Радою цього законопроєкту дозволить Фонду держмайна вже у першому кварталі виставити на приватизацію АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія»(за умови наявності відповідного рішення КМУ).

Зазначається, що відповідні законодавчі зміни є підтвердженням обраного Україною курсу на прозору приватизацію, затвердженого в Меморандумі з Міжнародним валютним фондом.

*****

Від приватизації великих держпідприємств у наступному році
бюджет має отримати більше 12 млрд грн

Уряд планує пришвидшити процес приватизації, тому пропонуватиме Верховній Раді зняти обмеження на продаж низки об’єктів. Про це сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступного слова на засіданні Уряду 23 грудня.

За його словами, ідеться про велику приватизацію 5 теплоелектроцентралей, 3 обленерго, підприємства «Більшовик», Одеського припортового заводу, Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, «Президент-готелю». Відповідний законопроект Кабінет Міністрів схвалив під час засідання.

Як підкреслив Д.Шмигаль, цим законопроектом пропонується розблокувати «Велику приватизацію» у 2021 році. Запланований продаж великих державних підприємств дасть змогу збільшити надходження до бюджету до 12 млрд грн.

Глава Уряду наголосив, що приватизація — це серйозний удар по корупції та інтересах людей, які звикли заробляти на державних підприємствах.

Прем’єр-міністр також запевнив, що цей бюджетний рік, попри велику кількість викликів, Україна завершить оптимістично й Уряд забезпечить фінансування з держбюджету всіх виплат. для людей.

*****

Національний банк про зміну реального ВВП у III кварталі 2020 року

У III кварталі 2020 року реальний ВВП скоротився на 3,5% у річному вимірі. Водночас в умовах відновлення споживчого попиту та ділової активності після пом’якшення карантинних обмежень реальний ВВП у ІІI кварталі, як порівняти з ІI кварталом, зріс на 8,5% у сезонно скоригованому вимірі. Про це свідчать розгорнуті показники ВВП за III квартал 2020 року, опубліковані Державною службою статистики України. Фактичні показники виявилися кращими за оцінку Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті за жовтень 2020 року. Відхилення було зумовлене стрімкішим, ніж очікувалося, відновленням споживання.

Як зазначається у Коментарі НБУ щодо зміни реального ВВП у ІІІ кварталі, розміщеному на сайті регулятора, ключовим фактором падіння ВВП залишалося подальше скорочення інвестицій. Зменшення валового нагромадження основного капіталу поглибилося до 23,8% р/р і спостерігалося майже в усіх видах діяльності, попри поліпшення фінансових результатів підприємств. Бізнес утримувався від інвестицій через поширення захворюваності й невизначеність стосовно розвитку пандемії. Негативний вплив також мала невирішеність окремих питань в альтернативній енергетиці. Суттєве нарощення капітальних інвестицій продемонстрували лише поштова та кур'єрська діяльність унаслідок розвитку служб доставки та онлайн-торгівлі.

Натомість споживчий попит відновився. Цьому сприяло пом'якшення карантинних обмежень, зростання доходів громадян і надолуження виконання видатків бюджету. Загалом споживчі витрати домогосподарств зросли на 1,0% р/р. Збільшилося також споживання державного сектору – на 8,2% р/р. Наприклад, помітно зросли витрати бюджету на дорожню інфраструктуру, медицину та оборону.

Внесок чистого експорту в зміну ВВП хоча й залишився додатнім, але суттєво зменшився (до 2,0 в.п.). З одного боку, обсяги експорту товарів та послуг залишалися меншими, ніж торік (на 7,2% р/р). З іншого – падіння імпорту помітно сповільнилися (до 10,1% р/р) внаслідок пожвавлення споживчого попиту.

У розрізі видів діяльності у III кварталі спостерігалося пожвавлення в усіх секторах економіки, хоча лише окремі з них наростили виробництво, якщо порівняти з минулим роком. Значний внесок у падіння ВВП зберігало сільське господарство через гірший врожай цього року.

Натомість пом’якшення карантинних обмежень і відновлення споживчого попиту на тлі менших можливостей для зовнішнього туризму сприяли зростанню торгівлі, а також сповільнили падіння доданої вартості в секторі послуг. Зокрема, ліпшу динаміку продемонстрували готельний та ресторанний бізнес, сфери мистецтва, спорту та розваг, а також сектор операцій із нерухомим майном. Також сповільнилося падіння у фінансовому секторі. Крім того, відновила зростання додана вартість у сфері IT. Активізація бюджетних видатків сприяла зростанню доданої вартості в секторі державного управління та оборони, медицини та будівництва, а також меншим темпам її падіння в секторі освіти. Реалізація проєктів з розвитку дорожньої інфраструктури мали внесок в поліпшення показників вантажного транспорту та оптової торгівлі.

У IV кварталі 2020 року погіршення епідемічної ситуації та посилення карантинних обмежень стримуватимуть відновлення економіки. Високочастотні індикатори свідчать про погіршення споживчих настроїв та ділових очікувань, хоча зовнішня кон'юнктура залишається переважно сприятливою для українських підприємств. Значний внесок у падіння ВВП зберігатиме сільське господарство. Водночас певним компенсатором може стати подальше пом'якшення фіскальної політики та збільшення витрат бюджету на соціальну підтримку, медицину та дорожню інфраструктуру.

 Оновлений макроекономічний прогноз буде оголошений під час чергового пресбрифінгу з питань монетарної політики 21 січня 2021 року та опублікований в Інфляційному звіті 28 січня 2021 року.

*****

Мінфін створив ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» для доступної іпотеки

Міністр фінансів Сергій Марченко підписав статут ПАТ «Українська фінансова житлова компанія», що створено для розробки та втілення механізму доступної іпотеки. Зокрема, йдеться про фінансові інструменти з можливістю отримання іпотечного кредиту до 7% річних строком до 20 років із залученням до співпраці банків за державного посередництва.

Метою діяльності ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» є забезпечення функціонування ринку іпотечного кредитування, сприяння та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом, а також одержання прибутку від провадження господарської діяльності відповідно до законодавства України.

Очолив ПАТ «Українська фінансова житлова компанія»Василь Шкураков, донедавна заступник міністра фінансів.  

*****

Впроваджено першу версію Системи управління
 інфраструктурними будівельними проєктами

Міністерство інфраструктури розробило та впровадило першу версію Системи управління інфраструктурними будівельними проєктами.

Як повідомив Міністр інфраструктури Владислав Криклій, ця система призначена для автоматизації управління інфраструктурними будівельними проєктами, що будуються за публічні кошти та здійснюються структурами та підприємствами, підпорядкованими Міністерству. Крім цього, система передбачає публічний контроль за виконанням робіт з планування, проєктування, будівництва та експлуатації інфраструктурних об’єктів, а також за використанням публічних коштів у режимі реального часу.

За словами Владислава Криклія, вже зараз у системі реалізовано модулі «Огляд проєктів» (будівництво за бюджетні кошти) та «Огляд проєктів» (будівництво за кошти МФО).

У 2021 році відомство планує значно розширити функціональні модулі Системи. Буде доповнено такими модулями, як «Управління ходом виконання робіт», «Звіти про хід виконання робіт», «Управління дотриманням техніки безпеки», «Управління історією та записами про штрафи», «Бізнес-аналіз та статистика», «Управління проєктною документацією» та Підготовка даних для Публічного порталу.

*****

Державна податкова служба повідомляє про про зміну рахунків для сплати ЄСВ

З 1 січня 2021 року змінюються рахунки для сплати Єдиного соціального внеску. З цієї дати сплачені суми за старими рахунками будуть повертатися платникам, як нез'ясовані надходження. Про це повідомляє Державна податкова служба.

З 1 січня 2021 року вступають у дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного соціального внеску.

У податковій службі зауважили, що кошти, сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню податків, зборів та ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

*****

Ринок віртуальних активів в Україніпланують досліджувати

Міністерство цифрової трансформації України разом з громадською спілкою "Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA)" та компанією Hacken досліджуватимуть ринок віртуальних активів в Україні. 28 грудня сторони підписали відповідний Меморандум.

Як повідомляється на сайті Міністерства цифрової трансформації України,  дослідження ринку віртуальних активів в Україні сприятиме:

• аналізу динаміки функціонування сфери віртуальних активів та окремих аспектів обігу криптовалют;
• загальному огляду галузі, зокрема, кількості компаній-емітентів токенів в Україні;
• виявленню та формуванню необхідних умов для якісного розвитку сфери віртуальних активів; 
• залученню зовнішніх інвестицій й впровадженню новітніх технологій в Україні.

Мінцифра продовжує працювати над розвитком ринку віртуальних активів в Україні в правовому полі держави.

*****

Обсяги промислового виробництва в Україні за 11 місяців скоротилися на 6,2%

Згідно повідомлення Державної служби статистики, за січень-листопад 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 6,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. 

Зокрема, у переробній промисловості за 11 місяців 2020 року виробництво скоротилося на 7,8% порівняно із січнем-листопадом 2019 року, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 3,8%.

За січень-листопад 2020 року в Україні було видобуто 20,28 млн тонн кам’яного вугілля (на 13,8% менше, ніж за аналогічний період 2019 року), 1,53 млн тонн сирої нафти (на 2,6% менше), 675,3 тис. тонн газового конденсату (на 2,6% більше), 17,73 млрд кубометрів природного газу (на 1,7% менше), 46,10 млн тонн агломерованих залізних руд та концентратів (на 3,5% менше).

Також за 11 місяців 2020 року було вироблено 1,30 млн кубометрів цегли керамічної (на 20,1% менше, ніж за відповідний період 2019 року), 9,02 млн тонн цементу (на 6,6% більше), 18,42 млн тонн чавуну (на 0,1% менше), 9,12 млн тонн пласких напівфабрикатів із нелегованої сталі (на 4,9% більше).

Електроенергії за 11 місяців 2020 року було вироблено на 7,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року, – 127,19 млрд кВт-годин.
 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією