Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

17 грудня 2020 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ у дистанційному режимі, у якому взяв участь член НКЦПФР О.Панченко.

Члени Ради розглянули попередній звіт Дирекції про виконання бюджету Асоціації за 2020 рік, обговорили та схвалили план роботи і тимчасовий бюджет УАІБ на перший квартал 2021року. 

Учасники засідання також обговорили проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно удосконалення державної політики управління та приватизації об’єктів державної і комунальної власності, а також інституційних засад діяльності Фонду державного майна України», який підготував ФДМУ, та  доручили Дирекції направити листа до Фонду державного майна, в якому звернути увагу на необхідність обговорення питань участі інституційних інвесторів у приватизаційних  процесах та запропонувати ФДМУ провести робочу зустріч з представниками УАІБ з цього приводу наприкінці січня 2021 року.

Наступне засідання заплановано на 21 січня 2021 року.

*****

Верховна Рада прийняла Закон "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями"

17 грудня парламент підтримав законопроєкт №3760 «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», повідомляється на сайті парламенту.

Законом визначено організаційні, правові та фінансові засади державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями з метою залучення в Україну значних інвестицій, створення нових робочих місць, стимулювання економічного розвитку регіонів та зростання конкурентоспроможності економіки України.

Законом виокремлено новий вид інвестора - інвестора зі значними інвестиціями та інвестиційний проект зі значними інвестиціями, передбачено ряд пільг для таких інвесторів визначено форми (інструментів) надання державної підтримки інвестиційним проектам зі значними інвестиціями.

Законом закріплено статус державної установи,  до складу якої входять інвестиційні менеджери та яка уповноважується Кабінетом Міністрів на супровід інвесторів у процесі підготовки та здійснення інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.

Інвестиційний проект зі значними інвестиціями, для реалізації якого може надаватись державна підтримка згідно з Законом, повинен відповідати таким вимогам:

проект реалізується на території України у сферах переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв); добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); поводження з відходами; транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності, логістики; освіти, науки та науково-технічної діяльності; охорони здоров'я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційної сфери;

створення від 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш ніж на 15% перевищує розмір середньої заробітної плати у відповідній сфері у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік;

розмір інвестицій в об'єкти інвестування протягом строку реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями перевищує суму, еквівалентну 20 мільйонам євро (такий розмір розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України, на дату фактичного здійснення інвестицій);

строк реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями не перевищує 5 (п'яти) років.

Державна підтримка не може надаватися для реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, що впроваджуються у сфері відновлюваних джерел енергії, добувній промисловості, у тому числі відповідно до угод про розподіл продукції, у сфері рослинництва та у фінансовій сфері.

Законом передбачено, що державна підтримка інвестиційних проектів зі значними інвестиціями може надаватись інвестору зі значними інвестиціями у таких формах:

звільнення від податку на прибуток на 5 років, від сплати ПДВ та мита при ввезенні нового обладнання;

забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями - надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями зі справлянням плати за землю на умовах, визначених з урахуванням зобов'язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, та з переважним правом придбання у власність інвестором зі значними інвестиціями такої земельної ділянки після спливу строку спеціального інвестиційного договору (крім випадків його дострокового припинення), якщо таке право передбачено спеціальним інвестиційним договором;

забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

Загальний обсяг державної підтримки інвестиційного проекту зі значними інвестиціями не повинен перевищувати 30 відсотків від планового обсягу інвестицій за проектом та встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі.

*****

Уряд затвердив Перелік фондових бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі

Як повідомляє Урядовий портал, 16 грудня 2020 року Кабінет міністрів України схвалив постанову якою:

            - затверджується Перелік фондових бірж, на яких перебувають в обігу акції (частки) публічних компаній, до якого увійшло 49 фондових бірж;

            - встановлюється, що акції (частки) публічних компаній визнаються такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі за умови їх перебування в лістингу такої біржі;

            - надається право Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку ініціювати в подальшому внесення змін до зазначеного Переліку.

Прийнята постанова надає можливість реалізувати норми підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² Податкового кодексу України, яким встановлено, що скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з умов, визначена підпунктами 39².4.2.1 - 39².4.2.3 пункту 39².4 статті 39² Кодексу (набуває чинності з 1 січня 2021 року).

*****

Банківський сектор продемонстрував стійкість до коронакризи та сприяє відновленню економічного зростання – Звіт про фінансову стабільність

Національний банк України  представив Звіт про фінансову стабільність за грудень 2020 року. Як зазначає НБУ, банки увійшли в період пандемії без помітних дисбалансів, достатньо капіталізованими та високоліквідними. Робота з оздоровлення та підвищення стійкості банківської системи, що проводиться з 2015 року, дала беззаперечний позитивний результат. Уперше в історії під час кризи банки не стали фактором посилення економічної нестабільності. Навпаки вони підтримують бізнес та сприяють відновленню економічного зростання, надаючи кредитні ресурси.

Із квітня Нацбанк задіяв ключові доступні для центрального банку інструменти з метою сприяння подоланню кризи. Кроки НБУ були близькими до тих, що робили регулятори інших країн. Зокрема, щоб дати банкам більше простору для дій було призупинене впровадження буферів консервації капіталу та системної важливості. Отже, банки можуть використовувати капітал понад мінімальний рівень як для поглинання кредитних збитків, так і для нарощування кредитного портфеля. Також Національний банк заохочував банки реструктуризувати кредити позичальникам, які зазнали тимчасових фінансових труднощів унаслідок карантинних обмежень.

Економіка, зокрема й реальний сектор, відновлюються від коронакризи. Хоча динаміка галузей нерівномірна, корпоративний сегмент загалом виявився стійким. Якість корпоративних портфелів банків суттєво не погіршилася. Консервативні стандарти кредитування сприяли стійкості позичальників. Вчасні реструктуризації та мала частка кредитів вразливим галузям забезпечили проходження кризи без значних стресів. Споживче кредитування суттєво уповільнилося з розгортанням кризи – зменшився як попит, так і пропозиція на ринку. У цьому сегменті упродовж другого кварталу відбувся суттєвий приріст обсягів прострочки, а тому деякі банки реструктуризовували незабезпечені споживчі кредити в значних обсягах. НБУ вважає, що ризики цього сегмента для банків є високими, а тому підтверджує підвищення ваг ризику за такими банківськими кредитами до 150% упродовж 2021 року.

З вересня фінансова система повністю відновила функцію фінансового посередництва та потроху нарощує кредитний портфель. Найшвидше зростає кредитування малого бізнесу. Крім того, з липня спостерігається швидке зростання іпотеки, що є унікальним для України явищем, зважаючи на глибину кризи та значну невизначеність. Ключовий сприятливий фактор відновлення кредитування – суттєве зниження вартості позик. Зважаючи на достатність капіталу та ліквідності, а також подальше зниження процентних ставок, банки готові й надалі підтримувати бізнес та населення позиками, сприяючи економічному відновленню.

Як підкреслюється у Звіті, український банківський сектор залишається високоприбутковим завдяки стійкості операційних прибутків та відсутності значних кредитних втрат. Чисті комісійні доходи лише тимчасово знизилися на піку кризи, проте в наступних місяцях стрімко відновилися. Чисті процентні доходи зростали завдяки збереженню високого процентного спреду – упродовж року ставки за активами та зобов’язаннями знижувалися паралельно. У середньостроковій перспективі звуження спреду є неминучим. За збереження макроекономічної стабільності ставки за кредитами знижуватимуться й надалі. Водночас простір для зниження депозитних ставок, які сьогодні є найнижчими в історії українського банківського сектору, дуже обмежений. Тому зниження маржі за кредитними операціями – ключовий ризик для прибутковості банків у наступні роки.

Достатність капіталу банківського сектору значно перевищує мінімальні рівні. Загалом вплив кризи на капіталізацію банків м’якший, ніж червневі оцінки НБУ на основі експрес-стрес-тесту. Це, зокрема, пояснюється меншим економічним шоком порівняно з припущеннями стрес-тесту та стійкістю кредитного портфеля. У наступні два роки Національний банк упровадить низку новацій у частині вимог до капіталу банків. Усі вони покликані усунути певні прогалини в регулюванні та гармонізувати українські правила з рекомендаціями Базельського комітету.

Упродовж 2021 року банки повинні підготуватися до впровадження вимог до капіталу на покриття операційного та ринкового ризиків – це завершить упровадження повної першої основи (Pillar 1) Базельських рекомендацій в українську нормативну базу. Додатково з наступного року розпочнеться поступове підвищення  ваг ризику для цінних паперів у валюті, емітованих українським урядом – це усуне невідповідність між обсягом капіталу банків та кредитним ризиком, який вони взяли на свої баланси.

Детальніше зі Звітом фінансової стабільності можна ознайомитися на сайті НБУ.

*****

Податківці викрили обіг цінних паперів, дохід від яких
не відображено в податковому обліку

Як повідомила Державна податкова служби України, податківці встановили факт здійснення операцій з низьколіквідними цінними паперами, емітованими суб’єктами господарювання, щодо яких Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення про заборону торгівлі.

Реалізація цих цінних паперів здійснювалась із значною націнкою, яка по окремих операціях перевищувала вартість придбання в 50 тис. разів. Однак дохід, отриманий від проведення зазначених операцій суб’єктом господарювання, в податковому обліку не відображено. Як наслідок, такі дії призвели до ймовірних втрат бюджету у розмірі понад 28 млн гривень.

Також реалізація низьколіквідних цінних паперів по завищених цінах надала змогу контрагентам-покупцям сформувати штучні витрати для мінімізації податкових зобов’язань та створила передумови отримання організаторами можливості легалізації надприбутків.

Матеріали аналітичного дослідження, зібрані підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, передано до правоохоронного органу, за результатом розгляду яких зареєстровано кримінальне провадження за ознаками складу злочину передбаченого ст. 212 КК України.

*****

Тільки один із десяти СЕО очікує на поліпшення інвестклімату у 2021 році -
Європейська бізнес асоціація

Індекс інвестиційної привабливості знизився у другій половині 2020 року до 2,40 балівз 5-ти можливих. Результати індексу демонструють безпрецедентне зниження настроїв генеральних директорів, співставне з оцінками 2013 року. Такими є висновки нової хвилі експертного дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з юридичною фірмою Василь Кicіль і Партнери. У попередньому періоді показник індексу складав 2,51 балів.

Як інформує ЄБА, більшість генеральних директорів членських компаній Асоціації, а саме 78% вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим, і цей показник збільшився з початку року на 16%. Ще 16% респондентів вважають його нейтральним. Тільки 6% опитаних зазначають, що інвестиційний клімат є сприятливим.

Продовжує падати і оцінка динаміки бізнес-клімату. Так, 66% директорів помітили погіршення інвестиційного клімату порівняно з попередніми 6 місяцями, ще 29% переконані, що умови ведення бізнесу не зазнали змін, і тільки 5% вважають, що вони дещо поліпшились. Порівняно з початком року кількість оптимістів зменшилась удвічі, а відсоток СЕО, що помітили погіршення, дещо зріс.

Прогнози щодо наступних пів року також погіршуються. Тільки 10% СЕО сподіваються на поліпшення інвестиційного клімату впродовж наступних 6 місяців. На початку року таких було 15% і, як демонструє поточна хвиля опитування, очікування тільки 6% з них справдилися. Далі думки розділилися – 45% опитаних вважають, що інвестклімат не зазнає змін у наступні пів року, і ще 45% прогнозують, що умови ведення бізнесу в Україні ще більше погіршаться.

Половина директорів вважають, що новим інвесторам буде невигідно заходити в Україну протягом наступних 6 місяців, при цьому 12% стверджують, що вигідно, і ще 38% опитаних вагаються.

Хоча за останніх пів року директори помітили не надто багато змін на краще, серед позитиву бізнес-лідери все ж виділили відносно швидке відновлення економіки після спаду внаслідок карантину, контрольовану інфляцію, зниження облікової ставки, стабільний курс національної валюти, спрощення валютних операцій, лібералізація ринку землі, впровадження державних е-сервісів.

До негативних факторів, таких як криза судової влади та відсутність верховенства права, відсутність зрушень у боротьбі з корупцією та значний вплив тіньової економіки додалися впровадження обмежувальних заходів, нестабільність податкового законодавства, ситуація навколо КСУ, загроза припинення співпраці з МВФ, ускладнення взаємодії з податковою та митницею, контролюючими та правоохоронними органами.

Генеральні директори визначають такі пріоритетні завдання на 2021 рік, аби поліпшити інвестиційний клімат в Україні – перезавантаження судової системи, деолігархізація влади, розбудова ефективної та незалежної антикорупційної інфраструктури, позбавлення від бюрократії, зниження адміністративного та податкового тиску на бізнес, призначення проєвропейських реформаторів на державні посади, відновлення та підтримка співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, реформа правоохоронних органів та результативна боротьба з контрабандою, в тому числі за рахунок посилення фіскалізації, встановлення рівних правил гри для бізнесу.

Довідка: Європейська Бізнес Асоціація проводить дослідження «Індекс інвестиційної привабливості України» з 2008 року. За всю історію вимірювання Індекс жодного разу не сягнув позитивної зони – вище 4 балів. У цій хвилі опитування взяв участь 101 керівник найбільших міжнародних та українських компаній.

*****

Держфінмоніторинг підготував Керівні настанови щодо розкриття інформації
про кінцевих бенефіціарних власників

Державна служба фінансового моніторингу України за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні, з урахуванням вимог Директив ЄС 2015/849 та 2018/843 стосовно посилення вимог до прозорості бенефіціарної власності, за результатами узагальнення національного законодавства, кращих міжнародних практик, тематичних досліджень та невирішених проблемних питань, підготувала Керівні настанови щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Керівні настанови стосуються розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, трастів та інших (подібних до трастів) правових утворень та підготовлені з метою окреслення проблемних питань, вирішення яких стане передумовою побудови в Україні ефективного механізму ідентифікації, валідації та верифікації даних про КБВ.

З керівними настановами можна ознайомитися на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу у розділі  «Фінансовий моніторинг»/ «Методологія»/«Рекомендації»/«Керівні настанови щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників».

*****

CFA Society Ukraine здійснила переклад і видання українською двох зарубіжних видань
про фінанси та відповідальне інституційне інвестування

CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” здійснила та презентувала український переклад двох монографій: “Історія фінансових ринків: від класиків сучасникам” та «ESG-принципи та відповідальне інституційне інвестування в світі».

Після фінансової кризи 2008 року відбулось відродження інтересу інвестиційних професіоналів до економічної та фінансової історії. “Історія фінансових ринків: від класиків сучасникам” за редакцією Девіда Чемберса та Елроя Дімсoнa є сукупністю думок авторитетних науковців та практиків щодо впливу минулих подій на фондових ринках на сучасний глобальний фінансовий ринок. У монографії детально розглянуто причини виникнення «фінансових бульбашок» на ринках акцій та нерухомості, а також їхні наслідки — фінансові кризи та посилення регулювання фінансових ринків. Автори книги переконані, що уроки минулого допоможуть сучасникам у формуванні інвестиційних портфелів.

Книга буде цікавою для фінансистів, фінансових аналітиків, економістів, а також викладачів, аспірантів, студентів, та усіх, кого цікавить світова історія фінансів.

У монографії «ESG-принципи та відповідальне інституційне інвестування в світі» від професора Пeдрo Maтoса йдеться про роль ESG в інвестиціях, яка з кожним роком зростає. У 2020 році вони вийшли на передній план для багатьох великих інвесторів.

Дослідження Педро Матоса сконцентровано на темі ESG-принципів, що застосовуються для визначення різних соціальних та екологічних ризиків і принципів корпоративного управління при прийнятті рішень інвесторами.

З поміж іншого, автор робить акценти на класифікації і ролі інституційних інвесторів при розподілі капіталу на сучасних ринках капіталу; розповідає про їх зобов’язання розкриття інформації щодо інтегрування ESG-принципів при інвестуванні й врахуванні цих принципів при виконанні фідуціарних обов’язків. У книзі проаналізовано запровадження ESG-інвестування провідними інституційними інвесторами (увагу сконцентровано на ESG-підході на держпідприємствах і довгострокових фінансових вигодах такого інвестування), надано докази росту кількості інституційних інвесторів та ролі в корпоративному управлінні. Також приділено увагу аналізу корпоративного управління, зокрема, зв’язку між інвестиціями міжнародних інвесторів та запровадженням кращих практик корпоративного управління.

Обидва переклади доступні в електронній версії на сайті CFASocietyUkraine.

Вийшов також  друкований варіант обох книжок, які CFA Society Ukraine розповсюдить серед університетів, профільних Асоціацій, державних органів, зацікавлених осіб.

*****

НКЦПФР схвалила проєкти нормативних актів щодо ліцензування товарних бірж

У рамках реалізації норм Закону України №738-ІХ щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила проєкт Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах і проєкт Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.

Як нагадує регулятор, законодавством передбачено, що з 01 липня 2021 року товарні біржі мають право провадити свою діяльність виключно за умови отримання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах. Також встановлено, що слова «товарна біржа» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише юридичним особам, які провадять професійну діяльність на організованих товарних ринках.

Нові ліцензійні умови, розроблені Комісією, суттєво підвищать рівень та якість діяльності товарних бірж на фінансовому ринку. Це допоможе створити майданчики, які будуть прозоро формувати ціни на товари, що виробляються та споживаються в Україні, зазначається на сайті регулятора.

У проєктах документів встановлено вимоги, обов’язкові для виконання при отриманні ліцензії, перелік документів, які подаються заявником для видачі вищезазначеної ліцензії, особливості поєднання такої діяльності з окремими видами професійної діяльності на ринках капіталу, перелік відомостей, які ліцензіат подає до НКЦПФР під час провадження діяльності з організації торгівлі продукцією, та порядок реєстрації правил товарної біржі.

*****

Держстат про валовий внутрішній продукт
у IІІ кварталі 2020 року

Як повідомляє Державна служба статистики, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у ІІI кварталі 2020 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 8,5%, а порівняно з ІІI кварталом 2019 року зменшився на 3,5%.

Номінальний ВВП становив 1156,8 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 27673 грн.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією