Новини УАІБ

УАІБ оприлюднила загальні результати ринку
управління активами в Україні за 3-й квартал 2020 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підбила підсумки діяльності ринку управління активами в Україні за 3-й квартал 2020 року та оприлюднила загальні результати ринку на своєму сайті.

Як зазначається у першій частині Аналітичного огляду, український фондовий ринок у липні-вересні 2020 року переважно тримався бічного тренду, але після провалу на початку кварталу, в умовах загострення внутрішньополітичної ситуації та продовження коронакризи, індекси українських блакитних фішок знову продемонстрували помірно негативні результати на тлі своїх закордонних аналогів. Водночас, українська економіка у 3-му кварталі почала зростати і скорочувати річні втрати, що на кінець вересня були на рівні з розвиненими ринками.

Галузь управління активами інституційних інвесторів в Україні, на тлі деякого відновлення економіки в умовах послаблення обмежувальних заходів у боротьбі з коронакризою у цей період, прискорила зростання: прискорилося створення нових ІСІ та активів фондів в управлінні, збільшилася кількість КУА, значно посилився притік капіталу до відкритих ІСІ.

У 3-му кварталі 2020 року, за даними УАІБ, кількість компаній з управління активами зросла до 300. За цей період було створено 5 компаній, а дві – вийшли з ринку.

На кінець вересня 281 КУА мала в управлінні від одного до 54-х фондів, а 98.6% від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним ІСІ.

За липень-вересень зареєстровано 66 нових інститутів спільного інвестування (ІСІ) (переважно венчурних). З урахуванням фондів, які закрилися, станом на 30.09.2020 загальна кількість зареєстрованих ІСІ збільшилася до 2023, на 2.6% за 3-й квартал. 

Кількість ІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих, «визнаних» фондів), зростала 12-й квартал поспіль і сягнула 1443 (+3.3% за 3-й квартал 2020 року).

Кількість недержавних пенсійних фондів (НПФ) в управлінні станом на 30.09.2020 року залишалося такою ж - 60 (без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 48 відкритих, 6 корпоративних та 6 професійних фондів. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Кількість страхових компаній (СК), що передали свої активи в управління КУА, у 3-му кварталі 2020 року також не змінилася, як і кількість КУА, що надавали такі послуги: станом на 30.09.2020 одна така компанія управляла активами двох СК.

Сукупні загальні активи в управлінні КУА у липні-вересні 2020 року прискорили квартальне зростання до 6.1%, річне – до 14.3%, і на кінець вересня вперше перетнули позначку 400 млрд грн (400 177 млн грн).

Загальні активи усіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 3-му кварталі 2020 року зросли також на 6.1%, а за рік у вересні – на 12.7%, до 398 116 млн грн.

Активи діючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), прискорили зростання до 6.3% за 3-й квартал, а у річному вимірі – до 16.0% у вересні. На 30.09.2020 вони сягнули 394 410 млн грн. Зростання зафіксовано у відкритих, інтервальних та венчурних фондах.

Вартість чистих активів сформованих ІСІ («визнаних») станом на 30.09.2020 сягнула 309 633 млн грн. У 3-му кварталі її ріст прискорився до 6.9%, а за рік у вересні – до 17.2%.

Активи НПФ в управлінні КУА у липні-вересні 2020 року сповільнили квартальне зростання до 5.9%, хоча річне – прискорили до 23.4%. Станом на кінець вересня дорівнювали 1 913 млн грн.

Активи СК в управлінні КУА також значно сповільнили зростання у 3-му кварталі 2020 року – до 3.0%, а за останній рік – до 66%. Станом на 30.09.2020 обсяг активів страховиків в управлінні становив 162 млн грн.

Детальніша інформація на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.

*****

Профільні Асоціації направили Відкрите звернення до Прем'єр-міністра з пропозицією  інтегрувати накопичувальне пенсійне забезпечення у розв'язання ширшого кола питань

Українська асоціація інвестиційного бізнесу спільно з іншими профільними організаціями - Українською асоціацією адміністраторів пенсійних фондів, Всеукраїнською асоціацією недержавних пенсійних фондів та Професійною асоціацією учасників ринків капіталу та деривативів направили Відкрите звернення до Прем'єр-міністра України, в якому, вітаючи кроки Уряду щодо розвитку накопичувальної складової професійної пенсійної системи, наголошують на важливості здійснювати інтеграцію накопичувального пенсійного забезпечення у розв’язання й інших питань. Зокрема таких як соціальний захист працівників підприємств, що передаються на приватизацію, залучення накопичувальних фондів у якості інституційних інвесторів до реформи ринку землі, державних стратегічних інвестиційних проектів, додаткове пенсійне забезпечення працівників державних підприємств, державних службовців на заміну скасованих пенсій за вислугу років, тощо.

Як зазначається у Зверненні, використання накопичувального пенсійного забезпечення для вирішення давно назрілої проблеми із непрацездатністю механізму відшкодування роботодавцями державі пільгових пенсій, які виплачуються працівникам шкідливих та важких виробництв, є прикладом саме такої важливої інтеграції. Окрім того, що воно дозволить вирішити власне питання пільгового пенсійного забезпечення працівників шкідливих професій за рахунок роботодавців, а не Державного бюджету, це рішення також сприятиме розвитку інфраструктури накопичувального пенсійного забезпечення в нашій країні, що вкрай важливо напередодні запровадження обов’язкових пенсійних накопичень.

Асоціації наголошують, що залучення існуючих інституцій для запровадження накопичувальної професійної системи надасть поштовх для розвитку добровільного недержавного пенсійного забезпечення, послуг професійних адміністраторів недержавних пенсійних фондів, компаній з управління активами та інших суб’єктів накопичувального пенсійного забезпечення, а також фондового ринку.

При цьому, оскільки система невелика за обсягами – близько 120 тисяч осіб та 2-3 мільярди гривень щорічних внесків – існуюча інфраструктура повністю здатна забезпечити надійне та ефективне обслуговування майбутніх пенсіонерів, інвестування, збереження та примноження їхніх коштів навіть за поточного стану фінансових ринків в Україні. Адже вже зараз у рамках добровільного пенсійного накопичення обслуговуються пенсійні накопичення близько одного мільйона громадян.

Асоціації також привертають увагу очільника Уряду до необхідності підвищити професійний рівень та якість державного регулювання накопичувального пенсійного забезпечення з боку НКЦПФР як державного регулятора, бо саме це є запорукою стійкого розвитку системи, надійного захисту пенсійних накопичень людей та відповідного зростання довіри до фінансового сектору. Інакше державне регулювання може стати джерелом основних ризиків для надійного збереження пенсійних накопичень людей, зриву та дискредитації пенсійної реформи.

Фахівці профільних Асоціацій готові долучитися до роботи над необхідними рішеннями та нормативними актами для забезпечення ефективної та надійної роботи накопичувальної пенсійної системи, її послідовного впровадження та подальшого розвитку, підкреслюється у зверненні.

*****

На сайті Smida з’явились нові розділи

На сайті SMIDA з'явилися нові розділи, які містять більше інформації про актуальний стан вітчизняного фондового ринку.

Як повідомляє SMIDA, у верхній частині головної сторінки сайту з'явився рухомий рядок з індикаторами вітчизняного фінансового ринку. Тут виводяться, зокрема, такі показники: індекс українських акцій (UX), індекс ПФТС (PFTS Index), облікова ставка НБУ (NBU key policy rate), офіційний курс гривня-доллар США (UAH –USD), гривня-євро (UAH –EUR), гривня-російський рубль (UAH –RUB), гривня-британський фунт (UAH –GBP), офіційна вартість спеціальних прав запозичення (UAH -XDR), курс золота (XAU), срібла (XAG), платини (XPT) і паладію (XPD).

Структура відображення індикаторів така: літерне позначення - абсолютне значення - абсолютна зміна (за добу) - відносна зміна (%) - стрілка (показує напрямок зміни).

Під блоком новин на сайті реалізовано розділ «Статистика фондового ринку», який містить графічні, а також різноманітні табличні дані щодо українського ринку цінних паперів. Зокрема,  статистичні дані щодо розподілу цінних паперів за групами, формою існування та випуском фінансового інструменту, дохідності і погашення ОВДП, торгівлі ОВДП на біржах, кількості та обсягу ОВДП за укладеними контрактами. Також у розділі представлено інформацію про укладені (виконані) біржові контракти (договори РЕПО) з емісійними цінними паперами; статистика ОВДП, які знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю; дані щодо кількості емітентів, за цінними паперами яких укладено контракти, а також кількості найменувань цінних паперів (по ISIN), за якими укладено контракти. У подальшому спектр статистичної інформації буде розширено.

Внизу головної сторінки сайту з’явився розділ «Огляди ринків та прогнози», в якому публікуватимуться макроекономічні та галузеві огляди, огляди ринку акцій та облігацій, а також коментарі щодо найважливіших подій на вітчизняному та світових ринках від провідних інвестиційних компаній та банків України.

*****

Прийнято за основу проєкт Закону "Про віртуальні активи"

2 грудня Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт "Про віртуальні активи", за який проголосувало 230 народних депутатів.

Як зазначається сайті парламенту, законопроєктом передбачається комплексне врегулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з обігом віртуальних активів в Україні, визначити права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів. Проєкт Закону зареєстровано за №3637.

*****

Уряд схвалив Концепію розвитку штучного інтелекту, яку розробили у Мінцифрі

Кабінет міністрів підтримав Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, яку розробило Міністерство цифрової трансформації, повідомляється на сайті відомства.

Одне з пріоритетних завдань Мінцифри — забезпечити усі необхідні умови для розвитку технологічних компаній в Україні, залучити на наш ринок нових світових гігантів та їх інвестицій, в тому числі у сфері штучного інтелекту (ШІ). Цей напрямок достатньо новий для України, але не для світу, тому ми розробили Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, яка сприятиме інтеграції інноваційних технологій в економічно важливі сектори держави.

Як зазначив Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Україна має неабиякий потенціал у сфері штучного інтелекту. Ми маємо найбільшу кількість компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі. Компанії у сфері АІ з українським корінням вже придбали міжнародні корпорації, такі як Snap, Google, Rakuten. Активно використовуються в різних сферах й чатботи. Тому зараз ми працюємо над створенням сприятливих умов, щоб ШІ став одним із ключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економіки України. Адже розвиваючи сферу штучного інтелекту, ми забезпечуємо конкурентоспроможність України на міжнародному ринку", —

Технології ШІ сприятимуть трансформації економіки, ринку праці, державних інституцій та суспільства загалом. Їх застосування дозволить зменшити обсяги витрат та підвищити ефективність виробництва, якість товарів і послуг.

Реалізації положень Концепції розвитку штучного інтелекту дасть змогу:

• зайняти Україні значний сегмент світового ринку технологій ШІ та провідні позиції у міжнародних рейтингах (як результат — прихід іноземного інвестора в галузь);
• створити умови для участі України в діяльності міжнародних організацій та реалізації ініціатив щодо формування стратегій розвитку, регулювання та стандартизації ШІ у світі;
• впровадити технології ШІ у сфері освіти, економіки, публічного управління, кібербезпеки, оборони та інших сферах для зростання довгострокової конкурентоспроможності України на міжнародному ринку;
• сформувати адекватне та дієве правове поле для застосування технологій ШІ з огляду на міжнародні стандарти в галузі та передовий іноземний досвід її державного регулювання.

Наступний крок для Мінцифри — спільно з іншими стейкхолдерами в тримісячний термін розробити і затвердити план заходів реалізації Концепції.

З Концепцією розвитку штучного інтелекту в Україні можна ознайомитися за цим посиланням.

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за листопад 2020 року

Протягом листопада 2020 року на ФБ «Перспектива» укладено 640 угод на суму 14,6 млрд грн(+29% до жовтня 2020 р.), з початку року – 6 122 угоди на суму 166,0 млрд грн (-1% до січня-листопада 2019 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у листопаді 2020 року склав 23,7 млрд грн (+20% до жовтня 2020 р.), з початку року – 284 млрд грн (+1% до січня-листопада 2019 р.).

У структурі торгів на фондових біржах України з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 98,4%, облігації міських позик – 1,1%, облігації підприємств - 0,3%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,2%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у листопаді з часткою загального біржового обороту 62%, з початку року - 58%, в т.ч. в сегменті держоблігацій – 62% та 59% відповідно.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у листопаді збільшився на 29%, кількість угод - на 43%. При цьому 35,18% торгів проведено на ринку РЕПО, 63,53% - на адресному ринку, 1,29% - на ринку заявок.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» порівняно з аналогічним періодом 2019 року скоротився на 1%.

Станом на 30.11.2020 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 282, з них 185 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 197 - держоблігації та держдеривативи, 20 - облігації підприємств, 2 – облігації місцевих позик, 21 - акції, 2 - акції КІФ, 7 - інвестиційні сертифікати, 19 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом листопада договори на ФБ «Перспектива» укладалися з 43 фінансовими інструментами, з початку 2020 року – з 81 фінансовим інструментом.

Кількість членів ФБ «Перспектива» станом на 30.11.2020 – 66. Кількість членів ФБ «Перспектива», що укладали договори, у листопаді склала 42 (+8 до жовтня 2020 р.), з початку року – 56 (+3 до січня-листопада 2019 р.).

*****

ПФТС: огляд діяльності за листопад 2020 року

У листопаді 2020 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 9 млрд грн (94% рівня аналогічного періоду 2019 року та 109% рівня жовтня 2020 року). З початку року укладено 5 095 біржових контрактів на загальну суму 116,5 млрд грн (107% рівня аналогічного періоду 2019 року).

На «ринку заявок» укладено 16% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 81% угод, на ринку РЕПО — 2% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 1% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

•  за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 95% (державні облігації — 95%, акції — 60%);
•  за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 38% (муніципальні облігації — 98%, корпоративні облігації — 58%, державні облігації — 37% та акції — 33%).

У листопаді 2020 року 40 учасників торгів на ПФТС укладали угоди з 53 випусками цінних паперів (державні облігації – 41, акції – 6, муніципальні облігації — 4, корпоративні облігації - 2). У січні-листопаді 2020 року 57 учасників торгів укладали угоди з 146 випусками цінних паперів (державні облігації – 76, акції – 34, корпоративні облігації — 19, муніципальні облігації — 12, цінні папери ІСІ — 4 та облігації іноземної держави — 1).

Найбільший обсяг торгів у листопаді було укладено з державними облігаціями – 8,8 млрд грн (112% рівня жовтня 2020 року).

Серед 35 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 3 випуски — з датою погашення в 2020 році (обсяг торгів — 0,75 млрд грн), 20 випусків — з датою погашення в 2021 році (5,6 млрд грн), 5 випусків — з датою погашення в 2022 році (0,8 млрд грн), 4 випуски — з датою погашення в 2023 році (0,6 млрд грн), по 1 випуску — з датами погашення в 2025 (0,8 млрд грн) та 2027 (0,04 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2025-02-26, 2021-01-20 та 2021-06-02, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2021-03-24, 2021-06-02 та 2025-02-26.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2032-09-25, 2028-11-01 та 2025-09-01.

*****

Підсумки торгів на "Українській біржі"за листопад 2020 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у листопаді склав 145 760 181,80 грн, а загальна кількість угод - 226.

У структурі торгів за листопад 2020 на корпоративні облігації припадало 2,04% сумарного обороту або 2 970 189,80 грн, 87,65% на державні облігації або 127 757 963,97 грн, 5,05% на акцій або 7 366 582,68 грн, на інвестиційні сертифікати 0,42% або 615 845,35 грн, та на ф’ючерси 4,84% або 7 049 600 грн.

У листопаді Індекс українських акцій (Індекс UX) збільшився на 13,62%з1311,45до1490,07пунктів.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією