Парламент прийняв Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Парламент прийняв Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»  (реєстраційний №2179).

Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Ним удосконалюються та уточнюються окремі норми законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгоджено та покращено положення законодавчих актів, що змінюються, забезпечено реалізацію положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

Законом комплексно удосконалено національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема:

запроваджено загальноприйняту термінологію у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної;

застосовано ризик-орієнтований підхід суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів;

збільшено порогову суму та зменшено кількість ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишено обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;

розширено коло СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, - особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;

удосконалено процедуру розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилено вимоги до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів;

запроваджено міжнародний інструментарій замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням;

удосконалено законодавчі аспекти, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

удосконалено положення законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;

встановлено перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів.

Закон вводить обов’язок для платіжних систем:

супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;

забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;

встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.

*****

Стартує другий етап публічного обговорення проекту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року

Стартує другий етап публічного обговорення проекту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України запрошують учасників фінансових ринків, експертів та міжнародних партнерів доєднатися до обговорення проекту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, йдеться у повідомленні регуляторів.

Проект Стратегії містить не тільки основні напрямки, за якими рухатиметься фінансовий сектор упродовж наступних п’яти років і які вже обговорювалися з ринком, але також стратегічні цілі, чіткі індикатори їхнього досягнення і дорожню карту реалізації Стратегії з конкретними строками виконання поставлених завдань та переліком міжнародних зобов’язань України у сфері фінансових послуг.

Публічне обговорення тексту Стратегії триватиме включно до 16 грудня 2019 року. Також упродовж наступних тижнів відбудеться декілька круглих столів з представниками банківського та небанківського фінансового сектору.

Фінальний текст Стратегії з урахуванням пропозицій від учасників фінансового ринку та погоджених позицій усіх регуляторів року буде презентовано у січні наступного року.

Нагадуємо, що у травні 2019 року регулятори підписали Меморандум про взаєморозуміння і співробітництво з питань підготовки та впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року для спільної розробки п’ятирічної стратегії розвитку фінансового сектору. Також була створена міжвідомча робоча група. Керівниками регуляторів узгоджено створення керівного комітету реформи, який контролюватиме виконання відповідними відомствами проектів, передбачених Стратегією. Крім того, фінансові регулятори домовилися проводити спільні публічні заходи для проведення роз’яснювальної роботи та інформування громадськості про перебіг реформи.

*****

НКЦПФР оприлюднила Річний план здійснення заходів

державного нагляду (контролю) на 2020 рік

НКЦПФР оприлюднила Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік. Про це йдеться у повідомленні Комісії.

Цей план затверджено Наказом НКЦПФР від 29 листопада 2019 року №194. Ним, зокрема, передбачається, що у наступному році Комісія здійснить перевірки 40 учасників ринку цінних паперів (КУА, торговців цінними паперами, депозитарних установ). Метою таких перевірок буде аналіз дотримання учасниками ліцензійних вимог провадження ними професійної діяльності на фондовому ринку.

*****

Наглядова рада Національного депозитарію прийняла

нову стратегію розвитку на 2019-2022 роки

Наприкінці листопада Наглядова рада Національного депозитарію прийняла нову стратегію розвитку на 2019-2022 роки.

Як зазначається у прес-релізі НДУ, ключовими цілями визначено створення єдиного Центрального депозитарію, впровадження міжнародних стандартів PFMI-IOSCO у процеси українського пост-трейдингу, зниження рівня ризиків у роботі депозитарію. Досягнення визначених цілей дозволить фондовому ринку України інтегруватися в ринки інших країн. Національний депозитарій сфокусується на досягненні операційної прибутковості і розвитку команди, яка вже стала центром компетенцій для модернізації технологій фондового ринку України.

НДУ продовжує рух до створення єдиного Центрального депозитарію для всіх видів цінних паперів в Україні. Заплановано продовження модернізації інфраструктури для обслуговування ОВДП, розглядаються потенційні проекти з обліку часток ТОВ, забезпечення проведення електронних зборів для емітентів та інвесторів, надання можливості врахування індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунків та інших елементів сучасного розвинутого ринку пост-трейда.

«Стратегія розвитку для Центрального депозитарію відрізняється від стратегії для більш традиційних видів фінансового бізнесу. Якщо в бізнесі власникам важлива прибуткова діяльність, то нам необхідно заробляти для забезпечення стабільної і захищеної депозитарної системи, розвитку фондового ринку, ефективної взаємодії всіх учасників. Ми повинні прогнозувати розвиток environment на кілька років вперед та ініціювати реалізацію можливостей, а що найголовніше - інвестувати в компетенції співробітників, які зможуть забезпечити реалізацію таких амбіцій. Завдання НДУ - бути попереду і розвивати інфраструктуру для фондового ринку, яка дасть можливість всім учасникам створювати нові сервіси та надавати якісні послуги», - зазначив Міндаугас Бакас, Голова правління НДУ.

Визначено п’ять стратегічних цілей НДУ на найближчі три роки.

1. Створення єдиного Центрального депозитарію в Україні.

Централізація депозитарного обліку всіх емісійних цінних паперів відповідає кращим практикам бізнесу в Європі і є необхідною для інтеграції у глобальний фінансовий простір. Нацбанк вже почав процес передачі ОВДП до Національного депозитарію - з цією метою формується низка технічних і організаційних вимог, які, згідно з Програмою дій на 2019 рік щодо виконання Стратегії Національного банку України, вже мали бути надані до кінця ІІІ кварталу поточного року. Для інтеграції єдиного Центрального депозитарію в Європейський post-trade простір НДУ ввів у свою стратегію впровадження принципів PFMI-IOSCO, спрямованих на зниження рівня ризиків у процесах НДУ та їхньої стандартизації.

2. Операційна прибутковість.

Операційні витрати повинні покриватися доходами від основної діяльності Центрального депозитарію. Це необхідна умова для виконання функцій Центрального депозитарію та руху до решти стратегічних цілей. Для досягнення операційної прибутковості НДУ буде оптимізувати свою продуктову лінійку, створювати нові продукти і послуги, що дозволить розширити спектр послуг, що надаються учасниками фондового ринку, а також працювати над мінімізацією ручної роботи і діджиталізацією послуг для оптимізації витрат. Продовжиться робота над збалансованою тарифною політикою, прозорою для клієнтів.

3. Розвиток команди НДУ як центру компетенції з питань модернізації інфраструктури фондового ринку.

Інвестування ресурсів у роботу з персоналом - один із ключових підходів до виконання нової стратегії, адже організація - це люди, відповідно рівень компетенцій у кожного члена організації відбивається на можливостях реалізувати амбітні проекти. Центральний депозитарій планує інвестувати в розвиток компетенцій співробітників, посилюючи команду і забезпечуючи високий рівень професіоналізму. Адже саме завдяки професійній команді відбувається модернізація інфраструктури ринку цінних паперів, де клієнти НДУ зможуть отримати нові можливості для розвитку їхнього бізнесу.

4. Партнерські відносини з центральними елементами інфраструктури фондового ринку.

У найближчій перспективі, в залежності від рішень акціонерів і набуття чинності змін до відповідного законодавства, планується організаційна інтеграція Центрального депозитарію з Розрахунковим центром, яка повинна привести до підвищення ефективності пост-трейду. В НДУ усвідомлюють, що для успішної реалізації цього завдання необхідно взаєморозуміння і співпраця як між організаціями, так і між основними стейкхолдерами, для чого НДУ буде впроваджувати стратегію відкритого діалогу з усіма центральними елементами інфраструктури ринку.

5. Ефективне корпоративне управління.

У цей напрям діяльності входить робота з підвищення рівня взаємодії органів управління НДУ за допомогою діджиталізації процедурних питань, внутрішнього контролю, управління ризиками та конфліктами інтересів. Особливий фокус - на максимальній прозорості, що є основним механізмом для підвищення довіри до інфраструктури. Центральний депозитарій планує підвищити ефективність розкриття і донесення інформації про діяльність товариства до клієнтів та інвесторів. Ринок потребує міжнародних стандартів управління, які повинні стати поштовхом для перегляду традиційних в Україні практик прийняття рішень і розвитку більш досконалих, що використовуються в усьому фінансовому світі.

У рамках нової стратегії 2019-2022 років Національний депозитарій продовжить впровадження рекомендацій щодо дотримання принципів PFMI-IOSCO, отриманих після аудиту Thomas Murray, які відображаються в кожній з визначених стратегічних цілей через управління ризиками. Це означає перехід від формального виконання законодавчих вимог з управління ризиками, які є недостатніми для управління Центральним депозитарієм, до більш високих міжнародних стандартів.

Загалом, вектор нової стратегії Національного депозитарію зберігає свою спрямованість - створення можливостей для інтеграції фондового ринку України в глобальний фінансовий простір. Центральний депозитарій продовжить бути драйвером змін інфраструктури вітчизняного фондового ринку.

*****

Зниження ставки дохідності за 4-річними ОВДП є дуже важливою передумовою для підвищення активності на ринку корпоративних облігацій

Зниження ставки дохідності за 4-річними ОВДП до 12,4% на останньому аукціоні Мінфіну у листопаді є дуже важливою передумовою для підвищення активності на ринку корпоративних облігацій.

Про це під час виступу на Ukrainian Wealth Management Forum 2019 повідомив Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін, інформує прес-служба Комісії.

Він, зокрема, зазначив: «В Україні відбуваються дуже здорові процеси на ринку державних облігацій. Останній аукціон Мінфіну показав, що дохідність за 4-річними інструментами знизилась до 12,4%. Ми бачимо динаміку зниження ставок як за довгостроковими, так і короткостроковими облігаціями».

За його словами, на даний момент обсяг ОВДП у власності нерезидентів сягнув 100 мільярдів гривень, причому помітне збільшення цієї цифри протягом останніх місяців відбулося завдяки встановленню «прямого лінку з Clearstream».

«Для фізичних осіб ОВДП стають альтернативою банківського депозиту. До того ж, держава створила пільги по оподаткуванню для цього інструмента. Інвестор не платить податок на прибуток. І, до того ж, має можливість диверсифікувати свій ризик від будь-яких проблем у банківській системі. Але поки не всі компанії на ринку готові працювати з масовим покупцем. Витрати на зберігання залишаються на достатньо високому рівні. У результаті, для того, щоб ці інвестиції мали зиск, для інвестицій у доларах США мінімум становить приблизно 50 тисяч, а для інвестицій у гривні – це 1 мільйон гривень. Втім, я впевнений, що ситуація тут буде змінюватися. Ми бачимо, що банки активно рухаються до зниження витрат, щоб розширити можливості залучення клієнтів», – охарактеризував ситуацію Член НКЦПФР.

Дмитро Тарабакін запевнив, що після першого публічного випуску облігацій, який нещодавно здійснив «Таскомбанк», на ринок боргового капіталу вийде ще декілька емітентів. Цій тенденції сприятимуть майбутні зміни законодавства, зокрема законопроект №2284, який очікує розгляду у Верховній Раді. Цей законопроект створює базис для появи нових випусків корпоративних і муніципальних облігацій.

«Випущені за новою процедурою корпоративні облігації забезпечать кращий захист їхнім власникам і повернуть довіру інвесторів до цього фінансового інструменту. Мова йде про запровадження таких механізмів, як збори власників облігацій для контролю за станом виконання своїх обов’язків емітентом, і адміністратора за випуском, який полегшить колективні дії власників облігацій», – додав Дмитро Тарабакін.

*****

У січні-вересні 2019 року в економіку України іноземні інвестори

внесли $1668,3 млн. прямих іноземних інвестицій

У січні-вересні 2019 року в економіку України іноземні інвестори внесли $1668,3 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Про це інформує Державна служба статистики.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 жовтня 2019 року акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $34727,6 млн. (із країн ЄС - $27205,8 млн., з інших країн - $7521,8 млн.), що виявилося лише на 2,5% більше показника початку поточного року ($32911 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $10303,2 млн., Нідерланди - $7556,5 млн., Велика Британія - $2038,3 млн., Німеччина - $1791,3 млн. та Швейцарія - $1685,4 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $11417,3 млн., оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5624,7 млн. та у сферу операцій з нерухомим майном - $4484,2 млн.

Серед регіонів лідерами за обсягами ПІІ були м. Київ ($18374,6 млн.), Дніпропетровська область ($3765,2 млн.) та Київська область ($1638,7 млн.).

*****

Cтаном на 1 жовтня 2019 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6263,6 млн.

У січні-вересні 2019 року українські підприємства внесли $1,4 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку країн світу.

У цілому, станом на 1 жовтня 2019 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6263,6 млн. (на початку поточного року він становив $6294,2 млн.). До країн ЄС з України інвестовано $6077,2 млн., до інших країн світу - $186,4 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5931,2 млн., Російської Федерації - $120,2 млн., Латвії - $69,5 млн., Вірґінських Британських Островів - $33,7 млн. та Угорщини - $16 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5971 млн.

У регіональному розрізі найбільші обсяги інвестицій були здійснені з Донецької області ($5912,8 млн.) та м. Києва ($235,8 млн.).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією