Новини УАІБ

НБУ: Економіка зростатиме у 2021 році і повністю надолужить втрати
від коронакризи у 2022 році

Економіка зростатиме у 2021 році і повністю надолужить втрати від коронакризи у 2022 році. За підсумками цього року падіння ВВП становитиме 6%, а далі вийдемо на зростання приблизно на 4% щорічно. Такий прогноз оприлюднив Національний банк України у своєму квартальному Інфляційному звіті за жовтень 2020 року.

Економіка вже дає позитивні сигнали. З травня в міру послаблення карантинних обмежень триває пожвавлення економічної активності. Завдяки стрімкому відновленню споживчого попиту воно відбувається навіть швидше, ніж очікувалося. Економіку підтримує зростання доходів громадян, поліпшення зовнішньої кон’юнктури, а також нарощування витрат бюджету на дорожню інфраструктуру. Відновлення могло бути ще швидшим, але через несприятливі погодні умови показники агросектору будуть гіршими, ніж минулорічні. 

Основним драйвером росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. залишатиметься приватне споживання. На етапі відновлення економіка потребуватиме нарощування імпорту, зокрема інвестиційного, тому поточний рахунок платіжного балансу після "плюсового" 2020 року знову повернеться до дефіциту. Під впливом пожвавлення економіки, цьогорічного послаблення гривні, а також підвищення мінімальної зарплати, дещо пришвидшиться й зростання цін. У 2021 році інфляція становитиме 6,5%, а в 2022 році – 5%.  З огляду на зазначений розвиток подій Національний банк очікує утримання облікової ставки нижче нейтрального рівня до кінця 2020 року та впродовж більшої частини 2021 року. Утім, монетарна політика залишиться стимулюючою, що підтримає відновлення економіки. Надалі ключова ставка дещо підвищиться у відповідь на зростання інфляційного тиску. Це і дасть змогу повернути інфляцію у цільовий діапазон у 2022 році. 

Нацбанк очікує також подальше поліпшення ситуації на ринку праці. Рівень безробіття після стрибка майже до 10% у II кварталі поступово повертатиметься на докризові показники. Доходи українців продовжать зростати. За прогнозом НБУ, номінальна зарплата підвищиться на майже 9% у 2020 році і на 16% у наступному. Реальна–на 6,2% і 9,5% відповідно.

НБУ також зазначає, що на відміну від попередніх криз, український експорт у 2020 році продемонстрував достатню стійкість до кризових явищ. Це стало наслідком низки зовнішніх та внутрішніх факторів. Зокрема, в структурі експорту в останні роки збільшилася частка продовольчих товарів, попит на які є стійким навіть під час кризи. Важливу роль відіграло також зміцнення торговельних відносин з Китаєм на тлі його торговельного протистояння з США. Минулого року КНР уперше в історії стала другим найбільшим після ЄС торговельним партнером України і залишалася ним у 2020 році. Крім того, китайська економіка достатньо швидко повернулася до зростання після початку коронакризи. Українські експортери оперативно відреагували на це, переорієнтувавши частину поставок на китайський ринок та компенсувавши таким чином звуження попиту на інших ринках. Попри поліпшення стійкості українського експорту, його конкурентоспроможність необхідно підвищувати, зокрема шляхом збільшення частки високотехнологічної продукції.

Детальніше на сайті НБУ. Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.

*****
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт про Бюро економічної безпеки України

30 жовтня члени Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики розглянули проєкт Закону «Про Бюро економічної безпеки України» № 3087-д з урахуванням зауважень юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Про це повідомляється на сайті парламенту.

Під час засідання зазначалося, що Верховна Рада 3 вересня прийняла за основу законопроєкт «Про Бюро економічної безпеки», що передбачає створення правоохоронного органу, який займатиметься кримінальними порушеннями у сфері економіки.

Законопроєктом передбачається створення Бюро економічної безпеки України, як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Також визначаються завдання, функції та повноваження Бюро економічної безпеки України, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов’язки та відповідальність працівників Бюро тощо.

Також Комітет переглянув своє рішення в частині повноважень Служби Безпеки України. Зокрема, Комітет ухвалив рішення вилучити повноваження щодо контррозвідувального захисту економіки у Служби Безпеки України шляхом внесення змін до Закону «Про загальну структуру і чисельність Служби Безпеки України.

За результатами обговорення Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт про Бюро економічної безпеки України № 3087-д.

*****
Марина Лазебна: накопичувальні пенсії допоможуть детінізації ринку праці

Накопичувальні пенсії допоможуть детінізації ринку праці. Таку думку висловила Марина Лазебна Міністр соціальної політики України під час публічної дискусії на тему «Пенсійні накопичення: міфи та реальність» в Українському кризовому медіа-центрі, яку організувала Мережа захисту національних інтересів «АНТС».

Як наголосила М.Лазебна, сьогодні у нас падає коефіцієнт заміщення – зараз він 29%, колись був 57%, а в подальшому буде менше 20%. Тобто людина в майбутньому, маючи зарплату 10 000 гривень, отримає солідарну пенсію не більше 2 000 гривень. Це ми всі маємо усвідомлювати і чесно про це говорити. Як можна змінити ситуацію? Підвищувати податки, єдиний соціальний внесок, забирати ресурс на виплату пенсій з інших соціальних видатків – мабуть, це не вихід. Часто можна почути: «Знижуйте тіньову економіку, повертайте мігрантів». 20 років держава цим займається і 20 років ніхто ще не дав людям стимулів, за яких вони хотіли б повернутись, легалізуватись. Якщо ми подивимось на досвід інших країн, то вони створювали стимули, за яких вигідно показувати всю свою заробітну плату – це пенсійні накопичення та медичне страхування.

Тому ми впевнені, що необхідно до кінця цього року приймати законопроект, який запровадить обов’язкові пенсійні накопичення, щоб наступного року можна було підготуватись технічно, а з 01 січня 2022 року почати внески, підкреслила міністр.

Жоден з рівнів пенсійної системи сам по собі не дасть людям гідного життя в літньому віці. Тому важливо, щоб запровадження другого рівня допомагало зміцненню інших рівнів пенсійної системи – солідарного та добровільних накопичень. Для цього правила роботи мають бути однакові для добровільного та обов’язкового накопичення, має стимулюватись конкуренція, не має бути монополій. Тоді людина здійснює свідомий вибір, розуміє, що пенсійні накопичення – її власність, якою вона управляє, звикає користуватись накопичувальними фондами за єдиним правилами, розвиваються добровільні накопичення, людина зацікавлена у «білій» зарплаті, що збільшує надходження до солідарної системи, підкреслила міністр.

Марина Лазебна також наголосила на необхідності забезпечити захист пенсійних накопичень людей та надійні інструменти для інвестування пенсійних коштів в економіку.

У дискусії «Пенсійні накопичення: міфи та реальність» взяли також участь Тимур Хромаєв, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Олег Устенко, економіст, радник Президента України, член наглядової ради Міжнародного Фонду Блейзера, Віталій Мельничук, віце-президент КІНТО, пенсійний експерт РПР, Ярослав Савченко, директор КУА "Всесвіт", Григорій Овчаренко, Директор КУА Upinvest та інші.

З трансляцією обговорення можна ознайомитися за посиланням.

*****
НБУ: настрої бізнесу знову погіршилися

Після декількох місяців позитивної динаміки настрої бізнесу знову погіршились. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності, який Національний банк розраховує на основі опитувань підприємств. У жовтні індекс знизився з 49.4 пунктів до 47.8. Значення нижче 50 означає, що песимістичні настрої серед бізнесу переважають.

Один з ключових чинників погіршення настроїв – зростання рівня захворюваності коронавірусом. Саме через це суттєво погіршили оцінки власного стану та подальших перспектив підприємства сектору послуг. Негативними залишаються й настрої в будівництві.

Дещо ліпша ситуація в інших секторах. Промисловці очікують на зростання експортних замовлень, хоча загальні оцінки нижчі рівноважного рівня. Єдиний сектор, де оптимістичні настрої переважають, - торгівля. Торгівці позитивно оцінили результати жовтня і очікують подальшого зростання товарообігу.

*****
НКЦПФР схвалила зміни до Положення про функціонування фондових бірж

Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку схвалила проєкт рішення «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж».

Як зазначається у Пояснювальній записці до проєкту документа, метою його розробки  є приведення Положення про функціонування фондових бірж у відповідність з правом ЄС, а саме Директиви 2014/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради  від 15 травня 2014 року «Про ринки фінансових інструментів» та деяких делегованих регламентів до неї, та врегулювання окремих процедурних питань з урахуванням практики застосування норм Положення.

Проєкт рішення НКЦПФР передбачає внесення змін до Положення, зокрема, щодо:

оновлення засад функціонування фондової біржі;

доповнення вимог до електронної торговельної системи біржі;

встановлення вимог до фондової біржі, електронна торговельна система якої дозволяє алгоритмічну торгівлю;

змінення розрахунку поточної ціни цінного папера;

виключення вимог до фондової біржі, пов’язаних зі зміною ціни цінних паперів, сформованої на підставі адресних заявок;

Врегульовано питання, щодо зобов’язань, які бере на себе маркет-мейкер для підтримання ліквідності державних облігацій України.

Доповнено вимоги до електронно торговельної системи біржі та програмно-технічних засобів, які повинні забезпечувати функціонування фондової біржі на постійно діючій основі та підтримувати алгоритмічну торгівлю.

Проєкт рішення НКЦПФР оприлюднено на офіційному веб-сайті НКЦПФР  з метою отримання зауважень та пропозицій до нього.

*****
Прибутковість банків у 2020 році залишається нижчою, ніж 2019
року – результати 9 місяців

У січні – вересні 2020 року банки отримали 37,6 млрд грн чистого прибутку, що на 22% менше аналогічного періоду минулого року, коли банківський сектор заробив понад 48 млрд грн.

Як повідомляє пресслужба Національного банку, у ІІI кварталі 2020 року чистий фінансовий результат банків становив 13,8 млрд грн, що у 1,8 рази більше результату II кварталу 2020 року та на 20% менше, якщо порівняти з аналогічним кварталом 2019 року.

Основною причиною більш низького фінансового результату в цьому році є формування резервів під очікувані збитки в сумі 20,9 млрд грн. Для порівняння у 2019 році банки за аналогічний період сформували резерви на 8,3 млрд грн.  Загальне зниження бізнес-активності під час карантину та падіння попиту на кредити й банківські послуги, а також збільшення неплатежів за кредитами негативно позначаються на процентних та комісійних доходах банків. 

Станом на 1 жовтня 2020 року з 74 платоспроможних банків 62 банки були прибутковими та отримали чистий прибуток 40,8 млрд грн, що перекрило збитки 12 банків на загальну суму 3,2 млрд грн. Прибуток за 9 місяців був сформований здебільшого ПриватБанком (21,3 млрд грн або 56,6% від усього прибутку) та групою банків з іноземним капіталом, крім російського (9,2 млрд грн).

*****
У Комітеті з питань фінансів обговорили удосконалення законодавства щодо функціонування і обігу аграрних розписок

Про удосконалення законодавства щодо функціонування і обігу аграрних розписок йшлося під час круглого стола у Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, який відбувся 2 листопада у режимі відеоконференції.

У засіданні взяли участь народні депутати, керівники центральних органів виконавчої влади, міжнародні експерти, представники фінансових установ, а також аграрного бізнесу, які обговорили нову редакцію проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» (№2805).

Як повідомив голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Ніколаєнко, законопроєкт, яким пропонуються системні зміни до законів України, що стосуються аграрної розписки, був розроблений у січні 2020 року.

Проєкт базується на досвіді застосування аграрної розписки в Україні, а також кращій міжнародній практиці і пропонує вдосконалити процедуру роботи з цим інструментом та розширити його застосування, сказав народний депутат, додавши, що з початку впровадження цього інструменту, було оформлено 2063 розписки на загальну суму більш ніж 14 мільярдів гривень.

А. Ніколаєнко підкреслив, що законопроєкт визнає природу аграрної розписки як неемісійного електронного цінного паперу, що дозволяє, за бажанням сторін, обіг таких розписок у депозитарній системі. Це значно спрощує процедуру видачі, обігу та припинення аграрних розписок, знижує вартість цих операцій, тим самим робить цей інструмент доступним більшому колу агровиробників і розширює можливості залучення капіталу, в тому числі, іноземного, у вітчизняну аграрну галузь.

19 травня 2020 року проєкт Закону за результатами розгляду Верховною Радою у першому читанні був повернутий на доопрацювання для підготовки до повторного першого читання. Цей додатковий час дав можливість отримати зворотній зв’язок від усіх зацікавлених органів та учасників ринку і доопрацювати законопроєкт, врахувавши їх пропозиції.

Зокрема, за словами народного депутат, сільськогосподарські землі, які перебувають у власності боржника, або осіб, що несуть солідарну відповідальність, виключено з переліку активів, за рахунок яких можливе стягнення у разі відсутності предмету застави. Це питання викликало застереження, що через цей механізм громадян будуть позбавляти землі.

Також положення законопроєкту узгоджені із рядом інших законів, прийнятих останнім часом, зокрема Законом «Про ринки капіталів». Передбачається, що зміни до законодавства про аграрну розписку наберуть чинності 1 липня 2021 року.

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму виступі зауважив, що законопроєкт вдалося суттєво доопрацювати.

Він зазначив, що однією з перешкод, яка не дала прийняти законопроєкт у першому читанні, стало те, що, фактично, нотаріуси позбавляються можливості посвідчення аграрних розписок, отже, плати за це. З іншого боку, аграрні розписки стають інструментом, якому не варто довіряти без нотаріального посвідчення. На його думку, треба рухатися до нормальних, цивілізованих інструментів і забезпечувати електронний облік цих інструментів, що і передбачено цим законопроєктом.

Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський підкреслив, що законопроєкт збільшує базу, спрощує обіг аграрних розписок, робить цей інструмент цікавішим для учасників аграрного ринку.

Микола Сольський також підтримав перехід на бездокументарну форму аграрних розписок.

На підтримку допрацьованого законопроєкту також висловились представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства юстиції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України.

Представники міжнародних організацій зауважили, що цей інструмент добре зарекомендував себе за п’ять років свого існування на ринку України і виступили за його модернізацію, щоб процедура видачі аграрної розписки ставала легшою і швидшою.

Під час обговорення були висловлені ряд конкретних пропозицій і зауважень до проєкту Закону, однак всі зацікавлені сторони підтримали прийняття його у першому читанні, оскільки аграрна галузь потребує підтримки, особливо, в умовах коронакризи.

*****
Верховній Раді рекомендують прийняти за основу проєкт
Закону «Про віртуальні активи»

28 жовтня Комітет з питань цифрової трансформації провів засідання в режимі відеоконференції, на якому розглянув доопрацьований проєкт Закону «Про віртуальні активи» (№ 3637).

Як повідомляє Інформаційне управління Верховної Ради України, згідно з проєктом, Закон буде застосовуватись до правовідносин, що виникають у зв’язку з обігом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів.

Під час засідання відзначалося, що його прийняття забезпечить баланс інтересів учасників ринку та сприятиме надходженню інвестицій в Україну.

Після обговорення, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований проект Закону.

*****
Результати торгів ФБ «Перспектива» за жовтень 2020 року

Як повідомляє сайт ФБ "Перспектива", протягом жовтня 2020 року на майданчику цієї біржі укладено 448 угод на суму 11,3 млрд грн (-28% до вересня 2020 р.), з початку року – 5 482 угоди на суму 151,4 млрд грн (-0,1% до січня-жовтня 2019 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у жовтні 2020 року склав 19,8 млрд грн (-30% до вересня 2020 р.), з початку року – 260 млрд грн (+2% до січня-жовтня 2019 р.).

У структурі торгів на фондових біржах України з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 98,3%, облігації міських позик – 1,1%, облігації підприємств - 0,3%, акції, цінні папери ІСІ та опціонні сертифікати – 0,3%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у жовтні з часткою загального біржового обороту 57%, з початку року - 58%, в т.ч. в сегменті держоблігацій – 58% та 59% відповідно.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у жовтні зменшився на 28%, кількість угод - на 22%. При цьому 32,49% торгів проведено на ринку РЕПО, 66,54% - на адресному ринку, 0,98% - на ринку заявок.

Обсяги торгів держоблігаціями на ФБ «Перспектива» та загальний обсяг торгів залишилися майже на рівні попереднього року.

Станом на 31.10.2020 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 281, з них 183 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 194 - держоблігації та держдеривативи, 22 - облігації підприємств, 2 – облігації місцевих позик, 21 - акції, 2 - акції КІФ, 7 - інвестиційні сертифікати, 19 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом жовтня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 34 фінансових інструментів, з початку 2020 року – щодо 73 фінансових інструментів.

Кількість членів ФБ «Перспектива» станом на 31.10.2020 – 67.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією