Новини УАІБ

27 жовтня 2020

Денис Шмигаль підтримав підписання меморандуму про розбудову фондового ринку

22 жовтня під головуванням Прем’єр-міністр України Дениса Шмигаля відбулась нарада з обговорення питання створення інфраструктури для розбудови фондового ринку в Україні, участь у якій взяли Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв, Директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі, старший банкір ЕБРР Ірина Кравченко та представники Уряду. Про це повідомляє Урядовий портал.

Прем’єр-міністр заслухав концепції розвитку фондового ринку в Україні та підтримав ініціативу щодо підписання меморандуму з міжнародними партнерами і стейкхолдерами, який включатиме покрокову імплементацію з розбудови необхідної фінансової інфраструктури для розвитку фондового ринку в Україні та засвідчить пріоритетність відповідної реформи для Уряду України.

«Час експериментів завершився. Нам потрібні чіткі проектні кроки, які призведуть до виникнення цивілізованого ринку. Політична воля та підтримка Уряду точно є», - наголосив Д. Шмигаль.

Очільник Уряду зазначив, що створення фондової платформи може зайняти три роки та висловив сподівання, що до роботи буде долучена якомога більша кількість міжнародних експертів, які вже мають фінансові моделі у своїх країнах, які працюють.

«Є таймлайн – трирічний часовий горизонт. Повноцінне створення фондової площадки в Україні займе певний час, тому що це потребує зміну законодавства та правил», - зазначив Прем'єр-міністр.

Як заявив Директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі, який підтримав підтримку реформи фондового ринку, це великий амбітний проект, який матиме трансформуючий ефект на українську економіку. Проект змінить те, як міжнародні інвестори дивляться на Україну, якщо він буде впроваджений правильним чином. Це більше ніж ідея, ми хочемо, щоб платформа для торгівлі різними видами активів була реальністю.

Одним із напрямків, який обговорили на нараді, було запровадження загальнообов’язкового  накопичувального пенсійного забезпечення, яке в Україні відкладається з 2003 року.

Як підкреслив Перший заступник Міністра соціальної політики України Євген Котик, для впровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення з 2021 року зі стартом внесків з 2022 року необхідно:

• розглянути проект Закону Україні № 2683 в першочерговому порядку на найближчих пленарних засіданнях поточної сесії Верховної Ради України;

• доопрацювати його до 2-го читання з урахуванням пропозицій, узагальнених Мінсоцполітики, які знизять корупційні ризики, ризики монополізації, підвищать захист пенсійних накопичень людей та забезпечать комплексний розвиток усіх трьох рівнів пенсійної системи України (до них увійшли пропозиції Європейської бізнес асоціації, Української асоціації інвестиційного бізнесу та низки інших об'єднань;

• прийняти в цілому проект Закону №2683 до 31.12.2020 року, як передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

Зазначалося, що без запропонованих Мінсоцполітики доопрацювань високими є ризики зриву запровадження обов’язкових пенсійних накопичень через непрацездатність, система буде фактично монополізована державою, з високими ризиками корупції, з пониженою надійністю для людей, запуск обов’язкових накопичень загрожуватиме цілісності трирівневої пенсійної системи України та розвитку добровільних пенсійних накопичень. 

*****

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 6%

Національний банк залишив облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Збереження м’якої монетарної політики спрямоване на підтримку економічного відновлення і досягнення цілі з інфляції, йдеться у повідомленні НБУ.

Наразі інфляція залишається низькою. За підсумками вересня вона становила 2,3% у річному вимірі. В останні місяці року вона дещо прискориться з огляду на відновлення ділової активності – до 4,1%. Тобто буде знаходитися у цільовому діапазоні НБУ.

У 2021 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 6,5%. Це буде наслідком пожвавлення економіки, ефекту від цьогорічного послаблення гривні, а також значного підвищення мінімальної зарплати, що сприятиме внутрішньому попиту. Втім, відхилення буде тимчасовим.

Національний банк допускає короткочасне відхилення інфляції від цілі, щоб економіка швидше повернулася на шлях стійкого зростання. У 2022 році НБУ знову поверне інфляцію у цільовий діапазон 5%+/-1 в.п.

Економіка скоротиться на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%.

Важливою передумовою цього сценарію є подальша співпраця з МВФ.

Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, Нацбанк бачить триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів.

В умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика НБУ залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики. Облікова ставка може бути підвищена унаслідок очікуваного відновлення економіки і посилення інфляційного тиску, але не виключене й її зниження у випадку загострення пандемії.

*****

Фонд державного майна системно змінює процеси приватизації

Сьогодні в управлінні держави перебуває приблизно 3600 державних підприємств, якими керують 96 органів управління. Як розповів заступник Голови Фонду державного майна України Тарас Єлейко під час IIIBusiness & LegalRealEstateForum, з них близько 700 потрібні державі для виконання її функцій; ще орієнтовно 600 – знаходяться на непідконтрольних територіях; близько 1000 підприємств – це ті, які вже потрібно просто ліквідувати, і ще приблизно 1000 підприємств, які можна приватизовувати.

Звертаючи увагу на масштабні перетворення у Фонді та на системні зміни процесів  приватизації, він, зокрема. наголосив, що приватизація – це не лише про продаж. Приватизація – це пошук ефективного власника для непрофільних державних активів, який інвестуватиме у модернізацію, у виробництво та у створення нових робочих місць.

Т. Єлейко зазначив, що Фонд державного майна суттєво змінив процес приватизації, що дозволило надати потенційним інвесторам детальну інформацію про кожен об’єкт та всі його документи на сайті www.privatization.gov.ua та у віртуальних кімнатах даних, що збільшує кількість інвесторів на онлайн аукціонах, а, отже, і надходження до бюджету.

Так, в результаті здійснених змін, надходження від малої приватизації до бюджету в цьому році становлять близько 2 млрд грн, а до кінця року очікується зростання до 3 млрд грн.

Сума надходжень – це важливий показник, але не менш важливою також є кількість учасників аукціонів. Так, якщо у 2019 році вона була зафіксована на рівні 2.1, то у 2020 році цей показник зріс до 3.4. Це свідчить про повернення довіри людей до процесу приватизації та до держави загалом, зазначив заступник Голови Фонду.

*****

Міністерство цифрової трансформації запустило
портал з інформацією про всі державні послуги

Гід з державних послуг — це інформаційний онлайн-портал про всі сервіси, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Зараз на цьому ресурсі доступна інформація про 1170 послуг — місце, строки, вартість,  а також необхідні документи та спосіб оскарження їх результатів. Інформація постійно оновлюється і невдовзі на сервісі будуть доступні усі сто відсотків державних послуги в Україні.

Послуги розподілено за 17 категоріями залежно від сфери діяльності та 36 життєвими подіями. Придбати нерухомість, змінити місце прописки чи відкрити бізнес — усю необхідну інформацію щодо офіційних реєстрацій та отримання необхідних послуг можна легко знайти на на цьому ресурсі.

Гід з державних послуг — це офіційне джерело інформації. Якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування під час надання певної послуги вимагатиме довідку, яку не згадано на Гіді, посилання на Гід є аргументом для громадян — не надавати відповідні документи.

На Гіді з державних послуг працює зворотний зв’язок. Якщо користувач не знайшов інформацію про послугу чи виявив помилку в наявній інформації, можна скористатись зворотним зв’язком — і  послуга обов’язково з'явиться на сервісі. Зворотний зв'язок допомагає покращити сервіс, виявити проблемні напрямки та найбільш популярні послуги.

Серед найпопулярніших державних послуг в Україні:

– Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань;

– Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

–  Державна реєстрація фізичної особи-підприємця;

–  Реєстрація місця проживання;

–  Реєстрація місця проживання дитини до 14 років;

–  Реєстрація народження.

Проєкт реалізовано завдяки підтримці проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» та за сприяння проєкту SURGe, що фінансується Урядом Канади.

*****

Мінфін розробляє нормативну базу для імплементації положень
закону №466 в частині Плану BEPS

До кінця 2020 року Міністерство фінансів затвердить всі необхідні для впровадження кроків Плану BEPS нормативно-правові акти, повідомляється на  сайті Мінфіну. Зокрема, виконання заходів Дорожньої карти щодо реалізації положень Закону № 466 передбачає розробку більш ніж 10 підзаконних нормативно-правових актів, над якими наразі триває робота спільно з Державною податковою службою.

Для цього Мінфін проводить вивчення міжнародного досвіду практичного застосування правил BEPS та отримує технічну допомогу від міжнародних експертів МВФ, ОЕСР та GIZ шляхом проведення онлайн семінарів та консультацій.

Довідково: 23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466, яким впроваджено дев’ять з п’ятнадцяти кроків Плану BEPS.

*****

22 жовтня набрали чинності зміни до Тимчасового порядкускликання
та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів

22 жовтня 2020 року набрали чинності зміни до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затверджені відповідним рішенням НКЦПФР від 20.10.2020 №: 632. Згідно інформації Національного депозитарію України,  для депозитарних установ важливі зміни стосуються:

 здійснення депозитарною установою відповідних заходів у разі отримання декількох бюлетенів з одних і тих самих питань порядку денного щодо того бюлетеня, який було подано останнім, крім випадку, коли акціонером до завершення голосування надано повідомлення депозитарній установі щодо того, який із наданих бюлетенів необхідно вважати дійсним;

∙ засвідчення кваліфікованим електронним підписом депозитарної установи інформації про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у загальних зборах, та інформації, що міститься в самих бюлетенях, яка надсилається Центральному депозитарію у разі отримання бюлетенів для голосування на загальних зборах;

∙ зазначення інформації про виявлені ознаки недійсності бюлетеня (в тому числі по певному питанню порядку денного).

Серед змін важливими для емітентів та акціонерів, які скликують позачергові загальні збори є наступні:

  • уточнення змісту повідомлення про проведення загальних зборів;
  • уточнення часу початку голосування на загальних зборах з відповідних питань порядку денного;
  • отримання копій (скан копій) всіх бюлетенів, якщо це передбачено договором про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів;
  • розділені підстави визнання недійсним бюлетеня в цілому та визнання недійсним бюлетеня за відповідним питанням порядку денного.

НДУ звертає увагу, що загальні збори акціонерів та загальні збори учасників корпоративного інвестиційного фонду, рішення про скликання яких прийнято згідно з Тимчасовим порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду до дати набрання чинності змін, проводяться дистанційно без урахування зазначених змін.

*****

За рік обсяги промислового виробництваскоротилися - Держстат

Обсяги промислового виробництва у вересні 2020 року у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року скоротилися на 4,4%.За даними Держстату у вересні 2020 року індекс промислової продукції становив: сезонно скоригований (порівняно із серпнем 2020 р.) ­98,9%; скоригований на ефект календарних днів (порівняно із вереснем 2019 р.)  94,6%.

У січні–вересні 2020 р. порівняно із січнем–вереснем 2019 р. індекс промислової продукції становив 93,0%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 95,4%, переробній – 91,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 95,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів284на 17.11.24
Кількість КУА278на 17.11.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 17.11.24
Кількість ІСІ1819на 17.11.24
Кількість НПФ*53на 17.11.24
Кількість СК*1на 31.08.24
Активи в управлінні КУА, млн грн659 602на 31.08.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 173на 31.08.24