Новини УАІБ

Підписаний Президентом закон щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів 15 серпня опубліковано в "Голосі України"

12 серпня Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» № 738-IX, який Верховна Рада ухвалила 19 червня 2020 року. 15 серпня закон опубліковано у газеті "Голос України".

Як зазначається на сайті Офісу Президента, цей документ усуває низку проблем, які заважали повноцінному функціонуванню та подальшому розвитку ринків капіталу в Україні. Адже розбудова ринків капіталу, що повноцінно функціонують, є вкрай важливою для зростання української економіки.

Крім того, Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачене узгодження українського законодавства з нормами ЄС у сфері фінансових послуг, корпоративного управління та діяльності компаній.

Документ, що його підписав Президент, викладає у новій редакції закони України «Про цінні папери та фондовий ринок» (нова назва – Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки») та «Про товарну біржу» (нова назва – Закон України «Про товарні біржі»), а також вносить відповідні зміни до Цивільного, Господарського та Кримінального кодексів, Кодексу України з процедур банкрутства та низки законодавчих актів України. Таким чином, комплексно врегульовуються питання функціонування ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також розбудови їхньої інфраструктури.

Цей закон уніфікує підхід до організації торгівлі активами на товарних ринках з метою забезпечення прозорості цін, які формуються на таких ринках, та запобігання маніпулюванню на них.

Документ розширює перелік фінансових інструментів шляхом віднесення інструментів грошового ринку до фінансових інструментів, а також запровадження нових видів цінних паперів – депозитних сертифікатів банку, зелених облігацій, опціонних сертифікатів, депозитарних розписок тощо.

У законі передбачено врегулювання відносин, що виникають під час розміщення та обігу цінних паперів, укладення й виконання деривативних контрактів та правочинів з ними.

Забезпечується захист прав власників облігацій, зокрема шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій, відповідно до найкращих світових практик.

Також документ містить перелік та опис видів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, опис вимог, що встановлюються до професійних учасників та до їхньої діяльності, зокрема обов’язків перед клієнтами.

Закон спрямований на впровадження на ринках капіталу України передової міжнародної практики, зокрема останніх законодавчих змін у Європейському Союзі та рекомендацій Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA).

Цей закон сприятиме ефективному розвитку ринків похідних фінансових інструментів; розбудові торговельної інфраструктури; розширенню спектру фінансових послуг; підвищенню ефективності та надійності функціонування ринків капіталу, розвитку ринку корпоративних облігацій і створенню умов для забезпечення ефективного захисту прав власників облігацій. Це своєю чергою сприятиме збільшенню інвестиції в економіку України, зокрема через підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів у результаті запровадження цивілізованих та уніфікованих правил на організованому ринку.

*****

Створення цивілізованого ринку цінних паперів має стати однією  із стратегічних
цілей «Національної економічної стратегії 2030» - Д.Шмигаль

Cеред стратегічних цілей на найближчі десять років обов’язково має бути створення цивілізованого ринку цінних паперів. Про це 14 серпня заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на зустрічі представників Уряду, Офісу Президента, керівництва Національного банку та українського бізнесу, на якій обговорювалися питання розробки «Національної економічної стратегії 2030».

«Нам необхідно створити повноцінний та цивілізований ринок цінних паперів в тому вигляді, у якому він працює в передових економіках на заході. Це той інструмент, який дозволяє громадянам інвестувати, зокрема, у власні національні компанії та отримувати дохід. Водночас, це сприятиме підвищенню капіталізації національних бізнесів, їх більш прозорому функціонуванню та звітності», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також наголосив, що для розвитку національного виробництва потрібно розробити правильні підходи його підтримки. Не забороняти імпорт, який сприяє здоровій конкуренції, а створювати додаткові стимули для вітчизняних виробників.

«Нас цікавить внутрішній виробник та внутрішній інвестор. Представлений Президентом законопроект про «інвестиційних нянь» передбачає преференції, як для іноземних інвесторів, так і для українських підприємців. Для нас важливо так само стимулювати вітчизняний бізнес вкладати кошти вдома і ми для цього створюємо всі необхідні умови», — підкреслив Денис Шмигаль.

Як повідомляє Урядовий портал, на основі ініціатив, закладених у «Національній економічній стратегії 2030» будуть розроблені державні цільові програми, що почнуть реалізовуватися вже з 2021 року. Прем’єр-міністр закликав підприємців долучатися до створення Стратегії та надавати свої пропозиції та бачення розвитку України на наступні 10 років.

Під час зустрічі були представлені 7 векторів розвитку України, які стануть основою розробки стратегії: промисловість, агросектор, видобування, транспортні коридори, IT та R&D, інфраструктура, енергетичний сектор.

*****

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті фонди)
за липень 2020 року

Другий місяць поспіль українські фондові біржі закрилися різноспрямовано: індекс УБ зменшився на -5,08%, індекс ПФТС додав +0,15%.

У липні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування завершили місяць з такими показниками: лідером з доходності «з початку року» став сектор відкритих фондів з показником +4,39% (+1,29% за місяць)), друге місце посіли інтервальні ІСІ (-4,47% (+1,94% за місяць)), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці (-11,65% (+1,28% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 31.07.2020 р. становила 94,93 млн грн. Відповідно до показників на кінець липня, загальне збільшення ВЧА склало+4824,90 тис. грн (+5,35%).

Усі фонди сектору завершили місяць переважно зі зростанням доходності, діапазон прибутковості відкритих ІСІ коливався від +6,89% до -3,70%.

За результатами липня лідерами із залучення коштів інвесторів стали:

«ОТП Класичний» (+3965,67 тис. грн (+29,21%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки значному розміщенню сертифікатів (+28,56% в обігу) отримав найбільший у секторі чистий притік у розмірі +3889,32 тис. грн;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+760,17 тис. грн (+21,27%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+13,46% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +503,91 тис. грн чистого притоку.

Найбільші виплати інвесторам у липні зробили такі фонди:

«ВСІ» (-131,02 тис. грн (-6,77%)) – найбільший чистий відтік у секторі, який пов'язаний з викупом у інвесторів 125 шт. сертифікатів (-8,72% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -171,69 тис. грн;

«Аргентум» (-47,58 тис. грн (-3,31%)) – викуп в учасників фонду 845 інвестиційних сертифікатів спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -47,59 тис. грн;

«ОТП Фонд Акцій» (+11,84 тис. грн (+0,21%)) – попри позитивну переоцінку складових інвестпортфеля, виплати інвесторам (-0,55% в обігу) призвели до відтоку капіталу -31,79 тис. грн «чистими».

Список основних гравців сектору у липні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (31,11% сукупної ВЧА (29,53 млн грн)), другу сходинку посів фонд «ОТП Класичний» (18,48% (17,54 млн грн), третє місце за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (8,91% (8,46 млн грн)). Четверте місце закріпилося за фондом «ОТП Фонд Акцій» (6,07% (5,76 млн грн)), фонд «КІНТО-Еквіті» (5,15% (4,89 млн грн)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+6,89%), «КІНТО-Казначейський» (+5,06%) та «Надбання» (+4,56%).

Найменші показники зміни вартості своїх цінних паперів у липні продемонстрували фонди: «Софіївський» (-3,70%), «Аргентум» (0,00%) та «КІНТО-Еквіті» (+0,01%).

Інтервальні фонди

У липні до огляду включено 2 інтервальні ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,33 млн грн.

Відсутність інформації унеможливлює порівняльний аналіз з минулим періодом.

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2закритих ІСІ, які включено до огляду за липень, на кінець місяця склала 10,36 млн грн.

Брак інформації за попередній період унеможливлює порівняльний аналіз за поточний місяць.

*****

Мінекономіки опублікувало урядовий прогноз економічного і соціального
розвитку України на 2021-2023 роки

Міністерство розвитку економіки оприлюднило прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. Цей трирічний Прогноз був схвалений Урядом 29 липня 2020 року, повідомляє Урядовий портал.

“Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності”, - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у світі в 2020 році, та прогнозується:

• зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році та 4,7% у 2023 році;
• індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% у 2022 році та 105,3% у 2023 році;
• збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників – на рівні 12,1% у 2021 році, 6,0% у 2022 році та 5,1% у 2023 році;
• рівень безробіття у 2021 році – 9,2%, у 2022 році – 8,5%, у 2023 році – 8,0%;
• зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% у 2023 році.
   

За словами Міністра, при доопрацюванні прогнозу на 2021-2023 роки були враховані визначені Президентом України завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 року становить 6250 грн., у 2022 році – 6700 грн, у 2023 році – 7176 грн.

Цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, що позитивно відобразиться на поступовому зростанні економіки України.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням:https://bit.ly/3kQtu2b

*****

Закони щодо реформи патентного законодавства підписав Президент

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» № 816-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року.

Як повідомляє пресслужба глави держави, Закон удосконалює охорону прав інтелектуальної власності на винаходи та корисні моделі й гармонізує національне законодавство з положеннями права Європейського Союзу у цій сфері відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Зокрема, документ розширює перелік прав та обов'язків суб'єктів прав на винаходи/корисні моделі та перелік об'єктів технологій, на які не поширюється правова охорона. Передбачається можливість подання заявок в електронній формі та надається право подавати заперечення проти заявок на винаходи після їхньої публікації.

Також документ уточнює порядок надання додаткової охорони прав на винаходи лікарських засобів.

Крім того, законом передбачена адміністративна процедура визнання недійсним права на винахід чи корисну модель (postgrantopposition), що дасть змогу швидко припиняти активність недобросовісних власників патентів, так званих патентних тролів. 

Документ сприятиме більшій прозорості процедур набуття та розпорядження правами інтелектуальної власності, підвищенню якості охоронних документів, впровадженню ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності та створить передумови для активізації винахідницької діяльності.

Крім того, Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» № 815-ІХ, який парламент також ухвалив 21 липня 2020 року.

Закон урегульовує порядок реєстрації промислового зразка та її припинення. Запроваджується адміністративний спосіб визнання недійсними права (свідоцтва) на промислові зразки в Апеляційній палаті (post grant opposition). Це дасть змогу швидше та ефективніше боротися та запобігати виникненню так званого патентного тролінгу, коли недобросовісні особи зловживають правами на промислові зразки, які не є новими, що здебільшого має місце на митному кордоні.

*****

ВВП впав у другому кварталі на 11,4%

Державна служба статистики оприлюднила попередню оцінку валового внутрішнього продукту (ВВП) України в II кварталі 2020 року.

Реальний ВВП у II кварталі 2020 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 9,9% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з IIкварталом 2019 року – на 11,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією