Новини УАІБ

До Парламенту подано проект нової редакції
Закону «Про акціонерні товариства»

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про акціонерні товариства», поданий групою народних депутатів. До підготовки змін законодавства були також залучені фахівці НКЦПФР, НДУ, експерти з юридичної спільноти. Про це повідомляє прес-служба НКЦПФР.

Фактично на розгляд Верховної Ради запропоновано нову редакцію цього Закону (реєстраційний №2493). «Цей документ є кодифікацією та упорядкуванням змін до законодавства про акціонерні товариства, що були внесені протягом останніх кількох років. Звичайно, що він також передбачає усунення тих нагальних проблем, які були виявлені практикою застосування Закону», – зазначив Член НКЦПФР Максим Лібанов.

За його словами, законопроект містить також шість новел, спрямованих надати більше гнучкості та зручності акціонерам при вирішенні питань управління товариством.

Основними новелами законодавства є:

Однорівнева система корпоративного управління

На даний час в Україні існує виключно дворівнева система корпоративного управління. Законодавство не передбачає обов’язковість наглядової ради у ТОВ та ПрАТ. Закон пропонує дозволити створення органів управління двох типів – однорівневих (one-tier board system) та дворівневих (two-tier board system) – із наданням компаніям права обрання певної моделі корпоративного управління та запровадити пропорційний підхід до корпоративного управління, який враховує розмір компанії, її суспільно важливе значення, тип бізнес-моделі тощо.

Проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування

Зараз стаття 48 Закону «Про акціонерні товариства» передбачає проведення загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування (опитування), але її реалізація на практиці неможлива. Цей закон дозволить проводити як традиційні очні загальні збори, так і електронні загальні збори – електронне голосування. Обидва типи зборів будуть проводитися через авторизовану електронну систему – програмно-технічний комплекс Центрального депозитарію. Законопроект запроваджує також скорочену процедуру скликання позачергових загальних зборів.

Прогрес України в рейтингу Doing Business

Завдяки трьом законам за п’ять останніх років Україна мала великий прогрес у компоненті рейтингу «Захист прав міноритарних акціонерів» (+64 сходинки). Найслабкішим залишається питання відповідальності директорів, тому у новий закон увійшли зміни, направлені на підвищення відповідальності посадових осіб акціонерного товариства. Завдання максимум – у 2021 році увійти в ТОП-10 країн у компоненті рейтингу «Захист прав міноритарних акціонерів.

Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства

Процеси реорганізації в акціонерних товариствах на сьогодні достатньо забюрократизовані. Щоб провести злиття, наприклад, потрібно тричі провести збори акціонерів, а потім ще раз спільні загальні збори. Законопроект пропонує значне спрощення всіх типів процедур (одні збори для злиття), врегулювання участі експертів. По кожному виду реорганізації буде окрема стаття – детальний road map – що потрібно зробити.

Облік часток ТОВ у Центральному депозитарії

Наразі будь-які реєстраційні дії з частками ТОВ здійснюються державними реєстраторами шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Закон дає ще одну опцію – компанія може прийняти рішення про облік часток в обліковій системі, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів. Це і додатковий захист права власності на частки товариства, гарантування виконання зобов’язань за правочинами щодо часток, технологічний спосіб проведення загальних зборів товариства, додаткові можливості обміну інформацією при проведенні корпоративних подій.

Корпоративне управління у професійних учасниках ринків капіталу

Наразі стандарти корпоративного управління у професійних учасниках відсутні як на рівні законів, так і підзаконних актів. Регуляторне середовище з питань корпоративного управління існує лише в банківському сегменті фінсектору. Законопроект пропонує застосувати вимоги європейських директив MiFID II та Capital Requirements Directive (CRD) в частині корпоративного управління до інвестиційних фірм в Україні.

*****

Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Парламенту прийняти у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів (реєстраційний номер 2284) за основу у першому читанні.

Як зазначила народний депутат України Ольга Бєлькова: «Це четверта спроба Верховної Ради України внести зміни у законодавство щодо ринків капіталу, гармонізувати з європейськими Директивами та запровадити нові фінансові інструменти. Тепер це ще й один з маяків програми кредитування МВФ».

За її словами, після голосування у першому читання законопроект буде доопрацьовано з урахуванням зауважень та пропозицій, які надійшли від державних установ та представників ринку. «Зокрема, до другого читання буде чітко розмежовано повноваження НКЦПФР та НКРЕКП у частині регулювання операторів ринків електроенергії та газу», – додала О. Бєлькова.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення інвестиційного клімату України»

У Верховній Раді зареєстровано депутатський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення інвестиційного клімату України».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №2476), ним передбачається виключення пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та врегулювання питання щодо встановлення мораторію на застосування процедур санації та ліквідації у справах про банкрутство.

Прийняття законопроекту сприятиме своєчасному, повному і неупередженому виконанню рішень, стягувачами або боржниками за яким є державні підприємства, що були включені до переліків, затверджених Законом «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». При цьому реалізація норм документа сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.

*****

Банки та небанківські фінансові установи покращили свою
оцінку стану фінансового сектору

Банки та небанківські фінансові установи покращили свою оцінку стану фінансового сектору. Водночас вони вважають корупцію та кіберзагрози основними факторами високого ризику. Про це свідчать результати останнього «Опитування про системні ризики фінансового сектору», проведеного Нацбанком у листопаді цього року.

Участь в опитуванні взяли керівники 18 банків, 6 страхових та 2 інвестиційні компанії. До вибірки не потрапили фінансові установи, до яких запроваджено санкції. У підсумкових результатах не бралися до уваги розмір банку/компанії чи їхньої частки на ринку – усі відповіді рівноцінні.

Згідно з дослідженням, оцінюючи стан фінансового сектору, більшість респондентів відзначили, що упродовж останніх шести місяців він лишився майже без змін, а понад 40% вказали на покращення стану справ. Водночас опитування показало збільшення частки оптимістично налаштованих керівників, які очікують покращення стану справ у фінансовому секторі у наступні півроку.

До п’ятірки найбільших факторів ризику (тих, що виявилися найзначнішими через сукупну оцінку респондентами у категоріях «дуже високий» та «високий» ризик) увійшли:

- корупція, діяльність правоохоронних органів та судової системи;

- шахрайство та кібернетичні загрози;

- стан захисту прав кредиторів та інвесторів;

- політична та соціальна ситуація в Україні;

- стан співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Якщо порівняти з попереднім опитуванням, яке проводилось у травні 2019 року, значно зросла оцінка ризиків, пов’язаних із шахрайством та кібернетичними загрозами – раніше 54% респондентів вважали цей ризик високим або дуже високим, на сьогодні – вже 70%.

До найменших факторів ризику респонденти віднесли поточну та очікувану інфляцію, можливість банкрутства та/чи фінансових труднощів у фінансових установ, доступ до фондування, динаміку та волатильність обмінного курсу.

Опитані також відзначили, що упродовж останніх шести місяців схильність до ризику їхніх фінустанов суттєво не змінилася, хоча ризик-апетит до ризику підвищився в кожного п’ятого респондента.

*****

В НБУ відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань
фінансів, податкової та митної політики

У НБУ відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, на якому обговорювалися питання співпраці Нацбанку з профільним Комітетом, а також пріоритетні законопроекти для подальшої реформи фінансового сектору, які потрібно ухвалити Парламенту. Про це повідомляється на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

На засіданні було зазначено, що сьогодні співпраця НБУ із профільним Комітетом ВРУ є злагодженою та ефективною. Представники НБУ за неповні три місяці взяли участь у семи його засіданнях.

Водночас найкращим свідченням плідної взаємодії є вже ухвалені закони, серед них:

- про «спліт» - передачу регулювання небанківського фінансового сектору НБУ та НКЦПФР;

- про надання Національному банку мандату на захист прав споживачів фінпослуг;

- про продовження строку реструктуризації боргів підприємств перед банками, що є надзвичайно важливим для активізації кредитування бізнесу.

«Ми познайомили членів Комітету з членами Правління НБУ, пояснили, хто за що відповідає в НБУ, розказали про основні наші функції. Ми також прозвітували про зняття валютних обмежень, обговорили пріоритетні законопроекти, які варто ухвалити у 2019 та на початку 2020 року», - розповів Голова НБУ Яків Смолій.

Для подальшого розвитку фінансового сектору і перетворення його на міцний фундамент для швидкого економічного зростання Верховній Раді необхідно ухвалити низку законів, до розробки яких НБУ долучився як фінансовий регулятор.

Мова йде про:

- законопроект про фінансовий моніторинг №2179, який дасть Україні змогу боротися з відмиванням коштів на основі актуальних міжнародних норм;

- законопроект про ринок капіталів №2284, який передбачає удосконалення інфраструктури ринків капіталів та виникнення нових інструментів управління коштами для бізнесу;

- ще не зареєстрований законопроект про зміни до закону про банки та банківську діяльність, який удосконалює систему корпоративного управління та внутрішнього контролю в банках, зменшує вимоги до розміру мінімального статутного капіталу банків із 500 до 200 млн. грн., а також стосується окремих елементів банківського регулювання;

- законопроект, що готується до реєстрації, стосується змін до закону про систему гарантування вкладів, який приводить процедуру виведення банків до сучасних стандартів Європейського Союзу. Цей документ дасть змогу упорядкувати процес виведення банків із ринку з мінімальними збитками для держави і вкладників, включаючи вдосконалення нагляду на етапах, що передують початку ліквідації банку.

Крім того, ще низку законів треба ухвалити, щоб «спліт» запрацював не на папері, а на практиці. Зокрема, нову редакцію законів про фінпослуги, страхування, платіжні системи, фінансовий лізинг, кредитні спілки. Також необхідними є внесення змін до Закону «Про Національний банк України», щоб НБУ з 1 липня наступного року міг повноцінно регулювати діяльність страхових компаній, кредитних спілок та інших небанківських фінустанов.

*****

Фонд державного майна отримав 76 нових державних підприємств та єдиних майнових комплексів від 6 міністерств та відомств для подальшої приватизації

Фонд державного майна отримав 76 нових державних підприємств та єдиних майнових комплексів від 6 міністерств та відомств для подальшої приватизації. Про це інформує прес-служба Фонду.

Також ФДМУ було прийнято 33 позиції окремого майна, незавершеного будівництва та законсервованих об’єктів, об’єктів соціально-культурного призначення по всій території України.

Найбільшу кількість об’єктів передали Міністерство розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство енергетики та захисту довкілля, а також Міністерство інфраструктури. Серед переданих об’єктів є «Скадовський морський торговельний порт», «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ», «Інститут титану» та «Львівський державний ювелірний завод».

Також найближчим часом очікується передача до Фонду державного майна України для приватизації 339 об’єктів від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Після підготовки ці об’єкти планується виставити на аукціони через 45 електронних майданчиків у системі ProZorro.Продажі. На сьогодні у системі ProZorro.Продажі вже виставлено 164 об’єкти малої приватизації.

У цілому, з початку другого півріччя через аукціони вже було продано майна майже на 287 млн. грн., що перевищує результати першого півріччя на 40,5%, коли надходження склали 204 млн. грн.

*****

За січень–вересень 2019 року фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 342,8 млрд.грн.

За січень–вересень 2019 року фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 342,8 млрд.грн. прибутку (за січень–вересень 2018 року − 196,5 млрд.грн. прибутку). Про це інформує Держстат.

Прибуток склав 455 млрд.грн, або 128,9% порівняно із січнем–вереснем 2018 року, збитків допущено на суму 112,2 млрд.грн. (або 71,7%).

Частка збиткових підприємств за січень–вересень 2019 року становила 22,7% (за січень–вересень 2018 року – 29,6%).

*****

У жовтні 2019 року середня зарплата в Україні склала 10727 грн.

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у жовтні 2019 року становила 10727 грн., що у 2,6 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.).

Порівняно із вереснем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 0,4%, а за останні 12 місяців (відносно жовтня 2018 року) – на 16,4%.

Індекс реальної заробітної плати у жовтні 2019 року порівняно із вереснем 2019 року становив 99,7%, а відносно жовтня 2018 року – 109,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією