Новини УАІБ

НКЦПФР визначила, як наглядатиме за виконанням
пруденційних норм профучасниками

НКЦПФР схвалила документи, що регламентують контроль регулятора за виконанням пруденційних нормативів учасниками ринку, інформує прес-служба Комісії.

Зокрема, це проект Положення про систему нагляду за дотриманням професійними учасниками фондового ринку пруденційних нормативів у їх діяльності та про проект Змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами).

Як зазначила начальник управління пруденційного та консолідованого нагляду НКЦПФР Тетяна Тисмінецька, проекти Положень визначають порядок здійснення Комісією нагляду за дотриманням професійними учасниками фондового ринку пруденційних нормативів, встановлених нормативно-правовими актами Комісії, а також прописують заходи реагування з боку Комісії у разі недотримання зазначених вимог.

Мета їх розробки – встановити єдину систему нагляду за дотриманням професійними учасниками пруденційних нормативів для виявлення проблем у фінансовому стані професійних учасників на ранніх стадіях їх формування.

Положенням про систему нагляду за дотриманням професійними учасниками фондового ринку пруденційних нормативів у їх діяльності передбачено строк, протягом якого профучасник має здійснити заходи щодо самостійного приведення значення пруденційного показника у відповідність із нормативним значенням. Якщо після закінчення такого строку розрахункове значення пруденційного показника не буде відповідати встановленому нормативному значенню, такий професійний учасник повинен буде підготувати та надати до Комісії план заходів щодо покращення свого фінансового стану. При цьому Комісія буде здійснювати індивідуальний нагляд за таким професійним учасником. Коли учасник приведе пруденційний показник у відповідність до нормативу, він має письмово повідомити про це Комісію для зняття нагляду. Якщо ж учасник порушуватиме процедуру або не зможе привести показник у відповідність із нормативом, на нього чекає відповідальність згідно із законодавством.

Разом з тим, змінюється підхід до оцінки ризиків профучасників, що провадять діяльність з управління активами інституційних інвесторів, від розрахунку рівня ризику профучасника у балах до розрахунку окремих пруденційних нормативів, вилучається значна кількість показників, які за своєю сутністю не є пруденційними та дотримання яких вже контролюється іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, йдеться про показники рівня власного капіталу, дотримання кількості сертифікованих фахівців, формування резервного фонду, професійної репутації.

Також пропонується виключити інститути спільного інвестування з об’єктів пруденційного нагляду, оскільки вони не є професійними учасниками ринку, для яких цей нагляд передбачено. Натомість для профучасників, що провадять діяльність з управління активами інституційних інвесторів, пропонується впровадити вимоги щодо створення внутрішньої системи запобігання та мінімізації впливу ризиків, одним з елементів якої є система управління ризиками. Її важливою функцією стане управління ризиками інститутів спільного інвестування, що знаходяться в управлінні компанії.

*****

Стартував студентський конкурс «Фінансове планування – успішне майбутнє»

Наприкінці квітня стартував студентський конкурс «Фінансове планування – успішне майбутнє», організований компаніями з управління активами ОТП Капітал, Тройка Діалог Україна, КІНТО, Драгон Есет Менеджмент за підтримки Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу (УАІБ).

Мета змагання – залучити студентів до розробки актуальної для українських реалій моделі фінансового планування для фізичних осіб, яка враховуватиме європейський досвід та доступні в Україні фінансові інструменти.

Заявки на участь у конкурсі подали 15 студентських команд та 9 індивідуальних учасників, які представляють Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Київський національний торговельно-економічний університет, Київську школу економіки, Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Як зазначалося на зустрічі студентів з членами журі перед початком змагання, сталий розвиток фінансового ринку України безпосередньо залежить від росту фінансової грамотності населення, зокрема молоді, що передбачає вміння потенційних інвесторів правильно визначати свої фінансові цілі та планувати інвестиції для досягнення цих цілей, враховуючи переваги та ризики різних фінансових інструментів. 

Триватиме конкурс до 21 травня 2014 року включно, після чого буде визначено кращі роботи та нагороджено переможців.  

*****

Регулятор змінив перелік регіональних атестаційних
центрів з питань фондового ринку

НКЦПФР схвалила проект рішення «Про внесення змін до рішення НКЦПФР «Про регіональні атестаційні центри з питань фондового ринку», яким до відповідного переліку внесено Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, повідомляє прес-служба Комісії. За словами директора Департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максима Лібанова, документом затверджено склад регіональної екзаменаційної комісії для атестації фахівців з питань фондового ринку на базі приватного вищого навчального закладу «Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля». До комісії увійшли керівництво та фахівці НКЦПФР, а також представники самого університету».

М. Лібанов також підкреслив, що питання підготовки спеціалістів з питань фондового ринку та підвищення прозорості й ефективності процесу навчання таких спеціалістів є пріоритетним для Комісії.

Для довідки: перелік навчальних закладів України, з якими НКЦПФР уклала договори про співробітництво щодо підготовки фахівців з питань фондового ринку, фінансового моніторингу та головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, відтепер є таким: Український інститут розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету; АДС «Український міжнародний культурний центр»; Одеський державний економічний університет; Харківський центр науково-технічної та економічної інформації; Навчально-методичний центр Держфінмоніторингу України; Київський національний економічний університет; Київський національний торговельно-економічний університет; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого; Донецький державний університет управління; Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля.

*****

НКЦПФР відкоригувала вимоги до договорів
між учасниками депозитарної системи

НКЦПФР схвалила зміни до Вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах та до Вимог до депозитарного договору між депозитарною установою і Центральним депозитарієм цінних паперів, повідомляє прес-служба Комісії.

Відповідно до схвалених змін вилучається норма щодо наявності статусу керуючого рахунком у цінних паперах депонента у торговця цінними паперами, який діє в інтересах депонента та інформація про якого надається депозитарною установою/Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно Центральному депозитарію/Розрахунковому центру з обслуговування договорів на фінансових ринках. Також у документі уточнюються вимоги щодо виконання адміністративних операцій за рахунком у цінних паперах депонента, якщо депонент був взятий на облік Розрахунковим центром чи кліринговою установою, оскільки немає необхідності встановлювати обмеження по всіх адміністративних операціях, що виконуються за його рахунком у цінних паперах.

Як зазначила директор Департаменту регулювання депозитарної та клірингової діяльності НКЦПФР Ірина Курочкіна, Комісія запропонувала такі зміни з метою упорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів із дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати». Адже, наприклад, не завжди торговець цінними паперами, який діє в інтересах депонента при придбанні або продажу цінних паперів на фондовій біржі, є особою, що керує рахунком у цінних паперах. Зокрема, розпоряджатися рахунком у цінних паперах корпоративного інвестиційного фонду та пайового інвестиційного фонду може тільки КУА такого фонду. Проведення не всіх адміністративних операцій може призвести до неможливості проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів із дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати.

*****

Держінвестпроект презентувало Рейтинг
інвестиційної привабливості регіонів України

Наприкінці квітня Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами презентувало результати дослідження «Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України 2014». Мета дослідження полягала в оцінці здатності регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню всієї країни.

За словами голови Держінвестпроекту Сергія Євтушенка, в Україні дослідження такого масштабу здійснюється лише вдруге. Рейтинг дозволяє визначити інвестиційні перспективи всіх регіонів нашої країни та виділити з них найбільш сприятливі для бізнесу. Крім того, надаються конкретні рекомендації щодо можливостей підвищення та шляхів реалізації наявного потенціалу в розрізі кожного регіону. Тож, Рейтинг буде корисним не лише для інвесторів, а й для представників влади.

Згідно з дослідженням, у 2014 році рейтинг очолила Львівська область. Друге місце в ньому посіла Івано-Франківська, третє - Одеська область. До п’ятірки лідерів інвестиційної привабливості потрапили також Вінницька область та місто Київ.

Як зазначив голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, сьогодні можна цілком впевнено стверджувати, що методика розрахунку Індексу інвестиційної привабливості регіонів вже ретельно відпрацьована, а тому отримані результати є науково коректними. Основна цінність Індексу полягає в його незалежній оцінці стану інвестиційної привабливості. Тому цей інструмент набуває особливого значення за умов децентралізації, внаслідок якої зростає роль місцевої влади у виробленні та реалізації економічної політики та її відповідальність за залучення інвестицій.

Для визначення Рейтингу інвестиційної привабливості у дослідженні використовувалися три основні компоненти, які мають практичне значення для інвесторів і впливають на прийняття рішення щодо інвестування. Це, зокрема наявний потенціал території, інвестиційні ризики та можливості й перешкоди для інвестиційної діяльності.

За словами І. Бураковського, найбільшою несподіванкою аналізу інвестиційної привабливості регіонів виявилася доволі різка зміна лідерів та аутсайдерів рейтингу, порівняно з попереднім дослідженням 2013 року.

Нагадаємо, що торік лідером рейтингу стала Харківська область, яка наразі посідає тільки 8 місце. На другому місці у 2013 році була Львівська область, а на третьому - Донецька, яка тепер опинилася лише на 22 місці. Четверту сходинку в 2013 році посіло місто Київ, п’яту - Дніпропетровська область, яка в цьогорічному рейтингу опустилася на одну сходинку (6 місце).

Цей феномен можна пояснити суттєвою зміною оцінок «м’яких» факторів привабливості, які фактично визначають ставлення держави до інвестора на місцевому рівні. Зрозуміло, що на оцінки респондентів вплинула складна економічна ситуація в країні. Проте досвід деяких регіонів свідчить про те, що навіть за несприятливої економічної кон’юнктури на місцевому рівні можна досить ефективно допомагати інвесторам.

*****

Регіональні центри з інвестицій та розвитку, що входять до сфери управління Держінвестпроекту,
за 2013 рік залучили близько $89 млн. інвестицій

Як повідомив Голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко, завдяки діяльності регіональних центрів з інвестицій і розвитку за минулий рік в економіку України, зокрема в проекти транспортної та комунальної інфраструктури, енергозбереження було залучено $89 млн. інвестицій, що виявилося на $24 млн. більше, а ніж у 2012 році, інформує прес-служба Агентства. Результати роботи регіональних центрів чітко помітні у співвідношенні витрачених та інвестованих коштів. Так, на кожну гривню, виділену з Держбюджету на утримання регіональних центрів, було залучено 51 грн. у розвиток економіки регіонів.

До п’ятірки лідерів, що залучили найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій, входять Київський міський та обласний, а також Дніпропетровський, Львівський та Рівненський центри.

Директор департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту Василь Федюк, підбиваючи підсумки за 2013 рік, наголосив, що регіональні центри організували понад 400 візитів для інвесторів, опрацювали 1 020 інвестиційних проектів і пропозицій, підписали близько 200 угод про співпрацю, у тому числі із приватними компаніями, надали суб’єктам інвестиційної діяльності 936 консультацій.

Сьогодні регіональні центри відпрацьовують єдині стандарти роботи, для того щоб інвестор мав змогу одержати в усіх областях України найвищий рівень інформаційно-консультаційних та інших необхідних послуг, а також отримати фаховий супровід під час входу на ринок та належну постінвестиційну підтримку.

До основних інструментів роботи регіональних центрів, які допомагають пришвидшити ефективність опрацювання запиту від інвестора, належать інвестиційні паспорти, а також онлайн-база найпривабливіших для інвестування об’єктів усіх регіонів.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 6,32 пункту,
а Індекс українських акцій - на 21,69 пункту

*****

За І квартал 2014 року ВВП України впав на 1,1%

Державна служба статистики здійснила оперативну оцінку валового внутрішнього продукту України за підсумками І кварталу 2014 року. Згідно з нею, за січень-березень поточного року у порівнянні із аналогічним періодом минулого року ВВП (у постійних цінах 2007 року) становив 98,9%.

Порівняно з IV кварталом 2013 року, з урахуванням сезонного фактору, ВВП України дорівнював 98%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією