Реформа корпоративного управління буде продовжена, - Денис Шмигаль

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів робочу зустріч з членами Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств (в режимі відеоконференції), на якій, зокрема, наголосив, що Уряд зацікавлений в успішному завершенні реформи щодо покращення управління підприємствами державного сектору економіки, повідомляє Урядовий портал.

Очільник Кабінету Міністрів додав, що 29 липня вийшло урядове доручення по підготовці та приведенню п’ятнадцяти найбільших державних підприємств до стандартів ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).

Участь у зустрічі взяли голова Комітету Джейсон Пеллмар, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, бізнес-омбудсмен України Марчін Свєнчицький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаіотіді.

Нагадуємо, реформа корпоративного управління передбачає, зокрема, усунення політичного втручання в управління компанією; утворення наглядової ради із більшістю незалежних директорів; наділення наглядової ради необхідним обсягом повноважень, що включає затвердження стратегії, фінансових планів, призначення виконавчого органу; побудову ефективної системи внутрішнього контролю, яка має замінити існуючі неефективні державні контролі.

*****

Затверджено Положення про здійснення фінмоніторингу суб’єктами первинного фінмоніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НКЦПФР

НКЦПФР затвердила Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Як зазначається у Пояснювальній записці щодо проєкту НКЦПФР «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку», він спрямований на приведення нормативно-правових актів комісії у відповідноість до законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

Цим Положенням впроваджується ряд нових норм, зокрема, застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідного звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів, запровадження інструментарію щодо замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, посилення вимог до виявлення СПФМ кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) своїх клієнтів.

Відповідно до норм Закону № 361-IX, НКЦПФР як суб’єкт державного фінансового моніторингу встановлює загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та, згідно до цього Закону, здійснює державне регулювання та нагляд.

Прийняття регуляторного акта надасть можливість привести у відповідність до законодавства та вдосконалити організацію та проведення первинного фінансового моніторингу СПФМ, державне регулювання та нагляд за якими здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно цього рішення регулятора суб’єктам первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НКЦПФР, необхідно буде протягом двох місяців після набрання ним чинності привести внутрішні документи у відповідність до цього Положення.

***** 

Представники УАІБ взяли участь в онлайн-зустрічі проєктної

команди Української Ради Бізнесу «Саморегулювання»

28 липня відбулася онлайн-зустріч проєктної команди Української Ради Бізнесу «Саморегулювання». Учасники зустрічі, серед яких були і представники УАІБ, обговорили  проєкт Закону України «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності». 

Законопроєкт було зареєстровано в парламенті в грудні 2019, проте не прийнято в першому читанні, тому після відставки уряду в березні 2020 документ відкликано. Зараз готується оновлений законопроєкт, який планується подати до Верховної Ради.

Члени проєктної команди Української Ради Бізнесу проаналізували порівняльну таблицю законопроєкту, який розробляється, і висловили свої пропозицій і критичні зауваження.

Зокрема, перший заступник генерального директора Української асоціації інвестиційного бізнесу Ольга Трипольська зазначила, що законопроєкт містить низку суперечливих положень. Приміром, це стосується вимоги до СРО бути непідприємницьким товариством в одній статті, а в іншій йдеться, що організація може вести підприємницьку діяльність, тільки не в тій сфері, в якій проводить регулювання. Те ж саме стосується вимоги неприбутковості та інших питань.

О. Трипольська запропонувала не поширювати деякі вимоги нового законопроєкту на ті саморегулівні організації, які вже мають такий статус – наприклад, вимоги щодо нового подання документів, а також звернула увагу на норму законопроєкту, згідно з якою типові вимоги до правил і статуту СРО мають бути затверджені Антимонопольним комітетом. Для фондового ринку є окрема норма в Господарському кодексі, де йдеться, що участь у СРО вже не є узгодженими діями і не потребуватиме згоди Антимонопольного комітету, підкреслила вона.

Директор Національної асоціації недержавних пенсійних фондів України та адміністраторів недержавних пенсійних фондів Тетяна Шевкун висловила пропозицію, щоб закон визначав рамкові принципи і підходи, єдині для всіх організацій, а специфіку різних ринків враховували спеціальні закони.

На думку учасників обговорення, важливою складовою роботи саморегулівних організацій має стати робота зі споживачами, позасудове врегулювання спорів. СРО можуть узяти на себе функцію медіатора між учасниками ринку і споживачами, зазначається на сайтіУкраїнської Ради Бізнесу.

За підсумками обговорення учасники домовилися надати пропозиції для узагальнення та підготовки консолідованої позиції Української Ради Бізнесу. Ця концепція стане базою для консультацій із представниками профільного парламентського комітету та уряду для підготовки законопроєкту з урахуванням пропозицій бізнес-асоціацій. 

*****

НКЦПФР схвалила проєкт рішення про Порядок видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження профдіяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення

30 липня НКЦПФР оприлюднила проект рішення № 425 «Про затвердження Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення»

Проєкт Порядку встановлює процедуру видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення, а саме професійної діяльності на фондовому ринку, перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії, підстави для відмови у її видачі, процедуру і підстави зупинення дії та анулювання ліцензії, а також порядок реєстрації внутрішніх документів (змін до них).

Проєкт Порядку поширюється на такі види професійної діяльності на фондовому ринку:

1) діяльність з торгівлі цінними паперами, що включає такі види діяльності:

дилерську діяльність;

брокерську діяльність;

діяльність з управління цінними паперами;

андеррайтинг;

2) діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;

3) депозитарну діяльність, що включає такі види діяльності:

депозитарну діяльність депозитарної установи;

діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування;

діяльність із зберігання активів пенсійних фондів;

4) клірингову діяльність;

5) діяльність з управління активами інституційних інвесторів, що включає такі види діяльності:

діяльність з управління активами;

діяльність з управління іпотечним покриттям;

6) діяльність з адміністрування НПФ;

7) діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Детальніше з проєктом рішення НКЦПФР «Про затвердження Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення» можна ознайомитися на офіційному вебсайті Комісії.  Обговорення документа триватиме до 28 серпня 2020 року.

*****

НБУ: Українська економіка поступово відновлюється від коронакризи, а разом з цим прискориться і зростання цін

Економіка скоротиться на 6% за підсумками 2020 року, але у наступні роки її зростання становитиме близько 4%. Інфляція прискориться до 4,7% на кінець цього року і також буде близькою до середньострокової цілі Національного банку 5% у наступні роки. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2020 року.

Як зазначає НБУ, найгірший період для економіки вже позаду. Пом’якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. Досить м’яка монетарна та фіскальна політика підтримають економічне зростання в наступні роки. Втім, темпи відновлення будуть стримуватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом, зокрема через високий рівень невизначеності щодо поширення коронавірусу.

Відновлення буде нерівномірним за видами економічної діяльності:

• найбільш постраждалі від карантинних обмежень галузі, зокрема сфера послуг, торгівля та транспорт частково відновляться вже в ІІІ кварталі. Однак через низький попит вони ще тривалий час не повернуться до докризового рівня;
• відновлення в експортних галузях, зокрема металургії, відбудеться разом із зростанням світового попиту вже в наступному році. Сільське господарство, очікувано, буде серед видів економічної діяльності, які найменше постраждають саме від карантинних обмежень, проте цього року очікуються дещо менші обсяги врожаю через гірші погодні умови.
• нові стимули для розвитку отримує IT-сектор, зокрема в частині проєктів із організації віддаленої роботи, а також внутрішній туризм.

За час карантину рівень безробіття в Україні зріс, а зростання зарплат практично призупинилося. Рівень безробіття знижуватиметься поступово – бізнес буде обережним у розширенні штатів через ризик другої хвилі поширення вірусу. Водночас зростання реальних зарплат відновиться вже у наступному році.

Загальне пожвавлення економіки дещо прискорить інфляцію у наступні роки.Втім, вона залишатиметься в межах цільового діапазону 5% +/- 1 в.п. завдяки виваженій монетарній політиці. Вагомим проінфляційним фактором стане зростання реальних доходів населення. Базова інфляція прискориться до 4% разом із відновленням економічної діяльності. З огляду на світові тренди також зростатимуть ціни на енергоносії.

Інфляцію стримуватиме поступовий перехід монетарних умов від стимулюючих до нейтральних.

У 2021 році облікова ставка Національного банку, яка сьогодні перебуває на рекордно низькому рівні у 6%, ймовірно дещо підвищиться у відповідь на зростання інфляційного тиску через відновлення споживчого та інвестиційного попиту. Однак монетарні умови все ще залишатимуться стимулюючими до середини 2022 року. Враховуючи, що попередні зниження облікової ставки ще не повною мірою відобразилися у вартості ресурсів на фінансових ринках, це створює передумови для подальшого зниження відсоткових ставок за кредитами та депозитами. 

Детальніше у щоквартальному Інфляційному звіті НБУ за липень 2020 року. 

*****

Ефективне впровадження державно-приватного партнерства забезпечить мультиплікаційний ефект для економіки, - Петрашко

З метою розвитку державно-приватного партнерства в Україні Міністерство економіки здійснило низку важливих кроків на законодавчому рівні. Зокрема, прийнято 6 розроблених  міністерством постанов, які вдосконалюють процедури взаємодії між державою і приватним партнером, а до Верховної Ради подано законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства.

Як вважає Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, державно-приватне партнерство є одним з провідних механізмів і усталеною практикою багатьох розвинутих країн світу.  Вдосконалена партнерська система відносин між державою та бізнесом на національному рівні дозволить залучати та ефективно використовувати інвестиційні ресурси для структурної перебудови економіки України. У результаті це сприятиме створенню робочих місць, зростанню рівня оплати праці і загалом якості життя в країні. 

30 липня підписано Меморандум про співпрацю між Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства при Мінекономіки та Львівською міською радою. Головна мета - об'єднати зусилля для реалізації проектів у галузі містобудування, транспортної, соціальної, культурної, спортивної та іншої інфраструктури. Наразі визначено 11 перших проєктів, що передбачають як будівництво нових об'єктів, так і модернізацію існуючої інфраструктури. 

Успішний досвід підготовки таких проєктів на місцевому рівні може бути адаптований для інших міст України та мати мультиплікаційний ефект, підкреслив Міністр.

Довідково

Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (Агенція ДПП) заснована на державній власності та належить до сфери управління Мінекономіки. Основною функцією Агенції є здійснення заходів, спрямованих на підготовку до реалізації в Україні якісних та інвестиційно-привабливих проєктів ДПП у різних сферах економіки.

Агенція ДПП залучена до процесу ідентифікації проєктів, надає допомогу органам державної влади та місцевого самоврядування в підготовці концептуальних записок та ТЕО, а також співпрацює з локальними та міжнародними консультантами. Окрім цього, Агенція організовує та проводить тренінги, конференції, семінари та інші заходи, спрямовані на підвищення інституційної спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері ДПП.

*****

На сайті НБУ запрацювала сторінка захисту прав споживачів фінансових послуг

На вебсайті Національного банку України запрацювала тематична сторінка захисту прав споживачів фінансових послуг. Це розділ, де збиратиметься вся корисна інформація та поради для клієнтів банків та небанківських фінансових установ, повідомляється на сайті НБУ.

Захист прав споживачів, мандат на який НБУ отримав на початку 2020 року, має два основні напрямки: встановити вимоги до фінансових установ та контролювати їх дотримання, щоб попередити порушення прав споживачів, а також – пояснити споживачам фінансових послуг, як захистити самого себе від можливих порушень або їх наслідків.

Запуск окремого розділу на вебсайті – це частина нашої кампанії з підвищення фінансової грамотності громадян. Щороку ми отримуємо тисячі звернень від клієнтів фінансових установ, які вважають що їх ошукали або обдурили. Але аналізуючи звернення, ми розуміємо, що деяких конфліктних ситуацій можна було уникнути, якби громадяни знали свої права. Впевнена, що їм стануть у нагоді корисні поради на сторінці захисту прав споживачів, які допоможуть заповнити прогалини з питань фінансової грамотності, що дозволить запобігати порушенням прав клієнтів", – прокоментувала начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольга Лобайчук.

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за липень 2020 року

Протягом липня 2020 року на ФБ «Перспектива» укладено 528 угод на суму 14,30 млрд грн.(+3% до червня 2020 р.), з початку року – 3 876 угод на суму 107,21 млрд грн. (-5% до січня-липня 2019 року), повідомляє сайт "Перспективи".

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у липні 2020 р. склав 27,6 млрд грн. (+8% до червня 2020 р.), з початку року – 184 млрд грн (-1% до січня-липня 2019 р.).

В структурі торгів на фондових біржах з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 98,3%, облігації підприємств та міських позик - 1,4%, акції, цінні папери ІСІ та опціонні сертифікати – 0,3%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у липні з часткою загального біржового обороту 52%, з початку року - 58%, в т.ч. в сегменті держоблігацій – 55% та 59% відповідно.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у липні зріс на 3%, натомість кількість угод скоротилася на 5%. При цьому 31,42% торгів проведено на ринку РЕПО, 68,58% - на адресному ринку.

Обсяги торгів держоблігаціями на ФБ «Перспектива» та загальний обсяг торгів порівняно з аналогічним періодом 2019 року зменшилися на 5%.

Станом на 31.07.2020 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 278, з них 187 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 190 - держоблігації та держдеривативи, 21 - облігації підприємств, 21 - акції, 2 - акції КІФ, 7 - інвестиційні сертифікати, 23 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом липня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 43 фінансових інструментів, з початку 2020 року – щодо 69 фінансових інструментів.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією