Новини УАІБ

Підписано угоду щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання Україною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро, повідомляє Урядовий портал.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці взяли участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

1) підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

2) впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

3) посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

4) посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

5) розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

6) ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

7) запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

 8) покращення функціонування ринку газу.

Рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС Рада Євросоюзу ухвалила 20 травня 2020 року. Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

*****

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 6%

Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку без змін.

Як зазначається на сторінці НБУ у Фейсбуці, це стримає зростання цін в умовах відновлення економіки в 2021-2022 роках. І водночас залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня.

Ціни в Україні помірно зростатимуть. Інфляція цього року повернеться в цільовий діапазон 5% +/- 1 в.п.

М'яка монетарна та фіскальна політика підтримає споживчий попит та ділову активність. Також на ціни впливатиме подорожчання енергоносіїв та гірший врожай фруктів.

Українська економіка впаде на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%.

Темпи відновлення економіки будуть стримуватися пригніченим споживчим та інвестиційним попитом.

Облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року.

Як наголошують в НБУ, попередні зниження облікової ставки ще не повністю відобразилися у вартості ресурсів. Банки продовжують знижувати відсотки за кредитами та депозитами. Але аби ставки закріпилися на однознаковому рівні, фінустанови мають бути впевненими в послідовній економічній політиці і розумному балансі між стриманням інфляції та монетарним стимулюванням.

Ключовим припущенням макропрогнозу НБУ є продовження співпраці з МВФ.

Головним ризиком для цього прогнозу є триваліший термін пандемії коронавірусу та повернення до жорсткіших карантинних заходів, необхідних для її подолання як в Україні, так і в світі.

*****

Встановлено фінансові нормативи та пруденційні показники для нових фінансових установ

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляє, що вступили в дію зміни до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, рішення №333 від 25.06.2020.

Рішення зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.07.2020 за №652/34935 і набирає чинності з дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» 24.07.2020.

Змінами до цього рішення встановлюються вимоги щодо дотримання обов’язкових фінансових нормативів та показників управителями фондів операцій з нерухомістю (ФОН) та фондів фінансування будівництва (ФФБ) при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, а також адміністраторами недержавних пенсійних фондів.

Зокрема, для управителів ФОН та ФФБ встановлено такі фінансові нормативи та показники:

– коефіцієнт залучення коштів;

– норматив поточної ліквідності;

– норматив платоспроможності;

– розмір резервного фонду.

Для адміністраторів НПФ пропонується встановити такі пруденційні показники:

– норматив достатності власних коштів;

– коефіцієнт покриття операційного ризику.

НКЦПФР звертає увагу, що пункти щодо нормативних значень пруденційних показників набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Документ розроблено на виконання вимог Законом України від 12.09.2019 №79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», яким на Комісію покладено повноваження з регулювання діяльності нових професійних учасників на ринку цінних паперів.

*****

Кабінет Міністрів оновив свої акти у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму

На виконання вимог закону від 6 грудня 2019 року № 361-ІХ про фінансовий моніторинг (набув чинності 28 квітня 2020 року) уряд затвердив нову редакцію Положення про Єдину державну інформаційну систему (ЄДІС) у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів.

Документом встановлюються оновлені засади визначення інформаційних ресурсів та використання технологій інформаційного обміну ЄДІС та порядок надання суб’єктами ЄДІС інформаційних ресурсів, необхідних для проведення Держфінмоніторингом оперативного та стратегічного аналізу.

Інформаційний обмін ЄДІС пропонується базувати на СЕВ ДЕІР «Трембіта» (Системі електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів).

Ще одним рішенням уряду також на вимогу вищезазначеного закону актуалізовано порядок формування Переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

Нова редакція документа, зокрема, передбачає, що серед підстав включення або виключення осіб до/з переліку є рішення адміністративного суду про осіб, які відповідають критеріям, визначеними резолюціями Ради Безпеки ООН, та відомостям міжнародних організацій про осіб пов’язаних з терористичними організаціями або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Інформація щодо громадян, іноземців, юридичних осіб та трастів подається до Держфінмоніторингу СБУ та МЗС для включення до Переліку. Ці ж органи здійснюватимуть розгляд запитів щодо виключення осіб із зазначеного Переліку терористів (МЗС має забезпечити канал для комунікації осіб із спеціальним Комітетом РБ ООН).

Окрім того, передбачено негайне доведення до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу відповідної інформації.

Реалізація нових положень забезпечить технічну відповідність українського законодавства Міжнародним стандартам FATF.

*****

Міністр економіки назвав 3 ключові напрямки для зростання економіки

Відновлення промисловості, розвиток аграрного сектору та залучення інвестицій – це три основні блоки, які зможуть стимулювати зростання економіки в Україні. Про це заявив на одному з телеканалів міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, повідомляє прес-служба відомства.

Перше - це відновлення промислового потенціалу через прості деякі механізми, що забезпечить сотні робочих місць і великий ефект на всю економіку. За словами міністра, відновлення промисловості можливе через застосування принципу нецінових критеріїв (локалізації), доступу до фінансів і оновлення базових інфраструктурних речей (зокрема, локомотивів «Укрзалізниці»).

В аграрному секторі, на думку міністра, важлива підтримка тваринництва (ВРХ), відновлення зрошення (особливо для південних регіонів) та запуск агрострахування. Страхування для аграріїв важливе, особливо зі зміною клімату, посухами. Продукту зараз немає, тому будемо пропонувати. Я впевнений, парламент нас підтримає щодо запуску інструменту, який дасть можливість для прогнозування аграріям, наголосив він.

Третій важливий напрямок у баченні Ігоря Петрашка -  залучення інвестицій, переміщення виробництв і частини логістичних ланцюгів з Китаю, Азії в Україну.  Країна повинна залучати нові інвестиції. Потрібні ноу-хау, технології, потрібна інтеграція в міжнародні логістичні ланцюги, наголосив міністр.

*****
Прийнято за основу проєкт Закону "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями"

21 липня парламент прийняв за основу проєкт Закону "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями".Проєкт Закону зареєстровано за №3760.

Законопроєктом пропонується визначити організаційні, правові та фінансові засади державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, а також виокремити новий вид інвестора - інвестора зі значними інвестиціями та інвестиційний проект зі значними інвестиціями, передбачити ряд пільг для таких інвесторів та закріпити статус державної установи, до складу якої входять інвестиційні менеджери, та, яка уповноважується Кабінетом Міністрів України на супровід інвесторів у процесі підготовки та здійснення інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, тощо.

Законопроєктом пропонується визначити форми (інструментів) надання державної підтримки інвестиційним проектам зі значними інвестиціями.

Проєктом передбачається закріплення статусу державної установи, до складу якої входять інвестиційні менеджери та яка уповноважується Кабінетом Міністрів на супровід інвесторів у процесі підготовки та здійснення інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.

Законопроєкт встановлює, що державна підтримка може надаватися інвестору у формі податкових пільг (звільнення від сплати податку на прибуток підприємств та мита при ввезенні на митну територію України нового устаткування (обладнання), надання права на користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного проекту зі сплатою орендної плати за спеціальними умовами, забезпечення об'єктами суміжної інфраструктури (автомобільні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації тощо) шляхом будівництва/реконструкції такої інфраструктури за кошти держави.

При цьому загальний обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій у проект.

Законопроєктом також пропонується визначити вимоги до інвестиційних проектів та інвесторів, яким може надаватися державна підтримка. А саме:

розмір інвестицій у проєкт має становити щонайменше еквівалент 30 млн євро;

проєкт реалізується на території України у сферах переробної промисловості, інфраструктури та логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я, освіти, спорту (винятки становлять сфера відновлюваних джерел енергії, добувна промисловість, рослинництво та фінансова сфера);

у процесі реалізації проєкту має забезпечуватись створення щонайменше 150 робочих місць із середньою заробітною платою працівників не менш як на 15% вищою за середню заробітну плату у відповідній галузі в регіоні у попередньому календарному році;

строк реалізації проєкту не має перевищувати 5 років;

Проєктом передбачається запровадження інституту спеціального інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та Урядом України в рамках здійснення інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями,регламентувати процедуру підготовки заявок та прийняття рішення щодо доцільності чи недоцільності укладення спеціального інвестиційного договору,визначити гарантії прав інвесторів, що реалізують інвестиційні проєкти зі значними інвестиціями.

*****
Мінцифри готується до впровадження фінмоніторингу віртуальних активів

Мінцифри підписало Меморандум із компанією CrystalBlockchainB.V., яка є одним із провідних світових виробників програмного забезпечення для моніторингу операцій із віртуальними активами. Про це йдеться на сайті Міністерства цифрової інформації.

Головна мета співпраці – швидке становлення та легалізація ринку віртуальних активів в Україні.  

Протягом тижня фахівців Мінцифри будуть навчати професійному моніторингу транзакцій із віртуальними активами. Це дозволить у майбутньому ефективно впроваджувати процедури фінансового моніторингу та в результаті підвищити прозорість ринку. Міністерство зможе використовувати інструмент моніторингу, який дозволить перевірити походження підозрілих транзакцій.

Аналітичним програмним забезпеченням компанії Crystal користуються українські банки, приватні та урядові структури для моніторингу фінансових операцій.

*****
Промислове виробництво за перших півроку 2020 року скоротилося на 8,3%

За січень-червень 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 8,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

У січні-червні 2020 року порівняно із січнем-червнем 2019 року індекс промислової продукції становив 91,7%. у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 93,7%, переробній – 90,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - 93,5%, повідомляє Державна служба статистики.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією