Новини УАІБ

На круглому столі «Ринок капіталу України - 2015» були проаналізовані проблеми
та перспективи вітчизняного фондового ринку

     Минулого тижня відбулося засідання круглого столу «Ринок капіталу України - 2015», яким започатковано серію відкритих обговорень стану та перспектив вітчизняного ринку капіталу. Їх результатом має стати розробка Білої книги, яка визначатиме основні напрямки розвитку державної політики, фінансових інструментів, емітентів, інвесторів, фінансових посередників та інфраструктури ринку капіталу.
     Як зазначалося, економічне зростання в Україні неможливе без конкурентоспроможного ринку капіталу. Останніми роками в нашій країні спостерігається зростання випусків акцій. Однак, метою їх емісії, у більшості випадків, є збільшення статутних фондів, а також укладання угод із злиття та поглинання. Ще однією тенденцією є збільшення обсягів операцій з ОВДП, випуск яких здійснюється з метою фінансування держбюджету. При цьому на ринку зменшується кількість інвесторів-фізичних осіб, іноземних та інституційних інвесторів.
     Капіталізація лістингових українських компаній практично дорівнює аналогічним показникам країн Східної та Центральної Європи. Але, якщо в цих країнах основними лістинговими компаніями є невеликі підприємства, то в Україні – великі металургійні та хімічні об’єкти. До того ж, фондові індекси вказаних країн у поточному році мали позитивну динаміку, а вітчизняні індикатори продемонстрували падіння.
     Угода про Асоціацію з ЄС, яку планує підписати Україна, містить підрозділи «Фінансові послуги» та «Рух капіталу». Вони передбачають не тільки впровадження міжнародних стандартів регулювання ринку та обміну інформацією, але й вільний рух капіталу, пов’язаний з портфельними інвестиціями та фінансовими позиками, а також лібералізацію ринку.
     У ході круглого столу Голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв повідомив, що сьогодні необхідно вести мову не стільки про розвиток інфраструктури ринку капіталу та вдосконалення його інструментарію, скільки про його стратегію та майбутню модель.
     На поточному етапі Комісія реалізує Програму розвитку фондового ринку, дія якої закінчується у наступному році. Враховуючи це, доцільно розпочати розробку нового програмного документа. Причому до цього процесу мають залучатися не лише учасники ринку та окремі регулятори. Такий документ повинен створюватися на державному рівні й передбачати комплексний системний підхід щодо розвитку ринку.
     Член НКЦПФР Анатолій Амелін зауважив, що керівництвом держави поставлене завдання входження України до першої двадцятки провідних економічних країн світу. Однією з основних передумов для цього є формування сприятливого інвестиційного клімату. При цьому мають бути чітко визначені обсяги інвестицій, необхідні для ефективного розвитку країни.
     Серйозною проблемою є податкове законодавство, яке відлякує інвесторів. Крім того, особливу увагу потрібно приділити захисту їхніх прав та інтересів, а також вдосконаленню судової системи.
     За словами А. Амеліна, важливо, щоб новий програмний документ реально реалізовувався на практиці. Його розробникам доцільно щільно співпрацювати з Комітетом з економічних реформ, бізнес-асоціаціями та регулятором ринку.
     За підрахунками члена Нацкомфінпослуг Сергія Бірюка, на вітчизняний фондовий ринок прийшло вже п’яте покоління учасників, яке має розробити чергову програму його розвитку.
     Фондовий ринок обслуговує економіку і пов’язаний з нею. Кожна програма фондового ринку, яка існувала в Україні, визначала напрямки його розвитку у відповідний період розвитку економіки.
     Основу майбутнього документа, на переконання С. Бірюка, мають складати інтереси інвесторів, а також формування для них відповідного інструментарію. Треба брати до уваги й європейські особливості регулювання ринку капіталу у світлі майбутнього підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
     На думку віце-президента КУА «КІНТО» Анатолія Федоренка, фондовий ринок - це ринок грошей, а не ринок цінних паперів. Саме наявність на ринку фінансових ресурсів є основним поштовхом його розвитку. Вітчизняний фондовий ринок сьогодні є нецікавим для всіх категорій інвесторів, низько прибутковим та спекулятивним. Внаслідок цього, його вже залишили іноземні капіталовкладники.
     Населення володіє значними фінансовими ресурсами, однак вони не надходять на фондовий ринок, а переважно вкладаються на банківські депозити або у нерухомість. Коштів, акумульованих інституційними інвесторами, недостатньо для його нормального функціонування. Поряд із цим, на ринку спостерігається нестача інвестиційно-привабливих інструментів.
     У такій ситуації доцільно здійснювати не ринкові, а адміністративні заходи. Насамперед, йдеться про запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, в результаті чого на фондовий ринок почнуть постійно надходити нові фінансові ресурси і він перейде із спекулятивного стану в інвестиційний.
     Окрему увагу А. Федоренко приділив питанням оподаткування на фондовому ринку. Згідно з його даними, за два останніх роки в Україні відбулося близько п’ятдесяти системних змін з фіскальними цілями, які значно знизили інвестиційну привабливість фондового ринку.
     З урахуванням цього, на його думку, до 2015 бажано не поглиблювати цю ситуацію і втримати механізми оподаткування хоча б на поточному рівні.
     Подальше обговорення механізмів стимулювання розвитку українського фондового ринку відбудеться в рамках Робочої групи, яка має напрацювати проект фінального документа та запропонувати його для подальшого публічного обговорення. Вона прийматиме пропозиції щодо покращення роботи ринку.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України
(щодо удосконалення режиму оподаткування та стимулювання інвестиційних процесів)»

     У парламенті зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення режиму оподаткування та стимулювання інвестиційних процесів)» (реєстраційний №3449), поданий народним депутатом Д. Дзензерським.
     Як зазначається у пояснювальній записці до документа, запроваджений з 1 січня 2013 року законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, є фактично податком на право продажу цінного паперу незалежно від фінансового результату учасників операції.
     Він однозначно призводить до збільшення витрат інвесторів на здійснення інвестицій у цінні папери, а практика застосування його у 2013 році довела лише його неефективність як інструмента формування доходної бази Державного бюджету, а також призвела до додаткового оподаткування як інвесторів-фізичних осіб, так і інституційних інвесторів.
     Враховуючи це, законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких з нього вилучаються норми, що встановлюють особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами.

*****

НКЦПФР зробила черговий крок щодо приведення діяльності
акціонерних товариств до норм законодавства

     НКЦПФР на постійній основі оприлюднює результати роботи в напрямку приведення діяльності емітентів у відповідність до Закону «Про акціонерні товариства». За інформацією члена НКЦПФР Євгена Воропаєва, Комісія вкотре прийняла рішення щодо усунення порушень та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо 553 емітентів, які розташовані на території, підпорядкованій Західному, Кримському, Одеському, Південному, Східному, Полтавському та Донбаському територіальним управлінням НКЦПФР, повідомляє прес-служба регулятора.
     На поточному етапі Комісія проводить роботу щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів емітентів, що не привели свою діяльність у відповідність до законодавства та не провели дематеріалізацію своїх цінних паперів і не внесли необхідні зміни до статуту.
     Як зазначив Є. Воропаєв, регулятор і надалі має намір планомірно приводити діяльність емітентів у відповідність до законодавства, і ці результати поки що не є фінальними.

*****

Комісія внесла зміни до пруденційних нормативів діяльності
торговців цінними паперами

     НКЦПФР схвалила зміни до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, повідомляє прес-служба регулятора.
     Як зазначила директор департаменту регулювання діяльності торговців цінними паперами та фондових бірж НКЦПФР Ірина Устенко, проаналізувавши роботу ринку за пруденційними нормативами, що були впроваджені на початку цього року, Комісія вирішила удосконалити діючі норми і запропонувала низку суттєвих змін, які передбачають корегування складових, що входять у розрахунок розміру регулятивного капіталу, уточнення активів при розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності, зміни бази розрахунку коефіцієнта продуктивності, удосконалення класифікації активів торговця цінними паперами, зважених на ризик, та інші уточнення в діючому Положенні.

*****

ФБ «Перспектива» уклала договір з Нацбанком про 
біржовий обіг депозитних сертифікатів НБУ

     Національний банк України та ПАТ «ФБ «Перспектива» уклали договір про розрахунки за операціями з купівлі-продажу депозитних сертифікатів НБУ, повідомляє прес-служба Біржі.
     За словами директора ФБ «Перспектива» Станіслава Шишкова, депозитні сертифікати НБУ мають стати джерелом стимулювання ліквідності біржового ринку. Запуск торгів ними є одним із побажань учасників ринку, які підкреслювали необхідність поширення біржового інструментарію, зокрема, шляхом впровадження в біржовий обіг таких ліквідних та надійних цінних паперів, як депозитні сертифікати НБУ.
     Наразі, коли бек-офіси операторів ринку приділяють значну увагу змінам у розрахункових моделях на фондовому ринку та інтеграції до них своїх бізнес-процесів, було б досить зручно вивчити і нові можливості укладення договорів щодо депозитних сертифікатів. Біржа планує найближчим часом забезпечити внесення депозитних сертифікатів до біржового списку та повідомити про регламент біржових торгів цими фінансовими інструментами.

*****

Приватизовані підприємства отримали 23,56 млрд. грн. інвестицій

     Результати перевірок стану виконання інвестиційних зобов’язань та інших зобов’язань, виражених у грошовій формі, здійснені ФДМУ, показали, що такі зобов’язання містять 881 договорів купівлі-продажу пакетів акцій, 392 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та 88 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва, повідомляє Фонд держмайна.
     Цими договорами передбачено інвестування підприємств у 1995-2018 рр. на загальну суму 15,93 млрд. грн., $2,24 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.10.2013 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 9,58 млрд. грн., $1,5 млрд., 19,26 млн. євро.
     Фактично на звітну дату приватизовані підприємства отримали 1,23 млрд. грн., $1,82 млрд. та 72 млн. євро, що у перерахунку на національну валюту становить 23,56 млрд. грн.
     Договорами купівлі-продажу пакетів акцій передбачено надходження до них у 1995-2018 рр. коштів на загальну суму 14,32 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.10.2013 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 8,71 млрд. грн., $1,46 млрд., 19,26 млн. євро.
      Фактично, починаючи з 1995 р., підприємствами вже отримано інвестицій у сумі 10,97 млрд. грн., $1,8 млрд. та 72 млн. євро.

*****

За станом на початок жовтня 2013 року у власність держави
було повернуто 326 об’єктів приватизації

     Згідно з даними ФДМУ, за станом на початок жовтня 2013 року, у власність держави (за накопичувальним підсумком) було повернуто 326 об’єктів приватизації, з яких, 84 пакетів акцій, 57 єдиних майнових комплексів та 185 об’єктів незавершеного будівництва.
     За 131 договором продовжується претензійно-позовна робота щодо їх розірвання (визнання недійсними) і повернення відчужених за ними об’єктів у державну власність. З них, 17 - це пакети акцій, 14 - єдині майнові комплекси та 100 - об’єкти незавершеного будівництва.
     Із загальної кількості об’єктів приватизації, повернутих у державну власність, повторно продано 163 об’єкти, а саме 49 пакетів акцій, 83 об’єктів незавершеного будівництва, 31 єдиний майновий комплекс. Загальна сума коштів, отриманих від їх продажу, за накопичувальним підсумком становить 98,64 млн. грн.

*****

За січень-вересень 2013 року загальні активи
відкритих пенсійних фондів Польщі зросли на 8,3%

     Згідно з даними Польської комісії з фінансового нагляду (KNF) за станом на початок жовтня 2013 року в рамках накопичувальної пенсійної системи Польщі функціонувало 13 відкритих пенсійних фондів. За січень-вересень 2013 року загальна кількість їх учасників зросла на 2,8% з 15,94 млн. до 16,38 млн. осіб.
     Загальний обсяг чистих активів відкритих пенсійних фондів Польщі за звітний період збільшився з 8,3% з 269,6 млрд. злотих до 292 млрд. злотих. За офіційним курсом НБУ за станом на 1 жовтня 2013 року 1 злотий дорівнював 2,55 грн.
     Структура активів відкритих пенсійних фондів Польщі на початку жовтня 2013 року була такою: державні цінні папери - 42,5%; акції, які знаходяться у лістингу фондової біржі, - 41,3%; банківські депозити - 5,3%; інші активи - 10,9%.

*****

Загальні активи пенсійних планів другого рівня пенсійної системи Латвії
 за січень-вересень 2013 року збільшилися на 9,7%

     За станом на початок жовтня 2013 року в рамках накопичувальної пенсійної системи Латвії функціонувало 23 пенсійних плани, повідомляє сайт «Mana pensija» (Латвія). З них, 9 консервативних, 4 збалансованих та 10 активних планів.
     Загальні активи накопичувальної пенсійної системи Латвії становили 1,13 млрд. латів, що на 9,7% більше показника початку 2013 року - 1,03 млн. латів (за офіційним курсом НБУ станом на 1 жовтня 2013 року 1 лат дорівнював 15,4 грн.). Кількість учасників накопичувальної пенсійної системи Латвії за звітний період зросла на 2,5% з 1,19 млн. до 1,22 млн. осіб.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 3,29 пункту,
а Індекс українських акцій - на 20,8 пункту