Новини УАІБ

На конференції «Нова економічна модель: інвестиції та інновації для реального сектору»
йшлося про накопичувальний рівень пенсійної системи

       Минулого тижня у Києві відбулася конференція на тему: «Нова економічна модель: інвестиції та інновації для реального сектору», організована Міжнародним центром перспективних досліджень та Торгово-промисловою палатою України. Учасники заходу проаналізували основні проблеми розвитку реального сектору вітчизняної економіки, визначили пріоритетні галузі, які потребують інвестицій, а також окреслили переваги впровадження в країні обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
       Як зазначив на конференції Головуючий Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов, значний вплив на подальший розвиток інвестиційного клімату України матиме накопичувальна складова пенсійної системи (другий рівень). За його словами, третій добровільний рівень пенсійної системи працює в нашій країні вже десять років. Сьогодні його учасниками є близько 1% населення.
       Питання залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій є ключовим для розвитку економіки. Однак будь-які потенційні прибутки ніколи не зацікавлять інвесторів, якщо у них не буде довіри до ринку.
       Певна фіскальна пріоритетність розвитку фінансової системи, яка сьогодні спостерігається в Україні, не стимулює залучення інвестицій. Зокрема, портфельні інвестори негативно сприйняли запровадження акцизного податку на операції з цінними паперами.
       За таких умов рушійною силою інвестиційного розвитку в нашій країні мають стати внутрішні капіталовкладники. Як свідчить досвід багатьох країн, накопичувальна пенсійна система виконує роль певного стабілізатора, адже фінансові ресурси, акумульовані в ній, можуть спрямовуватися на довгострокові інвестиції у розвиток національної економіки.
       Необхідність запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи зумовлено не лише економічними та соціальними аспектами, а й поточним станом фінансів у вітчизняній пенсійній системі. У Програмі економічних реформ Президента України її введення визначено як один із пріоритетів реформування економіки.
       За попередніми оцінками, учасниками другого рівня можуть бути 47% працюючого населення України. Відрахування від заробітної плати до накопичувальної пенсійної системи в перший рік її запровадження становитимуть 2% з поетапним збільшенням до 7%.
       У результаті, загальний обсяг річних пенсійних внесків на початковому етапі складе від 3,5 млрд. грн. до 5 млрд. грн. Такі обсяги коштів, які надходитимуть до другого рівня, є невеликими для вітчизняної економіки й вони не спричинять суттєвого збільшення дефіциту Пенсійного фонду, зазначив Д.Леонов.
       При цьому протягом перших двох-трьох років стратегія інвестування коштів, накопичених в рамках другого рівня, може бути консервативною. Наприклад, вони вкладатимуться в облігації внутрішньої державної позики, що дозволить державі використовувати їх на покриття зазначеного дефіциту.
       Через декілька років після впровадження другого рівня обсяги пенсійних накопичень становитимуть вже 15-20 млрд. грн. Вони ще не стануть критичною масою, яка зможе значно вплинути на розвиток економіки, однак будуть своєрідним позитивним індикатором для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, наголосив Головуючий Ради УАІБ.

*****

На круглому столі, присвяченому реформуванню депозитарної системи, обговорили основні переваги
та проблеми впровадження нових механізмів

       Минулого тижня відбувся круглий стіл, присвячений аналізу механізмів нового Закону «Про депозитарну систему України» та його впливу на вітчизняний фондовий ринок, організований компанією «Ліга Закон» та виданням «Юрист&Закон».
       Як відзначив член НКЦПФР Олексій Тарасенко, враховуючи чисельні корпоративні конфлікти, які спостерігалися в Україні в минулі роки, та проблеми з подвійними реєстрами акціонерів, одним з головних завдань розробки Закону «Про депозитарну систему України» було запровадження ефективних механізмів захисту прав власників акцій. Його вирішенню сприятиме централізація депозитарної системи й поява на ринку Центрального депозитарію.
       Крім того, Закон уніфікував розрахунки за операціями з цінними паперами, запровадив ефективні механізми обслуговування біржових контрактів, передбачив створення Розрахункового центру, діяльність якого запобігатиме ризикам на фондовому ринку.
       Зараз відбувається налагодження нових механізмів та взаємодії між учасниками депозитарної системи. Зі свого боку, регулятор здійснює моніторинг ринку і буде оперативно реагувати на проблемні ситуації.
       Як зауважила директор департаменту регулювання депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності НКЦПФР Ірина Курочкіна, на виконання закону Комісія прийняла цілу низку документів, які, зокрема, регламентують принципи побудови системи депозитарного обліку, поділ функцій між ЦД та депозитарними установами, порядок передачі депозитарних активів від ВДЦП (РЦ) до НДУ (ЦД), порядок передачі інформації з системи реєстру до системи депозитарного обліку, механізми діяльності ЦД та РЦ, ліцензування депозитарних установ.
       До набуття чинності Закону в Україні нараховувалося 116 реєстраторів та 351 зберігач. Ліцензії нових депозитарних установ отримали вже 298 учасників ринку, з них 295 колишніх зберігачів, два реєстратори та одна нова юридична особа.
       І.Курочкіна повідомила, що Комісія розробляє нормативний акт, який визначатиме процедуру проведення дематеріалізації цінних паперів після набуття чинності Закону «Про депозитарну систему України».
       За словами директора департаменту корпоративного управління і корпоративних фінансів НКЦПФР Алли Папаіки, емітенти, які випускають цінні папери в бездокументарній формі, або вже перевели свої цінні папери з документарної в бездокументарну форму, безболісно пройшли процес реформування депозитарної системи. Однак, сьогодні, з більш ніж 15 тис. випусків акцій, які перебувають в обігу, 5 тис. ще мають документарну форму. Їх емітенти повинні здійснити процес дематеріалізації. Для цього не треба проведення загальних зборів, а достатньо лише рішення наглядової ради. При цьому регулятор розробляє нормативний акт, якій надасть такі повноваження виконавчому органу акціонерного товариства.
       Зі свого боку, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов відзначив, що Закон «Про депозитарну систему Україні» містить низку проблем. Зокрема, документом передбачена діяльність депозитарних установ із зберігання активів ІСІ та діяльність із зберігання активів пенсійних фондів. Для здійснення цих видів діяльності необхідно отримати окремі ліцензії. При цьому з 298 нових депозитарних установ ліцензії на здійснення першої діяльності отримали тільки 87, а другої - 29. Така кількість є занадто малою для обслуговування ринків ІСІ та НПФ, в учасників яких раніше була можливість працювати з 351 зберігачем. До того ж, існування на ринку невеликої кількості депозитарних установ, які обслуговують ІСІ та НПФ, може призвести до підвищення тарифів на їхні послуги.
       ІСІ та НПФ працюють за схемою колективного інвестування, тому не існує принципових відмінностей у їх депозитарному обслуговуванні. Враховуючи це, за словами Дмитра Леонова, доцільно запровадити одну ліцензію для депозитарних установ із зберігання активів інституційних інвесторів.
       Загалом, учасники індустрії інвестиційного бізнесу підтримують реформування депозитарної системи, спрямоване на зниження ризиків та вдосконалення механізмів обліку прав власності на цінні папери й розрахунків за угодами з ними. Однак, підкреслив  Дмитро Леонов, ці механізми ще мають бути випробувані на практиці. В таких умовах важливо, щоб Комісія переглянула принципи правозастосування щодо інституційних інвесторів у випадках, коли порушення допущене не з їхньої вини. Адже ці учасники ринку мають досить жорсткі нормативи щодо формування своїх портфелів.

*****

НКЦПФР розробила концепцію щодо створення механізмів
убезпечення фінансових активів

       НКЦПФР прийняла за основу концепцію щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів, повідомляє прес-служба регулятора. Як зазначається у повідомленні, в країнах Європейського Союзу та більшості інших країн світу, в умовах динамічного розвитку фінансового ринку та економіки в цілому, суб'єкти підприємств/банків з метою залучення нових джерел фінансування та мінімізації ризиків, пов’язаних з їх діяльністю, вдаються до застосування у своїй практиці фінансових інновацій, серед яких все більшої уваги привертає процес сек’юритизації активів. Так, сек’юритизація стає серйозною альтернативою як традиційному рефінансуванню, так і класичним методам інвестування та управління ризиками, оскільки надає низку переваг.
       Враховуючи це, документ передбачає механізм сек’юритизації (виведення активів із балансу підприємства/банку та їх рефінансування за допомогою емісії цінних паперів), а також забезпечення можливості переведення зобов’язань в цінні папери та розмежування активів професійних учасників фондового ринку та їх клієнтів.

*****

Регулятор удосконалив процедуру внутрішнього аудиту
в професійних учасниках фондового ринку

       НКЦПФР схвалила рішення «Про затвердження Положення про особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю) в професійних учасниках фондового ринку», повідомляє прес-служба Комісії.
       За словами директора департаменту контрольно-правової роботи НКЦПФР Олега Мисюри, створення та функціонування служби внутрішнього аудиту в професійних учасниках фондового ринку - це не просто вимога законодавства, а реальна нагальна необхідність. Адже такий підрозділ має бути в компанії власним «контролюючим органом», що допомагає прозоро, чесно та у чіткій відповідності до законодавства вести діяльність профучасника. Задля координування такої роботи Комісія підготувала відповідне Положення у новій редакції, що регламентує порядок та принципи створення підрозділу чи посади із внутрішнього аудиту в компанії - профучаснику фондового ринку.
       О. Мисюра також зазначив, що проектом нормативного акту уточнено вимоги до осіб, які не можуть бути працівниками структурного підрозділу, посадовою особою служби внутрішнього аудиту, а також порядок призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов’язки керівника структурного підрозділу або посадової особи служби внутрішнього аудиту у разі звільнення або відсутності зазначених осіб тощо.

*****

За станом на початок жовтня 2013 року в Україні було зареєстровано 1 972 корпоративних
та пайових інвестиційних фондів, з них, 353 КІФ та 1 619 ПІФ

       Згідно з даними НКЦПФР за станом на початок жовтня 2013 року Комісією було видано 1 403 ліцензії професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності, в тому числі: 576 ліцензій на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами; 354 ліцензії на провадження депозитарної діяльності зберігачів цінних паперів; 118 ліцензій на провадження діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 341 ліцензія на провадження діяльності з управління активами; 10 ліцензій на провадження діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів; 2 ліцензії на провадження розрахунково-клірингової діяльності; 2 ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.
       Кількість професійних учасників фондового ринку з урахуванням суміщення декількох видів професійної діяльності становила 1 006. При цьому 339 учасників були торговцем-зберігачем (113 банків), серед них 31 учасник - торговцем-зберігачем-реєстратором (16 банків). 15 учасників були зберігачами-реєстраторами. Два депозитарії мали ліцензії на розрахунково-клірингову діяльність.
       На звітну дату кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні становила 1 972, з них, 353 КІФ та 1 619 ПІФ.
       Обсяг залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку протягом січня-вересня поточного року становив 86,54 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2012 року цей показник збільшився на 16,52 млрд. грн.
       Протягом дев’яти місяців 2013 року НКЦПФР було зареєстровано 145 випусків акцій загальним обсягом 33,72 млрд. грн., що виявилося на 16,2 млрд. грн. більше результату аналогічного періоду 2012 року.
       Також, у звітному періоді Комісією було зареєстровано 183 випуски облігацій підприємств на загальну суму 25,99 млрд. грн. або на 2,77 млн. грн. більше показника аналогічного періоду 2012 року.
       Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР за січень-вересень поточного року, становив 23,84 млрд. грн., що на 9,94 млрд. грн. перевищило показник січня-вересня 2012 року. Обсяг зареєстрованих випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів зменшився на 8,81 млрд. грн. та дорівнював 2,99 млрд. грн.
       Обсяг торгів на вітчизняному біржовому ринку у січні-вересні 2013 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 186,7 млрд. грн. або у два рази та дорівнював 350,82 млрд. грн.
       Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на первинному ринку становив 2,09% від загального обсягу виконаних біржових контрактів, а на вторинному - 97,91%
       Найбільші обсяги торгів (257,29 млрд. грн. або 73,34% від загального обсягу) було зафіксовано з облігаціями внутрішньої державної позики.
       Обсяги торгів корпоративними облігаціями дорівнювали 36 млрд. грн., акціями - 35,38 млрд. грн., похідними цінними паперами - 16,18 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 5,1 млрд. грн., муніципальними облігаціями - 0,87 млрд. грн., іпотечними облігаціями - 1,6 млн. грн.
       Загальний обсяг угод, укладених на ФБ «Перспектива» у січні-вересні поточного року склав 229,66 млрд. грн., на ФБ ПФТС - 88,67 млрд. грн., а на КМФБ - 9,6 млрд. грн.
       Обсяги торгів на інших біржах були такими:; ПФБ - 9,35 млрд. грн.; «Українська біржа» - 9,16 млрд. грн.; УФБ - 2,72 млрд. грн.; СЄФБ - 799,9 млн. грн.; УМФБ - 670,17 млн. грн.; ФБ «ІННЕКС» - 181,36 млн. грн.; УМВБ - 1,35 млн. грн.

*****

У вересні 2013 року російські пайові інвестиційні фонди втратили
594,25 млн. руб., а у січні-вересні залучили 14,38 млрд. руб.

       Згідно з даними сайту Investfunds.ru у вересні 2013 року російські пайові інвестиційні фонди (відкриті та інтервальні) втратили 594,25 млн. руб. (за даними НБУ за станом на 1 жовтня 2013 року 1 російський рубль дорівнював 0,25 грн.). Відкриті фонди втратили 518,97 млрд. руб., а інтервальні фонди - 75,29 млн. руб. Відтік коштів з фондів акцій становив 504,45 млн. руб., з індексних фондів - 144,87 млн. руб., з фондів облігацій - 127,98 млн. руб., з фондів фондів - 43,61 млн. руб., з фондів товарного ринку - 9,99 млн. руб. При цьому змішані фонди залучили 127,93 млн. руб., а фонди грошового ринку - 108,71 млн. руб.
       У січні-вересні 2013 року був зафіксований приплив коштів у відкриті та інтервальні пайові Росії у сумі 14,38 млрд. руб. Відкриті фонди залучили 14,91 млрд. руб, а інтервальні - втратили 528,71 млн. руб. Приплив коштів у фонди облігацій становив 21,09 млрд. руб., у фонди грошового ринку - 258,75 млн. руб., у фонди фондів - 253,19 млн. руб. При цьому фонди акцій втратили 5,3 млрд. руб., змішані фонди - 918,09 млрд. руб., індексні фонди - 853,55 млн. руб., фонди товарного ринку - 144,02 млн. руб.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,3 пункту,
а Індекс українських акцій - на 18,84 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 25.10.2013 р.

Протягом вересня 2013 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася на 1,04%

       За станом на 30 вересня 2013 року державний та гарантований державою борг України становив 552 000 502,32 тис. грн. або $69 060 490,72 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 290 471 492,15 тис. грн. (52,62% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $36 340 734,66 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 261 529 010,18 тис. грн. (47,38%) або $32 719 756,06 тис., повідомляє Міністерство фінансів.
       Державний борг України дорівнював 450 952 377,53 тис. грн. (81,69%) або $56 418 413,30 тис. державний зовнішній борг - 210 107 894,19 тис. грн. (38,06%) або $26 286 487,45 тис., державний внутрішній борг - 240 844 483,34 тис. грн. (43,63%) або $30 131 925,85 тис.
       Гарантований державою борг України становив 101 048 124,80 тис. грн. (18,31%) або $12 642 077,42 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 80 363 597,96 тис. грн. (14,56%) або $10 054 247,21 тис.; гарантований внутрішній борг - 20 684 526,84 тис. грн. (3,75%) або $2 587 830,21 тис.
       Протягом вересня 2013 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 1,04% або на 5 664 433,77 тис. грн.

*****

Середня заробітна плата в Україні у вересні 2013 року дорівнювала 3 261 грн.

       За інформацією Державної служби статистики у вересні 2013 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 3 261 грн., що виявилося на 2,3% менше показника серпня 2013 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 2,3%. У вересні 2013 року у порівнянні із вереснем 2012 року середня номінальна заробітна плата зросла на 6,5%, а реальна - на 7,1%.
       У січні-вересні 2013 року середня номінальна заробітна плата становила 3 227 грн., що на 8,5% більше показника січня-вересня 2012 року. Реальна заробітна плата у порівнянні із аналогічним періодом минулого року зросла на 9,1%. Загальна кількість штатних працівників за вересень зменшилася на 0,3% і за станом на кінець місяця склала 10 098,1 тис. осіб.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією