Новини УАІБ

На конференції УАІБ обговорили проблеми та перспективи бізнесу з управління активами
інституційних інвесторів

      Обговоренню питань, які будуть визначати тренди розвитку фондового ринку та галузі управління активами найближчі кілька років, була присвячена  ХХVІІ науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу "Професійне управління активами", яка відбулася 13-16 червня 2013 року в Ялті. Участь у конференції взяли представники  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та її територіальних управлінь, Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, Міністерства фінансів України, Національного депозитарію, компанії-члени УАІБ, саморегулівні організації, біржі, USAID.
      Говорячи про сучасний стан фондового ринку та пріоритетні напрямки його реформування, Голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв звернув увагу на завдання Комісії з підготовки значного масиву нормативних актів, необхідних для реалізації нового законодавства, зокрема, й Закону «Про інститути спільного інвестування», який він охарактеризував як такий, що надасть вітчизняному спільному інвестуванню нової якості.
      Проривом у регулюванні інформаційної політики Комісії Д. Тевелєв назвав впровадження з початку нинішнього року електронної звітності. Знято дублювання даних, оновлено сайти, в тому числі розкрито реєстри щодо емісії цінних паперів, правопорушень на фондовому ринку, триває робота над Ліцензійним реєстром, готується запровадження  «єдиного вікна».
      Важливого значення регулятор надає контрольно-ревізійній діяльності та правозастосуванню. Планові перевірки повинні допомагати учасникам виявляти недоліки в роботі та грунтуватися на перевірці насамперед тих компаній, які мають суттєві ризики діяльності. Нині план перевірок готується на основі оцінки 6 ризиків, які визначені наказом Комісії. Також планується запровадження проведення безвиїзних перевірок на основі аналізу звітності та запиту додаткових матеріалів в електронній формі.
      Стосовно корпоративної реформи, то, як зазначив Д.Тевелєв, якщо вдасться запровадити корпоративні стандарти, навіть ціною зменшення кількості АТ, це буде добре. Нині у реєстрі - 25,5 тисяч АТ, з них лише 15 тис. зареєстрували випуски цінних паперів. З цих 15 тис. лише 8,2 тис. подають звітність і намагаються проводити свою діяльність у відповідності із законом. По 1,5 тис. АТ прийнято рішення про зупинку обігу цінних паперів. Ця проблема також стосується й ІСІ, оскільки папери «сплячих» АТ є і у портфелях ІСІ.
      На проблемах та перспективах бізнесу з управління активами інституційних інвесторів зупинився Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. Він наголосив, що фондовий ринок не може існувати без зрозумілої інвестиційної та податкової політики. І якщо на рівні регулювання в інвестиційного бізнесу є добра взаємодія з професійним регулятором, то ті ініціативи, які зараз пропонуються на рівні змін законодавства, зокрема податкового, зовсім інші.
      Д.Леонов наголосив на необхідності донести до всіх верств громадськості та зацікавлених осіб усі можливі наслідки прийняття нових змін до Податкового кодексу України.  «Питання зараз вже іде не про умови діяльності, а взагалі про існування ІСІ в Україні, його треба вирішувати дуже терміново», - наголосив він. Зі вступом у дію з початком 2014 року закону «Про ІСІ» дещо зміниться, але не так як очікувалося. Позитивні зміни в регулювання діяльності ІСІ зведуться нанівець податковим навантаженням як на інвесторів, так і на належні їм інвестиції. Отже, якщо буде незручно клієнтам, більшості ІСІ не буде. Папери «сплячих» АТ у портфелях ІСІ уже давно переоцінені в нуль та не впливають на поточну діяльність фондів, а от папери, які «переоцінені» внаслідок їх обігу на біржі, дуже небезпечні. Бажання оподатковувати такі «ринкові дооцінки» як прибуток по цінних паперах зробить неконкурентними послуги не тільки ІСІ, але й усіх інституційних інвесторів (НПФ, страхових компаній тощо). У сукупності із розповсюдженням на обіг цінних паперів ІСІ акцизного оподаткування ці «податкові новації» можуть вбити більшість ІСІ. За цих умов у сфері діяльності з управління активами, порівняно перспективними залишаються управління активами пенсійних фондів (з огляду на майбутнє запровадження державного накопичувального рівня пенсійної системи), а також послуги з  управління активами інших інституційних інвесторів.
      Говорячи про запровадження системи перевірок з боку НКЦПФР на основі оцінки ризиків як про позитивну новацію, Д.Леонов звернувся з пропозицією до регулятора розповсюдити оцінку ступеня ризику й на правозастосування. Необхідна диференціація санкцій за ступенем оцінки їх наслідків, впливу правопорушень на інтереси клієнтів. Відповідно, наслідки застосування санкцій різного ступеня мають бути також різні. Зараз два навіть технічні порушення є підставою для позбавлення компанії ліцензії. Таким чином кинутими можуть залишатися КІФи, НПФ, ПІФи. На погляд УАІБ, ліцензійні умови діяльності з управління активами у цих питаннях також слід вдосконалити. Асоціація також подала пропозиції щодо можливості делегування окремих повноважень Комісії, в т.ч. у сфері встановлення рівня достатності капіталу, звітності, тощо. Можливо делегування УАІБ певних повноважень також дозволить пом’якшити рішення таких проблемних питань у сфері правозастосування, сказав він.
      Розвитку недержавного пенсійного забезпечення присвятив свій виступ член Нацфінпослуг Сергій Бірюк. Він проаналізував стан та динаміку загальних показників, які характеризують систему недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, зазначив, що  на  кінець  І  кварталу  2013 року кількість учасників НПФ становила 587 396 особи, протягом  кварталу вона збільшилася на 2,6 тис. осіб, або на 0,4 % у порівнянні з 2012 роком. Він зауважив, що учасниками фондів стають, в основному, особи вікової категорії 45-55 років, які не встигають накопичити належні суми пенсійних коштів для здійснення таких виплат на визначений строк. Також у системі НПЗ серед вкладників спостерігається тенденція до скорочення або тимчасового припинення сплати внесків на користь своїх учасників, що спричинена нестабільною економічною ситуацією у країні. Говорячи про накопичувальний рівень пенсійної реформи, Сергій Бірюк наголосив, що для його розвитку явно не вистачає фінансових інструментів.  
      С.Бірюк звернув увагу на те, що у диверсифікованих ІСІ та НПФ різна структура активів. Акції й облігації, які за даними НКЦПФР та УАІБ здебільшого формують портфелі ІСІ, мінімально представлені в активах НПФ, що свідчить про різні підходи керуючих до управління цими фондами. Перспективними для пенсійних фондів можуть стати векселі і похідні – за умови прийняття змін до законодавства. Підготовлений Мінекономрозвитку  проект Закону «Про похідні» дозволяє включати певні деривативи до портфелів пенсійних фондів як 3-го, так і 2-го рівнів.
      Також Сергій Бірюк проінформував учасників конференції, що інші сегменти фінансового ринку також зацікавлені у розвитку інвестиційного напрямку, зокрема, проект нової редакції закону «Про страхування» передбачає інвестиційне страхування, є намагання оживити проект закону «Про фонди банківського управління».  С. Бірюк побажав присутнім «створювати свій тренд, нав’язувати його іншим, щоб вам на нав’язували чужий».
      Про нестабільність правової бази, постійну зміну стратегічних пріоритетів, які створили чимало проблем на фондовому ринку, говорив на конференції член Ради УАІБ Юрій Білецький. «Наймобільніший ринок не може правильно розвиватися без постійності у правилах, зазначив він. Нестача у кількості та різноманітті нових інструментів фондового ринку зменшує його гнучкість і, відповідно, доступність для потенційних інвесторів. Через новації у нормативній базі для деяких інструментів звужується спектр їхнього використання. Фондовий ринок має потребу у високій політичній, управлінській та інфраструктурній стабільності, інакше він буде відображати лише вольові, а значить технологічні сторони економічного процесу. Лише в цьому випадку інвестор на фондовому ринку буде усвідомлювати, що він працює у прозорому і справедливому середовищі, наголосив Ю.Білецький.
      У рамках конференції відбувся круглий стіл «Проблемні питання та новації у регулюванні діяльності КУА та ІСІ у 2014 році», у якому взяла участь керівник профільного Департаменту НКЦПФР О.Симоненко.
      Значна увага на конференції була приділена також обговоренню впровадження процедур внутрішнього контролю та побудові системи управління ризиками в КУА, трансформації депозитарної системи, завданням Центрального депозитарію щодо забезпечення захисту інвестицій, питанням запровадження в Україні інституту кваліфікованих інвесторів та компенсаційних механізмів захисту інвестицій, реформуванню інфраструктури фондового ринку, інструментам для інституційних інвесторів, перспективам недержавного пенсійного забезпечення.
      Завершив роботу конференції майcтер-клас «Побудова системи управління ризиками в КУА», який провів президент Інституту корпоративного управління, професор Олександр Мертенс.

*****

Парламент прийняв за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств»

      Верховна Рада України прийняла за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств» (реєстраційний №2037), розроблений НКЦПФР та внесений Кабінетом Міністрів.
      Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського та Цивільного кодексів, законів «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок» та деяких інших законодавчих актів, які спрямовані на подальше удосконалення корпоративного управління в акціонерних товариствах, підвищення захисту прав акціонерів, а також адаптацію національного законодавства до директив Європейського Союзу.
      Зокрема, зміни до Закону «Про акціонерні товариства» передбачають:
- удосконалення механізму визначення ринкової вартості цінних паперів; врегулювання питання щодо проведення загальних зборів акціонерів, у тому числі щодо голосування на загальних зборах акціонерного товариства, діяльності лічильної комісії та скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства, складення протоколу про підсумки голосування та проведення загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування (опитування); реалізацію акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій;
- запровадження механізму повідомлення акціонерів через депозитарну систему України; обов’язкове прийняття рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження у разі припинення повноважень голови виконавчого органу та функціонування корпоративного секретаря акціонерного товариства;
- заборону акціонерним товариствам придбавати власні акції під час їх розміщення;
- зобов’язання публічного акціонерного товариства, що пройшло процедуру включення акцій до біржового списку, залишатися у такому списку хоча б на одній фондовій біржі тощо.
      Крім того, з метою спрощення процедури та скороченню витрат часу при приватному розміщенні акцій проектом пропонується запровадити механізм обмеження переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії у разі прийняття загальними зборами акціонерів рішення про відмову від використання переважного права.
      За словами Голови НКЦПФР Дмитра Тевелєва, цей законопроект є визначальним та необхідним для розвитку фондового ринку, оскільки дозволить підвищити показники України у рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу», а також сприятиме підвищенню відповідальності учасників фондового ринку та зменшенню маніпуляцій на ньому.

*****

Мінекономрозвитку оприлюднило проект закону
«Про похідні фінансові інструменти (деривативи)»

      Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило проект закону «Про похідні фінансові інструменти (деривативи)». Основною метою документа є сприяння становленню в Україні ефективного ринку похідних фінансових інструментів та стимулювання його розвитку.
      Новий проект закону регулює відносини, що виникають під час укладення та виконання похідних фінансових інструментів (деривативів), визначає поняття і класифікацію деривативів, а також встановлює принципи їх державного регулювання.
      Згідно із ним, дериватив - це договір, який передбачає одне або декілька таких зобов’язань: обов’язок однієї або кожної із сторін одноразово або періодично сплачувати суми коштів (у тому числі у разі пред’явлення вимоги іншою стороною) в залежності від значення базового показника; обов’язок однієї із сторін на умовах, визначених при укладенні договору, у разі пред’явлення вимоги іншою стороною у майбутньому купити або продати базовий актив або укласти інший дериватив; обов’язок однієї сторони здійснити відчуження базового активу на користь іншої сторони у визначений час у майбутньому та обов'язок іншої сторони прийняти та оплатити такий базовий актив.
      До базових активів деривативу належать продукція, емісійні цінні папери (у тому числі іноземних емітентів) та інші фінансові інструменти, валюта України, іноземна валюта, банківські метали, грошове право вимоги, інше майно (послуги), яке визначається базовим активом у нормативно-правових актах регуляторного органу в межах його повноважень.
      Базовий показник деривативу - це ціна базового активу (в тому числі курс відповідної валюти), ціна послуги, процентна ставка, індекс (в тому числі біржовий індекс), показники статистичної інформації (що визначаються незалежно від сторін деривативу), фізичні, біологічні, хімічні показники стану навколишнього середовища, інші показники, які визнаються базовими показниками у нормативно-правових актах регуляторного органу в межах його повноважень.
      Законопроект поділяє деривативи на такі види як опціон, своп, ф’ючерс та форвард. При цьому за типом базового активу та (або) базового показника деривативи поділяються на деривативи грошового ринку, товарні деривативи, фондові деривативи та інші деривативи.
      Передбачається, що державне регулювання ринку деривативів здійснюватимуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк та центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції з регулювання товарного біржового ринку в межах їх повноважень.
      Законопроектом вносяться зміни до Господарського та Цивільного кодексів, законів «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про банки і банківську діяльність».

*****

НКЦПФР схвалила зміни до порядку складання та розкриття інформації КУА та особами,
які управляють активами НПФ

      НКЦПФР схвалила проект рішення «Про затвердження Змін до Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», повідомляє прес-служба Комісії.
      За словами директора департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР Оксани Симоненко, ці зміни розроблені з метою приведення Положення у відповідність норм законів «Про інститути спільного інвестування» та «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Так, документ встановлює вимоги щодо термінів подання розрахунків обов’язкових до виконання пруденційних нормативів діяльності КУА та особами, що здійснюють управління активами НПФ, а також щодо термінів подання щоденного розрахунку вартості чистих активів ІСІ, щорічної інформації про результати діяльності ІСІ, складу фінансової звітності ІСІ та нерегулярної інформації ІСІ.
      Окремими нормами визначені особливості розкриття інформації про результати діяльності та розрахунку вартості чистих активів ІСІ та річної фінансової звітності КУА.
      Прийняття регуляторного акту сприятиме вдосконаленню порядку розкриття інформації КУА та захисту прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання порушень чинного законодавства на ринку цінних паперів.

*****

Регулятор завершив роботу над механізмом надання дозволу на розміщення та обіг
цінних паперів українських емітентів за межами України

      НКЦПФР прийняла проекти рішень «Про затвердження Порядку надання дозволу на розміщення та обіг цінних паперів українських емітентів за межами України» і «Про врегулювання питання обслуговування операцій з цінними паперами українських емітентів, які розміщені та знаходяться в обігу за межами України», повідомляє прес-служба Комісії.
      Як зазначила директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка, Порядк надання дозволу на розміщення та обіг цінних паперів українських емітентів повністю відповідає нормам чинного законодавства про цінні папери та фондовий ринок. У процесі його підготовки були враховані пропозиції та зауваження зацікавлених державних органів. Документ врегульовує питання розміщення цінних паперів українських компаній  за межами України і Комісія сподівається, що вихід вітчизняних компаній на іноземні фондові майданчики надасть їм  можливість ефективно залучати додаткові фінансові ресурси.
      Порядок визначає механізм видачі дозволу на розміщення та обіг цінних паперів українських емітентів за межами України, перелік документів, які надаватимуться компаніями до Комісії, та регламентує вимоги регулятора до цих учасників ринку.
      Інший документ, схвалений Комісією, щодо обслуговування операцій з цінними паперами, які розміщені та перебувають в обігу поза територією України, встановлює вимоги до обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах. Зокрема, умови проведення депозитарними установами адміністративних операцій доповнено нормою щодо умов відкриття Національним депозитарієм України рахунку на ім’я іноземної депозитарної установи.
      Також нормативним актом встановлюється перелік документів, які має подати іноземна депозитарна установа для відкриття рахунку в цінних паперах в НДУ. При цьому вимоги до обслуговування операцій на рахунках у цінних паперах доповнено нормами щодо порядку проведення операцій НДУ після отримання ним копії рішення Комісії про видачу дозволу на обіг цінних паперів українського емітента за межами України та розпоряджень клієнта-зберігача, іноземної депозитарної установи на переказ цінних паперів українського емітента з рахунку цього зберігача на рахунок у цінних паперах іноземної депозитарної установи в НДУ.

*****

Комісія розробила порядок анулювання викуплених акцій
без зміни розміру статутного капіталу

      НКЦПФР ухвалила проект рішення «Про затвердження Порядку анулювання викуплених акціонерним товариством акцій без зміни розміру статутного капіталу», повідомляє прес-служба Комісії.
      Документ було розроблено з метою реалізації норми статті 17 Закону України «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що акціонерне товариство в порядку, встановленому НКЦПФР, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу.
      Проектом нормативно-правового акта встановлюється механізм анулювання викуплених акціонерним товариством акцій та підвищення номінальної вартості решти акцій без зміни розміру статутного капіталу. Крім того, документом визначаються строки та порядок реєстрації Комісією випуску акцій нової номінальної вартості, а також перелік документів, які подаються до регулятора для реєстрації випуску акцій.
      У минулому році Комісія затвердила Порядок анулювання викуплених акцій акціонерним товариством акцій та зменшення статутного капіталу.

*****

НКЦПФР врегулювала питання оплати ліцензій
на здійснення депозитарної діяльності

      НКЦПФР прийняла проект рішення «Про затвердження роз’яснення «Щодо застосування пункту 7 розділу VI Закону України «Про депозитарну систему України», повідомляє прес-служба Комісії.
      За словами авторів документу, він був прийнятий з метою врегулювання питання оплати за видачу ліцензій на види діяльності, які передбачені законом «Про депозитарну систему України».
      Згідно з роз’ясненням, юридичні особи, які до дня опублікування закону «Про депозитарну систему України», тобто до 11 жовтня 2012 року, здійснювали депозитарну діяльність на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, при подачі до Комісії заяви та пакету документів на отримання нових ліцензій у зв’язку з прийняттям цього закону не зобов’язані здійснювати оплату за видачу відповідних ліцензій.

*****

Міністерство фінансів у травні 2013 року здійснило розміщення ОВДП
на суму 3,2 млрд. грн. та $0,8 млрд.

      У травні 2013 року Міністерство фінансів здійснило розміщення облігацій внутрішньої державної позики на суму 3,2 млрд. грн. та $0,8 млрд., повідомляє Національний банк. В цілому, з початку року було здійснено розміщення ОВДП в національній валюті на суму 19,4 млрд. грн. та в іноземній валюті на суму $3,2 млрд.
      Середньозважена дохідність за ОВДП у національній валюті під час первинного розміщення становила 14,16% річних, а в іноземній - 7,64%. З початку року середньозважена дохідність за ОВДП в національній валюті дорівнювала 13,44%, а в іноземній валюті - 7,81%.
      Також у поточному році Міністерство фінансів здійснило випуск ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» (згідно з відповідною постановою Кабінету Міністрів) на загальну суму 8 млрд. грн. з дохідністю 14,3% річних.
      Погашення та сплата доходу за ОВДП здійснювалися своєчасно та в повному обсязі, який з початку року становив 23,7 млрд. грн., у тому числі основний борг - 15,2 млрд. грн., сплата доходу - 8,5 млрд. грн.
      За станом на початок червня 2013 року загальний обсяг ОВДП за сумою основного боргу, які знаходилися у обігу, дорівнював 222,11 млрд. грн. З них, облігації обсягом 126,87 млрд. грн. перебували у власності НБУ, обсягом 82,33 млрд. грн. - у власності банків, обсягом 4,77 млрд. грн. - у власності нерезидентів, обсягом 8,15 млрд. грн. - у власності інших структур.

*****

ФДМУ затвердив єдиний план-графік продажу державних
пакетів акцій до кінця поточного року

      Фонд державного майна своїм наказом затвердив єдиний план-графік виставлення на продаж у 2013 році об‘єктів груп В, Г на конкурсах та біржових торгах.
      Зокрема, у серпні планується оголосити конкурси з продажу 60,77% акцій ВАТ «Донбасенерго», у вересні - 55,77% акцій ВАТ «Сєверодонецький приладобудівний завод», 51,03% акцій ВАТ «Полтавський завод газорозрядних ламп», 60,8% акцій ВАТ «Макіївський металургійний завод», 50,9% акцій ВАТ «Тернопільобленерго», 75% акцій ПАТ «Волиньобленерго», 60,2% акцій ВАТ «Запоріжжяобленерго», 60,001% акцій АК «Харківобленерго», 65,009% акцій ПАТ «Хмельницькобленерго», 65% акцій ПАТ «Миколаївобленерго».
      У жовтні планується оголосити приватизаційні конкурси з продажу 90,8% акцій ВАТ «Азовкабель», у листопаді - 50% акцій ВАТ НВФ «Луганські акумулятори», у грудні - 25% акцій ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів».
      Відповідно до приватизаційного законодавства, умови продажу пакетів акцій цих та низки інших підприємств, включених до графіку, потребують погодження Кабінетом Міністрів, для чого ФДМУ проводиться відповідна робота.
      Також, відповідно до графіку, на біржові торги планується виставити такі підприємства: у серпні - по 5% акцій АК «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго» та ПАТ «Миколаївобленерго», у вересні - 46% акцій ВАТ «Черкасиобленерго», у грудні - по 25% акцій ВАТ ЕК «Одесаобленерго» та ПАТ «Сумиобленерго».

*****

У травні 2013 року російські пайові інвестиційні фонди залучили
3,13 млрд. руб., а у січні-травні - 5,91 млрд. руб.

      Згідно з даними сайту Investfunds.ru у травні 2013 року російські пайові інвестиційні фонди (відкриті та інтервальні) залучили 3,13 млн. руб. (за даними НБУ за станом на 1 червня 2013 року 1 російський рубль дорівнював 0,25 грн.). Відкриті фонди залучили 3,17 млрд. руб., а інтервальні фонди - втратили 36,14 млн. руб. Приплив коштів у фонди облігацій становив 3,3 млрд. руб., а у фонди фондів - 1,27 млн. руб. При цьому змішані фонди втратили 110,29 млн. руб., фонди товарного ринку - 25,47 млн. руб., індексні фонди - 20,68 млн. руб., фонди акцій - 9,34 млн. руб., фонди грошового ринку - 3,49 млн. руб.
      У січні-травні 2013 року приплив коштів у відкриті та інтервальні пайові інвестиційні фонди Росії становив 5,91 млрд. руб. Відкриті фонди залучили 6,28 млрд. руб, а інтервальні - втратили 368,74 млн. руб. Приплив коштів у фонди облігацій становив 12,63 млрд. руб., а у фонди фондів - 180,84 млн. руб. При цьому фонди акцій втратили 4,49 млрд. руб., індексні фонди - 1,23 млрд. руб., змішані фонди - 998,08 млн. руб., фонди товарного ринку - 109,39 млн. руб., фонди грошового ринку - 79,82 млн. руб.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,31 пункту,
а Індекс українських акцій – знизився на 11,47 пункту

*****

За І квартал 2013 року валовий зовнішній борг України зріс на $1,2 млрд.

      За станом на початок квітня 2013 року валовий зовнішній борг України дорівнював $136,3 млрд. (76,9% від ВВП), повідомляє Національний банк. Зростання обсягу зовнішнього боргу протягом І кварталу 2013 року на $1,2 млрд. було зумовлено покращенням доступу вітчизняних позичальників до світових ринків капіталу в умовах їх високої ліквідності.
      Зовнішні зобов’язання секторів загального державного управління та органів грошово-кредитного регулювання зменшилися з початку року на $0,7 млрд. до $31,5 млрд. (17,8% від ВВП).
      Зовнішній борг банківського сектору України протягом І кварталу залишився практично незмінним і за станом на 1 квітня 2013 року дорівнював $21,9 млрд. (12,3% від ВВП).
      Зовнішній борг інших секторів економіки (включно з міжфірмовим боргом) за І квартал 2013 року збільшився на 1,6 млрд. до $82,9 млрд. (46,8% від ВВП). У звітному періоді питома вага боргу інших секторів економіки (включно з кредитами від прямих інвесторів) у загальному обсязі валового зовнішнього боргу України зросла до 60,8%. В свою чергу, частка боргу банківського сектору становила 16,1%.
      У структурі валового зовнішнього боргу 75% від загального обсягу боргу припадали на довгострокові зобов’язання. Основною валютою зовнішніх запозичень України за станом на 1 квітня 2013 року залишався долар США (76,2%). Частки зобов’язань в євро та російських рублях на початок ІІ кварталу 2013 року становили відповідно 10,5% та 2,6%. Питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ з 9.5% дорівнювала 8,2%. Частка зовнішньої заборгованості в гривнях залишалася незначною та становила 2% від валового обсягу боргу.

*****

У травні 2013 року Індекс промислового виробництва в Україні
становив 90,7%, а з початку року - 94,8%

      Згідно з даними Державної служби статистики у травні 2013 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року Індекс промислового виробництва в Україні становив 90,7% (з початку року - 94,8%). При цьому у травні поточного року у порівнянні із квітнем спостерігалося падіння промислового виробництва на 5,6%.
      У добувній промисловості та розробленні кар’єрів у травні 2013 року у порівнянні із травнем 2012 року відбулося падіння промислового виробництва на 4% (з початку року - на 1,2%), у переробній промисловості - на 12,7% (з початку року - на 7,3%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - на 3,8% (з початку року - на 4,5%).

*****

У січні-травні 2013 року підприємствами України було виконано
будівельних робіт на суму 18,2 млрд. грн., що на 17,8% менше обсягів будівництва
у відповідному періоді 2012 року

      У січні-травні 2013 року підприємствами України було виконано будівельних робіт на суму 18,2 млрд. грн., що на 17,8% менше обсягів будівництва у відповідному періоді 2012 року, повідомляє Державна служба статистики.
      За характером будівництва обсяги робіт розподілились таким чином: роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали 83,7% від загального обсягу, решта - з капітального і поточного ремонтів (8,8% та 7,5% відповідно). У січні-травні найбільші обсяги будівельних робіт були виконані у Києві, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією