Новини УАІБ

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів"

19 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів". За це рішення проголосували 285 народних депутатів.

Як повідомляється на сайті парламенту, Закон регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Дія цього Закону не поширюється на діяльність оператора ринку електричної енергії, оператора системи передачі, оператора газотранспортної системи та на відносини, пов’язані з  функціонуванням ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", функціонуванням ринку природного газу відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та функціонуванням сфери теплопостачання відповідно до Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг". Відносини, пов’язані з діяльністю у сферах енергетики та комунальних послуг, регулюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Закон  передбачає комплексне врегулювання питань: функціонування ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів; функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також розбудови їх інфраструктури; забезпечення захисту прав власників облігацій, зокрема, шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій, у відповідності до найкращих світових практик.

Законом для цього викладено у новій редакції закони України «Про товарну біржу» та «Про цінні папери та фондовий ринок», змінивши назву останнього на Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також внесено відповідні зміни до Цивільного, Господарського і Кримінального кодексів, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про акціонерні товариства» та значної кількості інших законодавчих актів України.

Проект Закону зареєстровано за №2284.

Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім окремих норм, які запрацюють після його опублікування чи у 2022 та 2023 роках.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення за 1-й квартал 2020 року

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг оприлюднила на своєму сайті основні показники та аналіз діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення станом на 30 березня 2020 року. 

Згідно повідомлення, станом на 31.03.2020 у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 63 недержавні пенсійні фонди та 22 адміністратори НПФ, а також інформація про 1 одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого недержавного пенсійного фонду та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

Недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 10 регіонах України. Найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві – 45, або 71,4% від загальної кількості зареєстрованих НПФ.

Станом на 31.03.2020 адміністраторами недержавних пенсійних фондів укладено 79,6 тис. шт. пенсійних контрактів, що більше на 13,1% (9,2 тис. шт.) порівняно зі станом на 31.03.2019.

Структура пенсійних контрактів станом на 31.03.2020:

- з вкладниками – фізичними особами – 72,7 тис. шт.;

- з вкладниками фізичними особами-підприємцями – 0,1 тис. шт.;

- з вкладниками – юридичними особами – 6,8 тис. шт.

Збільшення кількості пенсійних контрактів у І-му кварталі 2020 року у порівнянні з І-м кварталом 2018-2019 років пов'язане передовсім зі збільшенням або зменшенням пенсійних контрактів з фізичними особами. Так:

- порівняно зі станом на 31.03.2019 збільшення кількості контрактів з фізичними особами станом на 31.03.2020 становило 14,5 % (9,2 тис. шт.).

- порівняно зі станом на 31.03.2018 збільшення кількості контрактів з фізичними особами станом на 31.03.2020 становило 34,6% (18,7 тис. шт.) та зменшення з юридичними — 1,4% (0,1 тис. шт.).

Пенсійні контракти станом на цей період укладено з 83,3 тисячі вкладників, з яких:

- юридичні особи – 2,1 тисячі, або 2,5% від загальної кількості

вкладників,

- фізичні особи – 81,2 тисячі, або 97,5%.

Кількість вкладників збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2019 року на 28,4% (18,4 тис. вкладників) та станом на 31.03.2019 порівняно з аналогічним періодом 2018 року - на 18,6% (10,2 тис. вкладників).

Загальна кількість вкладників за період з 31.03.2019 по 31.03.2020 зросла за рахунок збільшення кількості вкладників фізичних осіб на 29,3%.

Станом на кінець березня 2020 загальна кількість учасників НПФ становила 878,3 тис. осіб (станом на 31.03.2019 – 858,4 тис. осіб), з яких отримали/ отримують пенсійні виплати 84,9 тис. осіб (9,7% від загальної кількості учасників).

Переважну більшість учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 56,7%, та особи вікової групи від 50 до 60 років, що становили 25,7%. Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 16,8%, вікової групи до 25 років – 0,8%.

У кожній віковій групі більшість становлять чоловіки, а саме 57,7% від загальної кількості учасників НПФ. Причому у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищує кількість жінок у 1,8 раза.

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) станом на 31.03.2020 становили 986,7 млн. грн., що на 17,2% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 31.03.2020 було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 84,9 тисячі учасників, тобто 9,7% від загальної кількості учасників, які отримали/ отримують пенсійні виплати.

Сума пенсійних внесків станом на цей період становить 2 219,1 млн. грн., збільшившись на 9,0% (182,7 млн. грн.) в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Середній розмір пенсійного внеску за 3 місяці 2020 року на одного вкладника:

- юридичну особу та фізичну особу - підприємця становить 19 572,76 гривні;

- фізичну особу становить 200,07 гривні.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на кінець березня 2020 становила 3 106,5 млн. грн., що на 9,8%, або на 276,7 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року та на 25,0%, або на 621,3 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

У 1-му кварталі 2020 року переважними напрямками інвестування пенсійних активів стали цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (43,0%), депозити в банках (41,5% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (6,0%), об’єкти нерухомості (2,8%), акції українських емітентів (1,4%).

Станом на 31.03.2020 відбувся приріст вкладень в банківські метали (на 105,4%), у грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках (на 31,0%), та в об’єкти нерухомості (на 16,1%). При цьому, значно зменшився обсяг активів, що вкладені в облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (на 30,8%), в акції іноземних (на 22,5%) та українських (на 8,0%) емітентів.

Крім того, відбулося інвестування у цінні папери, дохід за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства, які складають 0,9% (29,3 млн. грн.) від загальної вартості активів.

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, на цей період становив 2 165,1 млн. грн., збільшившись у порівнянні з таким же періодом 2019 на 299,2 млн. грн., або на 16,0%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 31.03.2020 зросли на 18,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 406,3 млн. грн., або 13,1% від загальної вартості активів НПФ. За період з 31.03.2019 по 31.03.2020 такі витрати зросли на 18,2% (62,7 млн. грн.) за рахунок надання послуг з управління активами НПФ на 32,0 млн. грн. (16,4%), з адміністрування НПФ на 21,9 млн. грн. (22,3%), послуг зберігача на 4,4 млн. грн. (22,6%), проведення планових аудиторських перевірок на 1,8 млн. грн. (27,7%), пов'язаних із здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами на 0,8 млн. грн. (19,0%) та надання інших послуг, передбачених чинним законодавством з НПЗ, на 1,8 млн. грн. (9,1%).

Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 31.03.2020 припадає на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів – 55,9% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду становили 29,6% від загальної суми витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів. Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду – 5,9% від загальної суми витрат.

Детальніша інформація на сайті Держфінпослуг.

*****

НКЦПФР про реєстрацію  випуску цінних паперів у січні-квітні 2020 року

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-квітні 2020 року, становив 27,36 млрд грн, що більше на 16,98 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (10,38 млрд грн).

Протягом січня-квітня 2020 року Комісія зареєструвала 13 випусків акцій на суму 956,02 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 198,58 млн грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у квітні 2020 року, зареєстровано: випуски ПРаТ СК «ВУСО» на суму 90 млн грн, АТ «Українська біржа» на суму 25 млн грн.

Комісією протягом січня-квітня 2020 року зареєстровано 26 випусків облігацій підприємств на суму 10,97 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 9 млрд грн.

*****

НКЦПФР про реєстрацію випусків цінних паперів ІСІ у січні-квітні 2020 року

Протягом січня-квітня 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 1,62 млрд грн, що менше на 68,50 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Протягом січня-квітня 2020 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 13,81 млрд грн, що більше на 7,71 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 30.04.2020 становить 63 інститути спільного інвестування, серед них:

51 корпоративних інвестиційних фондів;

12 пайових інвестиційних фондів

з них вилучено з ЄДРІСІ 1 пайовий та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

*****

У парламенті зареєстровано законопроєкт, яким пропонується замінити податок на прибуток на податок на виведений капітал

У Верховній Раді зареєстровано проєкту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств".

У законопроєкті, зареєстрованому 0 , передбачено запровадження нових правил оподаткування прибутку підприємств дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов'язку, йдеться у Пояснювальній записці до законопроєкту.

Зокрема, передбачається прозоре регулювання оподаткування іноземних компаній та введення низки ефективних антиофшорних заходів. Класичні схеми виводу капіталу (проценти, роялті, інвестиції за кордон) стають прямими об’єктами оподаткування, що унеможливлює розмивання податкової бази та виведенню коштів з-під оподаткування в Україні. Законопроект забезпечує ефективну протидію зловживанням положеннями податкових конвенцій, оскільки податок на виведений капітал не є податком на репатриацію та, відповідно, не є предметом податкових конвенцій.

Впровадження ефективних механізмів адміністрування податку контролюючими органами із застосуванням автоматизованого аналізу податкової інформації та інтелектуальної перевірки з використанням інформаційних технологій запобігатиме заниженню бази оподаткування та ухиленню від оподаткування в Україні та, як наслідок, забезпечить підвищення рівня капіталізації підприємств і підприємницької активності, створення потужного стимулу для залучення інвестицій в економіку України та економічного зростання.

Імплементація податку на виведений капітал забезпечить оподаткування усіх операцій, спрямованих на виведення капіталу з бізнесу, зокрема шляхом сплати дивідендів особам, які не є платниками податку на виведений капітал.

Згідно прогнозу авторів законопроєкту, його прийняття сприятиме спрощенню ведення бізнесу та податкового адміністрування, зменшенню адміністративного тиску на платників податків з боку контролюючих органів, спрямуванню прибутку підприємств на розвиток і техніко-технологічне оновлення власного виробництва, створенню умов для детінізації економіки та стимулів до нарощування інвестиційної активності, що в цілому забезпечить оздоровлення та посилення конкурентоспроможності економіки України.

*****

Валовий внутрішній продукт України у першому кварталі 2020 року зменшився

Реальний валовий внутрішній продукт у І-му кварталі 2020 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 0,7%, а порівняно з І-м кварталом  2019 р. – на 1,3%, повідомляє Державна служба статистики.

Номінальний валовий внутрішній продукт становив 845,8 млрд.грн, а ВВП у розрахунку на одну  особу – 20203 грн.

*****

У першому кварталі 2020 фактичне падіння економіки було суттєвішим за оцінку НБУ

Як повідомляється у Коментарі Національного банку щодо зміни реального ВВП у першому кварталі 2020 року, фактичне падіння економіки було суттєвішим за оцінку НБУ, опубліковану в Інфляційному звіті за квітень 2020 року (0,5%). Це пов’язано з повільнішим зростанням споживчого та інвестиційного попиту в цей період, ніж очікувалося.

Вагомим фактором падіння ВВП було падіння інвестицій. Валове нагромадження основного капіталу скоротилося на 21,4% в річному вимірі. Такі значні темпи падіння інвестицій востаннє спостерігалися під час кризи 2014-2015 років.

До початку коронакризи українські підприємства мали позитивні ділові очікування. Більшість підприємств очікували поліпшення свого фінансового стану, зростання інвестиційних видатків на будівельні роботи, машини, обладнання та інвентар. Проте через коронакризу очікування не виправдалися, у тому числі через коронакризу.

У I кварталі 2020 року вперше з 2016 року великі та середні підприємства сформували чистий збиток у сумі 4,9 млрд грн. Частка збиткових підприємств зросла до 41% порівняно з 27% у І кварталі 2019 року.

Погіршення фінансових результатів бізнесу стало однією з основних причин падіння інвестицій, адже 65% капітальних інвестицій фінансуються за рахунок власних коштів підприємств. Серед інших причин падіння інвестицій: запровадження карантинних обмежень таневизначеність законодавчого поля щодо відкриття ринку землі та зеленої енергетики, йдеться у коментарі НБУ.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією