Новини УАІБ

Рада УАІБ прийняла рішення провести позачергові Загальні збори членів УАІБ 10 липня 2020 року шляхом письмового опитування

09 червня 2020 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Засідання проходило у дистанційному режимі за допомогою конференц-платформи ZOOM і було присвячене підготовці та проведенню позачергових Загальних зборів членів УАІБ.

Як зазначив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, необхідність проведення позачергових Загальних зборів має на меті прийняття членами Асоціації низки рішень для отримання УАІБ статусу ОПУ та СРО професійних учасників фондового ринку за видом професійної діяльності – діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Перший заступник Генерального директора УАІБ Ольга Трипольська ознайомила присутніх з проєктами змін до Етичного кодексу УАІБ, Положення про членство в УАІБ та Положення про збір та обробку інформації, яка надається до УАІБ.

Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко представив членам Ради проєкт Напрямів діяльності УАІБ як СРО адміністраторів НПФ на 2020-2021 роки та проєкт Правил ведення адміністратором недержавного пенсійного фонду персоніфікованого обліку учасників НПФ. 

Після обговорення члени Ради прийняли рішення провести позачергові Загальні збори членів УАІБ шляхом письмового опитування 10 липня 2020 року (дата проведення підрахунку голосів за результатами письмового опитування). 

Учасники засідання затвердили порядок денний позачергових Загальних зборів членів УАІБ шляхом письмового опитування, а також призначили робочі органи Зборів та схвалили низку необхідних документів, які будуть винесені на розгляд позачергових Загальних зборів.

Члени Ради також обговорили питання подання звітності адміністраторів недержавних пенсійних фондів до НКЦПФР і доручили Дирекції УАІБ провести консультації з НКЦПФР щодо  впровадження програмного забезпечення для адміністраторів НПФ, необхідного для подання звітності до регулятора.

            Повідомлення та інші матеріали позачергових Загальних зборів розіслано членам УАІБ.

            Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на 09липня 2020 року.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності ринку управління активами в Україні за 1-й кв. 2020 року. Інститути спільного інвестування

            Попри стрімке зростання світової, а також внутрішньоекономічної турбулентності через експоненційну динаміку поширення пандемії covid-19 і, як наслідок, – волатильності на фондових ринках у березні 2020 року та подальший спад промислового виробництва в Україні та світі, українська галузь управління активами, зокрема інститутів спільного інвестування, загалом прискорила зростання. Воно відновилося в усіх секторах ІСІ за типами фондів і способами розміщення.

            Ключовими трендами індустрії управління активами в Україні у 1-му кварталі 2020 року були:

• Збільшення кількості КУА та подальше зростання кількості зареєстрованих ІСІ й кількості сформованих («визнаних») ІСІ майже цілком за рахунок венчурних КІФ;

• Зростання сукупноївартості активів та ВЧА усіх ІСІ в ціломута в кожному окремому секторі за типами фондів і способами розміщення зокрема, при цьому:

• Відновлення зростанняВЧА відкритих ІСІ– переважно завдяки чистому притоку капіталу до них, що був найбільшим за останні 35 кварталів (із середини 2011 року);

• Перше за 7 кварталів збільшеннякількості інвесторів в ІСІ– переважно за рахунок юридичних осіб - резидентів у венчурних фондах;

• Продовження тенденції до зниження ваги підприємств-резидентів у ВЧА усіх ІСІ через відносно слабше нарощення їхніх вкладень у порівнянні з іншими категоріями інвесторів;

• Прискорене нарощеннясукупних коштів індивідуальних інвесторів - резидентів Українив ІСІ – переважно у венчурні;

• Зростаннясукупних коштів іноземних інвесторівв ІСІ в цілому та майже в усіх секторах, разом зі збільшенням їхньої кількості – за рахунок корпоративних учасників у венчурному секторі;

• Подальше зниження ваги цінних паперів в активах усіх ІСІ в цілому та в усіх секторах за типами фондів, зокрема – частки акцій та, одночасно, стрімке нарощення, на тлі низької бази, пакетів муніципальних облігацій у деяких секторах фондів;

• Підвищення квартальної доходності в усіх секторах ІСІ за типами фондів та класами активів (із публічним розміщенням) та подальше збільшення кількості секторів із позитивною доходністю.

      З детальним Аналітичним оглядом результатів дільності інститутів спільного інвестування у 1-му кварталі можна ознайомитися на сайті УАІБ.

*****

УАІБ: Як спрацювали публічні інститути спільного інвестування

(відкриті, інтервальні, закриті фонди) у травні 2020 року

Українська асоціація підготувала і оприлюднила результати діяльності ІСІ з публічною пропозицією (відкриті, інтервальні, закриті фонди) у травня 2020 року. 

За підсумками місяця українські індекси фондового ринку закрилися різноспрямовано: індекс ПФТС зменшився на -0,05%, а індекс УБ збільшився на +6,78%.

За показником доходності «з початку року» фонди з публічною пропозицією розподілилися таким чином: на першому місці відкриті фонди (+2,16% (+0,16% за місяць)), друге місце посів сектор інтервальних ІСІ (-5,19% (-0,80% за місяць)), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці (-10,88% (-0,37% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 29.05.2020 р. становила 88,77 млн. грн. Відповідно до показників на кінець травня, загальне збільшення ВЧА склало +2708,41 тис. грн. (+3,15%). Обсяг залучень коштів інвесторів у травні перевищив обсяг виплат, тому загальний чистий притік коштів у секторі становив +2014,53 тис. грн.

Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +4,34% до -5,60%.

За результатами травня лідером із залучення коштів інвесторів у секторі стали:   «ОТП Класичний» (+2222,35 тис. грн. (+18,68%)) – збільшення ВЧА та залучення коштів інвесторів (+15,21% в обігу) дозволило фонду отримати 1861,53 тис. грн. чистого притоку капіталу;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+297,19 тис. грн. (+9,58%)) – завдяки позитивній переоцінці складових інвестпортфеля та збільшення на 8,58% ІС в обігу фонд отримав +262,89 тис. грн. «чистими».

Найбільші виплати інвесторам у травні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (+81,22 тис. грн. (-0,28%)) – попри збільшення вартості складових інвестпортфеля, через значні виплати інвесторам (-0,27% в обігу) фонд зафіксував найбільший чистий відтік у секторі у розмірі -79,16 тис. грн.;

«ОТП Фонд Акцій» (+92,25 тис. грн. (+1,59%)) – викуп в учасників фонду незначної кількості інвестиційних сертифікатів (-0,53% в обігу) призвів до відтоку капіталу у розмірі -30,73 тис. грн.

Основні гравці у секторі розподілилися таким чином: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (32,68% сукупної ВЧА (29,01 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Класичний» (15,91% (14,12 млн. грн.)), третє місце посів фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,33% (8,29 млн. грн.)). Четверте місце – за фондом «ОТП Фонд Акцій» (6,65% (5,90 млн. грн.)), фонд «КІНТО-Еквіті» (5,51% (4,89 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували фонди:

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+4,34%), «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+3,17%) та «ОТП Класичний» (+3,01%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у травні показали фонди: «Надбання» (-5,60%), «Софіївський» (-5,42%) та «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-2,50%).

Інтервальні фонди

У травні до огляду включено 2 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,29 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -24,76 тис. грн. (-1,07%).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За рівнем доходності у травні фонди у секторі розподілилися так:«ТАСК Український Капітал» (+0,15%) та «Паритет» (-1,75%).

Закриті фонди

До огляду в травні включено 2 закритих ІСІ, вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 9,61 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +38,47 тис. грн. (+0,40%).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За підсумками травня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Індекс Української Біржі» (+0,50%) та «ТАСК Універсал» (-1,24%).

*****

Національний банк України знизив облікову ставку до 6%

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 8% до 6% з 12 червня 2020 року. Це – найнижчий рівень облікової ставки за історію незалежної України. 

Як зазначається у повідомленні прес-служби НБУ, з високою імовірністю споживчий та інвестиційний попит залишатиметься пригніченим довше, ніж прогнозувалося у квітні. З одного боку, це утримуватиме інфляцію нижче цільового рівня довше, ніж передбачає квітневий прогноз. З іншого боку, це означає, що падіння української економіки може бути глибшим, ніж очікувалося. Такий розвиток подій вимагає подальшого пом'якшення монетарної політики для підтримання економіки на етапі поступового згортання карантину.

Пом’якшення монетарної політики та інші антикризові заходи Національного банку, запроваджені упродовж останніх місяців, підтримають ділову активність в країні. За оцінками НБУ, падіння української економіки у 2-му кварталі буде більшим, ніж очікувалося, хоча пік кризи вже пройдено. Тому для найскорішого повернення економіки до зростання необхідні достатньо рішучі кроки.

 Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 23 липня 2020 року. 

***** 

Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону "Про акціонерні товариства"

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про акціонерні товариства», повідомляється на сайті парламенту. Проєкт Закону зареєстровано за №2493. 

Він спрямований на вдосконалення та подальшу гармонізацію законодавства про акціонерні товариства шляхом: запровадження механізму проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування; приведення ряду його норм у відповідність до законодавства ЄС; надання можливості запровадження в акціонерних товариствах однорівневої структури управління товариством тощо.

 Проєктом також пропонується внести зміни до Цивільного, Господарського, Кримінального процесуального кодексів, законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про депозитарну систему в Україні» та до інших законодавчих актів.

*****

Кабінет міністрів планує запровадити накопичувальну пенсійну систему з 2021 року

Кабінет міністрів України планує запровадити з 2021 року накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Такий пункт включено до Програми  діяльності Кабміну, яку опубліковано на Урядовому порталі.

Зокрема, йдеться про запровадження другого рівня (накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування) з 2021 року та стимулювання розвитку третього рівня  пенсійної реформи (системи недержавного пенсійного забезпечення).

У Програмі уряду також планується уніфікація та адаптація законодавства щодо діяльності недержавних пенсійних фондів до законодавства ЄС з метою підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів учасників накопичувальної системи пенсійного забезпечення. 

***** 

Мінекономіки та Світовий банк обговорили розвиток державно-приватного партнерства в Україні  

Як повідомляє прес-службаМінекономіки, 9червня відбулася віртуальна зустріч зпредставниками Світового банку, присвячена розвиткудержавно-приватногопартнерства.

Учасники заходу обговорили співпрацю врамках проєкту «Посилення використаннядержавно-приватногопартнерства (ДПП) для покращення управління державними капітальними інвестиціями». Основними напрямками роботи вмежах програми є підготовканормативно-правовихактів на виконання Законів України «Про концесію» та «Продержавно-приватнепартнерство», проведення тренінгів та семінарів, розробка методичних рекомендацій. Це допоможе створити прозорі та зрозумілі правила співпраці держави і бізнесу, атакож забезпечить збалансованість їхніх інтересів.

 «Державно-приватне партнерство сприяє залученню додаткових фінансових ресурсів для України та створенню умов для модернізації інфраструктури і нових робочих місць, розвитку регіонів та відновлення економічного зростання», — зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Дядюра.

 Представники Мінекономіки та Світового банку погодились, що ДПП як інструмент залучення інвестицій має величезний потенціал вУкраїні, та узгодили подальшуспівпрацю.

*****

Аграрні розписки стали успішним інструментом залучення фінансування, - Мінекономіки

В Україні завершився п’ятирічний «Проект «Аграрні розписки в Україні». Понад 2000 агровиробників по всій країні залучили більше ніж $1 мільярд фінансування від 200 кредиторів, понад 90% цих агровиробників – невеликі господарства, повідомляється на сайті Міністерства з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

На початку 2018 року, розроблений за підтримки Проекту, національний Реєстр аграрних розписок був запущений в усіх областях країни. Це дозволило фермерам працювати з інструментом незалежно від їхнього місцезнаходження.

Сьогодні аграрні розписки працюють як у сегментах традиційних зернових та олійних культур, так і у плодоовочівництві, нішевої та сертифікованої органічної продукції, бджолярстві та тваринництві, - загалом об’єднуючи понад 40 різних ланцюгів доданої вартості.

«У багатьох випадках невеликим українським агровиробникам важко отримати доступ до традиційних інструментів кредитування через відсутність достатньо активів для прийнятної застави. Водночас, саме вони відіграють важливу роль для забезпечення локального населення продуктами харчування з короткими логістичними ланцюжками, що стимулює соціальний та економічний розвиток сільських громад, - прокоментував Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. - Аграрні розписки вирішують проблему та дозволяють виробникам використовувати майбутній врожай як заставу, щоб вчасно залучати фінансування та інвестувати у виробництво. На сьогодні цей інструмент в Україні є прикладом одного з найуспішніших партнерств з міжнародними інституціями».

Напрацьовані бізнес-моделі та інформаційно-навчальні матеріали про інструмент  розміщені та доступні для завантаження на сайті Реєстру аграрних розписок agroregisters.com.ua. Реєстр аграрних розписок дасть можливість користувачам – агровиробникам і кредиторам – видавати і працювати з аграрними розписками через свої особисті кабінети з використанням електронних цифрових підписів; також, буде розширено можливості публічного доступу.

Робота Проекту над вдосконаленням Реєстру триває, до кінця червня всі необхідні зміни (технічні та законодавчі) будуть підготовлені та передані для подальшого впровадження. Також передбачається оптимізація процедур роботи, зокрема, автоматичний обмін даними між Реєстром аграрних розписок та Земельним кадастром і Реєстрами сфери управління Міністерства юстиції. Планується і інтеграція з національною депозитарною системою України, куди, за бажанням сторін, може бути переведено обіг їхніх аграрних розписок, що розширить можливості рефінансування і відкриє доступ до ринку капіталу, в тому числі іноземного.

На початку цього року у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок, що зробить цей інструмент ще доступнішим для вітчизняних агровиробників. У законопроекті запропоновано визнати природу розписки як неемісійного цінного паперу, а також дозволити їх обіг у формі електронного документа. Це спростить порядок видачі, обігу та припинення аграрних розписок та робить інструмент більш доступним ще більшому колу агровиробників.

 Довідково: У 2015 році за ініціативи IFC та у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO) та Урядом України було розпочато п'ятирічний проект, спрямований на впровадження аграрних розписок в Україні.

*****

Уряд планує приватизацію,але поки мова йде тільки про малу приватизацію

 Приватизація державних підприємств – це один з тих пріоритетів, який має надати поштовх розвитку української економіки, що постраждала від епідемії коронавірусу. Про це на прес-конференції за результатами 100 днів роботи Кабінету Міністрів заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, приватизацію має оживити малий і середній бізнес, але поки мова йде тільки про малу приватизацію. «У нас сьогодні є в Україні майже 4000 державних підприємств, які знаходяться в різному стані... Є напівзнищені, напівбанкрути з боргами. І такі неефективні малі та середні підприємства потрібно в першу чергу приватизувати. Дати людям змогу навести там порядок, заробляти там гроші, платити податки, створювати нові робочі місця», - зазначив очільник Уряду. 

Він також зазначив, що така стратегія активно опрацьовується з Фондом державного майна і в цьому році для приватизації готується близько 300 малих і середніх підприємств.

«Стосовно великих підприємств, які можуть бути приватизовані, ми розуміємо, що в сьогоднішніх умовах говорити про їх продаж некоректно - в нинішніх умовах не буде ринкової ціни», - підсумував Денис Шмигаль.

*****

Етична поведінка - основа довіри до фахівців з фінансів – результати опитуванняCFASocietyUkraine

Існує прямий зв’язок між етичною поведінкою та довірою до фахівців фінансового ринку — в цьому впевнені 92% опитаних Асоціацією інвестиційних професіоналів CFASocietyUkraine фахівців з фінансів. При цьому, більшість респондентів звертаються до норм етичного кодексу щодня (42%) або періодично (47%).

Опитування на тему “Етичні стандарти та професіоналізм фахівців фінансового ринку України” CFASocietyUkraine проводив у лютому-квітні 2020 року. У ньому взяли участь 60 фахівців з фінансів та інвестицій. Серед них 26% мають професійну кваліфікацію CFA чи здобувають її, 18% - навчались на Програмі сертифікації від НКЦПФР, 17% - мають професійну кваліфікацію АССА, а 35% - не мають додаткової фінансової освіти.

 Дослідження довіри на інвестиційних ринках глобального CFA Інституту, засвідчує, що 84% роздрібних клієнтів довіряють більше фахівцям, які притримуються кодексу етичної поведінки.

Згідно опитування CFASocietyUkraine, більшість (47%) керуються Кодексом етики та стандартами професійної поведінки стандартів CFAInstitute. Третина респондентів (30%) керуються Кодексом поведінки роботодавця, а 12% — Етичним кодексом професійного об’єднання, членом якого є його роботодавець.

Відповідаючи на питання, що респонденти вкладають у поняття «професіоналізм»,майже всі (98% респондентів) відповіли, що, звичайно, професіоналізм – це в першу чергу компетентність у професійних питаннях. Однак іншою важливою складовою є етична поведінка — впевнені 78% респондентів. Далі у списку йдуть: знання та дотримання законодавства та правил, довіра клієнтів, працедавця та колег по ринку.

 Найскладніше фахівцям з фінансів та інвестицій сумлінно дотримуватись законодавства через його складність. Респонденти говорять, що це створює складнощі безпосередньо для них (67%) або для колег (73%).

 У 61% респондентів виникали ситуації, коли було неможливо забезпечити повну незалежність і об’єктивність своїх дій. Такі дилеми виникають через те, що дружні стосунки, подарунки чи взаємні послуги є природним елементом людських стосунків, однак у професійній сфері можуть стати перепоною для об’єктивності.

Майже половина респондентів (48%) були свідками як їхні колеги спотворювали факти в своєму аналізі чи рекомендаціях.

Однією з фундаментальних етичних норм є дотримання пріоритету інтересів клієнта. Однак респонденти говорять (42%), що вони спостерігають ситуації, коли їхні колеги не ставлять інтереси клієнтів над інтересами працедавця чи власними інтересами.

Серед поширених порушень етичних норм також зустрічається нелояльність до працедавця. 42% респондентів говорять, що їм відомі випадки, коли їхні колеги несумлінно виконували свої обов’язки та розголошували конфіденційну інформацію.

Проблемою на ринку є також розкриття інформації про конфлікт інтересів. Зокрема 39% респондентів кажуть про те, що їхні колеги не повідомляють стейкхолдерів про наявність конфлікту інтересів.

 Довіра до фахівців з інвестицій в Україні залежить від типу інвестора. Учасники опитування стверджують, що довіра від інституціонального інвестора вище, ніж від індивідуального. Так, 62% респондентів зазначають, що інституціональні інвестори довіряють фахівцям з інвестицій, однак з боку індивідуальних інвесторів довіра до них відсутня (53% респондентів).

Найбільшою довірою користуються інвестиційні банки (55% респондентів), а найменшою — недержавні пенсійні фонди (54% респондентів). Посередині знаходяться компанії з управління активами та радники з питань інвестицій.

Ці цифри перегукуються із результатами глобального дослідження CFAInstitute — EarningInvestors’ Trust. У цьому дослідженні говориться, що фахівцям фінансової галузі довіряють 65% інституціональних інвесторів, проти 57% індивідуальних інвесторів, які мають фінансового радника і тільки 33% індивідуальних інвесторів – без радника.

«Важливо, що фахівці з фінансів бачать зв’язок між етичною поведінкою та формуванням довіри до них, а також знають яких етичних норм їм слід дотримуватись. У той же час поглиблення глобальної економічної кризи може зіштовхнути їх із складним вибором між інтересами клієнтів, роботодавця та власних інтересів. Потрібно частіше говорити про етику та її роль, бо це єдиний спосіб зберегти довіру до ринку в цілому. Тут Україна нічим не відрізняється від іншого світу», - відзначив Олексій Соболев, CFA, президент CFA Society Ukraine. 

*****

Капітальні інвестиції в Україні впали на третину — Держстат

 Обсяг капітальних інвестицій в Україні у першому кварталі 2020 року зменшився на 35,5% і становить 76,9 мільярда гривень, повідомляє Державна служба статистики.

У розрахунку на одну особу інвестиції становили 1837,5 гривень. Індекс капітальних інвестицій у житлове будівництво зменшився на 14%. 73,2% інвестицій, які були залучені у січні-березні 2020 року, становили власні кошти підприємств та організацій, 7,6% — кошти населення на будівництво житла, 7,1% — кредити банків та інші позики, 4,9% — кошти місцевих бюджетів, 2,5% — кошти державного бюджету, 0,7% — кошти іноземних інвесторів, 4,0% — інші джерела фінансування. 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією