Новини УАІБ

Україна отримає від ЄС 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги

Європейська Комісія затвердила виплату Україні 500 мільйонів євро кредиту в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС, інформує сайт Кабінету міністрів України.

У рамках цієї програми ЄС з 2014 року надав Україні 3,8 мільярда євро. Це найбільший обсяг макрофінансової підтримки, яку від ЄС отримувала будь-яка країна-партнер.

Виплата стала можлива після того, як Україна виконала дванадцять зобов’язань, узгоджених з ЄС. Вони включали важливі заходи в галузі боротьби з корупцією та відмиванням грошей, управління державними фінансами, в банківському секторі, енергетиці, сферах охорони здоров'я та соціальної політики.

Раніше ЄС також вирішив надати Україні додаткову макрофінансову кредитну підтримку у розмірі 1,2 мільярда євро в рамках рішення про допомогу десяти країнам-партнерам у прагненні обмежити економічні наслідки пандемії коронавірусу.

*****

Уряд затвердив з умовою доопрацювання Програму стимулювання
економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19

27 травня 2020 року на засіданні Уряду була затверджена Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 з умовою її доопрацювання. 

Як повідомляється на Урядовому порталі, у підготовці цієї Програми взяли участь більше 90 розробників, серед яких аналітичні центри, бізнес-асоціації та окремі компанії (в тому числі із представників малого та середнього бізнесу). 

У Програмі враховано ініціативи за такими напрямками: доступ до фінансів, доступ до ринків, дерегуляція, модернізація та розвиток, доступ до інфраструктури. Важливою частиною Програми буде системна та ґрунтовна підтримка вітчизняного виробника. Принциповим пріоритетом є створення робочих місць та сплата податків в Україні.

Програма передбачає широкий спектр методів підтримки: допомога просування експорту; доступні кредити, грантові програми; розширення участі малого і середнього бізнесу у державних закупівлях.

З основними положеннями Програми можна за посиланням 

*****

Запрацювали зміни до порядку визначення вартості чистих активів ІСІ

26 травня 2020 р. набрали чинності зміни до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (ІСІ), повідомляє Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Документ дає визначення ознакам, що свідчать про зменшення корисності активу, у тому числі цінних паперів, які входять до складу активів ІСІ, а саме:

• зупинення обігу цінних паперів, крім випадку зупинення обігу цінних паперів в процесі здійснення корпоративних операцій емітента;
• зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку на підставі рішення НКЦПФР, крім випадку прийняття такого рішення Комісії на вимогу уповноваженого законом державного органу або його посадовою особою;
• заборона торгівлі цінними паперами на підставі рішення НКЦПФР;
• невиконання емітентом боргових цінних паперів у терміни та строки, встановлені рішенням про емісію/проспектом цінних паперів, своїх зобов’язань (невиплата доходу за цінними паперами, непогашення цінних паперів, у тому числі невиплата частини чи повної номінальної вартості цінних паперів);
• порушення справи про банкрутство емітента цінних паперів або господарського товариства (боржника ІСІ).

Важливо, що в разі виникнення щодо певного активу ІСІ вищезгаданих ознак компанія з управління активами повинна здійснити переоцінку такого активу.

Цінні папери протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення відповідного рішення Комісії підлягають уцінці до нульової вартості.

*****

     В Офісі Президента відбулася зустріч з бізнесом щодо змін до податкового законодавства

Про готовність до відкритого діалогу та важливість врахування всіх зауважень і пропозицій бізнесу щодо напрацювання законодавчих ініціатив щодо удосконалення податкового законодавства йшлося на зустрічі заступника керівника Офісу Президента України Юлії Ковалів з представниками бізнесу, яка відбулася 28 травня 2020 року. У ній взяли участь голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, представники Міністерства фінансів України, Державної податкової служби та найбільших українських бізнес-асоціацій.

Пандемія COVID-19 поставила всіх нас в умови, коли треба швидко реагувати на виклики та зміни, зазначила Юлія Ковалів. Зараз ми маємо максимально підтримати бізнес, який тільки починає виходити з карантину, дати йому можливість повернути людей на робочі місця та запрацювати на повну потужність.

Представники бізнес-асоціацій зі свого боку висловили ключові побажання щодо нагальних змін податкового законодавства. Зокрема, йшлося про необхідність відтермінування окремих положень Закону № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, уточнення «ділової мети», надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування, зменшення розміру штрафів за окремі незначні податкові правопорушення та інші пропозиції.

Заступник керівника Офісу Президента підтримала висловлені пропозиції та висловила сподівання, що вже за два тижні текст законопроекту з урахуванням пропозицій бізнесу може бути подано в парламент.

Міхеіл Саакашвілі також висловив готовність підтримати діалог з бізнесом і наголосив на важливості об’єднання зусиль заради досягнення результату. «Підписуючи закон 1210, Президент одразу ж доручив нам знайти спільне рішення з бізнесом, аби ви могли нормально працювати та адаптуватися до всіх змін», – зазначив голова Виконавчого комітету реформ.

*****

НБУ оприлюднив результати опитування про системні ризики
фінансового сектору перше півріччя 2020 року

Згідно з результатами "Опитування про системні ризикифінансового сектору», проведеного Національним банком України у травні 2020 року, більше половини фінансових установ вважають стан фінансового сектору задовільним. У порівнянні з попереднім опитуванням у листопаді 2019 року оцінки респондентів погіршилися, однак близько третини керівників досі оптимістично оцінюють поточний стан справ у фінансовому секторі.

Водночас частка респондентів, які вважають загальний рівень ризику високим чи дуже високим, зросла з 23% в листопаді 2019 до 37% у травні 2020 року. Так само зросла і частка опитаних, які очікують погіршення стану фінансового сектору у наступні пів року: якщо в листопаді це було 4%, то зараз – 71%.

Стрімко погіршилась оцінка фінустановами ризиків, пов’язаних з рівнем економічної активності та динамікою цін на сировинні товари – ці фактори вперше з початку опитування (травень 2018 року) потрапили у топ найбільших ризиків, витіснивши звідти рівень захисту прав кредиторів та інвесторів, а також стан справ з міжнародними фінансовими організаціями.

Водночас першість у переліку найбільших ризиків, як і за результатами чотирьох попередніх опитувань, зберігає фактор корупції, діяльності правоохоронних органів та судової системи.

Загалом до п’ятірки найбільших факторів ризику (тих, що виявилися найзначнішими через сукупну оцінку респондентами у категоріях "дуже високий" та "високий" ризик) увійшли:

• корупція, діяльність правоохоронних органів та судової системи;
• рівень економічної активності;
• динаміка світових цін на сировинні товари;
• шахрайство та кібернетичні загрози;
• політична ситуація в Україні.

Водночас фактором найнижчого ризику для фінансового сектору фінустанови визначили можливість банкрутства та/або суттєвих фінансових труднощів.

Фінустанови також стали обережнішими – їхня схильність до ризику суттєво знизилася, про що зауважили 42% опитаних топменеджерів.

З  результатами опитування можна ознайомитися за цим посиланням.

Наступне «Опитування про системні ризики фінансового сектору» буде опубліковане в листопаді 2020 року.

Довідково

Опитування проводилося з 12 до 25 травня 2020 року. Участь у ньому взяли керівники 18 банків, 6 страхових та 3 інвестиційні компанії. До вибірки не потрапили фінансові установи, до яких запроваджено санкції. У підсумкових результатах не бралися до уваги розмір банку/компанії чи їхньої частки на ринку – усі відповіді рівноцінні.

Опитування про системні ризики фінансового сектору вивчає, як найбільші банки та небанківські фінансові установи сприймають поточні та потенційні ризики для фінансового сектору, і проводиться Національним банком України двічі на рік. Його результати відображають, як топменеджери фінустанов оцінюють стан фінансового сектору за минулі 6 місяців та чого очікують у наступні пів року.

Представлені результати ґрунтуються на отриманих відповідях респондентів і можуть не збігатися з оцінкою ризиків фінансової системи Національним банком України.

*****
НБУ: індекс очікувань ділової активності підприємств зріс

Настрої бізнесу у травні поліпшились. Підприємців підбадьорило пом’якшення карантинних обмежень, досить сприятлива ситуація на валютному ринку і певне відновлення попиту на товари та послуги, інформує Національний банк України.

Як наслідок, індекс очікувань ділової активності підприємств (ІОДА), який НБУ розраховує щомісячно, зріс з 29,9 до 36,6 пунктів. Компанії усіх опитаних секторів – промисловості, будівництва, торгівлі, сектору послуг – підтвердили, що у травні результати їх діяльності очікуються дещо кращими, ніж у квітні.

Втім,  зазначає НБУ, до показників докризового рівня все ще далеко. Значення індексу очікувань ділової активності підприємств нижче 50 пунктів сигналізує про переважання песимістичних настроїв бізнесу.

У більшості підприємств поки що немає планів щодо збільшення кількості працівників. Вони все ще занепокоєні перспективами невисокого попиту на свою продукцію, менших обсягів продажів та ймовірністю зростання цін на послуги підрядників.

*****

НКЦПФР попереджає інвесторів щодо ризиків інвестування у проект Exlimited

В рамках моніторингу сумнівних фінансових проектів (скам проекти), які обіцяють українцям швидкий і гарантований дохід, НКЦПФР попереджає споживачів фінансових послуг щодо інвестування у скам проект Exlimited, який має ознаки сумнівного і може мати на меті незаконне заволодіння коштами інвесторів.

Як повідомляє регулятор, цей скам проект, виходячи з публічної інформації, спеціалізується на акумуляції коштів приватних інвесторів для реалізації перспективних стартапів в галузі б’юті-технологій, мобільної медицини, кіберспорту, альтернативної їжі та інших напрямків. Exlimited пропонує громадянам інвестувати кошти з подальшим щоденним отриманням високого відсотку інвестиційного прибутку (від 0.4% до 1.5% щоденно). Клієнт робить безстроковий депозит, який можна повернути в будь-який момент, проте не в повному розмірі. Проект залучає депозити як в національних валютах, так і в крипто валютах.

Проект Exlimited має схожу на B2B Jewelry реферальну програму, коли за кожного нового залученого інвестора нараховується додатковий відсоток прибутку. Проект активно рекламується на відеохостингу YouTube тими самими блогерами, які нещодавно переконували громадян вкладати кошти у B2BJewelry, та у спільнотах вкладників B2BJewelry у соціальних мережах.

Що стосується офіційних документів, на підставі яких компанія залучає інвестиції громадян України, то на вебсайті проекту опублікована ліцензія від 2007 року, видана у Гонконгу нібито після проведення ребрендингу бізнесу. В мережі поширена практика, коли шахраї знаходять опубліковані ліцензії невідомих приватних компаній і підробляють їх.

Адреса офісу і контактні телефони компанії на вебсайті проекту відсутні. З контактів наявні тільки посилання на месенджери, форма зворотного зв’язку і електронна скринька. Така анонімність для нібито успішної міжнародної інвестиційної компанії з 20-річним досвідом є однією з ознак шахрайства та намагання ввести в оману потенційних інвесторів. Крім того, перші згадки в мережі про компанію з 20 річним досвідом датовані кінцем березня 2020 року.

На вебсайті Exlimited стверджується, що цією командою вже реалізовано 28 міжнародних проектів, проте не називається жодного з них, що в свою чергу також свідчить про шахрайство.

Крім того, Exlimited  анонсує продаж подарункових сертифікатів, які мають ознаки облігацій (боргових цінних паперів), оскільки посвідчують внесення їх першими власниками коштів, визначають відносини позики між власником такого сертифікату та його емітентом в особі Exlimited та можуть слугувати підтвердженням зобов’язання емітента повернути власникові сертифіката його номінальну вартість у передбачений сертифікатом строк та виплатити заздалегідь визначений у ньому інвестиційний дохід. Емітент в особі Exlimited мав би звернутися до НКЦПФР для реєстрації випуску облігацій до початку продажу таких паперів інвесторам, але станом на сьогодні цього не було зроблено.

Більше на вебсайті Комісії https://bit.ly/3eE1Zot

*****

Уряд підтримав проєкт щодо оподаткування у рамках державно-приватного партнерства

27 травня Кабінет міністрів підтримав проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо реалізації проєктів на умовах державно-приватного партнерства, що зокрема регулюватиме оподаткування платників в умовах дії договорів, у тому числі концесійних.

Про це поінформував представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан на своїй сторінці у Фейсбук.

"Головна мета законопроєкту - урегулювання здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, з метою зростання економіки України, створення нових робочих місць, залучення іноземних інвестицій, розвитку інфраструктури", - написав Мокан.

Він зазначив, що законопроектом будуть регулюватися особливості оподаткування платників податків в умовах дії договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів.

Внесення цих змін надаватиме можливість реалізовувати масштабні проєкти на умовах державно-приватного партнерства.

Для публічного обговорення законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проєктів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії” був опублікований на сайті Мінекономіки на початку квітня.  

        *****

ЄБА: 60% компаній знадобиться до одного року на відновлення після карантину

Європейська бізнес асоціація представила на своєму сайті результати опитування  підприємців щодо відновлення після карантину. Йшлося про те, як швидко вони зможуть відновити свою бізнес-активність, з якими фінансовими результатами виходять з карантину та скільки часу знадобиться на досягнення докарантинного рівня розвитку бізнесу.

Так, більшість з опитаних компаній готові відновити офлайн роботу або ж повернутися до офісу вже найближчим часом – 35% у травні та 34% у червні.  До того ж, 16% опитаних повідомили, що вже відновили роботу або ж зовсім не припиняли її на період карантину у зв’язку з особливостями діяльності компанії. Ще 15% не планують поки повернення до офісу або ще не визначилися з остаточною датою.

У контексті організації роботи в офісі, 42% планують впровадити гнучкий або позмінний графік роботи, ще 13% рекомендуватимуть своїм працівникам продовжувати роботу з дому. До поетапного виходу на роботу, починаючи з 25% працівників в офісі з можливим збільшенням до 50% готуються 20% компаній. Ще 17% підприємств готові до виходу 50% співробітників з перших тижнів з можливим розширенням до 75%.

Базуючись на досвіді останніх декількох місяців, 62% директорів повідомили, що розглядають варіант повної чи часткової зміни режиму роботи на віддалений на постійній основі. Більшість з них готові дозволити до 50% персоналу працювати віддалено.

Більшості компаній вдалося зберегти заробітну плату працівникам у незмінному вигляді – про це повідомили 62% респондентів. Скорочення заробітної плати торкнулося 23% компаній, водночас 7% збільшили заробітну плату для деяких категорій працівників. Ще у 3% випадків деякі категорії працівників пішли в неоплачувану відпустку.

Зберегти персонал компанії у незмінному складі вдалося 82% бізнесів, а 8% навіть зараз шукають нових працівників. Відповідно, 11% компаній були вимушені скоротити свій штат.

Якщо говорити про фінансові результати двох місяців карантину, то більшість бізнесів повідомляють про втрати. Так, 36% опитаних зазнали до 20% втрат від доходів, ще 28% – на рівні 20-50%, і 18% – 50-75% втрат від доходів. Тільки 11% повідомили, що жодних змін не відбулося, а 3% змогли збільшити дохід до 20%.

Топ-заходів підтримки, які наразі потребує бізнес, на думку підприємців виглядає таким чином:

• Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці;
• Запровадження виплати допомогу працівникам за рахунок Фонду соціального страхування з 1 дня хвороби працівника;
• Скасування штрафів за порушення податкового законодавства до кінця року.

Щоб досягнути докарантинного рівня розвитку, на думку 20% підприємців знадобиться шість місяців, а для 39% – близько одного року. Ще 17% знадобиться два роки, а 7% – більше двох років. Ще 10% не можуть спрогнозувати необхідний час на відновлення, а 4% не втратили темпи розвитку за час карантину.

Опитування проводилось у період з 12 по 21 травня 2020 року. У ньому взяли участь 105 учасників – керівників членських компаній Європейської Бізнес Асоціації.
 

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за травень 2020 року

Протягом травня 2020 року на ФБ «Перспектива» укладено 528 угод на суму 15,11 млрд грн.(-11% до квітня), з початку року – 2 792 угоди на суму 78,96 млрд грн. (+1% до січня-травня 2019 року).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у травні 2020 р. склав 26 млрд грн. (на 3% менше за квітень), з початку року – 131 млрд грн (на 2% більше за січень-травень 2019 року).

В структурі торгів на фондових біржах з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,2%, облігації підприємств та міських позик - 0,5%, акції, цінні папери ІСІ та опціонні сертифікати – 0,3%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у травні та за 5 місяців 2020 року з часткою загального біржового обороту 58% та 60% відповідно.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у травні скоротився на 11%, кількість угод – на 19%. При цьому 29,02% торгів проведено на ринку РЕПО, 70,98% - на адресному ринку.

Обсяги торгів держоблігаціями на ФБ «Перспектива» порівняно з аналогічним періодом 2019 року зросли на 1%, загальний обсяг торгів – також на 1%.

Станом на 31.05.2020 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 281, з них 191 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 194 - держоблігації та держдеривативи, 20 - облігації підприємств, 21 - акції, 2 - акції КІФ, 7 - інвестиційні сертифікати, 23 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом травня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 42 фінансових інструментів, з початку 2020 року – щодо 63 фінансових інструментів.
 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією