Новини УАІБ

COVID-19: Рада ЄС ухвалила пакет макрофінансової допомоги
обсягом у 3 млрд. євро для підтримки сусідніх країн-партнерів

Як повідомляється на сайті Представництва Європейського Союзу в Україні, 20 травня Рада ЄС ухвалила рішення про надання 3 млрд. євро макрофінансової допомоги десяти країнам-партнерам зі сфери розширення та сусідства. Мета підтримки - допомогти їм впоратися з негативними економічними наслідками пандемії COVID-19.

Фінансову допомогу буде надано у вигляді позик на дуже сприятливих умовах.    Її буде розподілено таким чином:

Албанії — 180 млн. євро;

Боснії та Герцеговині — 250 млн. євро;

Грузії — 150 млн. євро;

Йорданії — 200 млн. євро;

Косово — 100 млн. євро;

Молдові — 100 млн. євро;

Чорногорії — 60 млн. євро;

Республіці Північна Македонія — 160 млн. євро;

Тунісу — 600 млн. євро;

Україні — 1,2 млрд. євро.

Допомога Євросоюзу надасть цим країнам змогу задовольнити їхні негайні потреби у фінансуванні, що виникли внаслідок пандемії COVID-19. Разом з підтримкою Міжнародного валютного фонду, ці кошти можуть сприяти підвищенню макроекономічної стабільності та створенню простору, у якому ресурси можна буде спрямувати на захист громадян та пом'якшення серйозних негативних соціально-економічних наслідків пандемії.

*****

Оновлено макроекономічний прогноз економічного
впливу коронавірусу на Україну

Економіка України сильно постраждає через пандемію Covid-19. Це головний результат нового економічного прогнозу Німецької економічної команди (GET) у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), м. Київ.

Прогноз ґрунтується на трьох сценаріях з різними припущеннями щодо основних змінних, таких як стримуючі заходи в Україні, вплив на ВВП головних торговельних партнерів України та цін на її основні товари, повідомляється на сайтіІнституту економічних досліджень.

Для кожного сценарію дслідники спочатку описують прямий вплив внутрішнього та зовнішнього стримуючого впливу на Україну, що проявляється через закриття секторів, зниження попиту на її експорт та зменшення грошових переказів з-за кордону. Потім дослідники моделюють економічний прогноз, орієнтуючись на зростання ВВП та поточний рахунок.

ВВП скоротиться на 7% у 2020 році в результаті впливу на економіку зовнішніх та внутрішніх шоків (базовий сценарій). Перед пандемією очікувався приріст ВВП на 3%. За песимістичним сценарієм, який передбачає триваліші карантинні заходи в Україні та сильніші зовнішні шоки, економіка зменшиться навіть на 11,2%. Та незважаючи на сильні шоки, економічний спад буде все ж таки меншим, ніж під час фінансової кризи у 2009 році. Це зумовлено якісною макроекономічною політикою попередніх років, яка збільшила стійкість економіки та створила простір для використання підтримуючих заходів монетарної та фіскальної політики. Стабільність державних видатків підтримує економіку, незважаючи на зниження податкових надходжень, в той час як Україна вже незабаром має підписати нову угоду з МВФ. Додаткову підтримку для економіки забезпечують зниження облікової ставки Національним банком України та гнучкий обмінний курс.  

З головними результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/36mw8pl

*****

Робоча група антикризової підтримки малого та
середнього бізнесу напрацювала 35 ініціатив

Як повідомляє Урядовий портал, міжвідомча робоча група з розроблення плану антикризових ініціатив для підтримки малого та середнього бізнесу визначила перелік 35 ініціатив, з яких виокремила ТОП-10 пріоритетних. Документ передадуть у Кабінет Міністрів України.

Засідання відбулося на базі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участю представників Міністерства фінансів, Центру економічного відновлення та комітетів ВРУ: бюджетного; фінансів, митної та податкової політики; з питань гуманітарної та інформаційної політики; з питань економічного розвитку.

“Всі ініціативи поділено на 4 головні блоки підтримки українського бізнесу. Це поліпшення доступу до ресурсів, доступ до ринків, дерегуляція та інфраструктура підтримки бізнесу. Половина ініціатив з ТОП-10 належать до дерегуляційного блоку – це найшвидший та дієвий шлях допомогти бізнесу”, - зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Дмитро Романович.

На зустрічі також обговорили пропозиції змін до діючих законів України та нові законопроекти. “Доступ до фінансів, доступність кредитування потребує такого інструменту, як державні портфельні гарантії. Їх запуск можливий після змін у бюджетний кодекс та бюджет України. Відповідні законопроекти доопрацьовуються Міністерством фінансів разом із профільним комітетом ВРУ та Мінекономіки”, - повдомив Д. Романович.

Міжвідомча робоча група з розроблення плану антикризових ініціатив для підтримки малого та середнього бізнесу утворена при Мінекономіки 18 травня 2020 року.

*****

До Стратегії розвитку фінансового сектору-2025 планується внести зміни

На минулому тижні Національний банк України, Мінекономіки, Мінцифри, фінансові регулятори, представники страхового бізнесу і фінтех-компаній обговорили у Zoomхід виконання Стратегія розвитку фінансового сектору-2025, вплив коронавірусу на ключові показники, а також нові проєкти. Про це повідомляється на сторінці НБУ у Фейсбук.

Йшлося, зокрема, про необхідність більше уваги в Стратегії приділити кібербезпеці. Національний банк готовий очолити цей напрямок і працювати над впровадженням міжнародних стандартів кіберпезпеки у фінансовому секторі. Треба також посилити цифрову грамотність населення і передбачити у Стратегії нові проєкти.

НБУ вважає за необхідне скоординувати дії державних органів під час виконання Стратегії таким чином, щоб максимально наблизити український ринок фінансових послуг до отримання статусу внутрішнього ринку ЄС.

Згідно пропозицій НБУ, необхідно також полегшити доступ до усіх реєстрів фінансового ринку, зокрема впровадивши обмін інформацією через API.  Серед інших цілей планується запровадження так званого е-резидентства, щоб громадянин іншої держави міг легко отримати адміністративну послугу або відкрити банківський рахунок в Україні.

Ці та інші пропозиції НБУ планує направити на Комітет з фінансового розвитку при Раді з фінансової стабільності, а після затвердження офіційно додати до Стратегії-2025.

*****

Мінфін розробляє нормативну базу з питань здійснення фінансового моніторингу

З набуттям чинності 28 квітня 2020 року закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» виникає багато запитань, в тому числі в частині строків розробки підзаконних актів та нових правил щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників

Прикінцевими та перехідними положеннями визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Отже, всі юридичні особи, щодо яких в Єдиному державному реєстрі мають міститися відомості про КБВ та які зареєстровані до набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом, з дня набрання ним чинності мають подати державному реєстратору документи для оновлення відомостей в реєстрі.

Міністерство фінансів України нагадує, що прикінцевими та перехідними положеннями закону Мінфін, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом (до 28 липня 2020 року), зобов’язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього.

Наразі триває робота над розробленням нормативно правових актів з питань здійснення фінансового моніторингу, в тому числі і проекту наказу «Про затвердження форми та змісту структури власності та Інструкції щодо їх заповнення».

Інформацію про затвердження відповідного наказу буде повідомлено додатково.

Довідково: Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» продовжив приведення національного законодавства до Рекомендацій FATF та імплементацію Четвертої Директиви ЄС проти відмивання коштів та фінансування тероризму.

Це важливий крок України оскільки відповідні норми вже впроваджені в усіх країнах-членах Європейського Союзу та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство. Закріплені парламентом зміни до законодавства в цій сфері дозволять вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу.

*****

Уряд затвердив план заходів щодо створення та запровадження
Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

20 травня на своєму засіданні Кабінет міністрів України прийняв розроблений Мінрегіоном проект свого розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Запровадження електронної системи дозволить отримувати послуги у сфері містобудівної діяльності в електронній формі, скоротити строки надання послуг у будівництві та покращити їх якість, знизить корупційні ризики.

Ця система забезпечить електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання послуг у сфері будівництва за принципом «єдиного вікна».

Також вона забезпечить електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, зокрема: Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Єдиним реєстром з оцінки впливу на довкілля, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиним державним реєстром виконавчих документів, Державним реєстром нерухомих пам’яток України, Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування та інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

*****

НКЦПФР оприлюднила проєкт рішення «Про затвердження Змін до Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі»

На сайті регулятора оприлюднено проєкт рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі». Його розроблено відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закону України «Про депозитарну систему України», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

*****

У першому кварталі 2020 року інвестиції в економіку України впали на третину

За даними Державної служби статистики України капітальні інвестиції в економіку України в першому кварталі 2020 року склали 76,9 млрд грн. Це на 35,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зниження інвестицій було зафіксовано у всіх галузях, за винятком сфери "Інформація та телекомунікації", де зростання склало 8,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією