УАІБ направила зауваження до проєкту рішення НКЦПФР «Про затвердження Змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками»

Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу надала свої зауваження до проєкту рішення НКЦПФР «Про затвердження Змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками» (№ 1597).  

Зауваження стосуються встановлення для адміністраторів НПФ таких пруденційних показників як норматив достатності власних коштів, коефіцієнт покриття операційного ризику та  норматив поточної ліквідності.

УАІБ погоджується з першими двома показниками, бо вони уже застосовуються до КУА, тобто використовуються для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), і абсолютна більшість адміністраторів НПФ поєднують свою діяльність із вищезазначеною, тому застосування цих показників до адміністраторів НПФ є виправданим і логічним.

Проте, що стосується нормативу поточної ліквідності, то, по-перше, його немає серед пруденційних показників, що застосовуються до КУА, по-друге, як і у випадку з КУА та фондами в їхньому управлінні, адміністратори НПФ ведуть окремий бухгалтерський облік своїх активів і зобов’язань та активів і зобов’язань НПФ, адміністрування яких вони здійснюють, зокрема персоніфікований облік, де індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожному учаснику фонду, і не відповідають власними активами за зобов’язаннями останніх. До того ж самі адміністратори НПФ не здійснюють активні (щоденні або часті) операції зі своїми власними активами.

Все це відрізняє діяльність адміністраторів НПФ від, наприклад, торговців цінними паперами (та від банків), для яких існує природна потреба – виходячи з характеру їхньої діяльності – у  контролі й підтриманні поточної ліквідності, та, відповідно, ставить під велике питання економічну сутність і доцільність встановлення такого нормативу для них.

В Асоціації переконані, що перших двох нормативів цілком достатньо для здійснення ефективного пруденційного нагляду за адміністраторами НПФ. У крайньому разі, більш логічним замість цього нормативу було би застосування до адміністраторів НПФ того ж нормативу, який застосовуєтся до КУА, – коефіцієнта фінансової стійкості, що визначений главою 5 розділу IV Положення № 1597.

В УАІБ також вважають, що набрання чинності цим рішенням 01 липня 2020 року передчасне, оскільки, як зазначається у самому проєкті, «стосовно адміністраторів НПФ на даний час пруденційних показників законодавством не встановлено». Два місяці на підготовку професійними учасниками ринку до запровадження нових регуляторних вимог у принципі, а тим більше – у нинішніх надзвичайних соціально-економічних умовах,  – це надто короткий строк. Попри те, що більшість адміністраторів НПФ поєднують свою діяльність із діяльністю КУА, частина з них здійснює винятково діяльність з адміністрування НПФ і запропоновані вимоги будуть для них додатковими.

Асоціація уже зверталася до Комісії у зв'язку зі зростанням ризиків на тлі пандемії COVID-19 з пропозиціями тимчасового послаблення вимог до капіталу професійних учасників фондового ринку, зокрема, компаній з управління активами, та нагляду за їх дотриманням, встановлених відповідними рішеннями Комісії.

Крім того, необхідність виконання Комісією вимог Закону України від 12 вересня 2019 року № 79-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» у відповідний строк не означає потребу у запровадженні (початку застосування) додаткових нормативів до відповідних професійних учасників у цей строк.

УАІБ пропонує регулятору почати застосовувати норми щодо розрахунку та нормативних значень нових пруденційних показників для адміністраторів НПФ з 01 січня 2021 року (навіть якщо відповідні зміни до Положення № 1597 наберуть чинності з 01 липня 2020 року).

*****

Статус УАІБ як офіційного Спонсора GIPS в Україні підтверджено ще на 5 років

CFAInstitute підтвердив Українській асоціації інвестиційного бізнесу статус авторизованого (офіційного) Спонсора Глобальних стандартів результативності інвестування (GIPS) в Україні на наступні п'ять років.  

Вперше авторизованим Спонсором GIPS  в Україні Асоціація стала у березні 2007 року, а на початку 2015 року CFAInstitute та УАІБ підписали оновлену Угоду щодо Національного Спонсора GIPS (GIPS CountrySponsorAgreement).

У 2015 році Виконавчий комітет з Глобальних стандартів результативності інвестування (the GIPS Executive Committee), розглянувши заявку Української асоціації інвестиційного бізнесу, затвердив Асоціацію вітчизняним спонсором в Україні з прийняття GIPS  (The Global Investment Performance Standards).

Завданнями Спонсора GIPS у кожній країні є сприяння інтересам національного  інвестиційного співтовариства через встановлення і підтримку найвищих стандартів у сфері проведення розрахунків і подання результативності  інвестування, розповсюдження стандартів GIPS на місцевому рівні і підтримка їхньої цілісності, створення умов для просування навчальних ініціатив GIPS та інші.

УАІБ як національного спонсора в Україні з підтримки і поширення GIPS представляє Людмила Жураховська, доцент кафедри банківської справи КНТЕУ - офіційний представник України в RTS EMEA (Регіональному технічному комітеті країн Європи, Ближнього Сходу та Африки з результативності інвестування).

Стандарти GIPS - це стандарти подання результативності інвестування, головна мета яких справедливе подання та повне розкриття інформації. З прийняттям GIPS у клієнтів зростає впевненість у надійності інвестиційних звітів, і вони мають змогу порівнювати результати інвестування у різні фірми (фонди). Останні, у свою чергу, будуть на рівних конкурувати на міжнародних ринках капіталу з інвестиційними компаніями із країн з розвиненою інвестиційною практикою. До того ж, вони зможуть використати переваги від удосконалення внутрішніх бізнес-процесів згідно з вимогами GIPS.

*****

УАІБ: результати діяльності інститутів спільного інвестування
в Україні за 4-й кв.2019 та 2019 рік

Українська асоціація інвестиційного бізнесу оприлюднила на своєму сайті результати діяльності інститутів спільного інвестування в Україні за 4-й кв.2019 та 2019 рік.

Як зазначається в Аналітичному огляді Асоціації, українська галузь управління активами, зокрема інститутів спільного інвестування, у 2019 році продовжувала переважно зростати кількісно й вартісно, попри незначне скорочення чисельності компаній з управління активами за підсумками 4-го кварталу та всього року.

Серед ключових трендів у 2019 році були:

Подальше зростання кількості зареєстрованих ІСІ та кількості сформованих («визнаних») ІСІ – практично лише за рахунок венчурних КІФ;

Прискорене зростання сукупної вартості активів та ВЧА усіх ІСІ в цілому за рік, при цьому:

Перше за чотири роки зменшення ВЧА відкритих ІСІ за рік – внаслідок першого за три роки чистого відтоку капіталу із цього сектору, а також певною мірою через зниження на фондовому ринку;

Подальше несуттєве квартальне й річне зменшення кількості інвесторів в ІСІ – переважно за рахунок закритих ІСІ з публічною емісією, як і у попередньому році, а також – венчурних фондів;

Стале нарощення сукупних коштів індивідуальних інвесторів - резидентів України в ІСІ – переважно у венчурні; збільшення їхньої кількості в ІСІ у 4-му кварталі у відкритих, а за рік – у венчурних фондах;

Збереження тенденції до зниження ваги підприємств-резидентів у ВЧА усіх ІСІ в цілому третій рік поспіль, через відносно слабше нарощення їхніх вкладень у порівнянні з іншими категоріями інвесторів;

Подальше зменшення сукупних коштів іноземних інвесторів за квартал та за рік в ІСІ в цілому;

Зниження ваги цінних паперів в активах усіх ІСІ в цілому та в усіх секторах за типами фондів, зокрема – частки акцій, а також державних облігацій (в усіх секторах, окрім інтервальних ІСІ); поява після тривалої перерви невеликих пакетів муніципальних облігацій в активах відкритих та закритих фондів із приватним розміщенням;

Зниження квартальної доходності у половині секторів ІСІ за типами фондів та класами активів, а річної – у більшості з них, при падінні фондових індексів як за квартал, так і за рік; разом із цим – збільшення кількості секторів із позитивною доходністю у 4-му кварталі, а також частки фондів із додатними показниками майже в усіх секторах.

На тлі низхідної динаміки фондового ринку України упродовж 2019 року та у 4-му кварталі зокрема, що мала місце попри жваве зростання та притік капіталу на міжнародні ринки у цей час, українські інвестиційні фонди перебували у пошуку доходності, а інвестори загалом усе більше перемикали свою увагу на ІСІ з приватним розміщенням, що інвестують в активи поза фондовим ринком.

Основними активними вкладниками ІСІ у цей час були резиденти, зокрема індивідуальні інвестори, а також місцеві корпоративні учасники, що продовжували нарощувати свої кошти у фондах – переважно венчурних.

Доходність ІСІ, що інвестують здебільшого в інструменти фондового ринку, а з нею й привабливість їх для інвесторів у 2019 році постраждала, однак окремі сектори ІСІ та низка фондів в усіх секторах продемонстрували не лише підвищення вартості своїх паперів і, відповідно, – приріст інвестицій учасників, а й конкурентні її значення у порівнянні з альтернативними напрямками інвестування, що пропонують значно нижчу ліквідність.

Більш детально з результатами діяльності галузі управління активами, зокрема інстутутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів та страхових компаній, можна ознайомитися на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.  

*****

Адміністратори НПФ будуть звітувати перед НКЦПФР по-новому

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила новий формат  звітності для нових професійних учасників ринку цінних паперів – адміністраторів недержавних пенсійних фондів, повідомляє регулятор.

Вимоги до звітності і порядок складання, подання та оприлюднення даних визначені у проекті «Положення про порядок складання, подання та оприлюднення адміністратором НПФ адміністративних даних, у тому числі звітності з недержавного пенсійного забезпечення», який був схвалений на засіданні НКЦПФР.

Положенням передбачено подання адміністраторами даних щоденно, щомісячно, щоквартально та щорічно. Дані поділяються на інформацію щодо адміністратора як юридичної особи та інформацію щодо діяльності НПФ та їх адміністрування адміністратором. Зокрема новими професійними учасниками ринку цінних паперів до регулятора буде подаватися наступна інформація:

щоденні дані, які складаються з довідки про склад, структуру та чисту вартість активів НПФ, яка складається та подається адміністратором щодо кожного НПФ окремо. Перший звітний період – 1 жовтня 2020 року;

щоквартальні дані щодо адміністратора НПФ, до яких включаються щомісячні дані щодо адміністратора за останній місяць звітного кварталу та за І, ІІ та ІІІ квартал звітного року – проміжна фінансова звітність адміністратора, яка має відповідати міжнародним стандартам фінансової звітності. Перший звітний період – червень та ІІ квартал 2020 р., а перша звітність подається до 31.08.2020;

щоквартальні дані щодо діяльності пенсійних фондів та їх адміністрування, що складаються з довідки про персоніфікований облік учасників пенсійного фонду, довідки про результати діяльності корпоративних і професійних пенсійних фондів, довідки про учасників пенсійного фонду за віковою категорією та за І, ІІ та ІІІ квартал звітного року – проміжної фінансової звітності пенсійного фонду. Перший звітний період – ІІ квартал 2020 р., а перша звітність подається до 30.09.2020;

річна фінансова звітність адміністратора та річна фінансова звітність пенсійних фондів включається до відповідних щорічних даних. Перший звітний період – 2020 р.

Як пояснив член НКЦПФР Олександр Панченко, Комісія переходить до щоденної подачі адміністраторами інформації про склад, структуру та чисту вартість активів НПФ, так само як зараз це працює для відкритих інвестиційних фондів. Строки подання першої звітності м’які, що дозволить вчасно налаштувати системи як адміністраторам, так і Комісії.

Нагадаємо, що Законом України від 12.09.2019 року №79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (спліт) передбачена ліквідація Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) і передача її функцій Національному банку України та НКЦПФР. Відповідно до змін законодавства з 1 липня 2020 року до професійної діяльності на фондовому ринку віднесена діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

*****

НДУ запустив новий сервіс для дистанційного проведення загальних зборів

13 травня відбувся запуск нового сервісу Центрального депозитарію - “Кабінет Зборів”, який створено для забезпечення можливості дистанційного проведення загальних зборів, йдеться у повідомленні НДУ.

Відтепер, акціонерні товариства та корпоративні інвестиційні фонди матимуть змогу скористатися сучасною та надійною послугою для проведення річних і позачергових загальних зборів, не порушуючи встановлених Кабінетом Міністрів України правил карантину.

Як зазначалося раніше, команда Центрального депозитарію розпочала роботу над розробкою нового сервісу “Кабінет Зборів” ще на початку квітня. Створений на базі web-сервісу “Кабінет Клієнта” як додаткова послуга та інтегрований з програмним забезпеченням DEPEND, новий сервіс гарантує зручність у використанні та високий рівень захисту інформації.

Умови та порядок надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів регламентовано внутрішніми документами Центрального депозитарію. Зокрема, затвердженими Правлінням ПАТ “НДУ” змінами до Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію, що набувають чинності з 18 травня 2020 року, з цього дня клієнти зможуть скористатися послугою із дистанційного проведення загальних зборів, уклавши з ЦД окремий договір.

Також НДУ звертає увагу клієнтів, що:

- послуга надається на підставі попередньо укладеного з ЦД договору про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів;

- всі документи формуються в електронному вигляді та засвідчуються надійними засобами КЕП (кваліфікований електронний підпис);

- КЕП прирівнюється до власноручного підпису, а електронний документ набуває юридичної сили;

- доступ до сервісу “Кабінет Зборів” мають особи, уповноважені взаємодіяти з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів  на підставі рішення Наглядової ради;

- особами, уповноваженими взаємодіяти з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів на підставі рішення Наглядової ради, можуть бути представники депозитарної установи з якою емітентом укладено відповідний договір.

*****

Система накопичувального пенсійного страхування в Україні може бути запроваджена  вже з січня 2021 року

Запровадження в Україні системи  накопичувального пенсійного страхуванняможливе вже з січня 2021 року. Таке припущення було висловлено під час робочої зустрічі членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради з представниками Міністерства соціальної політики України та представників роботодавців та профспілок, яка відбулася 12 травня 2020 року.

Учасники зустрічі наголосили, що постійне відкладання старту другого рівня пенсійної реформи вже спричинило значні  негативні наслідки – тільки за рахунок коштів, які можна було накопичити за останні 10 років, пенсіонери отримували б виплати в середньому на 17% більші, ніж ті пенсії, що їм виплачують з першого рівня сьогодні. Крім того, було втрачено можливість інвестувати в українську економіку накопичених пенсійних коштів на суму еквівалентну понад 7 млрд. дол. США (яка є співставною  з обсягом позик, наданих Україні МВФ за цей період). Отримане при цьому економічне зростання відповідало б не тільки інтересам пенсіонерів, а й усіх верств населення, бізнесу і держави.

Під час обговорення пріоритетних напрямків запровадження пенсійної реформи виокремлено роль балансу у обов’язковості/необов’язковості накопичувальної системи пенсійного забезпечення, як додатковий ресурс для гідного життя кожного українця.

Представники професійних спілок, організацій роботодавців та професійних асоціацій висловили готовність підтримувати зусилля Уряду та Міністерства соціальної політики України, спрямовані на запровадження другого рівня пенсійної системи на основі запропонованої Міністерством  моделі з тим, щоб можливість повноцінної участі в ній була надана громадянам України не пізніше 2021 року.

Раніше представники професійних спілок, організацій роботодавців та професійних асоціацій також направили відкрите звернення до Прем’єр-міністра України щодо підтримки пенсійної реформи та запровадження другого рівня пенсійної системи.

*****

НБУ затвердив методику оцінки облігацій підприємств з державною гарантією
Національний банк затвердив підхід до визначення справедливої вартості облігацій підприємств, випущених під державну гарантію, повідомляється на сайті НБУ.

Ці облігації можуть бути включені до пулу застав за кредитами рефінансування або використані для здійснення операцій репо з Національним банком. Національний банк визначатиме вартість облігацій підприємств з урахуванням кредитного ризику конкретного випуску цінних паперів.

Коригуючі коефіцієнти облігацій розраховуватимуться відповідно до розділу ІІІ Порядку оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів, що перебувають у власності Національного банку України або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань, та враховують умови випуску облігацій та державної гарантії. Включення таких активів у заставний пул чи прийняття у якості предмета репо буде ухвалюватися окремим рішенням Правління Національного банку після проведення аналізу умов конкретного випуску цінних паперів.

Ці зміни затверджено рішенням Правління Національного банку України від 14 травня 2020 року 327-рш "Про схвалення Змін до Порядку оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів, що перебувають у власності Національного банку України або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань". Вони набули чинності 14 травня.

*****

НКЦПФР про роботу фондового ринку у квітні 2020 року

Загальний обсяг торгів на організованому ринку у квітні 2020 року склав 26,73 млрд грн. У березні обсяг сягав 41,9 млрд грн. Але поточний рівень торгів відповідає середньомісячним показникам 2019 року, інформує на своїй сторінці у Фейсбук НКЦПФР.

Протягом квітня укладення біржових контрактів відбувалось на трьох фондових біржах. Понад 99% обсягу торгівлі припали на такі біржі - "Перспектива" (63%), "ПФТС" (36%). Частка торгів ОВДП на біржах традиційно була високою 98% (26,71 млрд грн).

Загальний обсяг торгів на неорганізованому ринку у квітні 2020 року склав 15,2 млрд грн. Для порівняння, у березні обсяг становив 22,482 млрд грн. Найбільші зміни в обсягах та структурі торгів зафіксовано по ОВДП, корпоративних облігаціяхта інвестиційних сертифікатах.
 

*****

За рік реальний ВВП впав на 1,5% - Держстат

Державна служба статистики оприлюднила попередню оцінку валового внутрішнього продукту України в I-му кварталі 2020 року.

Реальний ВВП у I-му кварталі 2020 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 0,8% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з I-м кварталом 2019 року - на 1,5%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією