Новини УАІБ

УАІБ разом з іншими спілками, організаціями та асоціаціями звернулася
до Прем’єр-міністра України щодо підтримки пенсійної реформи та
запровадження другого рівня пенсійної системи

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підтримала Відкрите звернення професійних спілок, організацій роботодавців та професійних асоціацій до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на підтримку пенсійної реформи та запровадження другого рівня пенсійної системи.

У зверненні зазначається, що пенсійна реформа, розпочата у 2003 році, мала на меті приведення пенсійного забезпечення громадян України до стандартів, які реалізуються в розвинутих країнах завдяки багаторівневим пенсійним системам. Досягнення мети планувалось здійснити шляхом модернізації існуючого на той час Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (Солідарної пенсійної системи - перший рівень) та посилення його накопичувальними компонентами – Добровільною системою недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень) та Обов’язковою накопичувальною пенсійною системою (другий рівень). Саме для цього було прийнято Закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», якими встановлено запровадження третього рівня пенсійної системи з 2004 року, а другого рівня – з 2007 року.

Однак ні в 2007 році, ні в наступні роки (останньою офіційно анонсованою датою впровадження було 1 січня 2019 року) – другий рівень не запроваджено, пенсійна система країни залишається неефективною, її реформування є далеким до завершення, а з 2018 року практично зупинилося.

Постійне відкладання старту другого рівня вже спричинило значні негативні наслідки – тільки за рахунок коштів, які можна було накопичити за останні 10 років, пенсіонери отримували б виплати в середньому на 17% вищі, ніж ті пенсії, що їм виплачують з першого рівня сьогодні. На додачу, було втрачено можливість інвестувати в українську економіку накопичених пенсійних коштів на суму еквівалентну понад 7 млрд. дол. США (яка є зіставною з обсягом позик, наданих Україні МВФ за цей період). Отримане при цьому економічне зростання відповідало б не тільки інтересам пенсіонерів, а й усіх верств населення, бізнесу і держави.

За нинішніх демографічних умов та можливостей фінансування Солідарної пенсійної системи України, заміщення втраченого заробітку пенсійними виплатами з першого рівня буде постійно знижуватись із нинішніх 30-32% до 18-20% протягом наступних 30 років, що значно менше, ніж передбачено конвенціями Міжнародної організації праці (40%) та директивами Європейського Союзу (50-65%). Такий стан справ не дає жодних пенсійних перспектив нинішнім і майбутнім поколінням громадян України. Відтак, розумної альтернативи запровадженню другого рівня пенсійної системи не існує.

Підписанти звернення підтримали пропозиції Міністерства соціальної політики України, згідно яких модель роботи другого рівня пенсійної системи – Обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення має бути децентралізованою та побудованою на вже існуючих державних (ДФС та Пенсійний фонд України) та приватних інституціях (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, адміністратори НПФ, банки-зберігачі, компанії із страхування життя), без створення монополістичних структур за рахунок коштів державного бюджету, але з посиленням державного регулювання ринкових інституцій.

Як наголошується у зверненні, такий підхід передбачає право людини вільно, без жодного тиску з боку роботодавців або інших суб’єктів, вибирати та в будь-який момент змінювати фінансову установу для формування своїх пенсійних накопичень, тоді як безпека накопичень буде гарантуватись законодавчо встановленими механізмами роботи системи.

Учасники звернення стверджують, що для запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи відповідно до вимог Закону, не потрібні «надзусилля», бюджетні кошти та роки на створення необхідних передумов. Для цього достатньо спиратися на існуючі елементи третього рівня пенсійної системи з необхідним посиленням спроможності державних регуляторів. Адже в Україні вже давно існують та успішно функціонують основні інституційні компоненти обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, що відповідають другому рівню європейської пенсійної моделі, зокрема - недержавні пенсійні фонди (НПФ), компанії страхування життя та інші фінансові установи.

У листі йдеться про підтримку зусиль Уряду та Міністерства соціальної політики України, спрямованих на запровадження другого рівня пенсійної системи на основі запропонованої Міністерством моделі з тим, щоб можливість повноцінної участі в ній була надана громадянам України не пізніше 2021 року.

Відкрите звернення підписали: Федерація профспілок транспортників України, Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, Незалежна галузева професійна спілка енергетиків України, Профспілка металургів і гірників України, Профспілка працівників вугільної промисловості України, Український союз промисловців та підприємців, Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, Торгово-промислова палата України, Всеукраїнська асоціація недержавних пенсійних фондів, Українська асоціації інвестиційного бізнесу, Професійна Асоціація учасників ринків капіталу та деривативів України, Українська асоціація адміністраторів пенсійних фондів, Національна асоціація недержавних пенсійних фондів України та адміністраторів недержавних пенсійних фондів.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності ринку управління активами
в Україні за 4-й кв.2019 та 2019 рік. Загальні результати

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підбила підсумки діяльності ринку управління активами в Україні за 4-й кв.2019 та 2019 рік та оприлюднила на своєму сайті загальні результати.

Як зазначається в Аналітичному огляді Асоціації, українська галузь управління активами інституційних інвесторів у 2019 році зберігала висхідний тренд, більшою мірою спираючись на приватні інвестиції: упродовж року збільшувалася кількість фондів (ІСІ) та сукупна вартість активів в управлінні.

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами(КУА) У 4-му кварталі 2019 року було створено одну нову КУА, тоді як дві – закрито, тож загальна кількість компаній з управління активамизменшилася на одну, до 293.Це на три менше, ніж на початку року, протягом якого було створено 5 нових КУА, а припинили свою діяльність – 8 компаній.

На кінець 2019 року 278 КУА мали в управлінні від одного до 57-ми фондів, а понад 99% – як і раніше – від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним фондом.

Інститути спільного інвестування (ІСІ) У 4-му кварталі було зареєстровано 47 нових ІСІ, а за весь 2019 рік – 129. З урахуванням фондів, які закрилися, станом на 31.12.2019 загальна кількість зареєстрованих ІСІзбільшилася на 2.3% за 4-й квартал та на 6.0% за рік, до 1890.

Кількість ІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих), зростала дев’ятий квартал та третій рік поспіль – до 1326(+3.3% за 4-й квартал та +8.0% за весь 2019 рік).

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) Кількість НПФ в управлінністаном на 31.12.2019 року залишалася на рівні 58(без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 46 відкритих, 6 корпоративних та 6 професійних. Всього активами НПФ управляли 33 КУА (ті КУА, які подали відповідну річну звітність за 2019 рік до УАІБ на момент підготовки цього аналітичного огляду, тобто усіх таких компаній, крім однієї).

Страхові компанії (СК) Кількість СК, що передали свої активи в управління КУА,упродовж 2019 року не змінилася, як і кількість КУА, що надавали такі послуги: станом на 31.12.2019 одна така компанія управляла активами двох СК. 

Активи в управлінні та ВЧА

Усі інституційні інвестори

Сукупні активи в управлінні КУА зросли на 1.5% за 4-й квартал і станом на 31.12.2019 року сягнули 355 087 млн. грн. Таким чином, за весь 2019 рік вони збільшилися на 12.8%.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активи усіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 4-му кварталі 2019 року зросли на 1.4%, а за весь рік – також на 12.8%, до 353 337 млн. грн.

Активи діючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), станом на 31.12.2019 становили 339 130 млн. грн. За весь рік вона зросла щонайменше на 14.3%, а за 4-й квартал – умовно зменшилася на 0.2% – головним чином, через неповну звітність (квартальне скорочення було значно меншим за нестачу звітів фондів, зумовлену запровадженими у березні 2020 року, під час річного звітування, обмежувальними заходами для протидії поширенню пандемії covid-19 та відповідним продовженням строків подання цієї звітності. За оцінками УАІБ, повнота отриманої звітності становить принаймні 95% та 99%, відповідно, за кількістю звітів щодо інституційних інвесторів та щодо обсягу їхніх активів в управлінні). Двигуном росту галузі ІСІ залишалися венчурні фонди, кількість яких ще стрімкіше збільшувалася у 2019 році.

Вартість чистих активів сформованихІСІ («визнаних») станом на 31.12.2019 сягнула 261206млн.грн.У 4-му кварталі вона умовно зменшилася на 1.2%, а за 2019 рік – додали щонайменше 10.8%

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Активи НПФ в управлінні КУА у 4-му кварталі 2019 року прискорили зростання до 3.4%, а за весь рік – до 17.5%.Станом на 31.12.2019 вони досягли 1603.2млн. грн.

Страхові компанії (СК)

Активи СК в управлінні КУА зменшилися на 0.1% за 4-й квартал 2019, але за рік – зросли на 21.2%. Станом на 31.12.2019 ці активи становили 96.7млн.грн.

Детальніша інформація на сайті УАІБ 

*****

УАІБ: Щомісячний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за квітень 2020 року

08 травня 2020 року Українська асоціація інвестиційного бізнесу оприлюднила на своєму сайті результати діяльності публічних ІСІ в Україні за квітень 2020 року.

За підсумками місяця українські індекси фондового ринку закрилися зі значним зменшенням показників: індекс ПФТС зменшився на -2,12%, а індекс УБ «схуд» на -8,77%.

У квітні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування (ІСІ) завершили місяць у «червоній» зоні. За показником доходності «з початку року» результати розподілилися таким чином: на першому місці відкриті фонди (+1,96% (+0,30% за місяць)), друге місце посів сектор інтервальних ІСІ (-4,36% (-0,54% за місяць)), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці (-10,57% (-1,85% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 17 відкритих ІСІ станом на 30.04.2020 р. становила 87,51 млн. грн. Відповідно до показників на кінець квітня, загальне збільшенняВЧА склало+946,69тис.грн. (+1,11%). Обсяг залучень коштів інвесторів у квітні перевищив обсяг виплат, тому загальний чистий притік коштів у секторі становив -434,01 тис. грн.

Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +3,05% до -1,99%.

За результатами квітня лідером із залучення коштів інвесторів у секторі стали такіфонди:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+444,36 тис. грн. (+16,71%)) – збільшення ВЧА та залучення коштів інвесторів (+17,73% в обігу) дозволило фонду отримати 460,62 тис. грн. чистого притоку капіталу;

«КІНТО-Казначейський» (+111,74 тис. грн. (+3,51%)) – завдяки позитивній переоцінці складових інвестпортфеля та збільшення на 2,65% ІС в обігу фонд отримав +92,77 тис. грн. «чистими».

Найбільші виплати інвесторам у квітні зробили такі фонди:

«ВСІ» (-112,85 тис. грн. (-5,53%)) – через зниження вартості складових інвестпортфеля та значні виплати інвесторам (-4,02% в обігу) фонд зафіксував найбільший чистий відтік у секторі у розмірі -80,87 тис. грн.;

«ОТП Фонд Акцій» (-105,66 тис. грн. (-1,79%)) – викуп в учасників фонду інвестиційних сертифікатів (-0,50% в обігу) призвів до відтоку капіталу у розмірі -29,86 тис. грн.;

«КІНТО-Класичний» (+14,11 тис. грн. (+0,05%)) – попри зростання ВЧА, пред’явлення до погашення 14 шт. ІС призвело до відтоку чистого капіталу у розмірі -8,74 тис. грн.

Основні гравці у секторі розподілилися таким чином: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (33,06% сукупної ВЧА (28,96 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Класичний» (13,60% (11,90 млн. грн.)), третє місце посів фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,18% (8,03 млн. грн.)). Четверте місце – за фондом «ОТП Фонд Акцій» (6,64% (5,81 млн. грн.)), фонд «Софіївський» (5,77% (5,05 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

 «ОТП Класичний» (+3,05%), «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+2,46%) та «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+2,16%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у квітні були у фондах: «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-1,99%), «ВСІ» (-1,58%) та «ОТП Фонд Акцій» (-1,29%).

Інтервальні фонди

У квітні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 3,64 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшиласяна -9,89 тис. грн. (-0,42%).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За рівнем доходності у квітні фонди у секторі розподілилися таким чином:«ТАСК Український Капітал» (-0,96%) та «Паритет» (-0,12%).

Закриті фонди

До огляду в квітні включено 2закритих ІСІ,вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 9,56 млн. грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧАцих фондів зменшилася на -201,41 тис.грн. (-25,41%).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За підсумками квітня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Індекс Української Біржі» (-1,92%) та «ТАСК Універсал» (-1,77%).

*****

У січні-березні 2020 року у порівнянні з 2019 роком
випуск цінних паперів збільшився

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-березні 2020 року, становив 17,42 млрд грн, що більше на 9,78 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (7,65 млрд. грн).

Протягом січня-березня 2020 року Комісією зареєстровано 13 випусків акцій на суму 823,13 млн грн (таблиця 1). Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 120 млн грн. Про це повідомляє НКЦПФР у Інформаційній довідці щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-березня 2020 року.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у березні 2020 року, зареєстровано: випуск ПРаТ «ФЕД» на суму 506 млн грн.

Комісія протягом січня-березня 2020 року зареєструвала 24 випуски облігацій підприємств на суму 4,97 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 3,26 млрд грн. 

*****

У січні-березні 2020 року у порівнянні з 2019 роком
випуск інвестсертифікатів ПІФ зменшився, а КІФ - збільшився

Протягом січня-березня 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 750 млн грн, що менше на 770 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Протягом січня-березня 2020 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 10,87 млрд грн, що більше на 7,16 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.03.2019 становить 47 інститутів спільного інвестування, серед них

37 корпоративних інвестиційних фондів;

10 пайових інвестиційних фондів

з них вилучено з ЄДРІСІ 1 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

*****

Огляд діяльності ПФТС за квітень 2020 року

У квітні 2020 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 9,7 млрд. грн. (111% рівня аналогічного періоду 2019 року). З початку року укладено 1929 біржових контрактів на загальну суму 40,8 млрд. грн. (96% рівня аналогічного періоду 2019 року), повідомляється на сайті ПФТС.

На «ринку заявок» укладено 15% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 83% угод, на ринку РЕПО — 2% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

 - за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 88,5% (державні облігації — 100%, акції — 21%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 36,4% (державні облігації — 36,4%, акції — 9,1%).

У квітні 2020 року 34 учасника торгів на ПФТС укладали угоди з 36 випусками цінних паперів (державні облігації – 31, акції – 5).

 Найбільший обсяг торгів було укладено з державними облігаціями – 9,72 млрд. грн.

Серед 31 випуску ОВДП, з якими укладалися угоди, 10 випусків — з датою погашення в 2020 році, 11 випусків — з датою погашення в 2021 році, 4 випуски — з датою погашення в 2022 році, 3 випуски — з датою погашення в 2023 році, по 1 випуску — з датами погашення в 2025 та 2027 роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2025-02-26, 2021-08-11 та 2023-08-23, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2021-08-11, 2022-01-05 та 2025-02-26.

У сегменті акцій підприємств у квітні 2020 року загальний обсяг торгів склав 0,6 млн. грн.

У режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери ПАТ "Донбасенерго", ПАТ "АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", ПАТ АБ "ПІВДЕННИЙ", ПАТ "УКРНАФТА" та АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ".

Індекс ПФТС за звітний період знизився на 2,1% до рівня 500,4 пункти. Впала вартість акцій ПАТ «Донбасенерго» (середньозважена ціна 3 останніх біржових контрактів — «-» 15%), АТ «Райффайзен Банк Аваль» («-» 4,7%).

Станом на 30 квітня 2020 року кількість членів АТ «Фондова біржа ПФТС», допущених до торгів, становила 58.

До торгів на АТ «Фондова біржа ПФТС» було допущено 348 цінних паперів, з яких 136 ЦП перебували у лістингу. В Біржовому списку ПФТС знаходились 122 випуски внутрішніх державних облігацій, 4 випуски — зовнішніх державних облігацій, 58 випусків — корпоративних облігацій, 124 випуски акцій підприємств, 28 цінних паперів інститутів спільного інвестування, 7 випусків муніципальних облігацій, один державний дериватив, одна облігація іноземної держави, одна облігація іноземного емітента та два випуски акцій іноземних емітентів.

*****

НКЦПФР попереджає інвесторів щодо ризиків інвестування у проект B2B Jewelery

У рамках моніторингу сумнівних фінансових проектів (скам-проекти*), які обіцяють українцям швидкий і гарантований дохід, НКЦПФР попереджає споживачів фінансових послуг щодо інвестування у проект B2BJewelery, який має ознаки сумнівного і може мати на меті незаконне заволодіння коштами інвесторів. Про це йдеться у заяві НКЦПФР, розміщеній на сайті регулятора.

Цей проект пропонує громадянам придбання ювелірних виробів та подарункових сертифікатів, за яким нараховуються надвисокі відсотки інвестиційного прибутку. При цьому на подарунковому сертифікаті відсутні будь-які реквізити особи, що її видала. Безпосередньо B2B Jewelery не є назвою конкретної юридичної, отже відсутні чітко визначені відповідальні особи по зобов’язанням за залученими коштами від громадян України. Крім того, майже всі транзакції в магазинах B2B Jewelery здійснюються у готівковій формі, що не дає змоги встановити зв’язки з реальними бенефіціарами проекту.

НКЦПФР вбачає в діях проекту B2B Jewelery грубе порушення вимог чинного законодавства України. Подарункові сертифікати B2B Jewelry мають ознаки облігацій – боргових цінних паперів, оскільки посвідчують внесення їх першими власниками коштів, визначають відносини позики між власником такого сертифікату та його емітентом в особі B2B Jewelry, та можуть слугувати підтвердженням зобов’язання емітента повернути власникові сертифікату його номінальну вартість у передбачений сертифікатом строк та виплатити заздалегідь визначений у ньому інвестиційний дохід. Емітент в особі B2B Jewelry мав би звернутися до НКЦПФР для реєстрації випуску облігацій до початку продажу таких паперів інвесторам, але станом на сьогодні цього не було зроблено.

Відповідну діяльність із залучення коштів населення та виплату відсотків прибутку відповідно до законодавства України можуть здійснювати виключно банки та фінансові компанії, зареєстровані на території України, що мають відповідні ліцензії.

Після запровадження на території України карантинних обмежень, згідно з інформацією із загальнодоступних джерел, проект B2BJewelry зупинив виплати по реалізованих подарункових сертифікатах та почав пропонувати інвестувати кошти у цифрові активи – «токени B2BT», які, на думку НКЦПФР, несуть ті самі загрози втрати коштів інвесторами, що й сумнівні подарункові сертифікати проекту.

НКЦПФР вже повідомила правоохоронні органи щодо порушень законодавства з боку проекту B2B Jewelry та його соціальної небезпеки.

У зв’язку з відсутністю ідентифікації та відповідних повноважень щодо встановлення такої ідентифікації, НКЦПФР не може здійснити адміністративні заходи належного реагування щодо B2BJewelry. Комісія наголошує, що інвестування у зазначений проект створює значні ризики втрати інвестованих коштів для інвесторів.

НКЦПФР закликає громадян бути обачними і ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти! Про всі випадки невиконання зобов’язань проектом B2B Jewelry просимо повідомляти на електрону скриньку office@nssmc.gov.ua.

Щоб інвестувати свідомо, регулятор пропонує ознайомитися з відповідними  рекомендаціями «10 ознак фіктивності інвестиційного проекту»

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією