Новини УАІБ

Кабінет Міністрів затвердив порядок функціонування єдиного рахунку

Кабінет міністрів затвердив порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів.

Як зазначається на Урядовому порталі, документ визначає механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного рахунку на бюджетні рахунки та повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів. Ефективне функціонування єдиного рахунку вирішить велику кількість технічних проблем при перерахуванні платежів, оптимізує діяльність податкових органів та спростить життя бізнесу.

Єдиний рахунок відкривається у Казначействі на ім’я ДПС. Платник податків повідомляє про наміри використання системи ДПС в електронній формі через електронний кабінет. Використовувати рахунок можна буде вже на наступний робочий день після подання заявки. Припинити його використання – не раніше 1 січня наступного року.

Через єдиний рахунок можна сплачувати податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, єдиний податок, рентну плату, а також інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Втім він не використовується для сплати податку на додану вартість та акцизного податку з пального та спирту. Таке виключення пов’язане з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування цих податків. Окрім того виключення стосується і сплати частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їх об'єднаннями.

Спрощення для платників процедури розрахунків, безперешкодне управління через електронний кабінет переплатами та помилково сплаченими коштами, які виникнуть починаючи з 01.01.2021 року, уникнення негативних наслідків помилкової сплати, заощадження коштів у вигляді банківської комісії – є основними перевагами використання єдиного рахунку для платника податків.
 

Довідково:

Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий в Казначействі на ім'я ДПС, який може використовуватися платником для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.     Функціонування єдиного податку запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» який набуде чинності 1 січня 2021 року.

*****

НБУ очікує на інфляцію 5-6% у 2020-2022 рр.
та пожвавлення економіки після завершення карантину

Інфляція у 2020 році прискориться, але перебуватиме в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. За підсумками року споживчі ціни зростуть на 6%. Унаслідок карантинних обмежень для подолання пандемії та глобальної кризи українська економіка скоротиться на 5,0% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2020 року.

Найбільшого потрясіння українська економіка зазнає у II кварталі 2020 року. За прогнозом НБУ, у квітні-червні економіка скоротиться на 11% в річному вимірі, рівень безробіття зросте до близько 12% у сезонно скоригованому вимірі, а зростання зарплат призупиниться. 

Поступове скасування карантинних обмежень зумовить відновлення української економіки в другому півріччі 2020 року. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики. Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи і заходи Національного банку з підтримання банківської системи зменшать негативний вплив пандемії на економіку. Як падіння, так і відновлення буде нерівномірним за видами економічної діяльності. Зокрема від впровадження внутрішніх карантинних обмежень найбільше втратить сектор послуг, роздрібна торгівля, транспорт. Після закінчення карантину ці сектори частково відновляться, проте ще потерпатимуть від повільного відновлення доходів населення.

Туризм та пов’язані з ним авіаційні послуги повноцінно відновляться лише в наступному році. Окремі експортноорієнтовані галузі, зокрема металургія, втратять насамперед від звуження зовнішнього попиту в умовах глобальної економічної кризи. Збережеться високий попит на продукцію сільського господарства, хоча очікується зменшення обсягів врожаю зернових через погіршення погодних умов. Разом із відновленням економіки у 2021 році заробітні плати знову зростатимуть, а рівень безробіття поступово повернеться до докризових 8-9%. Очікується, що споживчі настрої повністю відновляться, а приватне споживання у 2021–2022 роках зростатиме темпами 5–7% на рік.

*****

Мінсоцполітики представило своє бачення моделі роботи обов’язкової
накопичувальної системи пенсійного забезпечення

28 квітня 2020 року відбулося засідання робочої групи при Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ у форматі відеоконференції, на якому розглядалось питання моделі роботи накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Про це повідомляє пресслужба Мінсоцполітики.

На засіданні групи були озвучені основні пропозиції від Мінсоцполітики, сторони роботодавців та профспілок щодо ключових параметрів обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Зокрема, заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Тетяна Сальнікова підкреслила, що для забезпечення мінімальних соціальних стандартів пенсійного забезпечення, коефіцієнту заміщення пенсіями втраченого заробітку не менше 40%, немає іншого шляху, аніж запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

Також вона наголосила, що модель роботи системи має бути побудована на вже існуючих державних (ДФС та ПФУ) та приватних інституціях (НПФ, КУА, адміністратори, банки-зберігачі), без створення монополістичних структур за рахунок коштів державного бюджету, але з посиленням державного регулювання. Має бути забезпечено право людини вільно, без жодного тиску з боку роботодавців або інших суб’єктів, вибирати та в будь-який момент змінювати установу для своїх пенсійних накопичень. Безпека накопичень має гарантуватись законодавчо встановленими механізмами роботи системи.

Були обговорені інші питання, зокрема щодо розмірів внесків, потенційних учасників системи, посилення державного регулювання, захисту пенсійних накопичень тощо.

За результатами зустрічі досягнуто домовленості опрацювати пропозиції робочої групи та прийняти узгоджене рішення по ключових позиціях щодо моделі роботи обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

*****

Терміни розкриття емітентами цінних паперів проміжної
інформації у 2020 році перенесено

НКЦПФР перенесла терміни розкриття емітентами цінних паперів проміжної інформації (у тому числі проміжної фінансової звітності) у 1-му кварталі 2020 року.

Розкриття проміжної інформації у 1-му кварталі 2020 року повинно відбутися не пізніше дати розкриття річної інформації за 2019 рік, встановленої пунктом 7 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, тобто протягом п’яти робочих днів після дати проведення загальних зборів акціонерів за результатами 2019 року.

На найближчому пленарному засіданні Верховна Рада планує розглянути зміни законодавства, які закріплять відтермінування термінів розкриття емітентами цінних паперів проміжної інформації у 2020 році у зв’язку з поширенням на території України коронавірусної інфекції (COVID-19).

Нагадаємо, 30 березня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який дозволив відтермінувати строки проведення річних загальних зборів за результатами 2019 року і строки розкриття річної інформації та дозволив провести загальні збори дистанційно відповідно до «Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду», затвердженого Рішенням НКЦПФР №196 від 16.04.2020 р.

*****

Адміністратори НПФ та управителі ФОН і ФФБ
розраховуватимуть пруденційні показники

НКЦПФР схвалила зміни до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками.

По-перше, стосовно управителів ФОН та ФФБ на даний час розпорядженням Нацкомфінпослуг регулюється нагляд за дотриманням ними таких фінансових нормативів та показників: коефіцієнту залучення коштів, нормативу поточної ліквідності, нормативу платоспроможності, розміру резервного фонду. Для дотримання принципів послідовності та наступництва у питанні державного регулювання у цій сфері НКЦПФР імплементує ці вимоги до своїх нормативно-правових актів.

Проектом рішення пропонується запровадити регулярний розрахунок зазначених показників: для коефіцієнта залучення коштів, нормативів поточної ліквідності та платоспроможності – станом на кінець кожного місяця, а для розміру резервного фонду – щорічно, після здійснення відрахувань до нього.

По-друге, стосовно адміністраторів НПФ на даний час пруденційних показників нормативно-правовими актами взагалі не встановлено. Тому проектом рішення пропонується запровадити для адміністраторів НПФ регулярний щомісячний розрахунок таких пруденційних показників: норматив достатності власних коштів, коефіцієнт покриття операційного ризику, норматив поточної ліквідності.

«Пруденційний нагляд є важливою частиною системи державного нагляду і сприяє дотриманню фінансової стабільності роботи учасників фінансового ринку і мінімізації ризиків. Оскільки фонди фінансування об’єктів будівництва та адміністратори НПФ з липня переходять під нагляд НКЦПФР, на них будуть розповсюджуватися аналогічні вимоги, як і до інших професійних учасників ринку. Наразі ми знаходимось в активній дискусії з ринком щодо термінів початку розрахунку пруденційних показників цими компаніями і ми очікуємо на їх  коментарі», – прокоментував Олександр Панченко, Член НКЦПФР.

Зміни схвалено з метою приведення нормативно-правового акту Комісії у відповідність до вимог Закону України від 12 вересня 2019 року № 79-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» («спліт»). Нагадаємо, що цим законом на Комісію покладені нові повноваження, зокрема щодо регулювання діяльності з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, а також діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

*****

У січні-лютому 2020 року випуск цінних паперів збільшився

Протягом січня-лютого 2020 року загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, становив 8,99 млрд грн, що більше на 2,49 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (6,5 млрд. грн), повідомляє НКЦПФР.

За цей період Комісією зареєстровано 9 випусків акцій на суму 204,9 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 476,4 млн грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у лютому 2020 року, зареєстровано: випуск АТ «Харківобленерго» на суму 59 млн грн

Комісією протягом січня-лютого 2020 року зареєстровано 24 випусків облігацій підприємств на суму 4,97 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 3,26 млрд грн.

*****

У січні-лютому 2020 року у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року

обсяг випусків інвестсертифікатів ПІФ зменшився, а акцій КІФ збільшився

Як повідомляє НКЦПФР, протягом січня-лютого 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 440 млн грн, що менше на 760 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Протягом січня-лютого 2020 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 3,37 млрд грн, що більше на 0,52 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 29.02.2019 становить 32 інститутів спільного інвестування, серед них:

27 корпоративних інвестиційних фондів;

5 пайових інвестиційних фондів

з них вилучено з ЄДРІСІ 3 пайових та 1 корпоративних інвестиційних фондів.

*****

Які перспективи використання деривативів на аграрному ринку України

29 квітня Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» провів онлайн-презентацію результатів дослідження «Перспективи використання деривативів на аграрному ринку України», яка відбулася в Укрінформі.

Як відзначалося під час заходу, Україна є однією з провідних аграрних країн світу, але у пересічного українського сільгоспвиробника немає прозорого біржового механізму встановлення ціни на власну продукцію та можливості управляти ризиками за допомогою деривативів. Проте зацікавленість у таких інструментах є високою. Понад 40% виробників зерна, близько 75% трейдерів та 45% переробників заявляють, що хеджуватимуть ризики за допомогою деривативів у разі, якщо цей ринок запрацює в Україні.

В опитуванні взяли участь 570 сільгоспвиробників, трейдерів і переробників зернових та олійних з переважної більшості регіонів України. Згідно з результатами опитування коливання цін на зернові й сезонність врожаю – це визначальні ризики для українських аграріїв. Світова практика свідчить, що хеджування є одним із ефективних механізмів управління ризиками. Однак хеджування на українському ринку неможливе через відсутність торгівлі ф’ючерсами та опціонами на аграрну продукцію.

Дослідження демонструє, що потрібна системна робота на національному рівні для розвитку деривативів як інструментів хеджування ризиків, яка включатиме запуск організованої торгівлі й посттрейд-інфрастуктури та розробку власне специфікацій контрактів.

«Для успішного використання деривативів аграріями потрібна надійна фінансова інфраструктура, – зазначила Юлія Вітка, заступниця керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». - Ми працюємо над її створенням та сподіваємось, що прийняття законопроекту №2284 стане кроком не тільки до правової визначеності для торгівлі деривативами, але й до побудови посттрейд-інфраструктури, яка гарантуватиме розрахунки. Аграрії, як і їхні контрагенти, повинні бути впевнені, що укладені угоди будуть виконані вчасно та в повному обсязі».

«Ми ідентифікували дві основні причини відсутності ринку деривативів в Україні. По-перше, відсутність біржі з достатнім рівнем ліквідності та кількості гравців. По-друге, низький рівень обізнаності учасників ринку й побоювання ризиків, – наголосив керівник групи небанківських фінансових установ Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Володимир Кузьо. – Запуск товарної біржі та деривативних контрактів в Україні дозволив би учасникам аграрного ринку не лише управляти ціновим ризиком, а й збільшити їхню поінформованість про цінові тренди». Дослідження засвідчило, що 74% виробників зерна та 80% переробників зацікавлені отримати додаткові знання з хеджування власних ризиків.

«Важливими передумовами появи ліквідності в торгівлі аграрними деривативами є прозорий біржовий механізм встановлення ціни на продукцію аграріїв і залучення до ринку якомога більшої кількості гравців. Розвиток таких інструментів як деривативи матиме колосальний ефект на ринки сільгоспродукції та економіку загалом. Але необхідно розуміти, що створення ефективного ринку потребує ухвалення складної законодавчої та нормативної бази», – зауважив Тимур Хромаєв, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З дослідженням можна ознайомитися на веб-сторінці Проекту за посиланням.http://www.fst-ua.info/wp-content/uploads/2020/04/Grain-Market-Research_27.4.2020.ukr_.pdf 

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за квітень 2020 року

Протягом квітня 2020 року на ФБ «Перспектива» укладено 656 угод на суму 16,99 млрд грн.(-21% до березня), з початку року – 2 264 угоди на суму 63,85 млрд  грн. (+5% до січня-квітня 2019 року), повідомляється на сайті фондової біржі "Перспектива".

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у квітні 2020 р. склав 26,7 млрд грн. (на 36% менше за березень), з початку року – 105 млрд грн (на 2% більше за січень-квітень 2019 року). Скорочення торговельної активності на біржах у квітні відбулося на тлі продовження карантинних обмежень, тривалої відсутності розміщень державних облігацій та триваючої волатильності на фінансових ринках.

У структурі торгів на фондових біржах з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,0%, облігації підприємств та міських позик - 0,6%, акції, цінні папери ІСІ та опціонні сертифікати – 0,4%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у квітні та за 4 місяці 2020 року з часткою загального біржового обороту 64% та 61% відповідно.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у квітні скоротився на 21%, кількість угод – на 8%. При цьому 17,87% торгів проведено на ринку РЕПО, 82,13% - на адресному ринку.

Обсяги торгів держоблігаціями на ФБ «Перспектива» порівняно з аналогічним періодом 2019 року зросли на 6%, загальний обсяг торгів – на 5%.

Станом на 30.04.2020 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 278, з них 189 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 192 - держоблігації та держдеривативи, 19 - облігації підприємств, 21 - акції, 2 - акції КІФ, 7 - інвестиційні сертифікати, 23 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом квітня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 35 фінансових інструментів, з початку 2020 року – щодо 56 фінансових інструментів.

*****

Держстат оприлюднив інформацію про розмір середньої
заробітної плати у березні 2020 року.

Розмір середньої зарплати в Україні у березні 2020 року становив 11446 грн. У лютому цей показник був нижчим і дорівнював 10847 грн.

За даними Держстату, найбільше отримують представники ІТ- галузі, страхової і фінансової сфери - у середньому відповідно 23303 грн та 21821 грн на місяць.

Серед сфер, де найнижчі зарплати, - готельно-ресторанний комплекс.

У регіональному розрізі у березні 2020 року найвищі зарплати були у Києві - у середньому 17990 грн за місяць, найменші - у Чернівецькій області (8285 грн).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією