УАІБ: у зв'язкуз набуттям чинності нового закону про фінмоніторинг,
КУА необхідно оновити внутрішні документи

У зв’язку з набранням чинності з 28.04.2020 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та необхідністю приведення діяльності КУА у відповідність з вимогами цього Закону, Асоціація звертає увагу учасників УАІБ на наступне.

Згідно абзацу третього пункту 3 Розділу ІІІ Положення «Про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів», затвердженого рішенням НКЦПФР від 17 березня 2016 року №309, «Суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює оновлення внутрішніх документів з питань здійснення фінансового моніторингу постійно, але не пізніше одного місяця з дня набрання чинності змінами до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо інші строки не встановлені законодавством».

При здійсненні КУА фінансового моніторингу у період з дати набрання чинності Законом № 361-ІХ та набуття чинності новими нормативно-правовими актами з питань фінансового моніторингу чинні нормативно-правові акти НКЦПФР та інших державних органів діють в частині, що не суперечить вимогам Закону № 361-ІХ.      При цьому компаніям треба дотримуватися також Рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які оприлюднюються на офіційних вебсайтах таких регуляторів.

         Оновлені Примірні Правила здійснення фінансового моніторингу в КУА будуть надані учасникам Асоціації  5-6 травня 2020 року через Особистий кабінет.

*****

Держфінмоніторинг підготував для небанківських установ Рекомендації щодо подання
ними з 28 квітня інформації про фінансові операції та щодо постановки на облік СПФМ

28.04.2020 набирає чинності Закон України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», повідомляється на сайті Держфінмоніторингу.

Державною службою фінансового моніторингу України спільно з суб’єктами державного фінансового моніторингу підготовлено рекомендації для суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських та небанківських установ щодо подання з 28.04.2020, до набрання чинності новими підзаконними нормативно-правовими актами, інформації до Держфінмоніторингу про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та постановки на облік нових видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Рекомендації щодо подання з 28 квітня 2020 року небанківськими установами до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції та щодо постановки на облік СПФМрозміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу в розділі: Фінансовий моніторинг/Технології/ Для небанківських установ.

*****

НКЦПФР оприлюднила Рекомендації щодо здійснення діяльності
суб’єктами первинного фінансового моніторингу з 28 квітня 2020 року

У зв'язку з набранням чинності 28.04.2020 року Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднила на своєму сайті Рекомендації щодо здійснення діяльності суб’єктами первинного фінансового моніторингу, регулювання та нагляд за якими вона здійснює.

*****

Компанія JEVERA працює над розробкою програмного забезпечення
для складання фінзвітності у форматі іXBRL

Як повідомляється на сайті НКЦПФР, українська ІТ-компанія JEVERA обрана розробником програмного забезпечення, яке дозволить підприємствам, що становлять суспільний інтерес, складати фінансову звітність у форматі iXBRL відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL. Завершення розробки ПЗ очікується у червні цього року. 

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що становлять суспільний інтерес, з 1 січня 2021 року повинні подавати фінансову звітність через «єдине вікно» одразу всім регуляторам в уніфікованому електронному форматі іXBRL, підготовлену відповідно до Таксономії UAXBRL МСФЗ. Система фінансової звітності створюється на базі Центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснює НКЦПФР.

Розробку програмного забезпечення замовив і профінансував Проект USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» за запитом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших державних інституцій, які є користувачами Системи фінансової звітності, зокрема Міністерством фінансів України, Національним банком України, Нацкомфінпослуг, Державною службою статистики. Запит на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення був оголошений у грудні 2019 року і тривав до січня цього року.

*****

Нацкомфінпослугоприлюднила результати розвитку
недержавного пенсійного забезпечення за 2019 рік

Нацкомфінпослуг на своєму сайті підбила підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення за 2019 рік і оприлюднила їх на своєму сайті.

Згідно з ними, станом на 31.12.2019 у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 65 недержавних пенсійних фондів та 22 адміністраторів НПФ (станом на 31.12.2018 у Державному реєстрі було 62 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, міститься інформація про 1 одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого недержавного пенсійного фонду та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

Згідно з Державним реєстром фінансових установ недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 9 регіонах України. Найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві – 47, або 72,3% від загальної кількості зареєстрованих НПФ.

Станом на 31.12.2019 адміністраторами недержавних пенсійних фондів укладено 77,1 тис.шт.пенсійних контрактів, що більше на 12,1% (8,3 тис. шт.) порівняно зі станом на 31.12.2018.

Структура пенсійних контрактів станом на 31.12.2019:

• з вкладниками – фізичними особами – 70,2 тис. шт.;
• з вкладниками фізичними особами-підприємцями – 0,1 тис. шт.;
• з вкладниками – юридичними особами – 6,8 тис. шт.

Збільшення кількості пенсійних контрактів у ІІІ кварталі 2019 року у порівнянні з ІІІ кварталом 2017 - 2018 років пов'язане в першу чергу зі збільшенням пенсійних контрактів з фізичними особами.

Пенсійні контракти станом на 31.12.2019 укладено з 80,1 тисячі вкладників, з яких:

- юридичні особи – 2,2 тисячі, або 2,7% від загальної кількості вкладників,

- фізичні особи –  77,9 тисячі, або 97,3%.

Кількість вкладників станом на 31.12.2019 збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2018 року на 28,4% (17,7 тис. вкладників) та станом на 31.12.2018 порівняно з аналогічним періодом 2017 року кількість вкладників збільшилася на 18,9% (9,9 тис. вкладників).

Загальна кількість вкладників за період з 31.12.2018 по 31.12.2019 зросла за рахунок збільшення кількості вкладників фізичних осіб на 28,5% .

Станом на 31.12.2019 загальна кількість учасників НПФ становила 874,6 тис. осіб (станом на 31.12.2018 – 855,3 тис. осіб), з якихотримали/отримують пенсійні виплати 83,9 тис. осіб (9,6% від загальної кількості учасників).

Переважну більшість учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 57,2%, та особи вікової групи від 50 до  60 років, що становили 25,8%. Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 16,1%, вікової групи до 25 років – 0,9%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 31.12.2019 було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 83,9 тисячі учасників, тобто 9,6% від загальної кількості учасників, які отримали/ отримують пенсійні виплати.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/ отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 31.12.2019 становив 7,5 тис. грн. (станом на 31.12.2018 – 7,1 тис. грн., станом на 31.12.2017 – 6,8 тис. грн.) та середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, становив 82,7 тис. грн. (станом на 31.12.2018 – 63,4 тис. грн., станом на 31.12.2017 – 47,8 тис. грн.).

Одним із основних якісних показників, які характеризують систему НПЗ, є сплачені пенсійні внески.

Сума пенсійних внесків станом на 31.12.2019 становить 2 160,8 млн. грн., збільшившись на 8,0% (160,3 млн. грн.) в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

У загальній сумі пенсійних внесків станом на 31.12.2019 основну частину, або 89,7%, становлять пенсійні внески від юридичних осіб, на які припадає 1 937,3 млн. грн.

На збільшення суми пенсійних внесків станом на 31.12.2019 вплинуло збільшення суми пенсійних внесків від фізичних осіб на 29,4% (50,6 млн. грн.) та від юридичних осіб — на 6,0% (109,6 млн. грн.).

На збільшення суми пенсійних внесків станом на 31.12.2018 вплинуло збільшення суми пенсійних внесків від фізичних осіб на 38,5% (47,8 млн. грн.) та від юридичних осіб­ –– на 3,1% (55,4 млн. грн.).

Середній розмір пенсійного внеску за 2019 рік на одного вкладника:

- юридичну особу та фізичну особу - підприємця становить 50 987,80 гривні;

- фізичну особустановить 653,63 гривні.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.12.2019 становила 3143,3 млн. грн., що на 14,5%, або на 398,1 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року та на 27,5%, або на 677,7 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року.

Для НПФ властиво формувати портфель, до якого входять об’єкти інвестування з мінімальним ступенем ризику.Тому особливого значення набуває вибір інвестиційних інструментів, використовуючи які НПФ зможуть забезпечити захист грошових коштів населення від інфляційних процесів і при цьому отримувати визначений приріст капіталу.

Станом на 31.12.2019 переважними напрямами інвестування пенсійних активів стали цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (45,9%), депозити в банках (38,5% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (7,5%), об’єкти нерухомості (2,8%), акції українських емітентів (1,4%).

Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян. Стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ.

Тому станом на 31.12.2019 відбувся приріст вкладень в об’єкти нерухомості (на 83,5%), у грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках (на 22,9%) та в цінні папери, дохід по яких гарантовано Кабінетом Міністрів України (на 14,2%), також відбулося інвестування у цінні папери, дохід за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства, які складають 0,4%  (11,6 млн. грн.) від загальної вартості активів. При цьому, значно зменшився обсяг активів, що вкладені в банківські метали (на 49,0%), облігації (на 20,7%) та акції (на 2,5%) українських емітентів та акції іноземних емітентів (на 18,9%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, становив 2 200,0 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 31.12.2018 на 432,3 млн. грн., або на 24,5%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 31.12.2019 зросли на 18,9 % у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 389,1 млн. грн., або 12,4% від загальної вартості активів НПФ.

За період з 31.12.2018 по 31.12.2019 такі витрати зросли на 18,9% (61,9 млн. грн.) за рахунок надання послуг з управління активами НПФ на 1,3 млн. грн. (16,7%), з адміністрування НПФ на 21,6 млн. грн. (23,3%), послуг зберігача на 4,3 млн. грн. (23,4%), проведення планових аудиторських перевірок на 1,6 млн. грн. (30,2%), пов'язаних із здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами на 0,7 млн. грн. (17,1%) та надання інших послуг, передбачених чинним законодавством з НПЗ, на 2,4 млн. грн. (12,6%) (довідково: станом на 31.12.2018 такі витрати становили 327,2 млн. грн.).

Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 31.12.2019 припадає на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів – 56,3% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду становили 29,4% від загальної суми витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів. Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду – 5,8% від загальної суми витрат.

*****

Набрали чинності зміни в розкритті інформації емітентами цінних паперів

24 квітня набрало чинності рішення НКЦПФР від 24.12.2019 № 781 "Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.03.2020 за № 255/34538. Про це йдеться на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ).

Рішення вносить, зокрема, такі зміни до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів:

- удосконалення вимог щодо особливої, проміжної та річної регулярної інформації;

- удосконалення механізму застосування кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки;

- запровадження застосування форми оприлюднення інформації у машиночитальному форматі;

- удосконалення вимог щодо строків та форм розміщення інформації на власному веб-сайті для приватних акціонерних товариств, також строків поновлення інформації у зв’язку із зміною вебсайту;

- удосконалення норм щодо розкриття аудиторського звіту приватними акціонерними товариствами, які відносяться до підприємств, що становлять суспільний інтерес;

- удосконалення норм розкриття структури власності для приватних акціонерних товариств, 100% акцій якого належать одній особі, тощо.

*****

З 24 квітня «Розрахунковий центр» встановив відсоткову ставку 3,6 річних

У зв’язку з прийнятим Правлінням Національного банку України Рішенням від 23 квітня 2020 року про зниження розміру облікової ставки до 8,0% річних, Правління ПАТ «Розрахунковий центр» встановило розміру відсоткової ставки, яка сплачується на залишки коштів клієнтів на поточному та кореспондентському рахунку учасника клірингу, у розмірі 3,6% річних з 24 квітня 2020 року, повідомляється на сайті РЦ.  

*****

Гранична сума операцій для спрощеного валютного нагляду збільшена до 400 тис. грн

Національний банк привів свою нормативну базу у сфері валютного регулювання та нагляду у відповідність до змін, передбачених Законом України № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який набуває чинності 28 квітня 2020 року, повідомляє НБУ.

Таким чином гранична сума валютних операцій, для яких встановлено спрощені вимоги щодо валютного нагляду, підвищена зі 150 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті). Це сприятиме зниженню адміністративного навантаження як на банки, так і на бізнес. Значну кількість операцій українських підприємств на невеликі суми буде виведено з-під додаткового контролю підрозділами валютного нагляду банків.

Крім цього, врегульовано низку питань щодо проведення окремих операцій нерезидентами на території України. Зокрема, завдяки цим змінам фізичні особи-нерезиденти зможуть використовувати власні поточні рахунки в українських банках для проведення розрахунків за договорами страхування життя, операціями з продажу корпоративних прав та нерухомості.

Зміни затверджено постановою Правління Національного банку від 27 квітня 2020 року №57 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України". Вони набирають чинності 28 квітня 2020 року.

*****

Оновлено Порядок проведення аналізу ефективності
здійснення державно-приватного партнерства

22 квітня Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затверджено нову редакцію Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (ДПП), повдомляє прес-служба Мінекономіки.

Порядок врегульовує всю процедуру з моменту ініціювання проекту ДПП до моменту прийняття рішення про здійснення ДПП.

Тепер Порядок розповсюджується на всі форми здійснення ДПП, у тому числі концесію. Нова редакція Порядку відповідає Законам України «Про концесію» і «Про державно-приватне партнерство» та передбачає:

• впровадження двоетапної процедури підготовки пропозиції;
• оновлення форми техніко-економічного обґрунтування, концептуальної записки та висновку;
• чітко визначені органи, які залучаються до аналізу ефективності в залежності від права власності на об’єкт (для державної власності - Мінфін, Мінекоенерго, АМКУ, Фонд державного майна);
• розширення кола ініціаторів підготовки пропозиції (додано НАН, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100% статутного капіталу яких належить державі);
• спрощення процедури підготовки пропозиції для потенційних приватних партнерів;
• урегулювання процедури здійснення аналізу ефективності на підставі пропозиції орендаря держмайна.

*****

Уряд схвалив законопроект щодо вдосконалення порядку
утворення та діяльності третейських судів

Уряд схвалив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)».

Як зазначив Міністр юстиції Денис Малюська, цей законопроект має на меті удосконалити порядок утворення та діяльності третейських судів шляхом посилення вимог до організацій, при яких можуть діяти постійно діючі третейські суди, та розширення повноважень органів третейського самоврядування з метою ефективного здійснення третейського розгляду відповідно до кращих європейських практик.

Зокрема, проектом Закону пропонується передбачити:

- зміну порядку державної реєстрації третейських судів, зокрема, визначення Міністерства юстиції України єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів (наразі таку функцію, крім Мін’юсту, здійснюють інші суб’єкти державної реєстрації);

- посилення вимог щодо організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди, а саме визначення, що такі організації мають бути неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а строк їх діяльності від моменту державної реєстрації як юридичної особи до прийняття рішення про утворення третейського суду має становити понад п’ять років;

- розширення повноважень Третейської палати України, зокрема, до її повноважень буде віднесено встановлення відповідності засновника утворюваного постійно діючого третейського суду вимогам Закону та надання відповідного висновку;

- розширення підвідомчості справ, які можуть розглядати третейські суди шляхом надання права розглядати спори у справах щодо нерухомого майна, а також уточнення компетенції третейського суду в частині розгляду справ у спорах щодо захисту прав споживачів (положення наберуть чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом).

Крім того, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту Закону передбачено здійснення перереєстрації постійно діючих третейських судів відповідно до нових вимог Закону. Діяльність постійно діючих третейських судів, які не звернуться до органу державної реєстрації у встановлений строк, буде припинена у судовому порядку.

«Прийняття таких змін та реалізація їх на практиці сприятиме поширенню практики третейського розгляду спорів, який характеризується невеликими фінансовими затратами сторін та швидкими строками вирішення, що у свою чергу призведе до зменшення навантаження на суди та підвищення якості здійснення правосуддя», - поінформував очільник відомства.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією