Відбулося засідання Ради УАІБ

25 березня 2020 року відбулося засідання Ради УАІБ, проведене шляхом опитування. Було розглянуто питання про виконання вимог внутрішніх документів УАІБ компаніями з управління активами – членами УАІБ під час обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись Постановою Кабінету міністрів України, якою введено карантин, та Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», яким передбачено, що карантин, введений постановою КМУ, віднесено до форс-мажорних обставин, члени Ради УАІБ підтримали пропозиції Дирекції та вирішили таке:

Вважати обставинами непереборної сили заходи, спрямовані на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджені відповідно до офіційних документів органів державної влади (Постанови ВРУ, постанови КМУ, тощо).

Рада доручила Дирекції проводити постійний моніторинг стану виконання вимог внутрішніх документів УАІБ компаніями з управління активами – членами УАІБ. У випадку порушення КУА вимог внутрішніх документів УАІБ Дирекції Асоціації при підготовці документів для розгляду Дисциплінарним комітетом УАІБ враховувати норми п.6.7. Положення про членство в УАІБ та п.1.11 Положення про збір та обробку інформації, яка надається до УАІБ членами Асоціації щодо можливості продовження виконання членами УАІБ своїх зобов’язань у разі настання обставин непереборної сили.

Рада також рекомендувала Дисциплінарному комітету УАІБ утриматись від застосування заходів дисциплінарного впливу до компаній з управління активами – членів УАІБ у випадку порушення ними вимог внутрішніх документів УАІБ у період дії обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до вищезазначених внутрішніх документів УАІБ, члени Асоціації повинні протягом 15 робочих днів з дати усунення обставин непереборної сили відновити виконання своїх зобов’язань.

Одночасно Дирекція УАІБ звертається до всіх членів Асоціації з проханням проводити повну або часткову оплату членських внесків у період дії карантину для забезпечення функціонування офісу Дирекції УАІБ.

*****

УАІБ пропонує НКЦПФР послабити режим пруденційного нагляду
у зв'язку з пандемією COVID-19

У зв'язку зі зростанням ризиків світової рецесії та фінансово-економічної кризи на тлі пандемії COVID-19, запровадженням відповідних обмежувальних заходів та послаблень законодавчих і регуляторних вимог, Українська асоціація інвестиційного бізнесу вважає за необхідне передбачити тимчасове послаблення вимог до капіталу професійних учасників фондового ринку, зокрема, компаній з управління активами (КУА), та нагляду за їх дотриманням, встановлених відповідними рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. 24 березня УАІБ направила Комісії свої пропозиції щодо цього питання (з текстом листа можна ознайомитися на сайті УАІБ).

Асоціація пропонує понизити нормативні значення усіх пруденційних показників, визначених Положенням № 1597, на 50% на період не менше 6 місяців та запровадити гнучкий режимнагляду за їхнім дотриманням, що регламентується Положенням № 2021.

На думку УАІБ, це дозволить компаніям легше підтримувати свою діяльність, забезпечуючи її безперервність і виконуючи свої зобов’язання перед клієнтами та контрагентами.

*****

НДУ продовжує забезпечення безперервності надання своїх послуг

Національний депозитарій дотримується всіх можливих рекомендацій та заходів задля збереження здоров’я своїх співробітників та клієнтів. Про це йдеться у повідомленні НДУ.

«Одразу після введення карантину, першочерговим завданням для Правління НДУ було убезпечення співробітників від захворювання та зниження ризику поширення коронавірусу. Ми затвердили план заходів щодо переведення якомога більшої кількості персоналу на режим віддаленої роботи, - зазначає Міндаугас Бакас, Голова правління Національного депозитарію України, - 70% співробітників НДУ були переведені на дистанційну роботу із забезпеченням віддаленого доступу на робочі станції, з метою повнофункціонального виконання своїх обов’язків. Усі співробітники інструктовані щодо дотримання правил карантину під час перебування на дистанційному режимі роботи».

Зокрема, на час карантину, НДУ тимчасово вводить обмеження щодо перебування у приміщенні для відвідувачів та представників кур'єрських служб.

«Враховуючи складність ситуації в країні, ми за будь-яких умов продовжуємо забезпечення безперервності надання сервісів ПАТ «НДУ». Ми запровадили всі необхідні інструменти для гарантування ефективності бізнес-процесів та безперебійної роботи служби інформаційної підтримки клієнтів, - розповідає Марина Адамовська, Член правління Національного депозитарію України, - Ми турбуємося про здоров’я кожного та закликаємо до використання онлайн послуг НДУ. Цей спосіб взаємодії з Центральним депозитарієм є значно швидшим та безпечнішим, особливо зараз, в умовах соціального дистанціювання».

Протягом року Національний депозитарій активно працював над удосконаленням та модернізацією онлайн послуг для наших клієнтів.

Зокрема, ми розширили функціональні можливості web-сервісу «Кабінет Клієнта», що наразі надає такі переваги для клієнтів, як:

- відсутність необхідності особистого подання документів для проведення депозитарної операції та отримання документів (електронний документообіг);

- цілодобовий доступ до особистого кабінету для перегляду даних та відслідковування статусу опрацювання документів (онлайн перевірка статусу заяви);

- окремі лінії підтримки «Кабінету клієнта» по технічним питанням та питанням, які пов'язані з депозитарною діяльністю;

- безпечність у використанні – подвійна авторизація з використанням ЕЦП.

Ми значно спростили процедури контролю за виконанням Центральним депозитарієм розпоряджень на складання реєстрів /переліків власників цінних паперів, а також довідок на основі реєстрів, запровадивши новий онлайн Сервіс перевірки статусів таких розпоряджень.

«Наразі, існує обґрунтована необхідність якісного підходу до підготовки змін до Законів в частині регулювання корпоративного управління, що пов’язано з обмеженнями у зв’язку з карантином. Національний депозитарій веде активну роботу щодо підготовки зазначених змін до Законів та готує окремі пропозиції до законодавчих актів у частині розширення випадків електронного документообігу з регулятором та учасниками фондового ринку», – зазначає Олексій Тарасенко, Член правління Національного депозитарію України.

Також, варто зазначити, що у вересні 2019 року введено в промислову експлуатацію нове програмне забезпечення Центрального депозитарію - DEPEND Q. Нова IT-платформа запровадила в українську практику депозитарного обліку технології, які використовуються на розвинених європейських ринках цінних паперів.

Крім того, були проведені роботи, направлені на модернізацію технічної складової інфраструктури Центрального депозитарію. Здійснено закупівлю та налаштування серверного обладнання для посилення потужностей, модернізації центрів обробки даних Центрального депозитарію. Наслідком реалізації цього проекту стало підвищення відмовостійкості системи, надійності та захищеності інфраструктури Центрального депозитарію, підвищення швидкості роботи операційних систем.

*****

У Парламенті зареєстровано два законопроекти щодо покращення інвестиційного клімату

В Парламенті зареєстровано два депутатських законопроекти щодо покращення інвестиційного клімату.

Перший з них, проект закону «Про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність)» (реєстраційний №3221).

Він розроблений з метою зменшення регуляторних процедур, спрощення умов ведення інвестиційної діяльності та покращання інвестиційного клімату України.

Документом пропонується внести зміни до законів «Про режим іноземного інвестування» і «Про імміграцію» в частині виключення норми щодо здійснення державної реєстрації договорів (контрактів).

Аналогічні кроки передбачає законопроект «Про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність)» (реєстраційний №3214).

*****

Національний банк оприлюднив проект закону «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг»

Національний банк оприлюднив проект закону «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг». Він передбачає суттєве осучаснення підходів до загальних засад функціонування та регулювання ринків фінансових послуг. Про це повідомляє прес-служба регулятора.

Цей документ стане першим з низки проектів законів, які будуть підготовлені та подані до Верховної Ради для вдосконалення законодавства щодо ринків небанківських фінансових послуг (НФП). Їхнє ухвалення дасть змогу учасникам ринку отримати якісно нові правила діяльності, завдяки яким розширяться їхні можливості функціонування, окресляться подальші перспективи розвитку та покращиться регулювання і нагляд за ними.

Пропозиції НБУ відображають його загальне бачення підходів до регулювання ринку фінансових послуг. Ключові вимоги будуть спрямовані на захист прав споживачів та контроль доброчесної ринкової поведінки, забезпечення прозорості структури власності, наявності якісного корпоративного управління та втілення ризик-орієнтованого підходу у нагляді, пропорційного за обсягом вимог до ступеню ризиковості компаній.

Загалом розроблені пропозиції містять в собі три ключові блоки.

Перший блок присвячений визначенню принципів надання фінансових послуг та переліку видів фінансових послуг, а також вичерпному опису норм, які регулюють взаємодію зі споживачем. Продовжуючи зміни, запроваджені Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг», який був ухвалений минулого року, ці норми дозволять суттєво посилити захист прав споживачів фінпослуг.

Другий блок стосується безпосередньо надавачів фінансових послуг. Він описує вимоги до надавачів фінансових послуг, зокрема щодо структури власності, капіталу, організації системи управління та контролю, ведення бухгалтерського обліку та звітності. Крім вимог, цей блок також передбачає розширення можливостей для учасників ринку: можливість створення саморегульованих організацій (СРО), спрощення процедури реєстрації та ліцензування, можливість в одній ліцензії поєднати право на надання цілої низки фінансових послуг. Також у цьому блоці закріплено принцип пропорційного підходу в частині вимог до фінансових установ, що забезпечить менше регуляторне навантаження для компаній, діяльність яких не несе суттєвого ризику.

Третій блок охоплює питання державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг. Він описує універсальні принципи нагляду та державного регулювання, порядок взаємодії та координації дій між державними регуляторами, основні норми з нагляду та інспектування, підходи до застосування коригувальних заходів та заходів впливу.

Проект закону «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг» є рамковим і закладає основи для ухвалення та впровадження норм наступних законопроектів, які описують регулювання на рівні окремих секторів ринку НФП: про кредитні спілки, про платіжні послуги, про страхування та про фінансові компанії, який врегулює всі інші сегменти цього ринку (діяльність лізингових компаній, ломбардів, кредитних установ та інших).

Він має замінити чинний на сьогодні Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який був ухвалений ще у 2001 році, і тому є застарілим і не враховує сучасних реалій функціонування цих ринків, а також допускає наявність прогалин у законодавстві.

У підсумку, підготовлені Національним банком пропозиції до законопроекту мають створити надійний, ефективний та прозорий ринок фінансових послуг, де захищені права споживачів і створені умови для розвитку компаній-учасників ринку.

*****

У 2019 році в економіку України іноземні інвестори
внесли $2531,1 млн. прямих іноземних інвестицій

У 2019 році в економіку України іноземні інвестори внесли $2531,1 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Про це інформує Державна служба статистики.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 січня 2020 року акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $35809,6 млн. (із країн ЄС - $28289,3 млн., з інших країн - $7520,3 млн.), що виявилося лише на 8,8% більше показника початку 2019 року ($32911 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $10368,9 млн., Нідерланди - $8301,4 млн., Велика Британія - $2060,6 млн., Німеччина - $1843,1 млн. та Швейцарія - $1714,5 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $11595,9 млн., оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5662,5 млн. та у сферу операцій з нерухомим майном - $4495,7 млн.

Серед регіонів лідерами за обсягами ПІІ були м. Київ ($19344,3 млн.), Дніпропетровська область ($3797,6 млн.) та Київська область ($1645,3 млн.).

*****

Українські підприємства у 2019 році внесли $14,9 млн. прямих
інвестицій в економіку країн світу

За інформацією Державної служби статистики, у 2019 році українські підприємства внесли $14,9 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку країн світу.

У цілому, станом на 1 січня 2020 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6272,7 млн. (на початку 2019 року він становив $6294,24 млн.). До країн ЄС з України інвестовано $6086 млн., до інших країн світу - $186,7 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5935,6 млн., Російської Федерації - $118 млн., Латвії - $73 млн., Вірґінських Британських Островів - $33,7 млн. та Угорщини - $16,1 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5972,8 млн.

У регіональному розрізі найбільші обсяги інвестицій були здійснені з Донецької області ($5912,9 млн.) та м. Києва ($238 млн.).

*****

В Україні вже видано понад 3,4 тис. аграрних розписок
на загальну суму, яка перевищила 23 млрд. грн.

В Україні вже видано понад 3,4 тис. аграрних розписок на загальну суму, яка перевищила 23 млрд. грн. Про це повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Аграрні розписки в Україні були впроваджені ще у 2015 році з регіональним запуском у Полтавській області. Відтоді інструментом скористалися понад 1,5 тис. агровиробників по всій Україні, частина з яких вже запровадила аграрні розписки до стандартного інструментарію своїх підприємств і з сезону в сезон повторно використовує інструмент для залучення фінансування.

Важливу роль у розширенні доступу до фінансування для малих і середніх сільськогосподарських підприємств в Україні відіграє IFC. За підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) у 2015 році IFC розпочала п’ятирічну програму «Аграрні розписки в Україні», яка дозволить українським агровиробникам використовувати аграрні розписки, щоб отримати фінансування для поповнення обігового капіталу, придбання техніки, високоякісного насіння та інших виробничих ресурсів.

*****

Станом на середину березня 2020 року сума доходів від торгів,
що відбулися, вже перевищує план від приватизації

Станом на середину березня 2020 року сума доходів від торгів, що відбулися, вже перевищує план від приватизації (плановий показник доходу за квартал становить 300 млн. грн.). Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Фонду держмайна у Facebook.

Дохід від приватизації збільшився у 6,3 рази відносно І кварталу 2019 року.

Середня кількість учасників онлайн-аукціонів збільшилася рівно вдвічі, а це означає, що зацікавлення і конкуренція за об’єкти малої приватизації зростає.

Стартова ціна об’єктів приватизації у середньому збільшувалася на 28%, хоча ще минулого року цей показник був на рівні 12%.

*****

У лютому 2020 року середня зарплата в Україні становила 10847 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у лютому 2020 року становила 10847 грн., що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн). Таку інформацію оприлюднила Державна служба статистики.

Порівняно із січнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 1,1%, а за останні 12 місяців (відносно лютого 2019 року) – на 15%.

Індекс реальної заробітної плати у лютому 2020 року порівняно із січнем 2020 року становив 101,4%, а відносно лютого 2019 року – 112,2%.

*****

Індекс промислової продукції в Україні у лютому 2020 року склав 99,8%

У лютому 2020 року порівняно із січнем 2020 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції становив 99,8%. Про це інформує Держстат.

У лютому поточного року проти лютого 2019 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 95,9%.

У січні–лютому 2020 року порівняно із січнем–лютим 2019 року Індекс промислової продукції становив 96,9%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 95,7%, переробній – 98,6%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 92,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією