У чергових Загальних зборах членів УАІБ взяли участь представники 161 КУА

10 березня 2020 року відбулися  щорічні Загальні збори членів УАІБ, учасниками яких стали представники 161 компанії з управління активами. У роботі Зборів взяв участь член НКЦПФР Олександр Панченко. 

Загальні збори заслухали та схвалили Звіт про діяльність УАІБ у 2019 році, Звіт Ревізійної комісії за 2019 рік, План роботи та бюджет Асоціації на 2020 рік. 

Загальні Збори затвердили аудитором УАІБ компанію «Украудит», розглянули та схвалили проект змін до Статуту УАІБ та Положення про збір та обробку інформації, яка надається до Української асоціації інвестиційного бізнесу членами Асоціації. 

Збори також підтримали рішення Ради УАІБ щодо затвердження Олексія Петрашка  (ТОВ «КУА «Евклід», м. Київ)  членом Ради УАІБ.

*****

Відбулося засідання Ради УАІБ

10 березня 2020 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, у якому взяв участь член НКЦПФР О.Панченко.

Члени Ради затвердили бюджет Асоціації на 1-й квартал 2020 року, а також обговорили співпрацю УАІБ з ТОВ «КВ Айті Солюшн» щодо питань складання та розкриття фінансової звітності за міжнародними стандартами та доручили Генеральному директору УАІБ А.Рибальченку підписати відповідний меморандум.

Наступне засідання Ради заплановано на 14 квітня 2020 року.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про внесення змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги»

Нацкомфінпослуг оприлюднила доопрацьований проект Розпорядження «Про внесення змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, метою його прийняття є приведення у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг».

Проектом Розпорядження передбачено забезпечення приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із вищезазначеним Законом, яким внесено зміни, зокрема до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо вдосконалення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.

*****

Національний банк відтермінував запровадження ваг ризику за державними цінними паперами у іноземній валюті через труднощі на світових ринках капіталу

Національний банк відтермінував запровадження ваг ризику за державними цінними паперами у іноземній валюті через труднощі на світових ринках капіталу, інформує прес-служба НБУ.

Національний банк України відтермінував на рік впровадження ваг ризику для державних цінних паперів України в іноземній валюті. Новий підхід мав бути запроваджений поетапно з 31 березня 2020 року, однак Національний банк відтермінував на рік його введення.

Таке рішення обумовлене негативними настроями на світових ринках капіталу. 

«Наразі світові ринки негативно реагують на новини про швидкість поширення коронавірусу. Відповідно зростає невизначеність і інвестори реагують традиційно – зниженням попиту на активи. Для того, щоб не знижувати інтерес банків до валютних ОВДП, Національний банк відтерміновує впровадження коефіцієнтів ризикозваження для цього типу активів», – зазначив заступник Голови Національного банку Олег Чурій.

Відповідні зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 5 березня 2020 року №25.

Нагадаємо, на початку листопада 2019 року Національний банк вирішив впровадити коефіцієнти ризикозваження до українських державних облігацій в іноземній валюті. За цим підходом кредитний ризик українських державних облігацій в іноземній валюті буде оцінюватись за загальними підходами, тобто з урахуванням рейтингу України. Зараз усі цінні папери Уряду України незалежно від виду валюти враховуються з нульовим коефіцієнтом ризику. З врахуванням зазначених змін, нульовий ризик мав би бути визначений лише для державних облігацій у гривні.

*****

Нацкомфінпослуг ухвалила Розпорядження №362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується
аудиту фінансової звітності за 2019 рік суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг»

Нацкомфінпослуг ухвалила Розпорядження №362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту фінансової звітності за 2019 рік суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг».

Документ розроблено відповідно до пунктів 8 та 18 частини першої статті 28 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 14 Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 р. №1070 та з метою вдосконалення інформації, що стосується аудиту фінансової звітності та має обов’язково міститися в аудиторському звіті, складеному за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених Законом, відповідно до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послу і подати до Нацкомфінпослуг.

*****

На приватизацію вже передано 961 об’єкт

Уряд передав в управління Фонду 417 нових підприємств, включив у список великої приватизації 4 державних підприємства: АТ «Перший київський машинобудівний завод», АТ «Державно-продовольча зернова корпорація», ДАК «Хліб України» та ДП «Артемсіль України», а також прийняв постанову про передачу в управління Фонду
19 підприємств від Міненерго, повідомляє прес-служба ФДМУ.

За словами Голови ФДМУ Дмитра Сенниченко, безпрецедентність рішення Уряду полягає в кількості переданих з метою подальшої приватизації підприємств. Для порівняння – за попередні п’ятнадцять років на приватизацію було передано всього 97 підприємств, а на сьогодні в управлінні Фонду держмайна для подальшої приватизації знаходиться 961 об’єкт.

«Ми, як Фонд державного майна, успішно продовжуємо виконувати програму залучення інвестицій в Україну за допомогою прозорої приватизації. Для цього ми вже розробили та впровадили відкриті та найсучасніші методи в історії України: VDR (http://vdr.spfu.gov.ua/), діджитал кабінети, сайт https://privatization.gov.ua/. Завдяки злагодженій роботі команди приватизація в Україні, яка була фактично відсутня останні 15 років, нарешті розблокована», – заявив Дмитро Сенниченко.

З метою подальшої приватизації буде проведено реструктуризацію кожного підприємства та підготовку до прозорих аукціонів із залученням приватних інвесторів. 

Крім запровадження інноваційних підходів, за словами Голови ФДМУ, принциповим питанням є подолання корупції. Тому, завдяки ефективному процесу приватизації, Фонд залучає компетентних інвесторів до управління активами, які раніше були збитковими через корупційні схеми.

У грудні 2019 року Кабінет міністрів України вже розпочав процес передачі на приватизацію 530 держпідприємств. Загалом вже 961 об’єкт передано в управління Фонду держмайна для подальшої приватизації. Аукціони, відповідно до закону про приватизацію, проходять в електронній торговій системі Прозорро.Продажі.

*****

«Аграрний фонд» працюватиме з аграрними розписками

ПАТ «Аграрний фонд» приєднується до співпраці з проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», що реалізується у 2015-2020 роках за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO). Про це йдеться у повідомленні прес-служби Фонду.

«Ми вирішили розпочати роботу з Аграрними розписками, тому що це зручно для аграріїв. Адже використовувати інструмент можуть господарства незалежно від розміру і спеціалізації, все, що потрібно, – це земля і майбутній врожай. Для нас це надійний спосіб забезпечити виконання агровиробником своїх зобов’язань. Ми будемо застосовувати всі механізми, які полегшують співпрацю аграріїв з Аграрним фондом і роблять її прозорою», - зазначив в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» Іван Баришев.

Аграрна розписка може бути фінансовою або ж товарною. Товарні аграрні розписки виконуються поставкою сільгосппродукції, що особливо зручно для обох сторін при укладанні форвардного контракту. Крім того, аграрна розписка суттєво зменшує ризики невиконання сторонами своїх зобов’язань, що зробить співпрацю більш прозорою і мінімізує випадки недопоставок зерна.

Аграрні розписки як механізм фінансування сільськогосподарських виробників були запроваджені в Україні у 2012 році, коли був прийнятий відповідний закон. Згідно з законом, аграрна розписка - це документ, який фіксує без­умовне зобов’язання сільгоспвиробника розрахуватися зі своїм кредитором на зазначених умовах.

*****

Держфінмоніторинг долучається до заходів із реалізації Плану дій із виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС

Держфінмоніторинг, будучи виконавцем Плану дій із виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, долучається до заходів із його реалізації, повідомляє прес-служба відомства.

Внаслідок спільної роботи Держфінмоніторингу та інших учасників системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму продемонстровано прогрес у цій сфері, а саме:

- 6 грудня 2019 року Парламентом прийнято нову редакцію антилегалізаційного Закону, який вступає в силу 28 квітня поточного року;

- у грудні минулого року було презентовано результати проведення другої Національної оцінки ризиків, затверджено відповідний звіт, який доведено до відома усіх учасників системи, а також громадськості.

Станом на сьогодні Держфінмоніторингом підготовлено проект розпорядження Уряду про схвалення Стратегії розвитку системи антилегалізаційного стримування на період до 2022 року.

Зазначений проект є логічним продовженням заходів, які потрібно вжити усім учасникам системи з метою вдосконалення діючих механізмів, а також усунення ризиків, виявлених за результатами проведення другої Національної оцінки ризиків.

Голова Держфінмоніторингу Ігор Черкаський зазначив: «Курс на європейську інтеграцію залишається незмінним для нашої роботи. І Держфінмоніторинг продовжуватиме вживати усіх заходів з метою приведення українського законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму до європейських стандартів».

*****

Національний банк здійснив щорічний перегляд
переліку системно важливих банків

Національний банк здійснив щорічний перегляд переліку системно важливих банків, інформує прес-служба регулятора.

Кількість банків лишилась незмінна і складає 14 установ, водночас замість Укрсоцбанку, який минулого року приєднався до Альфа-Банку, до переліку увійшов А-Банк. Таким чином, системно важливими банками визначено:

- А-Банк;

- Альфа-банк;

- Кредобанк;

- ОТП банк;

- Ощадбанк;

- Південний;

- Приватбанк;

- ПУМБ;

- Райффайзен Банк Аваль;

- Таскомбанк;

- Укргазбанк;

- Укрексімбанк;

- Укрсиббанк;

- Універсал банк.

Для системно важливих банків діють підвищені вимоги, покликані забезпечити додатковий запас їхньої стійкості.

По-перше, додатково до нормативного значення достатності основного капіталу вони мають сформувати буфер системної важливості, який почне діяти з 1 січня 2021 року і залежатиме від значення показника системної важливості банку. Буфер системної важливості становитиме:

- 1% для Райффайзен Банку Аваль, Альфа Банку, А-Банку, ПУМБу, УкрСиббанку, ТАС Банку, Універсал Банку, ОТП Банку, Банку «Південний» та Кредобанку;

-1,5% для Укрексімбанку, Ощадбанку та Укргазбанку;

- 2% для Приватбанку.

По-друге, ці банки повинні розробити плани відновлення діяльності згідно вимог Національного банку. Такі плани покликані швидко стабілізувати роботу системно важливих установ в умовах кризи.

По-третє, системні банки мають виконувати посилений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - не більше ніж 20% (для банків, що не є системно важливими, його встановлено на рівні 25%).

Після втрати статусу системної важливості банк має дотримуватися посилених вимог протягом ще 12 місяців.

Перелік банків затверджено Рішенням Правління НБУ від 3 березня 2020 року №155-рш «Про визначення системно важливих банків», яке набере чинності з 5 березня 2020 року.

*****

Фонд державного майна України порахував економічний
ефект від запуску власного безкоштовного Сервісу внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку

Фонд державного майна України порахував економічний ефект від запуску власного безкоштовного Сервісу внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку, що прийшов на зміну посередникам - авторизованим електронним майданчикам, повідомляє прес-служба ФДМУ.

Так, Сервіс розпочав роботу 1 лютого 2020 року. Вже за перший місяць в Єдиній базі було зареєстровано близько 30 тис. звітів про оцінку і тим самим громадяни країни, які здійснювали операції з нерухомим майном, зекономили для себе 54 млн грн. Така економія коштів досягнута завдяки ліквідації посередницької схеми із використанням електронних майданчиків, яким громадяни були змушені сплачувати по 1800 грн за кожний зареєстрований в Єдиній базі звіт.

Для порівняння, ще до відключення авторизованих електронних майданчиків впродовж усього 2019 року в Єдиній базі було зареєстровано близько 250 тис. звітів про оцінку, а громадяни України були змушені сплатити за послуги авторизованих електронних майданчиків сумарно близько 450 млн грн.

Варто нагадати, що 5 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна».

Цей документ, зокрема, скасував норму щодо використання посередників між оцінювачами і Фондом державного майна - авторизованих електронних майданчиків при подачі звітів про оцінку до Єдиної бази.

Наразі послуги із внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку є абсолютно безкоштовними, а розроблений Фондом державного майна Сервіс є зручним і доступним для всіх оцінювачів і нотаріусів. Скористатись ним ви можете за посиланням: valuation.spfu.gov.ua.

*****

У лютому 2019 року міжнародні резерви України зросли на 1,3%

Станом на 1 березня 2020 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, дорівнювали $26622,8 млн. (в еквіваленті), повідомляє НБУ. У лютому вони зросли на 1,3%. Збільшення міжнародних резервів у лютому зумовлене, насамперед, збереженням сприятливої ситуації на валютному ринку.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники.

По-перше, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку. У лютому чиста пропозиція валюти збільшилася внаслідок збереження на достатньому рівні надходжень від експорту та одночасного зменшення попиту на валюту з боку імпортерів через нижчі ціни та потребу в енергоносіях на тлі теплої зими, а також поширення світом коронавірусу, яке ускладнило світову торгівлю і стримувало міжнародний туризм. Як результат, обсяги купівлі валюти НБУ на міжбанківському валютному ринку перевищили обсяги продажу на $689,0 млн. Національний банк поповнював міжнародні резерви в окремі дні, коли пропозиція валюти була більшою за попит, і загалом купив $734 млн. Водночас для згладжування надмірних коливань гривні в бік знецінення Національний банк також провів валютну інтервенцію з продажу валюти на $45,0 млн. 

По-друге, операції уряду з управління державним боргом. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті загалом було спрямовано $768,8 млн. (в еквіваленті). З них 417,2 млн дол. США сплачено за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованими у валюті, $213,6 млн. – за зобов’язаннями уряду та Національного банку на користь Міжнародного валютного фонду, $33,7 млн. – за єврооблігаціями (ОЗДП). Решта коштів сплачена за іншими зобов’язаннями перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями. Водночас упродовж місяця уряд залучив $202,3 млн. за рахунок розміщення валютних ОВДП.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їх вартість збільшилася на $207,2 млн. (в еквіваленті).

Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 4 місяці майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією