Новини УАІБ

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та інших законодавчих актів щодо недержавного пенсійного забезпечення»

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №3058), у сучасних умовах Україна потребує подальшого розвитку належного підґрунтя для недержавного пенсійного забезпечення. Інструментом, який дасть змогу послабити тиск на Державний бюджет в частині соціального захисту громадян, є недержавні пенсійні фонди (НПФ).

Розбудова системи недержавного пенсійного забезпечення здійснюється з 2004 року після набрання чинності Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Станом на 28.01.2020 р. в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 62 НПФ та 22 адміністратори НПФ.

Незважаючи на поступове зростання загальної вартості активів системи, яка станом на кінець 2019 року складала майже 3 млрд. грн., цей ринок є одним з найменших серед інших ринків небанківських фінансових послуг та показує зменшення кількості укладених пенсійних контрактів.

Кризові явища у фінансовому секторі періоду 2014-2015 років проявили низку проблем ринку недержавного пенсійного забезпечення, зокрема низький рівень захисту інтересів учасників третього рівня пенсійної системи, колізії у законодавстві, недосконале регулювання цього ринку тощо.

При цьому пунктами 765-770 Плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 р. №1106, передбачено імплементацію низки положень Директиви 2003/41/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 червня 2003 р. про діяльність установ трудового пенсійного забезпечення та нагляд за ними (чинна до 12.01.2019 р. відповідно до Директиви ЄС 2016/2341). Положення зазначених директив покликані посилити захист прав споживачів, встановлення єдиних вимог і підходів до регулювання ринку накопичувального пенсійного забезпечення.

Проект закону підготовлено з метою узагальнення практики застосування законодавства з питань недержавного пенсійного забезпечення та вдосконалення законодавчих актів у сфері ринків фінансових послуг, який спрямований на підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення та зумовлений необхідністю змін у нормативно-правовій базі, адаптацією законодавства України у сфері недержавного пенсійного забезпечення до законодавства ЄС.

Прийняття законопроекту є своєчасним та необхідним кроком як до належного розвитку ринку недержавного пенсійного забезпечення, так і до створення належного підґрунтя для запуску другого рівня пенсійної системі, в тому числі з урахуванням кращого світового досвіду.

Нова редакція Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» враховує більшість положень обох Директив ЄС: 2003/41/ЄС та 2016/2341.

Проектом закону пропонується забезпечити розв’язання таких проблем:

- визначення відповідальності членів ради НПФ та встановлення вимог до осіб, які обираються до складу його ради;

- вдосконалення функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду, осіб, які здійснюють управління активами та зберігача НПФ;

- врегулювання питання щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами недержавного пенсійного фонду, а саме стратегічний розподіл пенсійних активів, основні напрями та обмеження пенсійних активів, методи вимірювання інвестиційних ризиків та процеси управління;

- оприлюднення інформації про діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

- встановлення особливостей щодо заборони або обмеження функціонування недержавних пенсійних фондів;

- запровадження функції управління ризиками та визначення порядку здійснення внутрішнього аудиту в установах пенсійного забезпечення;

- врегулювання питання пруденційного нагляду;

- усунення неоднозначності трактування термінів у законодавстві щодо недержавного пенсійного забезпечення.

У зв’язку із цим, законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та законів «Про колективні договори і угоди», «Про рекламу», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Державної комісія з цінних паперів та фондового ринку від 31 березня 2006 року №208»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Державної комісія з цінних паперів та фондового ринку від 31 березня 2006 року №208».

Проект розроблений відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог законодавства, а саме у відповідність до Закону України від 12.09.2019 № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг».

Так, пунктом 1 частини 17 Закону внесено зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме підпункт «б» пункту 3 частини п’ятої статті 3 виключено, що передбачав віднесення іпотечних сертифікатів до іпотечних цінних паперів, як групи цінних паперів, що можуть бути в Україні у цивільному обороті.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Проектом рішення Комісії передбачається визнати таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.03.2006 р. №208 «Про затвердження Положення про порядок погашення іпотечних сертифікатів та скасування реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, що випускаються в бездокументарній формі», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.04.2006 р. за №472/12346, яке було розроблено відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та встановлює порядок погашення іпотечних сертифікатів та скасування реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, що випускаються в бездокументарній формі.

Проект рішення Комісії розроблено у зв’язку із втратою чинності Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». Це стало підставою для визнання таким, що втратило чинність, рішення Комісії від 31 березня 2006 року № 208.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про визнання таким,
що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів
та фондового ринку від 04 жовтня 2005 року №509»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04 жовтня 2005 року №509».

Документ розроблений відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог законодавства, а саме у відповідність до Закону України від 12.09.2019 р. №79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг».

Так, пунктом 1 частини 17 Закону внесено зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме підпункт «б» пункту 3 частини п’ятої статті 3 виключено, що передбачав віднесення іпотечних сертифікатів до іпотечних цінних паперів, як групи цінних паперів, що можуть бути в Україні у цивільному обороті.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Проектом рішення Комісії передбачається визнати таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.10.2005 р. №509 «Щодо затвердження Положення про порядок ведення реєстру забезпечення іпотечних сертифікатів та надання регулярної інформації», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2005 р. за №1264/11544, яке було розроблено відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та визначає порядок ведення та склад відомостей систематизованого переліку зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та переліку іпотек, що становлять іпотечний пул, а також відомості щодо зобов’язань емітента за іпотечними сертифікатами, порядок подання такої інформації фінансовими установами - емітентами іпотечних сертифікатів до Комісії.

Проект рішення Комісії розроблено у зв’язку із втратою чинності Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

*****

Понад 500 державних підприємств планується
передати на приватизацію у 2020 році

Для успіху приватизації потрібна спільна робота всіх державних органів. Понад 500 державних підприємств планується передати на приватизацію у 2020 році.

Передовсім, від проведення приватизації виграють звичайні громадяни України і для цього потрібна спільна робота багатьох державних органів.

На цьому наголосив Голова ФДМУ Дмитро Сенниченко під час круглого столу щодо аспектів реалізації політики у сфері приватизації в Україні та запровадження соціальних компенсаторів під час приватизації об’єктів державної власності, інформує прес-служба Фонду державного майна України.

Зокрема, він підкреслив, що успішне проведення приватизації дозволить залучити інвестиції в економіку нашої країни, яка надмірно перевантажена неефективним сектором державних підприємств. Водночас також вдасться вирішити проблему політичної корупції, одним із джерел якої слугують саме державні підприємства. Зрештою, передача інвесторам державних підприємств дозволить залучити додаткові гроші в Держбюджет.

Д. Сенниченко також зазначив, що запуск масштабної приватизації є спільним рішенням, яке прийняли Кабінет Міністрів, Верховна Рада та Президент України. Сама приватизація має відбутися підготовлено, професійно та збалансовано, і для цього необхідна спільна робота усіх державних органів. Зокрема, потрібні стандартизовані рішення при приватизації аграрних ДП, а також соціальний захист працівників підприємств, які будуть роздержавлені.

Думку Голови Фонду підтримав Райнер Бомба, Спеціальний уповноважений Уряду ФРН з питань приватизаційних процесів в України. Зокрема, під час свого виступу на круглому столі він зауважив, що Президент України, Уряд та ФДМУ мають зробити так, щоб інвестиції у приватизовані підприємства були захищені. Він також додав, що Україна – сприятливе місце для інвестицій, завдяки багатьом факторам. Якщо країна проведе успішну боротьбу з корупцією, її економіка зростатиме.

*****

Кабінет Міністрів України затвердив
Положення про Офіс фінансового контролю

Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Офіс фінансового контролю. Це наступний логічний крок у становленні нового органу, інформує прес-служба Кабміну.

Положенням визначаються його основні завдання, функції та повноваження. Зокрема, повідомляється, що Офіс фінконтролю здійснюватиме контрольні заходи у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували) державне чи комунальне майно. Контрольні заходи також здійснюватимуться у суб’єктах господарської діяльності незалежно від форми власності за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Новостворений орган відповідатиме за перевірку:

- використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, у тому числі цільового, ефективного та результативного використання коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів;

- дотримання законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

- дотримання законодавства про закупівлі;

- цільового використання і своєчасного повернення кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії;

- реалізації інвестиційних проектів, інших проектів (програм), що підтримуються міжнародними організаціями;

- законності та правомірності витрат бенефіціарів (партнерів) у межах виконання спільних операційних програм прикордонного та транскордонного співробітництва;

- стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Крім того, у Положенні передбачено реалізацію інституту фінансової аналітики, тобто проведення аналізу ризиків щодо управління ресурсами держави з подальшим здійсненням контрольних заходів за високоризиковими операціями. Це дозволить рухатися до автоматизації процесів та опрацювання інформації в інформаційно-аналітичних системах Офісу фінконтролю. Відтак підвищиться якість виконання завдань, скоротиться час на збір, обробку та аналіз інформації щодо діяльності підконтрольних установ, а пріоритет діяльності перейде до забезпечення своєчасного реагування на проблемні питання щодо дотримання законодавства.

*****

Пріоритетним завданням ФДМУ, як регулятора оціночної діяльності, є вдосконалення законодавства в галузі оцінки і приведення Національних
стандартів оцінки до сучасних міжнародних стандартів

Таку позицію озвучив Заступник Голови ФДМУ Андрій Єгоров на круглому столі «Вплив фракційної оцінки на розвиток оціночної діяльності та на інституційну інфраструктуру ринку нерухомості», інформує прес-служба Фонду.

Зокрема, він зазначив: «Не зважаючи на задеклароване в Законі «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що нормативно-правові акти з оцінки майна здійснюються на засадах міжнародних стандартів оцінки, вітчизняні Національні стандарти оцінки є застарілими і наразі не відповідають засадам міжнародних стандартів, оскільки не враховують всі потреби і виклики, що виникають перед професійною оцінкою, у зв’язку з динамічними змінами на ринках. Одним із основних протиріч існуючої оціночної практики в Україні з міжнародною практикою є так звана «фракційна оцінка», що не враховує цілісну природу нерухомого майна, штучно розділяючи поняття «земельна ділянка» і «об’єкт нерухомого майна».

У круглому столі взяли участь фахівці Національного Банку України, Міністерства юстиції України, Держгеокадастру, експерти провідних наукових установ України, представники саморегулівних професійних організацій та фахівці з нерухомості.

Учасники обговорили низку важливих питань, зокрема, вони наголосили на необхідності їхнього комплексного вирішення шляхом визначення єдиного регулятора оціночної діяльності та внесення змін до відповідних законодавчих актів.

У результаті засідання учасниками буде ухвалено Резолюцію, яку буде надіслано відповідним органам державної влади.

*****

У IV кварталі 2019 року ВВП України зріс на 0,1%

Реальний валовий внутрішній продукт України у IV кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,1%. Про це інформує Державна служба статистики. При цьому порівняно з IV кварталом 2018 року ВВП України зріс на 1,5%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією