НКЦПФР та Нацкомфінпослуг підписали Меморандум про взаємодію і співпрацю задля виконання положень Закону про «спліт»

НКЦПФР та Нацкомфінпослуг підписали Меморандум про взаємодію і співпрацю задля виконання положень Закону про «спліт», йдеться у повідомленні прес-служб Комісій.

Підписавши Меморандум, регулятори зафіксували намір своєчасного та ефективного забезпечення реалізації положень цього Закону.

У рамках Меморандуму регулятори зобов’язалися:

- ділитися інформацією та проводити регулярні консультації – для цього створена робоча група з 10 представників регуляторів, яка координуватиме їх взаємодію на цьому етапі;

- узгоджувати діяльність з підготовки проектів регуляторних актів, які стосуватимуться вищезазначених суб’єктів регулювання;

- обмінюватися інформацією з кадрових питань, зокрема НКЦПФР надаватиме Нацкомфінпослуг інформацію щодо відкритих вакансій та конкурсів і розглядатиме працівників Нацкомфінпослуг в якості кандидатів на вакантні посади;

- організувати передавання НКЦПФР документів, звітів, відомостей, повідомлень та іншої інформації, що була отримана або створена Нацкомфінпослуг у процесі виконання повноважень та функцій;

- Нацкомфінпослуг дасть співробітникам НКЦПФР можливість ознайомлення з інформаційними системами, базами даних, програмно-технічними засобами та пов’язаної з ними документації.

У вересні минулого року Верховна Рада прийняла Закон «Про удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», яким передбачено реалізацію процедури «спліт». Закон скорочує кількість регуляторних і контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг за рахунок розподілу функцій Нацкомфінпослуг між Національним банком України та НКЦПФР.

Згідно із Законом, з 1 липня 2020 року НКЦПФР стане регулятором недержавних пенсійних фондів та фондів фінансування будівництва.

*****

НБУ та Нацкомфінпослуг підписали Меморандум про взаємодію і співпрацю для забезпечення реалізації положень закону про «спліт»

НБУ та Нацкомфінпослуг підписали Меморандум про взаємодію і співпрацю для забезпечення реалізації положень закону про «спліт» у частині передавання функцій державного регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами від Нацкомфінпослуг до Національного банку, інформують прес-служби регуляторів.

Згідно із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» з 1 липня 2020 року Національний банк стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій замість Нацкомфінпослуг.

Підписаний регуляторами документ забезпечить більш скоординований та ефективний процес передачі функцій з регулювання та нагляду за ринком небанківських фінансових послуг від Нацкомфінпослуг до Національного банку.

Меморандум передбачає:

- створення робочої групи з представників регуляторів, яка координуватиме взаємодію НБУ та Нацкомфінпослуг з метою передавання функцій;

- порядок обміну між інституціями інформацією з кадрових питань, планами роботи Нацкомфінпослуг на 2020 рік, у тому числі щодо запланованої діяльності Комісії з підготовки проектів регуляторних актів;

- передавання Національному банку документів та матеріалів, створених Нацкомфінпослуг у процесі виконання своїх повноважень та функцій;

- обмін інформацією про нагляд за небанківськими фінансовими установами, у тому числі досвідом проведення перевірок та застосування заходів впливу.

Меморандум набрав чинності 7 лютого 2020 року і буде діяти до моменту завершення його сторонами реалізації положень Закону про «спліт».

*****

Обсяги торгів на ринку цінних паперів України
у січні 2020 року склали 33,1 млрд. грн.

Обсяги торгів на ринку цінних паперів України у січні 2020 року склали 33,1 млрд. грн. Про це свідчать дані, оприлюднені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку дорівнювали 22,3 млрд. грн., а на позабіржовому ринку - 10,8 млрд. грн.

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у першому місяці поточного року були такими:

– ОВДП – 27,4 млрд. грн. (на біржовому ринку – 21,8 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 5,6 млрд. грн.);

– акції – 1 млрд. грн. (торги відбувались виключно на позабіржовому ринку);

– облігації – 1,4 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,2 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 1,2 млрд. грн.);

– інші цінні папери – 3,3 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,3 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 3 млрд. грн.).

*****

Затверджено нову редакцію Розділу ІІІ Тарифів ПАТ «Розрахунковий центр» «Тарифи на клірингові послуги ПАТ «Розрахунковий центр», що сплачуються на підставі договору про клірингове обслуговування»

Як зазначається у повідомленні РЦ, Рішенням Правління (Протокол №12 від 7.02.2020 р.) затверджено нову редакцію Розділу ІІІ Тарифів ПАТ «Розрахунковий центр» «Тарифи на клірингові послуги ПАТ «Розрахунковий центр», що сплачуються на підставі договору про клірингове обслуговування» (додано пп. 8.1 щодо клірингу зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі, які забезпечені правами на отримання коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов’язань).

Тарифи набирають чинності з 17.02.2020 року.

*****

Експерти Світового банку надаватимуть технічну допомогу у питанні чинних стандартів оцінки та нормативно-правової бази щодо діяльності оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності в Україні

Експерти Світового банку надаватимуть технічну допомогу у питанні чинних стандартів оцінки та нормативно-правової бази щодо діяльності оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності в Україні з метою її приведення у відповідність до сучасної міжнародної практики, інформує прес-служба ФДМУ. 

Відповідні домовленості щодо подальшої співпраці та дорожню карту такої взаємодії було досягнуто на зустрічі за участі Голови ФДМУ з представниками Світового банку.

Під час зустрічі було наголошено на необхідності перегляду положень Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вдосконалення Національних стандартів оцінки щодо відповідності їх міжнародним стандартам, удосконалення системи підготовки оцінювачів. 

Також було наголошено, що існує гостра необхідність впровадження в Україні світової практики оцінки нерухомого майна і ліквідування практики так званої «фракційної» оцінки, яка визначає вартість нерухомого майна як суму вартості землі та земельних поліпшень.

Сторони домовились про те, що технічна допомога від Світового банку буде надана за такими напрямами: 

- підтримка ФДМУ в розробці алгоритму модуля автоматичного визначення оціночної вартості нерухомості Єдиної бази даних звітів про оцінку;

- допомога у підготовці і розробці змін до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; 

- створення консультативно-дорадчого комітету, який міг би бути ключовим консультативним органом для всіх зацікавлених сторін з точки зору представлення їх інтересів у галузі оціночної діяльності;

- перегляд Національних стандартів оцінки;

- робота щодо удосконалення навчальних програм підготовки оцінювачів.

Місія Світового банку у грудні 2019 року провела роботу з розгляду існуючих стандартів оцінки та нормативно-правової бази щодо діяльності оцінювачів в Україні. У результаті роботи експерти СБ знайшли ряд ознак, за якими норми і принципи діяльності оцінювачів в Україні демонструють відхилення від міжнародних практик і можуть бути вдосконалені. Зокрема, за рахунок зменшення фрагментації регулювання в галузі оцінки, актуалізації застарілих національних стандартів оцінки, а також етичних стандартів оцінки, розширення доступу до даних про оцінку. 

Команда фахівців Світового банку мала бесіди з різними посадовцями в органах влади та зацікавленими сторонами, включаючи представників ФДМУ, саморегулівних організацій оцінювачів, Міністерства юстиції, Державної служби України з геодезії, картографії та кадастру, НБУ, Фонду гарантування вкладів, НКЦПФР, Нотаріальної палати України, Державної податкової служби та окремих банків.

*****

Створенню Боргового агентства України дано офіційний старт

Створенню Боргового агентства України дано офіційний старт. Про це інформує прес-служба Міністерства фінансів. На засіданні Уряду 12 лютого було ухвалено постанову про створення агентства як центрального органу виконавчої влади та затверджено Положення про Агентство з управління державним боргом України.

Україна, як і більшість країн світу, залучає кошти для виконання зобов’язань перед громадянами, проведення реформ та реалізацію інфраструктурних проектів. Важливо, щоб країна мала стійкий державний борг, тобто не нагромаджувала великих обсягів боргу по відношенню до ВВП (критичним є рівень понад 60%, який був у 2015-2016 роках) і не мала в майбутньому проблем із погашенням раніше взятих запозичень. Сьогодні співвідношення державного боргу України до ВВП перебуває на більш ніж прийнятному рівні – за попередніми оцінками 2019 року менше 50%.

Створення Боргового агентства – необхідна умова виконання плану дій Уряду зі зменшення витрат платників податків на обслуговування боргів. Успішна реалізація Міністерством фінансів Стратегії управління державним боргом разом з покращенням макроекономічних показників лише за 2019 рік дала змогу зекономити близько 26 млрд грн видатків з обслуговування державного боргу. Досягти ще кращих результатів можливо з запуском діяльності агентства, яке буде максимально оперативно та ефективно застосовувати інструменти із управління державним боргом.

Модель управління державним боргом через окремий орган (агентство) десятиліттями успішно функціонує в таких розвинених країнах Європейського союзу як, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та інших.

14 листопада 2019 року Верховна Рада України в другому читанні та в цілому схвалила проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», яким зокрема передбачається створення Боргового агентства України.

Планом дій Уряду передбачено нормативно-правове забезпечення діяльності Боргового агентства до липня 2020 року. Реєстрація юридичної особи запланована не пізніше 1 вересня 2020 року. До моменту початку роботи агентства повноваження з реалізації боргової політики залишаються за Міністерством фінансів.

*****

Частка керівників світових компаній, песимістично налаштованих щодо зростання світової економіки, досягла рекордно високого рівня

Частка керівників світових компаній, песимістично налаштованих щодо зростання світової економіки, досягла рекордно високого рівня.

Такими є результати 23 «Опитування керівників найбільших компаній світу», яке щорічно проводиться компанією PwC. У дослідженні взяли участь 1581 особа з 83 країн. Звіт з результатами був представлений на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія).

Згідно з дослідженням, 53% всіх респондентів прогнозують уповільнення темпів економічного зростання у 2020 році. У 2019 таких керівників було 29%, а в 2018 році частка песимістів складала лише 5% від загальної кількості респондентів. Для порівняння, частка учасників опитування, які прогнозують збільшення темпів економічного зростання, знизилася з 42% в 2019 році до 22% в 2020 році.

Особливо багато песимістично налаштованих щодо зростання світової економіки серед керівників компаній у Північній Америці, Західній Європі та на Близькому Сході: відповідно 63%, 59% і 57% респондентів з цих регіонів прогнозують уповільнення зростання світової економіки в майбутньому році.

«Враховуючи напруження у торгових відносинах, наявність геополітичних проблем і відсутність узгодженої позиції по боротьбі зі зміною клімату, зниження впевненості в подальшому економічному зростанні не викликає подиву. Ті проблеми, що стоять перед світовою економікою, не є новими - новим став їх масштаб і швидкість, з якою відбувається ескалація деяких з цих проблем. Для присутніх в Давосі керівників ключове питання полягає у виробленні узгоджених підходів до вирішення зазначених проблем», - наголосив Президент міжнародної мережі фірм PwC Боб Моріц. - Попри рекордно високий показник песимістично налаштованих керівників, для бізнесу, як і раніше, існують реальні можливості для подальшого розвитку. Протягом останніх 10 років компаніям доводиться працювати у складних умовах. За цей час багато з них розробили і почали реалізовувати адаптивні стратегії, сконцентрували увагу на те, щоб відповідати мінливим очікуванням зацікавлених сторін, а також накопичили необхідний досвід - все це дозволяє їм пережити економічний спад і забезпечити подальше процвітання».

Керівники компаній також не надто оптимістично оцінюють перспективи зростання власних компаній в 2020 році: лише 27% керівників відзначили, що вони «дуже впевнені» у зростанні свого бізнесу протягом наступних 12 місяців - це найнижчий рівень з 2009 року і нижче показника минулого року, коли таких керівників було 35%.

Хоча рівень впевненості в цілому знизився в усіх регіонах світу, показники сильно різняться по країнах: серед найбільших у світі економічних держав найвищий рівень впевненості в Китаї і Індії - 45% і 40% відповідно, в США - 36%, в Канаді - 27%, у Великобританії - 26%, в Німеччині - 20%, у Франції - 18%, а в Японії лише 11% керівників компаній дуже впевнені в тому, що в 2020 році виручка їх компаній збільшиться.

Зміна настроїв керівників у відповідях на питання про перспективи зростання виручки їх компаній виявилося відмінним прогностичним параметром зростання світової економіки. Аналіз прогнозів, зроблених керівниками компаній починаючи з 2008 року, свідчить про тісні кореляції між упевненістю керівників компаній в зростанні виручки в майбутні 12 місяців і фактичним зростанням світової економіки. Якщо кореляція результатів дослідження збережеться, то в 2020 році темпи зростання світової економіки можуть сповільнитися до 2,4%, що нижче за велику кількість оцінок, включаючи зроблений у жовтні прогноз МВФ про зростання світової економіки на 3,4%.

*****

У 2019 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами в Україні склало $3633,1 млн.

За інформацією Державної служби статистики у 2019році експорт товарів та послуг з України становив $63675,6 млн., або 111,2% порівняно із 2018 роком, а імпорт в Україну – $67308,7 млн., або 106,%.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами склало $3633,1 млн. (у 2018 році також негативне сальдо дорівнювало $6212,8 млн.).

*****

У січні 2020 року інфляція в Україні дорівнювала 0,2%

Інфляція на споживчому ринку України в січні 2020 року порівняно із груднем 2019 року становила 0,2%, а із січнем 2019 року – 3,2%. Про це інформує Державна служба статистики.
Базова інфляція в січні 2020 року порівняно із груднем 2019 року становила -0,2%, а із січнем 2019 року – 3,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією