Новини УАІБ

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті,
інтервальні, закриті) за січень 2022 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підготувала і оприлюднила результати діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) з публічним розміщенням за січень 2022 року.

За підсумками січня індекс Української Біржі зменшився на -2,19%, а індекс ПФТС – на -0,16%.

За рівнем доходності сектори ІСІ з публічним розміщенням розподілилися таким чином: на першому місці – закриті фонди (+1,13%), на другому – відкриті ІСІ (-0,28%), інтервальні – на третьому (-1,35%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ, які надали звіти за січень, становила 178,84 млн грн. Відповідно до отриманих на кінець попереднього місяця даних, загальне зменшення чистих активів становило -1754,10 тис. грн (-0,98%).

У січні діапазон доходності відкритих інвестфондів коливався в межах від +2,97 до -4,08%. За підсумками місяця рівень доходності фондів сектору розподілився порівну: половина зі зростанням, половина – зі зниженням.

Лідерами із залучення коштів інвесторів у секторі відкритих ІСІ стали фонди:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+311,38 тис. грн (+3,63%)) – завдяки додатковому розміщенню сертифікатів серед інвесторів (+3,30% в обігу) отримав найбільший чистий притік капіталу у розмірі +276,46 тис. грн;

«ВСІ» (+214,59 тис. грн (+10,47%)) – залучення коштів інвесторів (+7,29% в обігу) дозволило фонду отримати +147,74 тис. грн «чистими»;

«ОТП Фонд Акцій» (+25,27 тис. грн (+0,17%)) – так само, завдяки залученню коштів інвесторів (+0,39% ІС в обігу) фонд отримав чистий притік капіталу у розмірі +56,94 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у січні зробили такі фонди:

«ОТП Класичний» (-1610,53 тис. грн (-1,80%)) – викуп у інвесторів незначної кількості сертифікатів (-1,90% в обігу) призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -1705,80 тис. грн;

«КІНТО-Еквіті» (-181,81 тис. грн (-3,70%)) – через зниження ВЧА та викуп у інвесторів ІС (-2,81% в обігу) фонд втратив -137,63 тис. грн «чистими»;

«КІНТО-Класичний» (-488,81 тис. грн (-1,42%)) – так само, зниження ВЧА та викуп у інвесторів ІС (-2,81% в обігу) призвело до відтоку чистого капіталу у розмірі -61,43 тис. грн.

Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (49,03% сукупної ВЧА (87,66 млн грн)), другу сходинку – фонд «КІНТО-Класичний» (17,42% (31,16 млн грн)), третім став фонд «ОТП Фонд Акцій» (8,24% (14,73 млн грн)). Четверте місце посів фонд «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (4,97% (8,89 млн грн), на почесному п’ятому місці розташувався фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (2,85% (5,09 млн грн)).

Лідерами за доходністю були такі фонди: «ВСІ» (+2,97%), «Альтус-Депозит» (+1,19%) та «КІНТО-Казначейський» (+0,69%).

Найменші показники у січні зафіксували такі фонди: «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-4,08%), «Софіївський» (-1,81%) та «КІНТО-Класичний» (-1,23%).

Інтервальні фонди

У січні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 11,84 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА зменшилася на -8,83 тис. грн (-1,10%).

Лідером із залучення коштів інвесторів у секторі став фонд «ТАСК Український Капітал» (-8,83 тис. грн (-1,10%)) - завдяки додатковому розміщенню сертифікатів серед інвесторів (+0,25% в обігу) отримав чистий притік капіталу у розмірі +2,00 тис. грн.

Виплат інвесторам у січні в секторі не зафіксовано.

Закриті фонди

До огляду в січні включено 3закритих ІСІ,вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 15,93 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА збільшилася на +42,39 тис. грн (+0,27%).

Виплат інвесторам у січні в секторі не зафіксовано, тому не було і будь-яких змін чистого капіталу, зміни ВЧА відбулися за рахунок переоцінки складових інвестпорфеля.

Діапазон доходності закритих фондів у січні був таким: «КІНТО-Голд» (+5,35%), «Індекс Української Біржі» (-0,56%) та «ТАСК Універсал» (-1,41%).

Більше інформації на сайті УАІБ у розділі «Ринок у цифрах» - «Щомісячні огляди ІСІ».

*****

УАІБ: огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні за січень 2022 року

За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, оприлюдненими на сайті УАІБ,  загальна чиста вартість активів (ЧВА) 55 недержавних пенсійних фондів на 31.01.2022 р. становила 2172,74 млн грн. Відповідно до показників попереднього періоду, загальне збільшення ЧВА склало +24,14 млн грн.

Переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі збільшенням чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО), лише 15 зафіксували зменшення. Діапазон зміни ЧВО коливався від +12,39% до -1,94%.

За результатами січня лідерами зі зростання чистої вартості пенсійної одиниці стали такі фонди:

"НІКА" (+12,39%), " Українська пенсійна спілка " (+5,59%) та " Пенсійна опіка " (+4,49%).

Найнижчі показники зміни чистої вартості пенсійної одиниці у січні продемонстрували фонди: "ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД" (-1,94%), "Фонд пенсійних заощаджень" (-0,93%) та "Золота осінь" (-0,86%).

*****

НКЦПФР затвердила ліцензійні умови діяльності з управління активами інституційних інвесторів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на черговому засіданні затвердила ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринках капіталу – діяльності з управління активами інституційних інвесторів.

У цілому документ передбачає:

– ряд вимог, яким повинен відповідати заявник для отримання ліцензії, а також ліцензіат під час провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів;

– вимоги до початкового капіталу для юридичних осіб, які мають намір провадити таку діяльність;

– перелік необхідних документів, які подаються до НКЦПФР.

Як зауважив член НКЦПФР Юрій Бойко, Комісія разом з представниками ринку та державними органами підготувала правила і стандарти для входу на ринок та роботи на ньому для такого виду діяльності, як управління активами інституційних інвесторів. Ми переконані, що нові ліцензійні умови – це не просто чергові зміни для «входу» на ринок, а й черговий крок до прогресивного розвитку цього сегменту, сказав він.

Так, ліцензіати зобов’язані протягом шести місяців з дати набрання чинності цим рішенням:

– привести свої внутрішні документи у відповідність до ліцензійних умов;

– привести структуру власності у відповідність до вимог, але у разі, якщо в структурі власності такої особи є іноземні юридична особа та/або фізичні особи – іноземці – протягом року.

Регулятор зазначає, що з прийняттям цього документа втрачають чинність рішення НКЦПФР:

– від 23 липня 2013 року № 1281 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)», зареєстроване в МЮУ 12 вересня 2013 року за № 1576/24108 (із змінами);

– від 07 лютого 2012 року № 235 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів – діяльності з управління іпотечним покриттям», зареєстроване в МЮУ 28 лютого 2012 року за № 328/20641 (із змінами).

Рішення направлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

*****

Розпочато тестування е-кабінету системи фінансового моніторингу

01 травня 2022 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу», яким затверджено Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу та Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну. Про це повідомляє сайт Держфінмоніторигу.

З метою ефективного забезпечення формування суб’єктами первинного фінансового моніторингу повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з проведенням фінансового моніторингу Держфінмоніторинг з 15 лютого 2022 року починає тестування  обміну інформацією з суб’єктами первинного фінансового моніторингу засобами Інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет системи фінансового моніторингу».

Рекомендації щодо тестування Інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет системи фінансового моніторингу» та інформаційного обміну між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу в розділі: Фінансовий моніторинг/Технології/Для небанківських установ та Фінансовий моніторинг/Технології/ Для банківських установ.

З покроковими відеоінструкціями, які були підготовлені за сприяння проєкту Антикорупційної Ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), можна ознайомитись на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу, за посиланнями на сторінку Держфінмоніторингу у соціальній мережі YouTube:

1.  «Відеоінструкція з реєстрації в е-кабінеті та користування розділами кабінету СПФМ»

2.  «Відеоінструкція щодо заповнення «U-FM Повідомлення про суб’єкта первинного фінансового моніторингу» 

3.  «Відеоінструкція щодо заповнення «A-FM Повідомлення про фінансові операції»

4.  «Відеоінструкція щодо заповнення «N-FM Повідомлення про підозрілу діяльність(case)»

5.  «Відеоінструкція щодо заповнення «G-FM Повідомлення про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників»

6.  «Відеоінструкція щодо заповнення «J-FM Повідомлення про відмову від встановлення/підтримання ділових відносин»

7.  «Відеоінструкція щодо заповнення «S-FM Повідомлення про замороження (розмороження) активів» 

*****

Денис Малюська: проблем із внесенням даних про бенефіціарів не буде

11 липня 2022 року спливає термін подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Минулоріч напередодні дедлайну спостерігались черги, реєстратори не встигали опрацьовувати дані. Цього ж разу проблем із внесенням бенефіціарів не буде. Про це зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська під час інтерв’ю для видання «Інтерфакс».

«Зараз вже є президентський законопроєкт, який уможливлює і онлайн-надання з кваліфікованим електронним підписом документа замість нотаріального посвідчення, і автоматичну перевірку внесених даних з наявними даними реєстрів. Якщо закон буде ухвалено досить швидко, то ми без проблем напишемо відповідне програмне забезпечення і встигнемо опрацювати. Разом із тим, законопроєкт передбачає, що дата надання відомостей про бенефіціарів буде прив'язана до дати створення компанії, у кожного буде свій дедлайн, і це розтягне кількість охочих у часі», – пояснив Міністр юстиції.

Денис Малюська також повідомив, що у часи масової цифровізації Мін’юст намагається  зменшити проблему з неоцифрованими даними БТІ завдяки пілотному проєкту. Суть у тому, що місцева влада і БТІ налагоджують електронний обмін між БТІ і нотаріусом. Нотаріус, до якого звертається клієнт, запитує інформацію в БТІ, звідки отримує інформацію в електронному вигляді з електронним підписом, власник надає документи, надходить оцифроване підтвердження з БТІ, і на підставі цієї інформації вже нотаріус або реєструє відчуження, або вносить дані у реєстр.

«Це відкидає можливість того, що хтось прийде з підробленими документами, з підробленою довідкою БТІ і спробує оформити угоду, ніби він є власником майна. Вже достатньо багато БТІ різного рівня міст приєдналися до проєкту. Ми хочемо показати, як це реально працює, що це захищає громадян, що це зручно, що не треба стояти в черзі в БТІ, а потім йти до нотаріуса. Ми спробуємо добровільно запустити якомога більше БТІ, а якщо не вдасться добровільно – будемо, знову ж таки, йти через закон і робити цю процедуру обов'язковою», – розповів Денис Малюська.

*****

НКЦПФР про розвиток ринків капіталу України протягом січня-грудня 2021 року
Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-грудні 2021 року, становив 112,39 млрд грн, що менше на 1,01 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (113,40 млрд грн).

Протягом січня-грудня 2021 року Комісія зареєструвала 86 випусків акцій на суму 42,88 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 9,90 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у грудні 2021 року, зареєстровано: випуски ПАТ "Українські енергетичні машини" на суму 1,31 млрд грн та АТ «Українські національні авіалінії» на суму 0,5 млрд грн.

Протягом січня-грудня 2021 року регулятор зареєстрував 113 випусків облігацій підприємств на суму 9,98 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 22,97 млрд грн.

За цей період також зареєстровано випуски облігацій підприємств у іноземній валюті на суму 25,4 млн доларів США, випуски облігацій місцевої позики на 1,1 млрд грн, що на 2,79 млрд грн менше порівняно з даними за аналогічний період 2020 року .

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-грудня 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 7,53 млрд грн, що більше на 2,48 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

За цей період обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 50,90 млрд грн, що більше на 12,38 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.12.2021 становить 331 інститут спільного інвестування, серед них:

294 корпоративних інвестиційних фондів;

37 пайових інвестиційних фондів

За грудень 2021 року вилучено з ЄДРІСІ 3 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність операторів організованих ринків капіталу

За результатами торгів на організованих ринках капіталу протягом січня-грудня 2021 року обсяг торгів фінансовими інструментами склав 451,96 млрд грн.

За січень-грудень 2021 року порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг торгів фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу збільшився на 34,75% (січень-грудень 2020 року – 335,41 млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу протягом цього періоду зафіксовано з ОВДП – 443,76 млрд грн (98,18% від загального обсягу торгів фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу протягом січня-грудня поточного року).

Обсяг торгів деривативними контрактами (опціонними сертифікатами та ф’ючерсними контрактами) на операторах організованих ринків капіталу склав 59,31 млн грн, або 0,01%.

Протягом січня-грудня 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох операторах організованих ринків капіталу «Перспектива» та «ПФТС», що становило 97,06% вартості торгів фінансовими інструментами

Обсяг торгів фінансовими інструментами у 2021 році на операторах організованих ринків капіталу на вторинному ринку становив 99,88% від загального обсягу торгів фінансовими інструментами протягом зазначеного періоду

У січні-грудні 2021 року обсяг торгів поза організованим ринком капіталу склав 627,25 млрд грн. Торги деривативними контрактами за цей період склали 61,40 млрд грн, або 0,98% від загального обсягу торгів поза організованими ринками капіталу.

*****

Національний банк прокоментував рівень інфляції у січні 2022 року

У січні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця (10% р/р). У місячному вимірі ціни зросли на 1,3%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України. Фактична споживча інфляція очікувано призупинила сповільнення, але була дещо нижчою за траєкторію прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті НБУ за січень 2022 року. Відхилення від прогнозу насамперед зумовлювалося повільнішим зростанням вартості послуг, непродовольчих товарів та адміністративно регульованих цін.

НБУ зазначає, що з січня 2022 року планово запроваджено нову структуру споживчого набору для розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ) та актуалізовано ваги всіх компонентів. Однак, за розрахунками Національного банку, ці зміни не вплинули на показник загальної інфляції, хоча мали певний дезінфляційний вплив на базовий ІСЦ.

Базова інфляція знизилася (до 7,6% р/р із 7,9% р/р у грудні 2021 року).

Темпи зростання цін на оброблені продовольчі товари залишилися практично на рівні попереднього місяця (13,1% р/р). З одного боку, через збереження високих світових цін на енергію та сировину швидшими темпами дорожчали борошняні вироби, молочна та м’ясна продукція. З іншого, – надалі сповільнювалися темпи зростання цін на соняшникову олію завдяки вичерпанню ефектів бази порівняння та значній пропозиції з нового урожаю соняшнику. Темпи зростання вартості послуг також збереглися на рівні грудня (10,4% р/р). Прискорилося подорожчання послуг закладів харчування та готелів, кінотеатрів і театрів, перукарень, стоматології та хімічного чищення через тиск з боку виробничих витрат. Натомість надалі сповільнювалися темпи зростання цін на туристичні послуги. Певний стримуючий вплив на ціни в цій групі товарів мала також зміна структури споживчого набору.

Значно знизилися темпи зростання цін на непродовольчі товари (до 0,1% р/р). Сповільнилося, зокрема, подорожчання електроніки, побутової техніки та поглибилося падіння цін на одяг і взуття. Проте вищими темпами зростала вартість меблів та домашнього текстилю під впливом подорожчання деревини та бавовни у світі.

Стрімко прискорилося зростання цін на сирі продукти харчування (до 13,6% р/р)

Така динаміка може пояснюватися підвищенням витрат бізнесу на сировину та енергоносії. Зокрема, швидшими темпами дорожчали крупи. Підвищилася вартість молока та м’яса, у тому числі через складну ситуацію у тваринництві. Крім того, стрімко прискорилося подорожчання овочів борщового набору з огляду на скорочення пропозиції та зростання вартості зберігання овочів. Дорожчала теплична продукція. Сповільнилося й падіння цін на цитрусові, а ціни на огірки та помідори знову почали зростати. Проте надалі дешевшали яйця через поступове розширення пропозиції. Знижувалися й ціни на цукор – завдяки високому урожаю цукрових буряків. Ціни на яблука лишалися суттєво нижчими, ніж торік, під впливом високого врожаю у 2021 році.

Зростання адміністративно регульованих цін сповільнилося (до 11,5% р/р)

Це насамперед пов’язано з ефектами бази порівняння на тлі фіксованих тарифів на більшість житлово-комунальних послуг до кінця опалювального сезону. Повільніше дорожчали тютюнові вироби через розширення їхнього виробництва у попередні місяці. Натомість зросли тарифи на водопостачання, розподіл природного газу та поштові послуги, збільшилася вартість транспортних послуг та алкоголю.

Прискорилося зростання вартості палива (до 26,8% р/р)

 Основні причини подорожчання палива в січні – зростання світових цін на нафту та послаблення гривні. Проте зберігався певний стримуючий вплив на ціни від запровадження державного регулювання на ринку пального в травні 2021 року.

Отже, інфляція в січні не змінилася порівняно з попереднім місяцем, проте інфляційний тиск залишається значним передусім через реалізацію вторинних ефектів від зростання виробничих витрат і високих цін на енергоносії. Інфляцію стримують посилення монетарної політики НБУ, рекордні торішні врожаї, а також окремі адміністративні рішення, зокрема щодо незмінних тарифів на більшість житлово-комунальних послуг. Надалі зниженню інфляції також сприятимуть поступове зниження цін на світових ринках і вичерпання низької бази порівняння.

*****

В Україні зареєстровано 94 265 земельних угод

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що станом на сьогодні укладено 94 265 угод в рамках ринку землі. Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5463 нотаріусів. Всього заяв – 6127, із них погоджено 5424, відмову отримали 702, в черзі-1. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

Довідково:1 липня 2021 року Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко офіційно оголосив старт ринку землі. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.

*****
Мінекономіки запрошує пройти опитування щодо інноваційної діяльності в Україні

Мінекономіки проводить опитування щодо інноваційної діяльності в Україні серед прогресивних підприємств/бізнесу, яким не байдужий розвиток економіки інноваційним шляхом.

Опитування здійснюється у рамках виконання плану заходів на 2021 ̶ 2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1687.

Мета опитування полягає у виявленні потреб підприємств/бізнесу в сфері інноваційної діяльності та визначенні можливостей і форм співпраці з державою в частині монетизації інновацій.

Опитування складається з 11 запитань, і відповідь на які займе близько 5 хвилин. Опитування спрямоване на виявлення прогресу у сфері інноваційної діяльності, ключових проблем та формування нових ініціатив у цій сфері.

Мінекономіки запрошує долучитись до опитування підприємства/бізнес, які готові до конструктиву, якісних змін та впевнено крокують вперед!

Пройти опитування, яке триватиме до 15 березня 2022 року, можна за посиланням.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією