Відбулося засідання Ради УАІБ

23 січня 2020 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, у якому взяв участь член НКЦПФР Олександр Панченко.

Рада заслухала звіт про виконання плану роботи та бюджету за 4-й квартал 2019 року і на підставі звіту Ревізійної комісії затвердили його.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 6 лютого 2020 року.

*****

УАІБ вважає, що євроінтеграція України у фінансовій сфері
потребує додаткових консультацій

Представник УАІБ взяв участь у публічній дискусії «Порядок денний європейської інтеграції: амбіції України на 2020 рік», яку 21 січня організував у Києві проект «Громадська синергія», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Європейського Союзу.

Як зазначив голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас, для ЄС нині дуже актуальною і пріоритетною стала Green Deal («Зелена угода»), тобто вироблення на законодавчому рівні спільних правил в ЄС для різноманітних економічних суб’єктів для забезпечення сталого розвитку, зменшення та ліквідації негативного впливу на зміну клімату тощо. Водночас, для України, за його словами, на перший план у переговорах із ЄС вийшов «промисловий безвіз» – Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).

На актуальності оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема зони вільної торгівлі (DCFTA), відповідно до наших пріоритетів і структури економіки наголосила Голова Комітету Верховної Ради з інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також зазначила, що Україна має долучитися до європейської колективної безпеки і піднімати питання про перспективу членства у ЄС.

Керівник проекту «Громадська синергія» Дмитро Шульга представив Аналітичний звіт «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС (3-тє видання, листопад-грудень 2019 року). Він  повідомив, що наразі відставання в імплементації Угоди про асоціацію є майже в усіх секторах, але прогрес у виконанні Україною «домашнього завдання» є і деякі сектори наближаються до 100% за відповідними строками, а у 2021 році має бути зроблено всебічний огляд досягнення її цілей.  

Про амбіції України напередодні засідання Ради Асоціації розповів Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, який відзначив, що, оскільки в Україні працює новий Уряд, а в ЄС - новий склад Європейської комісії, Україна прагне вийти на новий рівень у відносинах та інтеграції.

Під час дискусії наголошувалося, що європейська та українська сторони наразі вважають пріоритетними для євроінтеграції України на найближчий час такі пріоритети: «Загальні політичні питання/Юстиція, свобода і безпека», «Торгівля (тарифи, митниця, АСАА)», «Енергетика і довкілля» та «Єдиний цифровий ринок».

Інтеграція ринки фінансових послуг поки не визначена  пріоритетом розвитку асоціації з ЄС попри настання перших формальних дедлайнів згідно Угоди про асоціацію. Але, враховуючи численні зміни, що відбулися в законодавстві ЄС, яке регулює фінансові ринки, УАІБ вважає, що обговорення цих питань має бути включено до порядку денного найближчого  засідання Ради Асоціації.

Пропозицію УАІБ до блоку «Стосовно економічного розвитку України» про необхідність проведення консультацій між українським урядом та відповідними органами ЄС щодо механізмів інтеграції ринків фінансових послуг для набуття Україною режиму внутрішнього ринку ЄС у сфері фінансових послуг було включено до Спільної декларації Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, що була затверджена на засіданні Платформи у Брюсселі 3 грудня 2019 року.

28 січня 2020 року на черговій Раді асоціації будуть обговорюватися зокрема й пропозиції Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна для вироблення рекомендацій керівним органам України та ЄС щодо подальших кроків не лише з імплементації Угоди про асоціацію, а і з її перегляду для забезпечення практичної євроінтеграції України у різних сферах.

Довідково: Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС (ПГС) – один з органів, створених відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. ПГС є майданчиком, у рамках якого організації громадянського суспільства обох сторін здійснюють моніторинг реалізації Угоди з точки зору громадянського суспільства, а також виробляють рекомендації відповідним органам. До складу ПГС входять тридцять членів, по п'ятнадцять з кожної сторони, які представляють громадянське суспільство України та Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). Також УС ПГС має шість Робочих груп. УАІБ є учасником групи «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво». Детальніше – за посиланням.

*****

У Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики обговорили законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»

У Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики обговорили законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів». Зокрема, дискусія точилася навколо статті 72 «Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків» проекту закону (реєстраційний №2284).

Метою розбудови системи корпоративного управління в професійних учасниках є мінімізація ризиків порушення прав інвесторів на ринках капіталу.

Учасники обговорення вирішили окремо визначити мінімальні вимоги до всіх професійних учасників ринку капіталу та організованих товарних ринків, а також максимальний перелік вимог до тих професійних учасників, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес та/або є системно важливими.

НКЦПФР вбачає в розбудові системи корпоративного управління у професійних учасниках ринку капіталу важливий запобіжник, який допоможе забезпечити надійний захист інвестицій на ринках капіталу і сприятиме стабільності фінансової системи країни в цілому.

Представники УАІБ, які взяли участь в цьому обговоренні, наголошували на необхідності дотримання принципу пропорційності при запровадженні нових вимог до учасників ринку та недопустимості надмірного втручання регулятора у питання внутрішньої організації діяльності компаній. Пропозиції Асоціації до тексту статті 72 законопроекту №2284 направлено до профільного Комітету ВРУ.

*****

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР
у січні-листопаді 2019 року, становив 96,96 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР, загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Комісією в січні-листопаді 2019 року, становив 96,96 млрд. грн., що виявилось на 48,8 млрд. грн. більше порівняно з результатом аналогічного періоду 2018 року (48,14 млрд. грн.).

Протягом одинадцяти місяців минулого року регулятор зареєстрував 73 випуски акцій на суму 62,7 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 45,2 млрд. грн.

Також у січні-листопаді 2019 року було зареєстровано 86 випусків облігацій підприємств на суму 10,3 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 1,8 млрд. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією у січні-листопаді 2019 року, становив 4,8 млрд. грн., що виявилось на 179 млн. грн. менше порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

У свою чергу обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 19,08 млрд. грн., що на 4,9 млрд. грн. більше показника січня-листопада 2018 року.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін
до Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів».

Документ розроблено з метою приведення цього Положення у відповідність до вимог забезпечення користування професійними учасниками ринку цінних паперів системою BankID Національного банку України.

*****

Державною службою фінансового моніторингу торік
було підготовлено 893 матеріали

За 2019 рік Державною службою фінансового моніторингу підготовлено 893 матеріали (з них 503 узагальнених матеріалів та 390 додаткових узагальнених матеріалів).

За інформацією прес-служби відомства, ці матеріали направлено до:

- органів прокуратури - 117 матеріалів (з них 40 узагальнених матеріалів та 77 додаткових узагальнених матеріалів);

- Державної фіскальної служби України - 218 матеріалів (з них 158 узагальнених матеріалів та 60 додаткових узагальнених матеріалів);

- органів внутрішніх справ - 173 матеріали (з них – 149 узагальнених матеріалів та 24 додаткових узагальнених матеріалів);

- Служби безпеки України - 215 матеріалів (з них – 104 узагальнених матеріали та 111 додаткових узагальнених матеріалів);

- Національного антикорупційного бюро України - 155 матеріалів (з них – 41 узагальнений матеріал та 114 додаткових узагальнених матеріалів);

- Державного бюро розслідувань - 15 матеріалів (з них – 11 узагальнених матеріалів та 4 додаткових узагальнених матеріалів).

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 92,2 млрд. грн.

З метою підвищення ефективності міжвідомчого співробітництва протягом звітного періоду Держфінмоніторингом вживалися координаційні заходи щодо виконання відповідними державними органами Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом Ради Європи MONEYVAL. Так, Держфінмоніторингом забезпечено узагальнення інформації, наданої державними та правоохоронними органами про хід виконання Плану дій та направлено зведену інформацію до Кабінету Міністрів України.

Водночас Держфінмоніторинг забезпечував заходи з підготовки усіма зацікавленими державними органами першого звіту про прогрес України за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL.

На 58 засіданні Комітету MONEYVAL, що відбувалося з 15 по 19 липня 2019 року у м. Страсбург (Франція), українською делегацією на чолі з Держфінмоніторингом представлено вищезгаданий перший звіт про прогрес, який був затверджений Комітетом 18 липня 2019 року. Затвердження цього звіту стало підтвердженням схвалення міжнародною спільнотою кроків, що здійснює наша держава у сфері підвищення ефективності національної системи фінансового моніторингу.

Водночас важливість сфери фінансового моніторингу у безпеці держави було підтверджено уведенням до персонального складу Ради національної безпеки і оборони України Голови Держфінмоніторингу.

Також упродовж 2019 року представники Держфінмоніторингу взяли участь у 53 координаційних нарадах із зацікавленими державними органами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Крім того, було підписано Меморандум про загальні засади співробітництва у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення між Державною службою фінансового моніторингу України та Національним інститутом стратегічних досліджень.

1 квітня 2019 року з Державним агентством з питань електронного урядування підписано Угоду про підключення до систем електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів та з метою приєднання до інтегрованої системи електронної ідентифікації Єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення 13 вересня 2019 року було підписано договір «Про приєднання до інтегрованої системи електронної ідентифікації».

25 червня 2019 року укладено Меморандум про взаємодію та співпрацю з організацією «Ю-КОНТРОЛ» щодо започаткування використання Держфінмоніторингом сервісу YouControl.

18 липня 2019 року із зацікавленими державними органами та громадськими організаціями підписано Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Крім того, для покращення аналітичної роботи Служби та ефективної протидії корупційним правопорушенням Держфінмоніторингом були підписані 18 жовтня 2019 року Меморандум про співпрацю та передачу копії інформаційної бази даних «Відкритий реєстр національних публічних діячів України» з Громадською організацією «Центр протидії корупції», 15 листопада 2019 року Протокол автоматизованого доступу Державної служби фінансового моніторингу України до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Протокол автоматизованого доступу Державної служби фінансового моніторингу України до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У частині координації співпраці з державними органами, громадськістю та приватним сектором Держфінмоніторингом організовано проведення засідань Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Робочої групи з питань запобігання та протидії фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, засідань та установчого засідання з формування нового складу Громадської ради при Держфінмоніторингу, засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських установ та об’єднаного засідання банківської та небанківської Робочих груп з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також Робочої групи з секторальних оцінок ризиків.

У рамках законодавчих ініціатив Держфінмоніторинг супроводжував проект закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який 6 грудня 2019 року був прийнятий Верховною Радою у другому читанні і в цілому та 28 грудня офіційно оприлюднений.

Вказаний Закон направлений на імплементацію в законодавство України вимог Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує перекази», а також впровадження рекомендацій зазначених у Звіті експертів Комітету Ради Європи MONEYVAL, наданих за результатами п’ятого раунду взаємної оцінки України у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, який затверджений на 55 Пленарному засіданні MONEYVAL.

Торік Держфінмоніторинг забезпечив координацію проведення другого раунду Національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму на підставі оновленої у 2018 році Методики.

У рамках методологічної роботи протягом 2019 року представники Держфінмоніторингу взяли участь у 95 освітніх заходах.

*****
Проведення перших конкурсів у рамках великої приватизації
заплановано наприкінці весни 2020 року

Голова ФДМУ презентував програму залучення інвестицій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Про це інформує прес-служба Фонду.

Під час презентації Дмитро Сенниченко зазначив, що Давос–2020 є стартом роуд-шоу для залучення іноземних інвесторів в українську економіку. Конкурентними перевагами національної економіки він назвав трудові і земельні ресурси, наявність великих запасів корисних копалин, географічне розташування країни, транспортно-інфраструктурний, технологічно-інноваційний і реформаторський потенціал.

За словами Голови Фонду, вперше за останні 10 років Україна провела масштабний аудит державної власності та підготувала програму залучення інвестицій через приватизацію.

Дмитро Сенниченко акцентував увагу на тому, що Фонд державного майна та Кабінет Міністрів України у другій половині 2019 року ініціювали низку законодавчих змін, які розблокували можливість проведення великої приватизації, ліквідували вплив фінансово-політичних груп на об’єкти державної власності та вдосконалили систему розкриття інформації про підприємства. Інвестиційні радники, в чию компетенцію входить оздоровлення фінансової та кадрової ситуації на відповідних підприємствах, розпочали роботу на об’єктах великої приватизації, серед яких гірничодобувні, хімічні, машинобудівні, агропромислові підприємства, готелі та підприємства сфери послуг. Відповідно до закону про Державний бюджет України, доходи від приватизації в 2020 році повинні скласти $500 млн. (12 млрд. грн.).

Своїм найважливішим завданням ФДМУ вважає викорінення корупційних схем з приватизаційних процесів та залучення саме тих інвесторів, які готові вкладати в модернізацію підприємств і розширювати соціальний пакет для працівників. Фонд державного майна розробив інвестиційне меню, яке включає в себе повну інформацію про об’єкти приватизації та умови її здійснення. «Епоха корупції закінчена, починається епоха інвестицій», – підкреслив Дмитро Сенниченко.

У ході Всесвітнього економічного форуму Голова ФДМУ провів низку двосторонніх зустрічей з представниками іноземного капіталу, зацікавленими в роботі на ринку України. Проведення перших конкурсів у рамках великої приватизації заплановано наприкінці весни 2020 року.

*****

За 2019 рік загальний обсяг коштів, залучених у ході ІРО
на світових ринках, склав $198 млрд.

Згідно з даними Звіту компанії EY, у ІV кварталі 2019 року на світових ринках було здійснено 353 угоди ІРО, у ході яких залучено $84,5 млрд. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року кількість ІРО зменшилася на 5%, натомість їхня вартість зросла на 53%.

За 2019 рік в цілому загальний обсяг коштів, залучених у ході ІРО на світових ринках, склав $198 млрд. (на 4% менше результату 2018 року), а кількість угод ІРО становила 1115 (на 19% менше ніж у 2018 році).

Лідерами світового ринку ІРО у 2019 році серед фондових бірж стали Hong Kong Exchanges - 154 ІРО обсягом $37,9 млрд., NASDAQ - 128 ІРО обсягом $26,7 млрд. та Saudi Arabia (Tadawul) - 5 ІРО обсягом $26,6 млрд.

Серед галузей лідерами виявились технологічний сектор - 263 ІРО обсягом $62,8 млрд., сектор охорони здоров’я - 174 ІРО обсягом $22,5 млрд. та промисловість - 147 ІРО обсягом $12 млрд.

Найбільшими ІРО в минулому році стали розміщення компаній Saudi Aramco - на суму $25,6 млрд., Alibaba Group Holding Ltd. - на суму $12,9 млрд. та Uber Technologies Inc. - на суму $8,1 млрд.

За підсумками 2019 року в Північній та Південній Америці відбулося 213 ІРО обсягом $53,9 млрд. (зменшення у порівнянні з 2018 роком на 20% та 10% відповідно), в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 668 ІРО обсягом $89,9 млрд. (зменшення у порівнянні з 2018 роком на 1% та 8% відповідно), у регіоні EMEIA (Європа, Близький Схід, Індія та Африка) - 234 ІРО обсягом $54,2 млрд. (зменшення у порівнянні з 2018 роком на 47 та 14% відповідно).

*****

У 2019 році Індекс промислової продукції в Україні склав 98,2%

У грудні 2019 року порівняно із листопадом 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 98,9%, інформує Держстат.

У грудні 2019 року проти грудня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 91,7%.

У 2019 році порівняно із 2018 роком Індекс промислової продукції становив 98,2%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 100,0%, переробній – 98,0%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 95,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією