Новини УАІБ

Президент підписав Закон про фінансові послуги та фінансові компанії

Як зазначається на сайті Верховної Ради, 7 лютого 2022 року Президент України повернув до парламенту зі своїм підписом Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії», який парламент ухвалив 14 грудня 2021 року.

Закон є новою редакцією Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Закон визначає:

• відповідну термінологію;
• види фінансових послуг;
• засади взаємодії надавача фінансових послуг з клієнтами та захисту їх прав;
• основні засади діяльності з надання фінансових послуг; засади державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг тощо.

Законом внесено відповідні зміни до Цивільного кодексу, законів України «Про Національний банк України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та низки інших законів України.

Проєкт Закону зареєстровано за № 5065.

*****
НКЦПФР доопрацювала ліцензійні умови діяльності з адміністрування НПФ

3 лютого 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила доопрацьований проєкт ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу – діяльності з адміністрування НПФ (недержавних пенсійних фондів).

На думку Член НКЦПФР Юрій Бойко, регулятор підготував якісний документ, який враховує експертизу фахівців регулятора та пропозиції представників ринків і державних органів. «Для нас важливо, щоб правила на ринку дотримувались, а професійна діяльність була ефективною та надійною на всіх етапах», сказав він.

Згідно з проєктом адміністратори НПФ зобов’язані протягом шести місяців з дати набрання чинності цим рішенням:

– привести свої внутрішні документи у відповідність до цих ліцензійних умов;

– привести структуру власності у відповідність до вимог, але у разі, якщо в структурі власності такої особи є іноземні юридична особа та/або фізичні особи – іноземці – протягом року.

Вимоги щодо початкового капіталу у розмірі не менше 1,25 млн грн застосовуються лише до юридичних осіб, які мають намір провадити діяльність з адміністрування НПФ і подали до НКЦПФР заяву та відповідні документи для отримання ліцензії. Розмір початкового капіталу заявника – банку повинен бути не менше мінімального розміру регулятивного капіталу, установленого для банків.

Також важливо, що стаж роботи на ринках фінансових послуг, а саме послуг з адміністрування НПФ, прирівнюється до стажу роботи на ринках капіталу.

Комісія розробила документ відповідно до норм Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та доопрацювала його з урахування зауважень і пропозицій, наданих професійною спільнотою та іншими державними органами.

Проєкт вже оприлюднений на офіційному вебсайті, з його текстом можна ознайомитись за посиланням.

*****
НКЦПФР удосконалила порядок проведення зборів засновників
недержавного пенсійного фонду

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила рішення щодо окремих питань проведення зборів засновників НПФ (недержавного пенсійного фонду).

«Комісія постійно працює над удосконаленням всіх процесів та механізмів на ринках капіталу та шукає шляхи їх спрощення для зручності роботи учасників ринку. Цим документом ми врегулювали ряд питань, які надійшли до нас від професійної спільноти», – повідомив Член НКЦПФР Юрій Бойко.

Комісія внесла зміни до процедури та умов проведення зборів засновників НПФ шляхом опитування. Зокрема, у випадку отримання пропозицій від засновників фонду про включення до порядку денного зборів таким шляхом додаткових питань та/або нових проєктів рішень, відповідальна особа не пізніше ніж за 10 днів до дати початку голосування формує та направляє засновникам новий проєкт порядку денного. Також вона одночасно розміщує його на вебсайті адміністратора фонду та/або на вебсторінці фонду.

Серед іншого, документ передбачає прийняття НКЦПФР рішення за порядком денним зборів засновників НПФ, які не відбулися два рази поспіль у зв’язку з їхньою неправомочністю через відсутність достатнього числа представників засновників. Така норма встановлена Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Комісія розробила проєкт з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Закону України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг, та доопрацювала його з урахуванням зауважень і пропозицій, що надійшли до регулятора від учасників ринків.

Після набрання чинності цього рішення будуть визнані такими, що втратили чинність розпорядження:

– Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11.12.2003 № 161 «Про затвердження Порядку проведення зборів засновників недержавного пенсійного фонду шляхом опитування»,

– Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 18.07.2013 № 2363 «Про затвердження Порядку прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, рішення за порядком денним зборів засновників недержавного пенсійного фонду, які не відбулися, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 березня 2004 року № 183».

Документ доступний на офіційному вебсайті НКЦПФР за посиланням.

*****
НКЦПФР видала ліцензію центрального контрагента Розрахунковому центру

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення про видачу ліцензії на провадження клірингової діяльності Центрального контрагента ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

Як зазначив Член Комісії Іраклій Барамія, Комісія видала першу ліцензію Центрального контрагента, яку прогнозовано отримав ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках». Наявність відповідної ліцензії Центрального контрагента надає можливість запуску на організованих майданчиках ринку капіталу нового фінансового інструменту – валютного свопу, що в свою чергу дасть додатковий механізм для кредитування та можливість хеджування ризиків. Комісія вітає розвиток нових фінансових інструментів та підтримує розвиток відповідної інфраструктури.

НКЦПФР ухвалила рішення про видачу ліцензії на основі заяви та пакету документів, наданих Розрахунковим центром. Відтак внутрішні документи організації, її фінансова звітність є достовірними, вичерпними та відповідають вимогам законодавства.

«Ми завжди виступаємо за прозорий та ефективний ринок капіталу, сталий розвиток його інфраструктури та зручність для всіх сторін. Ліцензування, з одного боку – буденна річ. З іншого – це історія про чіткість розрахунків, про дотримання зобов’язань та надійну роботу», – додав комісіонер.

Разом з видачою ліцензії Комісія зареєструвала нову редакцію Правил провадження клірингової діяльності ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

*****
Міжнародні резерви становили 29,3 млрд дол. США за підсумками січня

Як повідомляє Національний банк України, станом на 1 лютого 2022 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 29 287,1 млн дол. США. За підсумками січня вони знизилися на 5,3%, однак перевищували середньорічний рівень 2021 року. Зменшення рівня міжнародних резервів упродовж минулого місяця зумовлене насамперед валютними інтервенціями Національного банку, спрямованими на згладжування надмірних коливань на валютному ринку, спричинених переважно психологічним чинником. Загалом динаміку резервів упродовж січня визначали такі чинники:

по-перше, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку.

У січні на валютному ринку відчутно зріс попит на валюту насамперед через погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичного напруження. Серед інших причин – сезонна активізація бюджетних виплат наприкінці 2021 року та високі ціни на енергоносії на світових ринках. З метою згладжування надмірних коливань на валютному ринку і недопущення погіршення девальваційних та інфляційних очікувань Національний банк продавав валюту. Це дало змогу  вгамувати тимчасовий сплеск попиту на валютному ринку, й наприкінці місяця ситуація нормалізувалася, а НБУ повернувся до купівлі валюти. Загалом у січні НБУ купив на валютному ринку 197,7 млн дол. США, продав – 1 511,2 млн дол. США. Обсяги чистого продажу валюти Національним банком становили 1 313,5 млн дол. США;

по-друге, операції з управління державним боргом.

Загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного і гарантованого державою боргу в іноземній валюті в січні становив 416,8 млн дол. США. Із цієї суми 186,2 млн дол. США були спрямовані на обслуговування та погашення внутрішніх держоблігацій (ОВДП), номінованих в іноземній валюті, 61,7 млн дол. США – на обслуговування єврооблігацій (ОЗДП), а решта – на виконання інших зобов’язань держави в іноземній валюті. Натомість валютні надходження на користь уряду становили 146,9 млн дол. США, зокрема 143,4 млн дол. США надійшли від розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті; 

по-третє, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). Минулого місяця їх вартість зменшилася на 70,5 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,6 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.

Довідково: Станом на 01 січня 2022 року становили $30,9 млрд.  

*****
НКЦПФР оновила дані в Системі довідників та класифікаторів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку внесла зміни до власноїСистеми довідників та класифікаторів. Вони набули чинності 4 лютого 2021 року. Мета змін - привести у відповідність інформацію в довідниках до оновленого законодавства про ринки капіталу та сучасних процеси.

Як пояснив Член НКЦПФР Юрій Бойко, таке рішення зазвичай залишається непомітним для широкого загалу, бо не впливає кардинально на долю ринку і не змінює його інфраструктуру. Втім, воно важливе для щоденної роботи професійних учасників ринку, оскільки допомагає нам структурувати інформацію та уніфікувати форму передачі даних.

Попередній раз зміни до Системи довідників та класифікаторів НКЦПФР вносились у 2018 році. Відтоді на фондовому ринку відбулися суттєві зміни, які потребували відображення в інформаційній системі НКЦПФР. По-перше, у дію вступила нова редакція Закону про ринки капіталу та організовані товарні біржі. По-друге, Комісія запровадила нові інструменти, в тому числі допустила до обігу на території України цінні папери іноземних емітентів. Зважаючи на це та враховуючи необхідність трансформації і подальшого розвитку фондового ринку, Комісія розширила довідники новою інформацією.

Регулятор зазначає, що система довідників НКЦПФР є обов’язковою для використання учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, уповноваженими рейтинговими агентствами та Національними банком України при складанні та поданні регульованої інформації на ринках капіталу та організованих товарних ринках, звітних даних та іншої інформації до НКЦПФР.

Комісія звертає увагу учасників ринку на оновлену інформацію у Системі довідників та класифікаторів і закликає ознайомитися з нею та використовувати у своїй діяльності.

*****
Бізнес на початку року погіршив оцінки щодо діяльності своїх
підприємств – дані опитування підприємств у січні

Бізнес у січні  погіршив оцінки щодо економічної діяльності своїх підприємств. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця. У січні 2022 року він становив 40.5 порівняно з 48.6 у грудні 2021 року, що є найменшим значенням за останні 12 місяців. На рівень очікувань підприємств усіх секторів економіки, залучених до опитування, впливали як традиційне для початку року послаблення ділової активності, так і низка додаткових чинників, серед яких погіршення епідемічної ситуації, підвищення цін на енергоносії в світі, а також зростання ймовірності воєнного конфлікту. Підприємства промисловості знизили оцінки щодо результатів діяльності та перспектив свого розвитку: у січні  секторальний індекс становив 42.9 (у грудні 2021 року – 49.0). Респонденти погіршили оцінки щодо обсягів виготовленої продукції та обсягів нових замовлень на продукцію, зокрема експортних, водночас прогнозували зростання залишків готової продукції. Очікування підприємств торгівлі також погіршилися: секторальний індекс становив у січні 40.7 порівняно з 49.6 у грудні минулого року. Підприємства очікують уповільнення товарообороту та зменшення обсягів закупівлі товарів для продажу. Респонденти сектору й надалі налаштовані на зниження торговельної маржі та зростання залишків товарів для продажу. Підприємства сфери послуг третій місяць поспіль очікують погіршення своїх економічних результатів: у зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією секторальний індекс у січні знизився до 39.5 з 47.8 у попередньому місяці. Респонденти налаштовані на зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень та послуг у процесі виконання. Внаслідок сезонного скорочення економічної активності та значної кількості неробочих днів секторальний індекс підприємств будівництва у січні знизився до 33.0 з 47.2 у грудні 2021 року. Респонденти прогнозували суттєве зменшення обсягів будівництва, нових замовлень і, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі сировини та матеріалів. Підприємства всіх секторів економіки, що беруть участь в опитуванні, прогнозували подальше зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі суттєвого подорожчання сировини, матеріалів і товарів постачальників. Пропозиції на ринку праці знизилися, загальні оцінки щодо зайнятості погіршилися. Респонденти всіх секторів, крім торгівлі, очікували скорочення чисельності працівників.

Довідково. Щомісячне опитування підприємств проводилося з 05 до 24 січня 2021 року. В опитуванні взяло участь 408 підприємств. Серед опитаних підприємств 44.4% – компанії промисловості, 29.4% – сфери послуг, 20.6% – торгівлі, 5.6% – будівництва, 31.6% респондентів – великі підприємства, 29.7% – середні, 38.7% – малі.

*****
Українська біржа: Підсумки торгів за січень 2022 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у січні склав 3 335 897 662,17 грн, а загальна кількість угод - 771.

У структурі торгів за січень 2022 на корпоративні облігації припадало 0,21% сумарного обороту або 6 977 766 грн, 81,14% на державні облігації (ОВДП) або 2 705 280 182 грн, 0,26% на акцій або 8 601 023 грн, на інвестиційні сертифікати 0,02% або 822 952 грн, на іноземні цінні папери 18,33% або 611 098 854 грн та на ф’ючерси 0,04% або 1 423 750 грн.

У січні Індекс українських акцій (Індекс UX) зменшився на 2,19% з 1 738,24 до 1 700,11 пунктів.

*****
Результати торгів ФБ «Перспектива» за січень 2022 року

Протягом січня 2022  року на ФБ «Перспектива» укладена 2241 угода на суму 17,11 млрд грн (на 9% більше, ніж у грудні 2020 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у січні 2022 р. склав 48,8 млрд грн (+27% до грудня 2021 р.) У структурі торгів на фондових біржах у січні 2022 р. традиційно домінували боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,66%, облігації підприємств та місцевих позик - 0,31%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,03%.

Частка ФБ «Перспектива» у загальному біржовому обороті у січні 2021 р. складає 35%, в т.ч. щодо держоблігацій - 35%, корпоративних облігацій - 17%, на ринку РЕПО – 58%, за кількістю угод - 55%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» порівняно з груднем 2021 р. збільшився на 9%. Найбільший обсяг торгів у січні 2022 р. на ФБ «Перспектива» було зафіксовано з державними облігаціями України (99,85%). При цьому 38,95% торгів проведено на ринку РЕПО, 0,1% - на ринку заявок, 60,86% - на адресному ринку.

Станом на 31.01.2022 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів, становила 287, з них 174 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 187 - держоблігації та держдеривативи, 31 - облігації підприємств, 2 - облігації місцевих позик, 34 - акції, 9 - інвестиційні сертифікати, 10 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом січня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 46 фінансових інструментів, в т.ч. 43 серій держоблігацій.

*****
Огляд діяльності ПФТС за січень 2022 року

У січні 2022 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 28,3 млрд грн (184% рівня аналогічного періоду 2021 року та 140% рівня грудня 2021 року): державні облігації — 99,58%, корпоративні облігації — 0,4%, муніципальні облігації — 0,02% та акції — 0,0002%.

На «ринку заявок» укладено 6,3% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 67,6% угод, на ринку РЕПО — 25,9% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 0,2% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

- за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 97,4% (корпоративні облігації — 100%, державні облігації — 97,4%, акції — 0,6%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 58,1% (муніципальні облігації — 100%, державні облігації — 58%, корпоративні облігації — 78,2% та акції — 0,4%).

У січні 2022 року 42 учасники торгів на ПФТС укладали угоди з 53 випусками цінних паперів (ОВДП — 38, ОЗДП — 7, корпоративні облігації — 4, акції — 3, муніципальні облігації — 1).

Найбільший обсяг торгів у січні було укладено з державними облігаціями – 28,2 млрд грн (147,1% рівня грудня 2021 року).

Серед 38 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 22 випуски — з датою погашення в 2022 році (16,5 млрд грн), 9 випусків — з датою погашення в 2023 році (4,6 млрд грн), 4 випуски — з датою погашення в 2024 році (1,6 млрд грн), по 1 випуску — з датами погашення в 2025 (4,7 млрд грн), 2026 (0,006 млрд грн) та 2027 (0,13 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2023-04-19, 2023-11-01 та 2025-02-26, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2025-02-26, 2022-05-11 та 2022-02-02.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2022-09-01, 2023-09-01 та 2024-02-01.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у січні склав 114,4 млн грн (35% рівня грудня 2021 року).

Найбільшим попитом користувалися облігації ТОВ «НОВА ПОШТА» (серія B), BIZ FINANCE PLC (UKREXIMBANK) та ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (серія C).

*****
Держстат здійснив попередню оцінку ВВП

Державна служба статистики здійснила оперативну оцінку внутрішнього валового продукту.

За даними Держстату реальний ВВП у IV кварталі 2021 року збільшився порівняно з попереднім кварталом на 1,8% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з IV кварталом 2020 року – на 5,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією