Новини УАІБ
Європейська Комісія надасть Україні екстрену макрофінансову
допомогу у розмірі 1,2 млрд євро
24 січня 2022 року Європейська Комісія оголосила про виділення Україні додаткових ресурсів фінансової підтримки шляхом започаткування нової екстреної програми макрофінансової допомоги у сумі 1,2 млрд євро. Перший транш такої допомоги складатиме 600 млн євро. Рішення Європейської Комісії має бути підтримано Радою Європейсього Союзу та Європейським Парламентом.
Кошти макрофінансової допомоги ЄС будуть спрямовані на підтримання фінансової стабільності в Україні, повідомляє сайт Міністерства фінансів України.
Окрім того, відповідно до згаданого рішення Європейської Комісії, у 2022 році ЄС має надати додаткові грантові ресурси на суму 120 млн євро для підтримки реформ та державної політики у ключових сферах.
Мінфін нагадує, що 25 жовтня 2021 року Україна отримала від Європейського Союзу 2-й транш у рамках 5-ї програми макрофінансової допомоги ЄС номінальним обсягом 600 млн євро.
Загальна сума пільгової кредитної допомоги ЄС, отриманої Україною у рамках реалізації п’яти програм макрофінансової допомоги протягом 2014 – 2021 років, сягнула більше 5 млрд євро.
*****
Представники FIMA та УАІБ зустрілися з Конфедерацією будівельників України
19 січня 2022 р. відбулася робоча зустріч представників Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA), Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) з Конфедерацією будівельників України (КБУ).
Під час зустрічі обговорили законодавчі ініціативи стосовно будівництва та його фінансування. Зокрема мова йшла про собівартість будівництва, поточний стан іпотечного фінансування та перспективи будівельної галузі у першому півріччі.
Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю, продовження діалогу та проведення спільних робочих груп з професійних питань.
*****
УАІБ: Огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні за грудень 2021 року
За даними УАІБ, загальна чиста вартість активів (ЧВА) 56 недержавних пенсійних фондів на 30.12.2021 р. становила 2063,54 млн грн. Відповідно до показників на кінець грудня, загальне збільшення ЧВА склало +26,17млн грн.
Переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі збільшенням чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО), лише 18 зафіксували зменшення. Діапазон зміни ЧВО коливався від +20,57% до -1,96%.
За результатами місяця лідерами зі зростання чистої вартості пенсійної одиниці стали такі фонди:
"НІКА" (+20,57%), "ВЗАЄМОДОПОМОГА" (+1,16%) та "Емерит-Україна" (+0,99%).
Найнижчі показники зміни чистої вартості пенсійної одиниці у грудні продемонстрували фонди: "ЗОЛОТИЙ ВІК" (-1,96%), "УКРАЇНСЬКА ПЕНСІЙНА ФУНДАЦІЯ" (-1,70%) та "ВСІ" (-1,04%).
*****
НБУ підвищив облікову ставку до 10% річних
20 січня 2022 року таке рішення ухвалило Правління НБУ. Враховуючи реалізацію значної кількості проінфляційних ризиків, посилення монетарної політики є необхідним для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%, повідомляє Національний банк України.
Крім того, для посилення процентного каналу монетарної трансмісії буде підвищено в лютому норму обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті.
Додатково в березні НБУ розгляне питання щодо запровадження інших заходів з регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи.
Національний банк надалі використовуватиме механізм валютних інтервенцій для згладжування надмірних коливань на ринку. Водночас він вирішив утриматися від планових щоденних інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів.
За очікуваннями НБУ, у 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише у 2023 році. Інфляційна динаміка упродовж 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння.
Швидшому зниженню інфляції до цілі завадять, зокрема:
▪️збереження високих світових цін на енергоносії триваліший час, ніж очікувалося раніше;
▪️значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів, у яких інфляція лише наближується до пікових значень;
▪️реалізація вторинних ефектів від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
▪️суттєвіше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат та стійкий споживчий попит.
Натомість підтримуватимуть уповільнення темпів зростання споживчих цін:
▪️посилення монетарної політики НБУ;
▪️корекція світових цін на сировинні товари;
▪️вплив рекордних минулорічних врожаїв;
▪️вгамування світового інфляційного сплеску;
▪️вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику.
Відповідно до базового сценарію прогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на всьому прогнозному горизонті.
Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років.
Крім того, як і раніше, НБУ оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.
З огляду на це НБУ продовжить цикл посилення монетарної політики та готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.
Детальніше про рішення Правління НБУ читайте за посиланням: https://cutt.ly/DIPnqwG
*****
Д. Шмигаль: Розвиток економіки та залучення інвестицій — один
з пріоритетних напрямків роботи Уряду
Створення вільного, чесного та прозорого конкурентного середовища є найголовнішою передумовою для економічного зростання та залучення інвестицій. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час онлайн-заходу «Реформи задля інвестицій в Україну». Подія проводиться в межах підготовки 5-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, що відбудеться у Лугано (Швейцарія) цього року.
Як зауважив очільник Уряду, у 2021 році була прийнята Національна економічна стратегія до 2030 року, яка напрацьовувалася разом із сотнями експертів та представників бізнесу в різних галузях.
«Впровадження стратегії розкриє потенціал України в найближчі 10 років у таких секторах, як промисловість, агросектор, інформаційні технології й інновації, інфраструктура та внутрішні перевезення, енергетика», — підкреслив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр наголосив, що виконання Угоди про асоціацію із ЄС також сприяє залученню інвестицій в Україну.
«Україна залишається повністю відданою Угоді про асоціацію, яка є дорожньою картою реформ та основою інтеграції нашої країни у внутрішній ринок ЄС, включаючи свободу руху послуг, осіб, товарів та капіталу. На сьогодні ми активно взаємодіємо з ЄС у сферах зеленої трансформації, цифровізації, енергетики, транспорту», — резюмував Денис Шмигаль.
*****
Прем’єр-міністр: Наша мета цього року — щоб індустріальний парк
запрацював у кожній області України
Україна впроваджує нові інструменти, щоб виграти регіональну конкуренцію за інвесторів. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час онлайн-заходу «Реформи задля інвестицій в Україну», що відбувся в межах підготовки до Міжнародної конференції з питань реформ в Україні 2022, повідомляє Урядовий квартал.
Глава Уряду зауважив, що серед таких інструментів є розвиток індустріальних парків, потенціал яких — від 2,5 млрд доларів додаткових інвестицій.
«Ми робимо все, щоб індустріальні парки існували в Україні не лише на папері. Наша мета — аби цього року в Україні запрацювали щонайменше 25 таких промислових майданчиків, принаймні один в кожній області. У найближчі три роки ми допоможемо облаштувати інфраструктуру, необхідну для повноцінної роботи індустріальних парків», — підкреслив очільник Уряду.
Крім того, Уряд активно розвиває інструмент державно-приватного партнерства. Як відзначив Прем’єр-міністр, Україна уклала 11 угод про розподіл продукції у сфері видобутку.
«Лише в розвідку та початкову інфраструктуру загальна сума інвестицій становить понад 10 млрд доларів. Ми також працюємо над розвитком концесійних проектів у портовій, аеропортовій та в дорожній галузях», — сказав Денис Шмигаль.
За словами Глави Уряду, Україна активно взаємодіє з європейськими альянсами, зокрема Альянсом критичної сировини та Європейським акумуляторним альянсом задля розвитку нових технологій.
«Україна також працює над діджиталізацією економіки, де хоче зайняти лідерські позиції не лише в регіоні, але й у світі. Ми розуміємо, де наша держава може мати конкурентні переваги, й розуміємо, які сектори економіки необхідно розвивати, щоб виграти конкуренцію за інвестора», — резюмував Прем’єр-міністр.
***
Як повідомляє Міністерство економіки, 19 січня Кабінет Міністрів ухвалив низку рішень, спрямованих на розвиток індустріальних парків в Україні. Зокрема, Уряд затвердив Порядок розгляду документів про включення індустріального парку до Реєстру та Порядок ведення Реєстру.
Так, Порядок розгляду документів про включення індустріального парку до Реєстру чітко визначає процедуру та терміни розгляду документів Мінекономіки. Зокрема, розгляд документів має тривати не довше двадцяти одного робочого дня з моменту їх надходження, а включення індустріального парку до Реєстру відбуватиметься протягом 45 робочих днів.
Водночас порядок ведення Реєстру забезпечить наявність та актуальність інформації щодо зареєстрованих індустріальних парків.
Як зазначила міністр економіки Юлія Свириденко, на сьогодні в Україні існує 52 індустріальні парки, які були включені до реєстру раніше. Наразі вони приводять свою діяльність у відповідність до оновленого закону. Індустріальні парки повинні не просто існувати на папері, а стати справжніми точками росту економіки держави. Саме такі майданчики і мають отримати державну підтримку.
Нагадаємо, що у вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону "Про індустріальні парки". Документом передбачається державне стимулювання, зокрема податкове та митне стимулювання для резидентів індустріальних парків.
*****
Затверджено Програму стратегічного розвитку Держфінмоніторингу
За поданням Державної служби фінансового моніторингу України, Міністерством фінансів України затверджено Програму стратегічного розвитку Держфінмоніторингу на період до 2024 року. Про це інформує сайт Державної служби фінансового моніторингу.
Програма була підготовлена у співпраці з Антикорупційною Ініціативою Європейського Союзу в Україні (EUACI).
Метою Програми стало визначення заходів законодавчого, координаційного, практичного та інституційного характеру, спрямованих на забезпечення стабільного та ефективного розвитку Держфінмоніторингу, як невід’ємної складової національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Ключові положення Програми містять стратегічні пріоритети та цілі діяльності до 2024 року, зокрема щодо:
- організації проведення третього раунду Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії;
- цифрової трансформації у сфері запобігання та протидії (е-фінмоніторингу);
- приведення законодавства України у сфері запобігання та протидії у відповідність до міжнародних стандартів;
- інформаційно-аналітичного забезпечення та посилення інституційної спроможності Держфінмоніторингу в цілому;
- впровадженння комплексної адміністративної звітності в системі антилегалізаційного стримування;
- підвищення рівня кваліфікації фахівців з питань фінансового моніторингу, тощо.
Комплексно у Програмі означено підхід, що ґрунтується на оцінці ризиків, який дозволить Держфінмоніторингу запровадити більш гнучкий комплекс заходів для того, щоб ефективніше зосередити свої ресурси і вживати превентивних заходів, які відповідають характеру ризиків для зосередження своїх зусиль у найбільш ефективний спосіб.
З текстом Програми можна ознайомитись на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу (https://fiu.gov.ua/) у розділі Діяльність / Функціонал / Стратегія.
*****
Аналітика стану українського бізнесу — новий сервіс на порталі Дія.Бізнес
На національному порталі з розвитку підприємництва Дія.Бізнес тепер є аналітика стану українського бізнесу. Новий сервіс — це інструмент для аналізу стану українського бізнесу на основі відкритих даних.
Як повідомляє Мінцифри, наразі працюють два модулі сервісу — аналітика щодо кількості юридичних осіб і ФОП та кількості державних перевірок бізнесу за різними параметрами. Користувачі можуть обирати різні фільтри та отримувати аналітику в зручному вигляді. Сервіс поки що тестується.
Інструмент буде корисним для:
- діючих і майбутніх підприємців;
- аналітичних центрів;
- проєктів міжнародної технічної допомоги;
- національних та міжнародних інвесторів;
- співробітників центральних та місцевих органів виконавчої влади, які формують політику у сфері розвитку малого та середнього підприємництва.
Інструмент допоможе в ухваленні ефективних рішень у сфері підприємництва. Крім цього, сервіс стане корисним для:
- створення нових програм підтримки підприємців Урядом та міжнародними донорами;
- оперативного аналізу стану розвитку підприємництва на основі відкритих даних;
- аналізу стану розвитку підприємництва в різних розрізах (секторальному, регіональному тощо).
Перевагами сервісу є:
- зручність у користуванні;
- актуальність даних;
- безоплатний доступ.
Надалі планується опублікування модулів з аналітикою про експорт/імпорт товарів, робіт та послуг, податки, фінансовий стан бізнесу, кредитування, ліцензування, публічні закупівлі та інші сфери діяльності малого й середнього підприємництва.
Цей сервіс втілено за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
*****
НКЦПФР виявила нові сумнівні фінпроєкти
Національна комісія з цінних паперів постійно і системно вивчає ринок на предмет роботи на ньому добросовісних учасників ринку і повідомляє про чергову порцію сумнівних інвестиційних проєктів.
Як зазначив член НКЦПФР Іраклій Барамія, для регулятора одним із головних завдань є захист прав та інтересів інвесторів. Тому, зважаючи на поки що низький рівень фінансової грамотності і винахідливість певних проєктів, ми моніторимо ринок і попереджаємо про ті компанії, до яких в нас є питання.
Таким чином, станом на січень 2022 року Комісія фіксує 123 сумнівні фінансові проєкти. До них додались:
- AKcapital– https://www.akcapitall.com/
- Big Money Team – https://bmt-brokers.com/
- 12Trader– https://www.12trader.com/ru
- 500Capital– https://500capital.com/index.html
- Gemuco– https://gemuco.com/ru/
- FIN-CASE– https://fin-case.com/
- FxPower– https://fxpower.com/ru/
- BattleTrade– https://battletrade.co/ru
- Liquid Capital–https://liquid-capital.club/
- X100 INVEST– https://x100invest.org/
Повний перелік проєктів з ознаками фіктивності – на сайті Комісії в розділі «Захист прав інвесторів».
НКЦПФР закликає бути обачними і ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти і просить інформацію про потенційно фіктивні дії повідомляти на еmail: md@nsssmc.gov.ua.
Члени Комітету розглянули проєкт Закону «Про економічний паспорт» (№ 6394) і три альтернативні до нього «Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь» (№ 6394-1), «Про економічний паспорт» (№ 6394-2), «Про економічний паспорт юного українця» (№ 6394-3).
Як повідомила голова робочої групи з опрацювання проєктів народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк, після обговорення законопроєктів з представниками органів державної влади, було прийнято рішення щодо доцільності рекомендувати Комітету прийняти за основу законопроект №6394.
Законопроєктом пропонується механізм забезпечення державою кожному українцю по досягненню ним вісімнадцятирічного віку стартового капіталу для: придбання житла; оплати навчання в українських вишах; оплатити лікування у разі тяжкої хвороби; накопичення на особистому пенсійному рахунку.
З цією метою пропонується створити неприбуткову установу Фонд майбутніх поколінь, в якій автоматично за свідоцтвом про народження відкривати рахунки усім дітям народженим з 1 січня 2019 року. Передбачається, що держава щороку має перераховувати кошти на ці рахунки у розмірі двох мінімальних зарплат.
У законопроєкті пропонується формувати активи Фонду, зокрема, за рахунок коштів, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. З метою убезпечення від знецінення, Фонд має інвестувати кошти в облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик України, отримуючи відповідні відсотки.
Ольга Василевська-Смаглюк зауважила, що в альтернативних законопроєктах є суттєві пропозиції, які пропонується врахувати при підготовці проєкту до другого читання.
Під час обговорення народні депутати висловили ряд зауважень до основного законопроєкту, зокрема, щодо джерел наповнення Фонду, управління його коштами і критеріїв визначення учасників програми.
*****
Держстат України про демографічну ситуацію
в січні–листопаді 2021 року
Згідно з даними Державної служби статистики, чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 грудня 2021р. становила 41208,1 тис. осіб.
Загальне скорочення чисельності населення в січні–листопаді 2021р. склало 380,2 тис. осіб.
Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 39 живонароджених.
Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією
Всього компаній-членів | 284 | на 21.12.24 |
Кількість КУА | 279 | на 21.12.24 |
Кількість адміністраторів НПФ | 16 | на 21.12.24 |
Кількість ІСІ | 1829 | на 21.12.24 |
Кількість НПФ* | 53 | на 21.12.24 |
Кількість СК* | 1 | на 31.10.24 |
Активи в управлінні КУА, млн грн | 650 460 | на 31.10.24 |
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн | 3 237 | на 31.10.24 |