Новини УАІБ

УАІБ про розширення регуляторних повноважень НКЦПФР: очікування та ризики

Українська асоціація інвестиційного бізнесу проаналізувала принятий Верховною Радою за основу законопроект №5865 і вважає, що до другого читання його текст необхідно суттєво доопрацювати. Свої зауваження і пропозиції Асоціація направила до парламенського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

У своєму листі УАІБ наголошує, що стабільність та ефективність функціонування фінансового сектору країни, та, зокрема її ринку капіталу, значною мірою забезпечується ефективністю його державного регулювання. Такий рівень ефективності системи державного регулювання базується на дотриманні комплексу взаємопов’язаних умов, а саме: адекватного законодавчого забезпечення, широких регуляторних повноважень та інструментів регуляторного впливу уповноважених державних органів, належного та постійного контролю в системі функціонування державних органів та установ, а також непохитних гарантій правового захисту законних інтересів усіх учасників ринку та запобіжних механізмів щодо корупційних та інших ризиків, пов’язаних із здійсненням уповноваженими державними органами своїх регуляторних функцій. На жаль, в Україні не вдається забезпечити одночасне запровадження гармонізованого комплексу усіх перелічених умов стабільного функціонування ринків капіталу.

Протягом останніх років у парламенті реєструвались різноманітні законопроекти, спрямовані на розширення регуляторних повноважень НКЦПФР, посилення її інституційної спроможності з метою створення сприятливого інвестиційного клімату та захисту прав інвесторів (зокрема, законопроекти №6303, №4648), які свого часу не були підтримані ВРУ, в т.ч. через їхню незбалансованість щодо повноважень та відповідальності Комісії і, як наслідок, негативну оцінку цих законопроектів інвестиційною спільнотою. Саме для комплексного вирішення проблеми модернізації існуючої системи державного регулювання ринків капіталу було розроблено проект Закону України від№5865 «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (прийнятий ВРУ за основу 14 грудня 2021 року), метою якого є забезпечення інституційної спроможності Комісії, підвищення ефективності захисту інвесторів, споживачів фінансових послуг та інших учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків від зловживань.

Порівняно з попередніми законопроектами, проект №5865 є більш виваженим та структурованим, проте обсяг повноважень, які пропонується надати Комісії, вочевидь не відповідає наявним способам державного контролю за діяльністю Комісії, можливостям оскарження її рішень та суттєво підвищує регуляторні ризики для учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Додатково до проведення планових та позапланових інспекцій пропонується надати Комісії право на «проведення досліджень» - по суті, виконання функції органів досудового розслідування (слідчих органів), які визначені Кримінальним процесуальним кодексом України. Таких повноважень не має жоден з регуляторів окремих ринків, в т.ч. і НБУ, який регулює значну частину фінансового ринку. Отже, наділення НКЦПФР повноваженнями слідчих органів порушує встановлене Конституцією та Законами України розмежування органів влади, а також створює нерівні умови для діяльності учасників фінансового ринку. Немає ніякої впевненості, що після прийняття закону може бути забезпечене якісне виконання абсолютно невластивих Комісії функцій та контроль за їх відповідністю законодавству. За відсутності в Україні ефективної судової системи та постійного контролю за діяльністю Комісії такі повноваження призведуть до численних порушень прав учасників ринку та навряд чи посприяють притоку інвестицій у національну економіку.

Також регуляторний арбітраж виникає при реалізації норм проекту №5865 в частині запровадження внесків на регулювання від професійних учасників. Такий підхід протирічить Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», відповідно до якого видатки органів державної влади на реалізацію покладених на них повноважень фінансуються з Державного бюджету України. Крім того, оскільки професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках є виключним видом діяльності, запроваджувані витрати на внески на регулювання трансформуються у ціну послуг і будуть покладені на інвесторів. При цьому проектом №5865 не передбачається внесення змін до Податкового кодексу України та врахування примусових витрат професійних учасників на внески на регулювання при обчисленні їхнього прибутку до оподаткування. Щодо плати за надання Комісією адміністративних послуг, то вичерпний перелік та розмір плати доцільно зафіксувати саме на рівні закону, що дозволить запобігти виникненню конфлікту інтересів та зробить цей процес прозорим та передбачуваним.

Значне збільшення розміру фінансових санкцій (до 2,5 мільйонів гривень до фізичних осіб, до 10 мільйонів гривень або до 5 відсотків загального річного обороту -до юридичних осіб), розширення кола осіб, до яких можуть бути застосовані такі санкції та надання права прийняття рішення про застосування санкцій та довільного визначення розміру штрафів на власний розсуд кожної окремої посадової особи Комісії, створює суттєвий корупційний ризик.

Враховуючи, що до сфери регулювання Комісії, крім емітентів, професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, інвесторів у фінансові інструменти пропонується у подальшому включити і учасників ринку віртуальних активів, і учасників системи загальнообов’язкового пенсійного забезпечення, а згодом – і суб’єктів, які будуть реалізовувати систему Е-паспортів, діяльність Комісії має бути і прозорою, і контрольованою. При такому обсязі повноважень і регулюванні соціально вразливих сегментів ринку у регулятора має бути набагато вища відповідальність, і не тільки колегіальна, а й персональна.

В УАІБ вважають, що незалежність регулятора не має означати його безконтрольність. А ці механізми у проекті №5865 прописані недостатньо, щоб забезпечити стабільність та ефективність ринків капіталу та інших сфер регулювання, віднесених до компетенції Комісії.

*****
УАІБ: Огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні
за листопад 2021 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підготувала Огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні за листопад 2021 року.

За даними УАІБ, загальна чиста вартість активів (ЧВА) 56 недержавних пенсійних фондів на 30.11.2021 р. становила 1871,51 млн грн. Відповідно до показників на кінець листопада, загальне збільшення ЧВА склало +14,97 млн грн.

Переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі збільшенням чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО), лише 7 зафіксували зменшення. Діапазон зміни ЧВО коливався від +4,62% до -1,57%.

За результатами місяця лідерами зі зростання чистої вартості пенсійної одиниці стали такі фонди:

"НІКА" (+4,62%), "ФРІФЛАЙТ" (+3,45%) та "Українська пенсійна спілка" (+2,55%).

Найнижчі показники зміни чистої вартості пенсійної одиниці у листопаді продемонстрували фонди: "ВСІ" (-1,57%), "РЕЗЕРВ" (-0,68%) та "Лаурус" (-0,44%).

***

Нагадуємо, що, крім щомісячних оглядів діяльності НПФ, УАІБ готує також щоквартальну та щорічну аналітику щодо діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні.

З аналітичним оглядом про результати діяльності НПФ в Україні за 3-й квартал 2021 року можна ознайомитися на сайті УАІБ за посиланням.

Доступні також  ренкінги НПФ, які готують аналітики Асоціації за результатами звітності фондів. 

*****
Набув чинності Порядок видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії
на провадження профдіяльності на ринках капіталу

Набув чинності Порядок видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затверджений рішенням НКЦПФР № 982 від 21.10.2021 та зареєстрований Міністерством юстиції України 03 грудня 2021р. за № 1563/37185.

Цим документом встановлено:

• порядок подання до НКЦПФР документів, які надаються заявником для отримання ліцензії;
• порядок розгляду НКЦПФР документів, для видачі ліцензії або відмови в її видачі;
  порядок зупинення дії ліцензії та дії професійного учасника ринків капіталу у разі зупинення дії ліцензії;
• порядок анулювання ліцензії та дії професійного учасника ринків капіталу у разі анулювання ліцензії;
• особливості припинення професійного учасника ринків капіталу.

Важливо! Перелік документів необхідний для отримання ліцензії буде міститися в Ліцензійних умовах провадження певного виду професійної діяльності на ринках капіталу, які зараз перебувають на різних стадіях доопрацювання та узгодження.

*****
УАІБ за участі НКЦПФР провела вебінар щодо впровадження Стандартів корпоративного управління в КУА та АНПФ

Представники більш ніж 170 компаній – членів Асоціації взяли участь у вебінарі на тему: «Впровадження Стандартів корпоративного управління в КУА та АНПФ», який 17 грудня УАІБ організувала і провела за участі представників НКЦПФР. Учасники вебінару були ознайомлені з вимогами щодо організації та запровадження у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків органу, відповідального за здійснення нагляду та систем внутрішнього контролю.

Ключовими спікерами виступили член НКЦПФР Максим Лібанов та начальник відділу методологічного забезпечення корпоративного управління учасників на ринках капіталу та організованих товарних ринків департаменту методології корпоративного управління, корпоративних фінансів, фінансових інструментів на ринках капіталу та організованих товарних ринків Юрій Потьомкін. Представники Комісії представили розроблені регулятором проекти Стандартів корпоративного управління та розповіли про особливості їх запровадження компаніями з управління активами та адміністраторами недержавних пенсійних фондів. Йшлося, зокрема, про вимоги Стандартів до організаційної структури компанії, створеної в організаційно-правовій формі ТОВ, про комітети органу, відповідального за здійснення нагляду, про підходи до реалізації вимог Стандартів щодо системи внутрішнього контролю (СВК) на рівні виконавчого органу, а також про вимоги до кваліфікації та репутації, можливості суміщення посад (функцій), про особливості введення в дію Стандартів корпоративного управління, вимоги до інформування НКЦПФР з питань корпоративного управління та контроль за дотриманням вимог Стандартів.

Запровадження у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків органу, відповідального за здійснення нагляду та систем внутрішнього контролю передбачено статтею 76 Закону України №738.

*****
Відбувся вебінар для компаній-членів УАІБ «Фінансовий моніторинг
НДУ – основні зміни та ключові аспекти»

15 грудня 2021 року Національний депозитарій України та Українська асоціація інвестиційного бізнесу провели онлайн-вебінар «Фінансовий моніторинг НДУ – основні зміни та ключові аспекти» для компаній-членів Асоціації.

Ключовими спікерами вебінару виступили менеджер з первинного фінансового моніторингу НДУМаксим Іванов, начальник управління клієнтського сервісу НДУ Ольга Бажинова та начальник відділу супроводження клієнтських операцій та кодифікації НДУ Світлана Сапанчук.

Під час вебінару фахівці Нацдепозитарію розповіли про зміни у порядку здійснення НДУ як суб’єкта первинного фінансового моніторингу ідентифікації та верифікації емітентів (власників/розпорядників рахунків в цінних паперах), ознайомили представників КУА з новими вимогами та основними аспектами проведення первинного фінмоніторингу Центральним депозитарієм, з особливостями подання розпорядження на складання реєстру/переліку в Е-вигляді, з новими вимогами на опрацювання розпоряджень в папері, а також відповіли на запитання.

*****
УАІБ у співпраці з EFAMA підготувала український переклад
анімованої брошури для потенційних інвесторів - міленіалів

Українська асоціація інвестиційного бізнесу у співпраці з Європейською асоціацією управління фондами та активами (EFAMA) здійснила український переклад анімованої брошури для молоді "Інвестування задля кращого майбутнього - 5 порад: як зробити більше зі своїми заощадженнями". Брошура, створена у рамках Платформи освіти для інвесторів під егідою EFAMA, має на меті стимулювати міленіалів якомога раніше і активніше долучатися до інвестування та на прикладах ілюструє його переваги, розповідає про ризики та алгоритм дій для інвесторів - початківців.

Анімована брошура перекладена і доступна різними європейськими мовами. Українська версія, перекладена з ініціативи УАІБ, розміщена за цим посиланням. А незабаром буде розміщена також на сайті УАІБ.

Детальніше про проєкт  на сайті EFAMA.

*****
Президент підписав так званий ресурсний закон

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 листопада. Йдеться про загальновідомий законопроект № 5600, які внесе зміни до ПКУ.

Як повідомляє сайт Офісу Президента, документ спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів та запобігання бюджетним втратам через ухилення від оподаткування. Зокрема, передбачена індексація ставок деяких податків, зміна підходів до оподаткування ПДВ і акцизним податком тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет, пива, а також рентною платою за користування надрами для видобування руд заліза. Також документ передбачає підвищення окремих ставок екологічного податку, запровадження мінімального податкового зобов’язання як податку з потенційно можливого мінімального доходу з земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за винятком, зокрема, ділянок членів дачних та садівничих кооперативів, сільгоспугідь громадян у межах населених пунктів, земель на окупованій території або на лінії розмежування на період проведення ООС. Крім того, передбачено встановлення для великих платників податків обмеження на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств минулих років.

Закон також містить норми для врегулювання проблемних питань оподаткування та забезпечення підтримки бізнесу.

*****
Україна отримає від МБРР 300 млн євро для продовження
реалізації проектів економічного відновлення країни

20 грудня Міністр фінансів України Сергій Марченко та Регіональний директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі підписали угоду про надання Україні 300 млн євро позики для продовження реалізації проектів у сфері економічного відновлення країни.

Як повідомляє Урядовий портал, позика є результатом реалізації структурних реформ у сферах демонополізації ключових секторів економіки, посилення антикорупційних інституцій, удосконалення роботи ринків землі та капіталу, покращення системи соціальної підтримки.

Сергій Марченко подякував представникам МБРР за співпрацю та фінансову підтримку України. Він зазначив, що підписання Угоди є свідченням того, що Україна демонструє реальні результати реформ на шляху до економічного відновлення і розвитку.

У рамках подальшої співпраці України та МБРР вже розробляється стратегія Світового банку Country Partnership Strategy на 2022-2025 роки, яка матиме на меті досягнення Україною стійкого економічного відновлення та зростання. Пріоритетними напрямами стратегії стануть енергетична та аграрна сфери, транспортна система.

У червні 2021 року, Україна отримала першу частину позики від МБРР (350 млн дол. США) на політику розвитку у сфері економічного відновлення.

*****
НКЦПФР роз’яснила вимоги FATCA щодо небанківських фінансових установ, які повинні виконувати обов’язки фінансових агентів

Для полегшення роботи учасників ринків капіталу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз’яснила питання щодо віднесення/виключення фінансових установ з переліку фінансових агентів, які звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Так, рішенням Комісії від 06.10.2020 № 578 «Про встановлення переліку небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1134/35417, встановлено перелік небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, та мають надавати інформацію про підзвітні рахунки відповідно до Угоди тощо.

До такого переліку включені небанківські фінансові установи, які є професійними учасниками ринків капіталу, та мають видані Комісією ліцензії, а саме:

– діяльність з торгівлі фінансовими інструментами – субброкерську діяльність;

– діяльність з торгівлі фінансовими інструментами – брокерську діяльність;

– діяльність з торгівлі фінансовими інструментами – діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;

– депозитарну діяльність – депозитарну діяльність депозитарної установи;

– за винятком тих, які відповідають критеріям, установленим у пункті «А» розділу ІІІ додатку ІІ Угоди FATCA.

Зокрема, у додатку ІІ Угоди FATCA наведені суб’єкти господарювання (юридична особа або правова форма), що звільнені від виконання вимог, або фінансові установи, які вважаються такими, що виконують вимоги, залежно від обставин, та рахунки, що виключаються з визначення фінансових рахунків.

Таким чином, небанківські фінансові установи, які вказані у цьому рішенні відповідають критеріям, визначеним у додатку ІІ Угоди, вважаються фінансовими установами, що виконують вимоги Угоди FATCA, залежно від обставин, і відповідно не входять до переліку, встановленого цим рішенням.

З текстом роз’яснення можна ознайомитись на офіційному вебсайті регулятора за посиланням.

*****
НКЦПФР про розвиток ринків капіталу України протягом січня-жовтня 2021 року

Національна комісія з цінних паперів підготувала і оприлюднила на своєму сайті Інформаційну довідку щодо розвитку ринків капіталу України протягом січня-жовтня 2021 року

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-жовтні 2021 року, становив 90,99 млрд грн, що більше на 457 млн грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (90,54 млрд грн).

Протягом цього часу Комісія зареєструвала 68 випусків акцій на суму 38,34 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 14,09 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у жовтні 2021 року, зареєстровано: випуски ПАТ "УКРАЇНСЬКА ФІНАНСОВА ЖИТЛОВА КОМПАНІЯ" на суму 20 млрд грн.

Протягом січня-жовтня 2021 року регулятор зареєстрував 97 випусків облігацій підприємств на суму 8,94 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 20,41 млрд грн. Зареєстровано випуски облігацій підприємств у іноземній валюті на суму 11 млн доларів США, випусків облігацій місцевих позик не зареєстровано.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-жовтня 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 4,88 млрд грн, що більше на 1,09 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Обсяг зареєстрованих випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів становив 38,82 млрд грн, що більше на 8,08 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.10.2021 становить 242 інститутів спільного інвестування, серед них:

213 корпоративних інвестиційних фондів;

29 пайових інвестиційних фондів

За жовтень 2021 року з ЄДРІСІ не вилучено жодного пайового та корпоративного інвестиційних фондів.

Діяльність операторів організованих ринків капіталу

За результатами торгів на організованих ринках капіталу протягом січня-жовтня 2021 року обсяг торгів фінансовими інструментами склав 359,74 млрд грн.

Порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг торгів фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу збільшився на 38,97% (січень-жовтень 2020 року – 258,68 млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу протягом цього періоду зафіксовано з ОВДП – 354,53 млрд грн (98,55% від загального обсягу торгів фінансовими інструментами на операторах організованих ринків капіталу протягом січня-жовтня поточного року).

 Обсяг торгів деривативними контрактами (опціонними сертифікатами та ф’ючерсними контрактами) на операторах організованих ринків капіталу склав 53,70 млн грн, або 0,02%.

Протягом 10 місяців 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох операторах організованих ринків капіталу «Перспектива» та «ПФТС», що становило 97,42% вартості торгів фінансовими інструментами

Обсяг торгів фінансовими інструментами протягом цього періоду на операторах організованих ринків капіталу на вторинному ринку становив 99,86% від загального обсягу торгів фінансовими інструментами.

У січні-жовтні 2021 року обсяг торгів поза організованим ринком капіталу склав 458,94 млрд грн. Торги деривативними контрактами (форвардний контракт з поставкою базового активу- товару) за цей період склали 4,97 млрд грн, або 1,08% від загального обсягу торгів поза організованими ринками капіталу.

*****
Держстат про валовий внутрішній продукт
у ІІI кварталі 2021 року

Згідно з даними Державної служби статистики, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у ІІI кварталі 2021р. порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 1,5%, а порівняно з ІІI кварталом  2020р. – на 2,7%.

Номінальний ВВП становив 1498,4 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 36145 грн.

Детальна інформація щодо показників ВВП у ІІI кварталі 2021 року на сайті Дежстату.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією