Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд результатів діяльності ІСІ
в Україні за 3-й квартал 2021 року

У липні-вересні 2021 року галузь управління активами інститутів спільного інвестування в Україні дедалі зростала – як за обсягом активів в управлінні, так і за кількістю фондів, що вийшли на ринок.

Ключовими трендами індустрії управління активами в Україні у 3-му кварталі 2021 року були:

• Активне збільшення кількості КУА;
• Прискорений приріст кількості ІСІ, зокрема, сформованих ІСІ – й далі майже тільки за рахунок венчурних фондів;
• Практично стале квартальне й річне зростання сукупної вартості активів та ВЧА визнаних ІСІ, при цьому:
• ВЧА відкритих ІСІ повернулася до зростання за квартал і зберегла двознаковий приріст із початку 2021 року та за останній рік – здебільшого, за рахунок притоку капіталу до цих фондів;
• Подальше збільшення кількості інвесторів в ІСІ – переважно у венчурних фондах, але й у деяких інших секторах, зокрема у відкритих ІСІ;
• Вперше за тривалий час збільшення сукупних інвестицій юридичних осіб-резидентів України в ІСІ та їхньої частки у сукупній ВЧА фондів; подальше нарощення вкладень із боку місцевих індивідуальних інвесторів – переважно на користь венчурних та відкритих ІСІ;
• Подальше зменшення сукупної вартості та часткицінних паперіві деривативівв активах усіх секторів ІСІ закритого типу, а також у відкритих ІСІ – на відміну від 2-го кварталу;
• Підвищення квартальної доходності у більшості секторів ІСІ за типами фондів, способами розміщення та класами активів, попри зниження фондового ринку за ключовими індексами, і збереження позитивних показників у більшості секторів.

Переважно низхідна траєкторія блакитних фішок українського фондового ринку у 3-му кварталі 2021 року негативно позначилася на доходності інвестування низки секторів ІСІ, однак значно ширший набір інструментів інвестування сприяв збереженню переважно позитивної динаміки вартості вкладень для більшості фондів. У цих умовах, а також на тлі збереження високої інфляції, найбільш привабливими для інвестування залишалися фонди приватного капіталу, зокрема венчурні ІСІ. 

Станом на кінець вересня 2021 року сукупна вартість наявних інвестицій ІСІ у капітал українських компаній у різних секторах економіки, включно із наданими їм позиками або придбаними їхніми акціями, облігаціями і векселями, становила понад 451 млрд грн. Крім того, ІСІ були кредиторами уряду України та місцевих рад на загальну суму майже 3.3 млрд грн, банків – на 15.4 млрд грн.

Більше інформації на сайті УАІБ за посиланням.

*****
УАІБ: Огляд діяльності діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за листопад 2021 року

У листопаді українські фондові біржі завершили місяць з такими показниками: індекс УБ збільшився на +1,48%, індекс ПФТС, навпаки, зменшився на -0,57%.

У листопаді сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор відкритих фондів +6,52% (+1,06% за місяць)), друге місце посіли закриті ІСІ +3,32% (+2,37% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником -1,92% (+0,38% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ станом на 30.11.2021 р. становила 181,82 млн грн. Відповідно до показників на кінець листопада, загальне збільшення ВЧА склало+3344,55тис.грн (+2,43%).

Всі фонди сектору, крім одного, завершили місяць зі зростанням доходності, діапазон якої коливався від -0,90% до +2,54%.

За результатами листопада лідерами із залучення коштів інвесторів у секторі стали:

«ОТП Класичний» (+3141,01 тис. грн (+3,81%)) – найбільше у секторі залучення коштів інвесторів (+2,94% ІС в обігу) дозволило фонду отримати чистий притік капіталу у розмірі +2432,24 тис. грн;

«ОТП Фонд Акцій» (+401,11 тис. грн (+2,80%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+0,36% ІС в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +50,68 тис. грн чистого притоку капіталу.

Найбільші виплати інвесторам у листопаді зробили такі фонди:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-477,02 тис. грн (-5,39%)) – викуп в учасників фонду значної кількості інвестиційних сертифікатів (-7,58% ІС в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -688,40 тис. грн;

«КІНТО-Еквіті» (+32,46 тис. грн (+0,64%)) – попри збільшення ВЧА, чистий відтік капіталу становив -1,47 тис. грн, що пов'язано з викупом у інвесторів одного сертифікату (-0,03% ІС в обігу).

Список основних гравців сектору у листопаді був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (47,10% сукупної ВЧА (85,64 млн грн)), другу сходинку посів фонд «КІНТО-Класичний» (17,87% (32,49 млн грн), третє місце за фондом «ОТП Фонд Акцій» (8,11% (14,74 млн грн)). Фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (4,70% (8,54 млн грн)) посів четверту позицію, на почесному п’ятому місці розмістився фонд «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (4,61% (8,38 млн грн)).

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (+2,54%), «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+2,37%) та «Аргентум» (+2,18%).

Найменші показники зміни вартості інвестиційних сертифікатів паперів у листопаді отримали фонди «Надбання» (-0,90%), «Альтус-Збалансований» (+0,38%) та «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+0,39%).

Інтервальні фонди

У листопаді до огляду потрапили 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 12,05 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -56,39 тис. грн (-0,47%).

Найбільші виплати інвесторам у листопаді зробив фонд «Аурум» (-38,91 тис. грн (-2,56%)) – викуп в учасників фонду певної кількості інвестиційних сертифікатів (-3,09% ІС в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -47,24 тис. грн

Доходність у секторі була такою: «ТАСК Український Капітал» (+0,84%), «Аурум» (+0,55%) та «Платинум» (-0,25%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів трьохзакритих ІСІ, які включено до огляду за листопад, на кінець місяця склала 16,22 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +516,67 тис. грн (+3,19%).

Доходність у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (+3,46%), «КІНТО-Голд» (+2,23%) та «ТАСК Універсал» (+1,33%).

Більше інформації на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.

*****
Національний банк України підвищив облікову ставку до 9%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 9% річних. Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%, повідомляє НБУ.

Нацбанк зазначає, що пік інфляційного сплеску пройдено, але інфляція знижується повільніше, ніж очікувалося.

У жовтні зростання споживчих цін пригальмувало до 10,9% у річному вимірі. За оцінками Національного банку, у листопаді інфляція продовжила сповільнюватися. Цьому і надалі сприяли вичерпання низької минулорічної бази порівняння, кращі цьогорічні врожаї, адміністративні рішення щодо тарифів ЖКГ та вплив попередніх рішень з посилення монетарної політики. Ефекти від поточного послаблення гривні до долара США частково компенсуються її зміцненням до інших валют країн - основних торговельних партнерів.

Утім, інфляція знижується повільно внаслідок низки чинників. Зокрема, посилюється тиск на ціни все ширшого переліку товарів та послуг споживчого набору через вторинні ефекти від подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв. Також інфляцію підживлює збільшення витрат бізнесу на логістику та оплату праці. Крім того, незважаючи на незначне погіршення споживчих настроїв і карантинні обмеження, внутрішній споживчий попит залишається стійким. У результаті поточна траєкторія інфляції залишається вищою, ніж передбачалося жовтневим макропрогнозом Нацбанку. Реалізуються і додаткові проінфляційні ризики. Посилення геополітичної напруги негативно позначається на вартості українських активів і стані валютного ринку. З урахуванням поточної ситуації світові ціни на газ і продовольство ймовірно перевищуватимуть попередньо очікувані рівні в майбутньому. Глобальна інфляція продовжує прискорюватися, що спонукає провідні центральні банки до швидшого посилення монетарної політики. Це, у свою чергу, призводить до зниження інтересу інвесторів до активів країн із ринками, що розвиваються.

НБУ прогнозує, що інфляція продовжить поступово знижуватися наприкінці цього року та впродовж усього 2022 року.

Продовольча інфляція сповільнюватиметься як завдяки високим цьогорічним урожаям, так і корекції світових цін у 2022 році. Навесні також очікується зниження цін на газ у Європі після завершення опалювального сезону. Фундаментальний тиск також поступово послабиться з огляду на очікуване сповільнення темпів зростання зарплат у наступному році та подальший ефект від ужитих Національним банком заходів з посилення монетарної політики.

Одним з основних чинників зниження невизначеності НБУ вважає прогрес у співпраці з МВФ.

Наприкінці листопада Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу в розмірі близько 700 млн дол. США (в еквіваленті) у межах програми stand-by та продовження її дії. Подальша співпраця з МВФ та іншими офіційними кредиторами сприятиме проведенню ключових реформ і швидшому відновленню української економіки від коронакризи.

Ключовими ризиками для економіки є ескалація Росією військового конфлікту та довший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.

НБУ зазначає, що суттєва невизначеність стосовно ескалації військового конфлікту може бути чинником погіршення очікувань, зокрема інфляційних, та позначатися у відтермінуванні інвестиційних рішень, що стримуватиме відновлення економіки. Пов’язаним геополітичним ризиком є довше, ніж передбачалося прогнозом, збереження високих цін на газ. Актуальним лишається й ризик подальшого подорожчання продовольства у світі. Ці чинники через вторинні ефекти можуть зумовити охоплення інфляцією дедалі ширшого спектра товарів та послуг. Триваліша та вища інфляція у світі, особливо її сплеск у країнах Центрально-Східної Європи, також може створювати тиск на внутрішні ціни в Україні. Швидша, ніж очікувалося, реакція монетарної політики провідних центральних банків містить ризики відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються. Економічні наслідки від поширення нових варіантів коронавірусу створюють значну область невизначеності. Утім, більш ймовірно, що вони матимуть стагфляційний характер для глобальної економіки, пов’язаний з логістичними та виробничими проблемами.

Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та облікової ставки як зміщений вгору. Для нівелювання впливу низки проінфляційних чинників, які реалізувалися з моменту попереднього засідання з монетарних питань і можуть стримувати сповільнення інфляції до цілі, Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку до 9% річних.

У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Нацбанк готовий підвищувати ключову ставку на найближчих засіданнях Правління з питань монетарної політики

*****

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках»

Метою законопроекту є побудова на вітчизняних ринках капіталу та організованих товарних ринках, створення яких було забезпечено раніше прийнятими законами, ефективної системи здійснення регулювання, нагляду та запобігання зловживанням.

Законопроектом пропонується:

підвищення інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, розширення її повноважень, закріплення у законодавстві гарантій незалежності НКЦПФР, у тому числі фінансової;

вдосконалення законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР;

побудова ефективної системи нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків у відповідності з Принципам IOSCO з метою забезпечення функціонування ефективної системи запобігання зловживанням на зазначених ринках;

впровадження дієвих механізмів запобігання маніпулюванням, інсайдерській торгівлі, незаконному використанню інсайдерської інформації та іншим зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринків, зокрема, заборони фінансових пірамід та боротьби із спробами їх організації. Зокрема, у цій частині Законопроектом пропонується визначити відповідальність за порушення законодавства на ринках капіталу тощо.

Проект Закону зареєстровано за № 5865

*****
НКЦПФР готується до запуску торгового репозиторію: розроблено
порядок подачі даних про деривативні контракти

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила порядок подання інформації про деривативні контракти до торгового репозиторію та розкриття ним інформації про деривативні контракти, повідомляє сайт регулятора.

Так, згідно чинного законодавства, Комісія встановлює зміст інформації, порядок та строк її подання до торгового репозиторію. Що ж стосується інформації щодо деривативних контрактів грошового ринку, то НКЦПФР погоджує такі моменти з Національним банком України.

Як повідомив член НКЦПФР Іраклій Барамія, розвиток фінансових інструментів та створення якісної інфраструктури для них є пріоритетним у роботі Комісії. Поки що торговий репозиторій не створено, однак ми працюємо над налагодженням всіх процедурних моментів до його запуску. Для нас важливо, щоб будь-який новий механізм був зрозумілим та зручним для всіх його учасників, зазначив він.

Згідно документа, інформація про деривативні контракти подається до торгового репозиторію у електронній формі від імені кожної сторони контракту окремо у таких випадках:

– укладення деривативного контракту;

– зміни умов деривативного контракту, зокрема, змін ідентифікаційних даних відповідальних осіб, змін сторони тощо;

– припинення деривативного контракту.

Комісія встановлює вимоги до торгового репозиторію, зокрема, щодо механізмів отримання звітів про деривативні контракти, співставлення отриманої інформації, ведення бази даних та оприлюднення інформації з неї тощо.

Що стосується інших нюансів документа, то деривативний контракт, що допущений до торгів на організованому ринку, та якому присвоєно міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN), ідентифікується за таким кодом. Іншим деривативним контрактам торговий репозиторій присвоює унікальний ідентифікатор продукту (Unique Product Identifier, код UPI). Також торговий репозиторій присвоює унікальний ідентифікатор транзакції (Unique Transaction Identifier, код UTI) деривативному контракту для його ідентифікації.

Комісія розробила порядок на виконання Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Найближчим часом він буде поданий на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

*****
Комісія розробила додаток про ESG до Кодексу корпоративного управління

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку узагальнила практику застосування норм законодавства з питань корпоративного управління та зробила черговий крок до поширення інструментів сталого фінансування. Регулятор підготував та розробив додаток з питань корпоративного управління і сталого розвитку (ESG) до Кодексу корпоративного управління.

Як зазначив член НКЦПФР Максим Лібанов, якісне корпоративне управління зміцнює довіру до компаній та по суті змінює корпоративний сектор на краще. Сьогодні питання ESG (Environmental, Social and Corporate Governance) є не просто актуальним на фінансових ринках, а справжнім must have. І Комісія допомагає українським компаніям впроваджувати кращу світову практику ESG у їхню внутрішню політику.

Додаток з питань ESG описує такі ключові моменти:

– обґрунтування необхідності впровадження передової практики ESG;

– що цікавить інвесторів з точки зору практики ESG;

– стандарти діяльності та звітності, які можуть використовуватися компаніями для структурування своєї сталої практики;

– керівні принципи щодо того, як компанії можуть впровадити рекомендації Кодексу.

Як і у випадку з Кодексом, додаток базується на Принципах корпоративного управління G20/ОЕСР та відображає рекомендації, наведені в остаточних звітах з питань корпоративного управління та сталого фінансування на ринках, що розвиваються, Комітету з розвитку та ринків, що розвиваються, Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO).

Регулятор нагадує, що у березні 2020 року Комісія затвердила Кодекс корпоративного управління, його ключові вимоги і рекомендації. Документ підготовлено спільно з українськими та міжнародними експертами на основі кращих світових практик та розробок у корпоративному управлінні.

*****
Працівники об’єктів великої приватизації отримають пенсійні накопичення

9 грудня Уряд ухвалив рішення, розроблене Мінсоцполітики, яке передбачає додатковий соціальний захист у процесі приватизації для працівників підприємств, які перебувають у державній власності та включені до переліку об’єктів великої приватизації, повідомляє Мінсоцполітики.

Зокрема, умови продажу об’єктів великої приватизації у частині соціальних зобов’язань майбутніх власників включатимуть впровадження накопичувальних пенсійних програм для працівників.

Це стосуватиметься тих підприємств, які згідно з умовами продажу зберігають основні види діяльності і мають більше 100 працівників.

Майбутні власники таких підприємств укладатимуть пенсійні контракти та сплачуватимуть накопичувальні внески на користь працівників згідно з чинним законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Пенсійною програмою має бути охоплено щонайменше 50% працівників, а внески за рахунок роботодавця мають становити не менше 4% заробітної плати працівника.

Пенсійна програма може передбачати сплату людиною додаткових внесків на свій накопичувальний пенсійний рахунок з власної заробітної плати, але виключно на добровільних засадах.

Як зазначають у Мінсоцполітики, роботодавці мають податкові пільги для реалізації пенсійних програм. Пенсійні внески підприємства не включаються до фонду оплати праці, на них не нараховується єдиний соціальний внесок, а також з них не утримуються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Тому гривня, яку підприємство перераховує на рахунок працівника в недержавному пенсійному фонді, «коштує» такому підприємству на 50% дешевше за рахунок податкових пільг, ніж гривня, яку людина отримує «на руки» у вигляді заробітної плати.

Коментуючи це рішення Міністр соціальної політики України Марина Лазебна зазначила, що це експериментальний проект. Він триватиме два роки. У ньому важливими є три моменти.

Перший – працівники великих державних підприємств, які будуть приватизовані, отримають додатковий соціальний захист.

Другий – ми залучатимемо більш соціально відповідальних інвесторів до придбання об’єктів великої приватизації. Це збільшує шанси на те, що вони будуть відповідально ставитись не лише до працівників, але і до екології, і взагалі до соціального впливу свого бізнесу.

Третій – ми поширюватимемо практику, коли додаткове накопичувальне пенсійне забезпечення від підприємства є нормою при працевлаштуванні, як у більшості країн світу.

Зараз в Україні з понад 25 тисяч підприємств лише трохи більше 2 тисяч уклали пенсійні контракти на користь своїх працівників. Людина, коли влаштовується на роботу, навіть не задає питання, а чи є пенсійна програма у роботодавця. На жодному сайті пошуку роботи немає такого поля в описі вакансій.

З огляду на нашу демографію, ми маємо розуміти, що без власних пенсійних накопичень гідних доходів у літньому віці не буде. Тому пенсійні накопичення мають стати модою, а потім нормою. У тому числі, і пенсійні програми від роботодавця.

Підприємство без пенсійної програми має бути виключенням, а не правилом. Люди мають обирати місце роботи, в тому числі порівнюючи умови пенсійних програм. Держава має стимулювати створення якомога більше успішних прикладів, які захочеться наслідувати іншим.

Ухвалений Урядом експериментальний проект – крок саме в цьому напрямку.

Марина Лазебна також зазначила, що міністерство спеціально не обмежувало майбутніх власників об’єктів великої приватизації у формі реалізації пенсійної програми. Вони можуть обирати найвигіднішу з урахуванням своїх інтересів. Можуть створити власний корпоративний недержавний пенсійний фонд. Або створити відкритий недержавний пенсійний фонд і потім претендувати на його участь у другому рівні пенсійної системи. Можуть не створювати нічого, а обрати один з працюючих НПФ в Україні та укласти з ним пенсійний контракт. Можуть взагалі застосувати принцип «гроші ходять за людиною» і запропонувати працівникам кожному вибрати недержавний пенсійний фонд самостійно.

Те саме стосується і умов внесків. Ми встановили лише мінімальний рівень. А далі – все вирішуватиме підприємство. Чи це буде фіксований відсоток внесків, чи він зростатиме в залежності від терміну роботи людини на підприємстві, чи зростатиме в залежності від віку, чи будь-які інші принципи, які допоможуть зробити пенсійну програму ефективним інструментом управління талантами саме на цьому підприємстві, підкреслила М.Лазебна.

*****
В Україні презентували Investors Book 2021:  85 можливостей фінансування для стартапів

Міністерство цифрової інформації повідомило на своєму сайті про запуск цифрового каталогу Investors Book 2021 із можливостями фандрейзингу для стартапів. У ньому зібрано 85 венчурних фондів, бізнес-янголів, акселераторів та інкубаторів, зацікавлених у підтримці українського IT-сектора.

Уся інформація, що міститься в Investors Book 2021, була надана учасниками ринку. Користувачі зможуть дізнатися, у якій галузі працюють учасники каталогу, які обсяги фінансування надають, які проєкти та на якій стадії підтримують. 

Це найбільше оновлення каталогу з 2017 року, коли вийшов його перший примірник. Оновлене видання містить вдвічі більше учасників. Окрім України, у каталозі представлені фонди та індивідуальні інвестори зі США, Польщі, країн Балтії, Нідерландів, Туреччини, Казахстану, Вірменії, Великої Британії, Іспанії, Швейцарії. Сукупна кількість проєктів у портфоліо учасників — понад 3000.

Інвестори надають фінансування як на ранніх стадіях, так і на більш пізніх. Investors Book 2021 відкриє багатьом стартапам доступ до фінансування на ранніх стадіях. Замість тривалого пошуку — швидкий вибір із сотень наявних можливостей та більше шансів на успіх проєкту. 

*****

В Україні сформовано сприятливе правове середовище для
залучення інвестицій бізнесу в розвиток інфраструктури - Мінекономіки

За оцінкою Світового банку в Україні сформовано сприятливе правове середовище для залучення інвестицій бізнесу в розвиток інфраструктури держави. Про це розповіла заступниця Міністра економіки України Ірина Новікова під час онлайн семінару з питань переваг державно-приватного партнерства, який відбувся в рамках проекту Світового банку “Посилення використання державно-приватного партнерства шляхом кращого управління державними капітальними інвестиціями в Україні” за підтримки Уряду Великобританії. Семінар об'єднав близько 250 представників громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування.

Державно-приватне партнерство в Україні за останні кілька років стало одним із найбільш перспективних інструментів залучення інвестицій, зазначила І.Новікова. Було проведено ряд успішних реформ та нововведень щодо приведення у відповідність діючого законодавства у сфері ДПП до міжнародних стандартів та практик. Державно-приватне партнерство дозволяє реалізувати пріоритетні та соціально-важливі інфраструктурні проекти, а також сприяє покращенню бізнес-клімату в Україні. 

Також заступниця Міністра додала, що важливим результатом реалізації першої фази проекту Світового банку є посилення інституційної спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині ініціації, підготовки та реалізації проектів ДПП.

Під час семінару представники Світового Банку розповіли про потенціал державно-приватного партнерства для підвищення якості життя в Україні, зокрема про важливість залучення приватного бізнесу у розвиток соціальної та економічної інфраструктури на умовах ДПП.

*****
НКЦПФР розширила перелік сумнівних фінпроєктів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила про розширення списку сумнівних інвестиційних проєктів.

Як зазначив член НКЦПФР Іраклій Барамія, на жаль, спеціалісти фінпроєктів з ознаками сумнівності часто не тільки вводять в оману, але й бувають винахідливими. Тому ми спостерігаємо поширену схему: проєкти пропонують безкоштовну освіту, а разом з тим і необхідність інвестувати на певній трейдинговій платформі. Як правило, такий алгоритм має певні ризики для клієнтів. Також часто сумнівні учасники розміщують неправдиву інформації про наявність ліцензій та дозволів – інколи навіть від НКЦПФР та НБУ, не кажучи вже про цілу низку «ліцензій» сумнівних недержавних «регуляторів» та «комісій» країн Європи, які не мають нічого спільного із легітимностю.

Регулятор вкотре оновив список інвестиційних проєктів, що мають ознаки сумнівності, і звертає увагу на такі фінансові ініціативи:

Evotrade – https://evotrade.com/ru

Wellmax Capital – https://wellmax–capital.com/

Euro1nvest – https://euro1nvest.com/ru

MeteorTrade – https://meteortrade.pro/ru

InvestingVIP – https://investingvip.com/ru/

INVFX –https://invfx.co.uk/

HashTrade – https://hashtrade.pro/ru

Everest Trade – https://everest.trade/

Ester – https://esterholdings.com/ua/

ICEFX – https://ice-fx.com/ru

Iron Max Group – https://ironmaxgroup.com/ru/

Kredo Capital Group – https://kredo-capital.com/

TopTrade – http://toptrade.fm/

Наразі кількість проєктів з ознаками сумнівності складає 113, з повним їхнім переліком можна ознайомитись на сайті Комісії в розділі «Захист прав інвесторів».

Комісія закликає бути обачними і ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти в будь-який проєкт на фінансовому ринку. Інформацію про потенційно фіктивні дії надсилайте на еmail: md@nssmc.gov.ua.

*****
Інфляція в Україні за підсумками листопада у річному вимірі сповільнилася

За даними Державної служби статистики, інфляція на споживчому ринку в листопаді 2021 року порівняно із жовтнем 2021 року становила 0,8%, з початку року – 9,4%.

Базова інфляція в листопаді 2021 року порівняно із жовтнем 2021 року становила 0,8%, з початку року – 7,4%.

На споживчому ринку в листопаді ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,1%. Найбільше (на 7,8%) подорожчали овочі. На 5,8–0,9% зросли ціни на сало, продукти переробки зернових, молоко та молочні продукти, хліб, яловичину, макаронні вироби, масло, цукор, рибу та продукти з риби, рис, яйця. Водночас на 7,6–0,5% подешевшали фрукти, м’ясо птиці, свинина, соняшникова олія.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,6%, що в основному пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,1%. Одяг і взуття подешевшали на 2,1%, у т.ч. взуття – на 2,3%, одяг – на 2,1%.

Ціни на транспорт зросли на 1,2% в першу чергу за рахунок подорожчання палива та мастил на 2,9%, проїзду в автодорожньому та залізничному пасажирському транспорті – на 2,0% та 1,3% відповідно. 

Коментуючи дані Держстату щодо рівня інфляції у листопаді 2021 року, Національний банк зазначає, що у листопаді 2021 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 10,3% (із 10,9% у жовтні). У місячному вимірі ціни зросли на 0,8%.

Фактична споживча інфляція очікувано продовжувала сповільнюватися, але залишалася вищою за прогноз. Це зумовлювалося вторинними ефектами від подорожчання енергоресурсів і сировини, збільшенням інших виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Пік зростання споживчих цін пройдено у вересні, про що свідчить уповільнення інфляції у жовтні та листопаді 2021 року. Споживча інфляція і надалі поступово знижуватиметься. Цьому сприятимуть кращі цьогорічні врожаї, корекція цін на світових товарних ринках, порівняно міцний курс гривні 2021 року, вичерпання ефектів низької бази порівняння та подальший ефект від ужитих Національним банком заходів з посилення монетарної політики.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією