Новини УАІБ

УАІБ спільно з НКЦПФР провела вебінар «Пруденційні нормативи
для КУА та АНПФ: поточні вимоги та нові зміни»

У зв’язку зі значними змінами у пруденційних нормативах, які запроваджуються з 01 квітня та з 01 липня 2022 року, зокрема, для компаній з управління активами та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, Українська асоціація інвестиційного бізнесу 26 листопада провела для своїх членів вебінар «Пруденційні нормативи для КУА та АНПФ: поточні вимоги та нові зміни». Ці зміни передбачено Рішенням НКЦПФР №667 від 19.08.2021 про затвердження змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками (Рішення Комісії №1597 від 01.10.2015 р. зі змінами), зареєстрованим Міністерством юстиції України 07 жовтня 2021 р. за №1307/36929.

Під час вебінару представники Комісії, зокрема, надали роз’яснення щодо змінених та нових вимог Положення №1597, що стосуються пруднормативів для КУА та АНПФ (які здійснюють тільки вид діяльності з адміністрування активів НПФ), а представники Дирекції УАІБ надали допоміжну інформацію для розрахунку усіх пруднормативів для цих профучасників.

Матеріали вебінару розміщено в Особистих кабінетах членів УАІБ.

*****
Денис Шмигаль: За підтримки ЄБРР розраховуємо створити якісну інфраструктуру фондового ринку протягом наступних двох років

Розвиток інфраструктури фондового ринку, посилення банківського сектору та реалізацію проектів з енергоефективності обговорив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль із Віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку з питань банківської діяльності Аленом Пію та Віцепрезидентом Європейського банку реконструкції та розвитку з питань політики та партнерства Марком Боуменом.

Глава Уряду України наголосив, що подолання наслідків пандемії COVID-19 є одним з пріоритетних завдань держави і вимагає постійного реагування на потреби бізнесу, сприяння відновленню його економічної активності.

Як зазначив Д.Шмигаль, Україна зацікавлена в інвестиціях і в посиленні банківського сектору. Сьогодні ми бачимо й розуміємо запит бізнесу на доступний і якісний кредитний фінансовий ресурс. Уряд приділятиме особливу увагу цьому питанню.

Прем’єр-міністр також підкреслив важливість створення в Україні якісної інфраструктури фондового ринку. Він подякував ЄБРР за підтримку в започаткуванні цього проекту.

«Сьогодні маємо дорожню карту з розвитку ринку капіталу в Україні. І щодня послідовно рухаємося в цьому напрямку. Розраховуємо створити відповідну якісну інфраструктуру протягом наступних двох років», — підкреслив очільник українського Уряду.

*****
МВФ оприлюднив тексти Листа про наміри та Меморандуму за результатами завершення першого перегляду Програми «Стенд-бай» для України

Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику містять заходи та умови, які реалізував та планує реалізувати і дотримуватись Уряд України та Національний банк України протягом періоду дії Програми у 2020 – 2021 роках. Їх було схвалено Радою директорів Міжнародного валютного фонду 8 листопада 2021 року.

Також Меморандум містить плани щодо подальших заходів для впровадження структурних реформ у 2022 році. Зокрема, щодо реформ у грошово-кредитному, податково-бюджетному і фінансовому секторах, і спрямовані на поліпшення бізнес-клімату і посилення верховенства права і боротьби із корупцією. Впровадження відповідних заходів необхідні для успішного проходження переглядів та отримання наступних траншів за Програмою.

Виконання положень Меморандуму надасть змогу до кінця дії Програми отримати решту коштів від Фонду (2,2 мільярда доларів США) для забезпечення макроекономічної стабільності.

Подальший фокус Програми співробітництва «Стенд-бай» буде зосереджено на ключовому завданні – підтримці макроекономічної та фінансової стабільності і охоплюватиме, зокрема, такі сфери: податково-бюджетну політику; грошово-кредитну і валютно-курсову політику; політику у фінансовому секторі; структурну політику (антикорупційне законодавство та верховенство права, реформи енергетичного сектора, реформування підприємств державної власності – корпоративне управління та приватизація).

Рішення Ради директорів МВФ щодо завершення першого перегляду Програми «Стенд-бай» та про виділення другого траншу за Програмою у розмірі 0,7 млрд доларів США, а також продовження терміну її дії до червня 2022 року було прийнято 8 листопада 2021 року.

З повним текстом Меморандумому можна ознайомитися на Урядовому порталі.  

*****
Ю.Свириденко:Ми прагнемо довести бізнес-клімат
в Україні до найкращих світових стандартів

Україна завершує 2021 рік з найвищим доларовим ВВП за всю свою історію (орієнтовно 195 млрд доларів). Про це повідомила на своїй сторінці у Фейсбук Перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко під час онлайн-зустрічі із представниками найбільших міжнародних інвестиційних компаній та фондів, які інвестують в Україну.

У зустрічі взяли участь також Міністр оборони Олексій Рєзніков та Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Як зазначила Ю.Свириденко, говорили про стабільність економіки та стійкість України до зовнішніх загроз. Ми поінформували інвесторів про поступове покращення наших макроекономічних показників та прогнози на найближчий рік. Наша мета забезпечити сталість основних показників: зростання ВВП, збільшення золотовалютних резервів, стримування інфляції в допустимих межах. Ми прагнемо довести бізнес-клімат в Україні до найкращих світових стандартів.

Наступного року ми плануємо вийти на високі темпи зростання внутрішнього валового продукту завдяки старту низки програм. Зокрема, масштабної термомодернізації житлових будинків, комплексного відновлення систем зрошення на Півдні України, масового дешевого іпотечного кредитування, активного фінансування експортерів для подальшого нарощування експорту.

Безумовно, іноземних інвесторів найбільше цікавить питання безпеки кордонів. Олексій Рєзніков повідомив, що насправді ситуація є достатньо стабільною, що також доводять його особисті регулярні поїздки у прикордонні райони. Дмитро Кулеба зазначив, що інтенсивні спроби російської дезінформації нашкодити нашій державі, зокрема її економіці та інвестиційній привабливості, не будуть успішними та запевнив, що дипломати докладають максимум зусиль для формування позитивного іміджу України за кордоном.

Пряма регулярна відверта комунікація з внутрішніми і зовнішніми інвесторами – найкраща протидія гібридній війні. Будемо регулярно проводити такі зустрічі, підсумувала Юлія Свириденко.

*****
Національний банк презентував Політику щодо розвитку
сталого фінансування на період до 2025 року

Національний банк України презентував комплексне бачення побудови та майбутнього розвитку сталого фінансового сектору в Україні – Політику НБУ щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року. Цей документ, розроблено у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC),  спрямований на формування майбутнього ландшафту сталого фінансування в Україні. Він містить детальний опис задач та нового інструментарію для наближення діяльності українських фінансових установ до кращих світових стандартів інтеграції екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) у фінансові послуги.

Так, Політика щодо розвитку сталого фінансування визначає сталий розвиток як тривале економічне процвітання, менш залежне від використання обмежених ресурсів та експлуатації природного середовища, більш соціально інклюзивне та таке, що включає екологічний, соціальний, економічний та управлінський аспекти, які тісно взаємопов’язані. Ключовою запорукою сталого розвитку і є стале фінансування, тобто інтеграція ESG-критеріїв у фінансові послуги. Саме на цьому питанні наразі будуть сфокусовані зусилля Національного банку України до 2025 року.

Політика щодо розвитку сталого фінансування – це комплексний документ, завдяки якому учасники фінансового ринку зможуть урахувати цілісне бачення Національного банку у своїх планах на наступні роки та заздалегідь підготуватися до обговорення і впровадження майбутніх регуляторних змін. Зокрема, дорожня карта реалізації Політики щодо розвитку сталого фінансування передбачає: 1) імплементацію екологічних, соціальних та управлінських (environmental, social and governance, ESG) факторів у систему корпоративного управління банків – з початку 2022 року; небанківських фінустанов – з кінця 2024 року; 2) управління екологічними та соціальними ризиками (environmental and social risk management, ESRM). Система управління екологічними та соціальними ризиками буде інтегрована в загальну систему управління ризиками фінансових установ: банків – із 2023 року, небанківських фінустанов – із кінця 2024 року: 3) оцінювання та відбір проєктів для фінансування з урахуванням їх ролі для сталого розвитку.

Фінансові установи, відбираючи проєкти для фінансування, зобов’язані будуть оцінювати їх вплив на екологію, сталість економічної діяльності та енергоефективність, а також  розкривати інформацію щодо технічних критеріїв та класифікацій (таксономій) економічної діяльності, ESG-показників, на основі яких здійснено оцінювання та відбір таких проєктів із використанням найкращих світових практик. Національний банк розробить рекомендації з розкриття такої інформації для банків до кінця 2023 року, для небанківських фінустанов – до кінця 2024 року; 4) обов’язковість розкриття фінансовими установами інформації про сталий характер їх діяльності.

Фінансові установи повинні будуть розкривати інформацію про те, наскільки їх діяльність є сталою, про її вплив на довкілля, про репутаційні та фінансові ризики, що виникають у зв’язку із впливом їх діяльності на довкілля. Рекомендації щодо розкриття такої інформації Нацбанк розробить до кінця 2023 року для банків, до кінця 2024 року – для небанківських фінустанов. Крім того, регулятор ретельно стежитиме за виконанням цих вимог банками з початку 2024 року, небанківських фінустанов – з початку 2025 року. Розроблення стандартів сталого фінансування та рекомендації щодо інтеграції екологічних, соціальних і управлінських стандартів в діяльність фінансових установ відбуватиметься в межах реалізації Договору про співпрацю між Національним банком України та IFC від 16 квітня 2021 року для впровадження Проєкту з розвитку сталого фінансування в Україні.

Спільні зусилля є частиною Програми IFC "Зелене фінансування" та Програми IFC "Сприяння інвестиціям через Інтегровані екологічні, соціальні та управлінські стандарти в Європі та Центральній Азії", що реалізуються в партнерстві з Федеральним міністерством фінансів Австрії та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань SECO.

За даними IFC, на ринках, що розвиваються, існують можливості для кліматичних інвестицій на суму близько 23 трлн доларів США до 2030 року, водночас в Україні вони оцінюються в 73 млрд доларів США. Завдяки розробленню та подальшій імплементації Політики щодо розвитку сталого фінансування Україна примножить можливості скористатися цим потенціалом.

*****
Держфінмоніторинг про роботу е-кабінету системи фінансового моніторингу

26 листопада 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.11.2021 № 602 «Про внесення зміни до пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 322», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.11.2021 за № 1526/37148, згідно з яким термін набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 322 перенесено з 27 листопада 2021 року на 01 травня 2022 року.

Наказом Мінфіну № 322 затверджені, зокрема, Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу та Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну.

Виходячи з наведеного, Держфінмоніторинг повідомляє на своєму сайті, що впровадження Інформаційно-телекомунікаційної системи «електронний кабінет системи фінансового моніторингу» для інформаційного обміну та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до наказу Мінфіну №322 буде здійснено одночасно з набранням чинності цього наказу.

До набрання чинності наказу Мінфіну № 322, доступ до особистого кабінету суб’єктам первинного фінансового моніторингу буде надаватися в тестовому режимі, про що буде повідомлено додатково.

Водночас, Держфінмоніторинг повідомляє, що до набуття чинності нормативно-правової бази щодо забезпечення роботи е-кабінету системи фінансового моніторингу та надання суб’єктам доступу до особистих кабінетів, суб’єкти зобов’язані надавати до Держфінмоніторингу інформацію в електронному або паперовому вигляді відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, зокрема, Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24, та Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2015 № 1085.

*****
Голова НКЦПФР про підтримку сталого
фінансування і запровадження зелених інструментів

Сьогодні розвиток «зеленого» фінансування є одним із найбільш перспективних і однозначно сталих напрямків в світовому масштабі. Зелені облігації, які з’явились цього року в Україні завдяки НКЦПФР, – ефективний фінансовий інструмент, який точно стане в нагоді бізнесу і державі для реалізації проєктів «зеленого» спрямування. Про це йшлося на круглому столі, організованому спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), де регулятор обговорив з бізнесовою спільнотою деталі «зелених» бондів і дав свої рекомендації щодо їх випуску.

Відкриваючи круглий стіл, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов зазначив: «Ми розуміємо, як змінюється нині світ, і наскільки важливі і для економіки, і для екології саме сталі фінасові інструменти. Регулятор відповідає вимогам часу, тому серед опцій залучення коштів на ринку капіталу, які ми пропонуємо ринку, – в тому числі і зелені облігації. Вважаємо цей інструмент перспективним і будемо раді незабаром зареєструвати такі green bonds».

Круглий стіл зібрав більше 200 учасників з корпоративного сектору, органів влади, профільних асоціацій тощо. Під час заходу учасники почули про плани Комісії з розвитку ринку зелених облігацій в Україні, зокрема, проєкти регуляторних актів, міжнародний досвід розвитку цього інструменту, а також рекомендації регулятора щодо випуску зелених облігацій.

Максим Лібанов, Член НКЦПФР, повідомив: «Рекомендації щодо реалізації або фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій, які ми розробили цього року, – це тільки початок, однак це справжній дороговказ для майбутніх емітентів. Незабаром ми плануємо перейти до нормативного регулювання обігу цього інструменту. Ми розуміємо можливі складнощі, з якими можуть стикатись, в тому числі в частині розкриття інформації емітенти зелених бондів, і будемо сприяти тому, щоб вони були максимально комфортними. Але в той же час, закликаємо від так званого green washing – нецільового використання коштів від сталого фінансування».

Також, за словами М.Лібанова, Комісія планує до кінця року затвердити окремий додаток до Кодексу корпоративного управління, присвячений питанню ESG (Environmental, Social and Corporate Governance). Це буде спеціалізований документ, який детально розповідатиме про найкращу практику впровадження ESG у внутрішню політику компанії та відображення в робочій документації, вплив на наглядову раду тощо. Ці ініціативи мають рекомендаційний характер, так само як і Кодекс корпоративного управління.

*****
Набуло чинності Положення про рекламу у новій редакції

Міністерство юстиції УкраїнизареєструвалоПоложення про рекламу, затверджене рішенням НКЦПФР№980 від21.10.2021. Документ вносить змінидо рішення НКЦПФР від 22 січня 2013 року №63 з метою викладення Положення про рекламу цінних паперів та фондового ринкув новій редакції. Документ набув чинності23 листопада 2021 року.

Положенням про рекламу регулюються питання, пов'язані з рекламою фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, послуг з недержавного пенсійного забезпечення та порядок подання до НКЦПФР рекламних матеріалів, зупинення та поновлення розповсюдження реклами.

Крім цього, рішенням НКЦПФР №981 від 21.10.2021, зареєстрованим Мінюстом 09.11.2021 за №1462/37084, яке набуло чинності також 23.11.2021 року, скасовано розпорядження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №187 від 29.12.2003 року «Про затвердження Порядку подання рекламних матеріалів щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Текст Положення про рекламу можна знайти за посиланням –Положення про рекламу.

*****
Комісія оприлюднила підсумки розвитку системи
недержавного пенсійного забезпечення станом на 30 вересня 2021 року

НКЦПФР підбила підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) станом на 30.09.2021 року і оприлюднила їх на своєму сайті. Станом на кінець вересня у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 63 недержавні пенсійні фонди (НПФ) та 19 адміністраторів НПФ (довідково: станом на 30.09.2020 у Держреєстрі налічувалось 63 НПФ та 22 адміністратори). При цьому, як  зазначає регулятор, аналітична інформаційна довідка сформована за даними 19 адміністраторів щодо діяльності 58 діючих недержавних пенсійних фондів. Крім того, міститься інформація про 1 одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого недержавного пенсійного фонду та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

Згідно з даними, наданими адміністраторами, недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 9 регіонах України. Найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві – 40, або 69,0% від загальної кількості діючих НПФ.

Станом на кінець вересня адміністраторами НПФ укладено 93,4 тис. шт. пенсійних контрактів, що більше на 10,3% (8,7 тис. шт.) порівняно зі станом на 30.09.2020.

Структура пенсійних контрактів станом на 30.09.2021:

-          з вкладниками – фізичними особами – 86,5 тис. шт.;

-          з вкладниками фізичними особами-підприємцями – 0,1 тис. шт.;

-          з вкладниками – юридичними особами – 6,8 тис. шт.

Збільшення кількості пенсійних контрактів перш за все пов'язане зі збільшенням пенсійних контрактів з фізичними особами. Порівняно зі станом на 30.09.2020 збільшення кількості контрактів з фізичними особами станом на 30.09.2021 становило 11,0 % (8,6 тис. шт.) та з юридичними ¬ 1,5% (0,1 тис. шт.).

На кінець вересня 2021 року пенсійні контракти укладено з 86,1 тис. вкладників, з яких:

- юридичні особи – 2,1 тисячі, або 2,4% від загальної кількості вкладників,

- фізичні особи –  84,0 тисячі, або 97,6%.

Кількість вкладників збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2020 року на 9,1% (7,2 тис. вкладників).

Загальна кількість вкладників за період з 30.09.2020 по 30.09.2021 зросла за рахунок збільшення кількості вкладників фізичних осіб на 9,4%.

На кінець вересня 2021 загальна кількість учасників НПФ становила 889,7 тис. осіб (станом на 30.09.2020 – 880,4 тис. осіб), з яких отримали/отримують пенсійні виплати 89,0 тис. осіб (10,0% від загальної кількості учасників).

Переважну більшість учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 53,6%, та особи вікової групи від 50 до 60 років (25,2%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 20,5%, вікової групи до 25 років – 0,7%

У кожній віковій групі переважали чоловіки, а саме 57,6% від загальної кількості учасників НПФ. Причому у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищує кількість жінок у 1,7 раза.

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) становили 1 240,8 млн грн, що на 16,0% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, при цьому одноразові виплати зросли на 9,5%, пенсійні виплати на визначений строк – на 25,5%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 30.09.2021 було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 89,0 тисячам учасників, тобто 10,0% від загальної кількості учасників, які отримали/отримують пенсійні виплати.

Сума пенсійних внесків станом на 30.09.2021 становить 2 555,0 млн грн, збільшившись на 10,2% (235,6 млн грн) у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. У загальній сумі пенсійних внесків основну частину, або 84,6%, становлять пенсійні внески від юридичних осіб, на які припадає 2 162,6 млн грн.

На збільшення суми пенсійних внесків вплинуло збільшення суми пенсійних внесків від фізичних осіб на 41,8% (115,2 млн грн) та від юридичних осіб — на 5,8% (119,3 млн грн).

Середній розмір пенсійного внеску за 9 місяців 2021 року на одного вкладника:

- юридичну особу та фізичну особу - підприємця становить 42 732,27 гривні;

- фізичну особу становить 1 070,67 гривні.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.09.2021 становила 3 788,6 млн грн, що на 8,6%, або на 300,0 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

Переважними напрямами інвестування пенсійних активів стали державні цінні папери (46,3%), грошові кошти на рахунках у банках (35,0% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (9,7%), об’єкти нерухомості (3,1%), облігації внутрішніх місцевих позик (2,5%).

Станом на 30 вересня 2021 відбувся приріст вкладень в облігації підприємств (на 92,4%), об’єкти нерухомості (на 33,6%), акції (на 26,5%), дебіторську заборгованість (на 11,8%), державні цінні папери (на 9,8%). При цьому, значно зменшився обсяг вкладень в інші інвестиції (на 11,1%), банківські метали (на 6,4%), грошові кошти на рахунках у банках (на 5,7%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 30.09.2021 становив 2 870,2 млн грн, збільшившись у порівнянні зі станом на 30.09.2020 на 311,4 млн грн, або на 12,2%.

Більше інформації на сайті НКЦПФР.

*****
Регулятор розробив нові вимоги до договору з клірингу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила нові вимоги до договорів з особами, які провадять клірингову діяльність, а саме:

– Вимоги до договору про здійснення клірингу, які поширюються на осіб, які провадять клірингову діяльність, операторів регульованого ринку, операторів товарного ринку (товарні біржі) при укладенні договору про здійснення клірингу;

– Вимоги до договору про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу, які поширюються наосіб, які провадять клірингову діяльність щодо цінних паперів, та Центрального депозитарія цінних паперівпри укладенні договору про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу;

– Вимоги до договору про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з Національним банком України, які поширюються наосіб, які провадять клірингову діяльність щодо цінних паперів, та НБУ відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, визначеної Законом України «Про депозитарну систему України») при укладенні договору про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу.

Ці договори мають містити:

– дату та місце укладення;

– реквізити сторін договору;

– предмет договору;

– права та обов’язки сторін;

– відповідальність сторін (у тому числі, умови, за яких сторони звільняються від відповідальності);

– порядок розгляду спорів, що можуть виникнути між сторонами в процесі виконання, зміни чи розірвання договору; – умови захисту інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

– строк дії, порядок внесення змін, умови розірвання договору та припинення його дії тощо.

Комісія розробила ці умови для реалізації норм Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків».

*****
НКЦПФР зареєструвала випуски облігацій Київради на 800 млн грн

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала випуски облігацій серій N та О Київської міської ради на суму 800 млн грн.

Облігації Київради будуть розміщені на фондовій біржі «ПФТС» з 06 грудня по 08 грудня 2021 року. В кожній серії по 40 тис. шт. облігацій загальною номінальною вартістю 10 тис. грн. Відповідно, кожна серія зареєстрована на 400 млн грн.

Погашення облігацій серії N здійснюватиметься з 01 вересня по 03 вересня 2025 року, а серії О – з 31 серпня по 02 вересня 2026 року.

Як зауважив Максим Лібанов, Член НКЦПФР, муніципальні облігації – це дієвий фінансовий інструмент, який допомагає містам у реалізації багатьох проєктів, в першу чергу, інфраструктурних. Ми раді, що сьогодні великі міста в Україні користуються цією можливістю і чекаємо на реєстрацію всіх інших, хто готовий до цього процесу і прагне розвитку своїх територій, сказав він.

Від розміщення облігацій у 2021 році, за повідомленням емітента, Київрада планує залучити кошти для фінансування видатків, спрямованих на створення чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування.

На початку листопада цього року Комісія вже зареєструвала випуск облігацій Київської міської ради серії М на 300 млн грн. Загальна сума запланованих запозичень через емісії облігацій внутрішніх місцевих становить 1,1 млрд грн.

*****
Держстат про індекс промислової продукції у січні–жовтні 2021 року

За даними Державної служби статистики у жовтні 2021 року індекс промислової продукції становив:

сезонно скоригований (порівняно з вереснем 2021р.) ­– 101,9%;

скоригований на ефект календарних днів (порівняно з жовтнем 2020р.) – 102,2%.

У січні–жовтні2021 року порівняно із січнем–жовтнем2020 року індекс промислової продукції становив 101,4%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 101,1%, переробній – 101,5%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 101,7%.

*****
Заробітна плата у жовтні 2021 року

Як повідомляє Державна служба статистики України, середня заробітна плата (номінальна) штатного працівника підприємств, установ та організацій у жовтні 2021 року становила 14045 грн, що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн).

Порівняно з вереснем середня заробітна плата зменшилася на 1,4%, а за останні 12 місяців (відносно жовтня 2020) збільшилася на 15,4%.

Індекс реальної заробітної плати в жовтні 2021 порівняно з вереснем 2021 становив 97,8%, а відносно жовтня 2020 р. – 104,0%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією