Новини УАІБ

Портал «Система фінансової звітності» почав функціонувати

Згідно з інформацією, розміщеною на Порталі (frs.gov.ua) в Україні триває процес запровадження Системи фінансової звітності (СФЗ), яка передбачає подання фінансової звітності в уніфікованому електронному форматі іXBRL, підготовленої відповідно до таксономії UA XBRL МСФЗ, за принципом «єдиного вікна». Формат XBRL є загальновизнаним міжнародним стандартом, що дозволяє опрацьовувати великі обсяги якісних та кількісних показників.

XBRL (eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У багатьох розвинутих країнах XBRL є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ в електронному вигляді. На цей час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ.

Перехід України на новий формат іXBRL відкриє низку переваг як для користувачів, так і для тих, хто готує фінансову інформацію.

Перевагами використання СФЗ для суб’єктів звітування є такі:

- коректне складання фінансової звітності;

- виключення дублювання при поданні фінансової звітності регуляторам;

- якісна фінансова звітність сприятиме залученню інвесторів.

Переваги використання СФЗ для користувачів (регуляторів):

- швидкість і автоматичність обробки і аналізу фінансової звітності;

- своєчасне виявлення ризиків та оперативне реагування на них;

- більш ефективний і менш затратний регуляторний процес.

Правова база для впровадження СФЗ – Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого підприємства, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність відповідно до Таксономії UA XBRL МСФЗ і подавати її органам державної влади в єдиному електронному форматі I XBRL.

Таксономія фінансової звітності UA XBRL МСФЗ затверджена та опублікована Міністерством фінансів України та поширена іншими регуляторами фінансового сектору – НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг. Таксономія – це по суті перелік статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю.

Підготовка фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності здійснюється суб’єктами звітування за допомогою спеціального програмного забезпечення та подається через Портал СФЗ.

Перед поданням фінансової звітності суб’єкти звітування зобов’язані провести аудиторську перевірку, аудитор повинен засвідчити аудиторський висновок для підтвердження, що фінансова звітність є достовірною і повністю відображає фінансовий стан суб’єкта звітування.

Учасниками СФЗ є суб’єкти звітування, що подають фінансову звітність у форматі iXBRL, державні органи, що здійснюють регулювання таких суб’єктів та аудитори.

Дизайн та розробка СФЗ здійснювалися спільними зусиллями Міністерства фінансів, НКЦПФР, НБУ та Нацкомфінпослуг. Зазначені регулятори у 2017 році підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розробки та запровадження системи фінансової звітності. Відповідно до Меморандуму та Постанови КМУ від 28 лютого 2000 р. №419 (із змінами), НКЦПФР здійснює операційне управління Центром збору фінансової звітності (це суб’єкт, уповноважений НКЦПФР на здійснення адміністрування та технічну підтримку СФЗ).

Нормативно-правова база впровадження СФЗ є такою:

- Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (із змінами);

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28 лютого 2000 р. №419 (із змінами);

- Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження перекладу таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності» від 7 грудня 2018 року №983, Додаток до Наказу.

Як зазначається у повідомленні НКЦПФР, програмний комплекс VIZOR Software, необхідний для функціонування Системи фінансової звітності, офіційно передав Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку Проект USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні», який здійснив його закупівлю вартістю в півмільйона доларів США.

«Початок роботи «єдиного вікна» подання фінансової звітності для всіх суб’єктів фінансового сектору - знакова подія, яка розширить перспективи для розвитку економіки. Нова система підвищить якість підготовки фінансової звітності компаній, а регуляторам полегшить процес обробки цієї інформації, дозволить завчасно виявляти ризики і реагувати на них. Хоча звітність буде накопичуватися на базі НКЦПФР, але доступ до неї буде у всіх регуляторів, які здійснюють нагляд за компанією. Можливості щодо аналізу інформації у цьому форматі безмежні», – розказав про плани регуляторів Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

«USAID продовжує активно допомагати Україні в розвитку фінансового ринку. Завдяки новому програмному комплексу регулятори отримають можливість більш якісно наглядати за ринком, а підприємства – стануть більш прозорими. Перехід підприємств на новий формат звітності, більш якісний нагляд за ринком та кращий захист інвесторів сприятиме залученню додаткового фінансування українськими підприємствами та українською економікою в цілому», – наголосив Роберт Бонд, Керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» під час офіційної передачі програмного комплексу НКЦПФР.

Директор Департаменту бухгалтерського обліку НБУ Богдан Лукасевичзауважив: «Запровадження такої системи є дуже важливим кроком для підвищення стандартів розкриття інформації суб’єктами звітування, в тому числі банками та іншими фінансовими установами. Подання фінансової звітності через «єдине вікно» в електронному вигляді прискорить перехід банківської системи на безпаперові технології. Крім того, у регулятора з’явиться можливість швидкої та автоматичної обробки стандартизованих і консолідованих даних фінансової звітності для її аналізу й виконання наглядових функцій. Зокрема, йдеться про ґрунтовний моніторинг річної фінансової звітності банків та інших фінансових установ. Ще однією перевагою цієї системи є те, що фінансова звітність подаватиметься у міжнародному форматі, зрозумілому усім іноземним інвесторам та стейкхолдерам, які слідкують за розвитком банківського сектору України».

При цьому Член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов зазначив: «Україна вдячна США за підтримку, яка надається в рамках проекту USAID/FST, за можливість підвищити рівень транспарентності та інвестиційної привабливості ринків небанківських фінансових послуг. На сьогодні небанківські фінансові установи стрімко розвиваються і не тільки щодо обсягів наданих фінансових послуг, але також демонструють позитивну динаміку сплачених податків та створених нових робочих місць. Очікується, що таксономія фінансової звітності відкриє для них нові можливості для залучення інвестицій, підвищить рівень довіри споживачів та відкриє нові можливості щодо реалізації проектів державно-приватного партнерства на фінансовому ринку України».

*****

Кабінет Міністрів підтримав законопроект «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Кабінет Міністрів підтримав законопроект «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Про це повідомляє прес-служба Уряду. Документ вже подано до Парламенту (реєстраційний №2179).

Законопроект адаптує українське законодавство з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Фахівці Мінфіну працювали над зазначеним документом спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Його прийняття дозволить виконати одну з ключових умов для надання Європейським Союзом другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн. євро в жовтні 2019 року.

Проект закону, зокрема, пропонує спростити процедури звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується з 150 тис. грн. до 400 тис. грн., а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4.

Документ також передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) та автоматизацію процесу надання інформації, збільшення термінів для інформування спеціального уповноваженого органу про порогові операції з 3 до 5 робочих днів.

При цьому деталізуються механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилюються вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також робляться більш справедливими санкції за порушення цих вимог. На думку авторів законопроекту, значення має масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як було раніше.

Законопроект запроваджує обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу, забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу, встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.

*****

НКЦПФР оприлюднилапроект Рішення «Про затвердження Змін до Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління»

НКЦПФР оприлюднилапроект Рішення «Про затвердження Змін до Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління».

Як зазначається у повідомлення про оприлюднення документа, він передбачає викладення зазначеного Порядку в новій редакції.

У проект Рішення Комісії було імплементовано норми Директиви 2014/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради та Делегованого регламенту комісії №2017/1946 щодо вичерпного переліку інформації, яка повинна бути включена потенційними набувачами в повідомлення про потенційне набуття істотної участі відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку.

Також документом урегульовано питання взаємодії з іноземними наглядовими органами для з’ясування того, чи мають вони інформацію, яка б допомагала утримувати злочинців поза системою на виконання Звіту про прогрес України за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму MONEYVAL.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Порядку погодження набуття або збільшення
істотної участі у фінансовій установі»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі».

Документом передбачається внесення змін до Порядку щодо:

- джерел походження коштів заявника, який має намір набути або збільшити істотну участь у фінансовій установі;

- вимог до фінансового стану юридичної та фізичної особи, яка подає заяву та відповідні документи для отримання погодження набуття або збільшення нею істотної участі у фінансовій установі;

- порядку призначення Нацкомфінпослуг довіреної особи, якій передається право брати участь у голосуванні на період до усунення порушення вимоги частини п’ятою статті 9 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», встановлення вимог до довіреної особи та документів, що подаються фінансовою особою до Нацкомфінпослуг;

- удосконалення редакції окремих норм Порядку з метою покращення їх розуміння та застосування.

*****

Обсяги торгів на ринку цінних паперів України
за вісім місяців 2019 року склали 273,4 млрд. грн.

Про це свідчать нові дані, оприлюднені НКЦПФР. Обсяги торгів на ринку цінних паперів України за вісім місяців 2019 року склали 273,4 млрд. грн. При цьому обсяги торгів на біржовому ринку дорівнювали 206 млрд. грн., а на позабіржовому ринку - 110,4 млрд. грн.

У серпні поточного року обсяги торгів на фондовому ринку становили 43 млрд. грн., що виявилось на 19% менше показника липня (53 млрд. грн.).

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку у серпні в порівнянні з липнем збільшились на 5% (з 20 млрд. грн. до 21 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку - на 57% (з 14 млрд. грн. до 22 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у серпні 2019 року були такими:

– ОВДП – 23,1 млрд. грн. (на біржовому ринку – 20 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 3,1 млрд. грн.);

– акції – 13,5 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,05 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 13 млрд. грн.);

– облігації – 3,6 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,4 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 3,2 млрд. грн.);

– інші цінні папери – 3,6 млрд. грн. (торги відбувались виключно на позабіржовому ринку).

*****

У січні–серпні 2019 року порівняно із січнем–серпнем 2018 року
Індекс промислової продукції в Україні становив 100,1%

У серпні 2019 року порівняно з липнем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 99,5%, інформує Держстат.

У серпні поточного року проти серпня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 98,4%.

У січні–серпні 2019 року порівняно із січнем–серпнем 2018 року Індекс промислової продукції становив 100,1%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,6%, переробній – 99,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 98,6%.

*****

У серпні 2019 року середня зарплата в Україні становила 10537 грн.

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у серпні 2019 року становила 10537 грн., що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.).

Порівняно з липнем розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 4%, а за останні 12 місяців (відносно серпня 2018 року) збільшився на 17,4%.

Індекс реальної заробітної плати у серпні 2019 року порівняно з липнем 2019 року становив 96,3%, а відносно серпня 2018 року – 107,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією